Позакласна робота природничо-соціального змісту

Методичний коментар. Позакласна робота у курсі „Я і Україна” відіграє неабияку роль, оскільки тільки на уроках неможливо сформувати глибоких знань через обмеженість годин на вивчення цієї дисципліни. У межах практики Ви можете взяти участь не тільки у проведенні уроків, але й гурткових та клубних занять, а також проведенні індивідуальної роботи та організації свят. Наводимо форми планування позакласної діяльності.

Схема планування роботи природничого гуртка

Назва гуртка

Девіз гуртка

Емблема гуртка

Планування роботи гуртка

 

№	Вид та місце занять	Зміст занять	Дата проведення	Хто проводить
1. 2. 3.

Схема планування індивідуальної роботи з учнями

ПІП учня	Напрями корекції	Галузь інтересів	Заходи
Албаєва		Тваринний світ
Білик	Відмова від праці в природі

Методичний коментар. Індивідуальна робота організується з учнями у двох випадках: коли необхідна корекція або коли виявлено підвищений інтерес до природи. Можна складати два окремих плани, а можна складати єдиний план (див. вище), в якому буде зазначено, із якою метою організується індивідуальна робота.

Схема планування фронтальної роботи з екологічного виховання молодших школярів

місяць	Шкільні заходи	Класні заходи
вересень	Виховний захід на природі „Буду я природі другом”
жовтень	Екологічний проект „Врятуємо джерельце – врятуємо планету”
листопад
грудень

Методичний коментар. Масові заходи можуть бути присвячені святкуванню календарно-обрядових свят, вивченню природних об’єктів та явищ, проведенню екологічних акцій тощо. До оформлення сценаріїв масових заходів також висуваються методичні вимоги: обов’язково необхідно зазначити мету заходу, обладнання, ролі та зміст підготовчої роботи, якщо вона необхідна. Хід свята також краще подавати структуровано: кожен вид діяльності виокремлювати. Це, по-перше, полегшує користування конспектом, а, по-друге, дозволяє одразу побачити все розмаїття видів діяльності, передбачених сценарієм. Наводимо приклад оформлення позакласного заходу.

Сценарій свята «Стрітення»

Мета: познайомити учнів з народним обрядами, пов’язаними зі святкуванням Стрітення, розвивати навички виразного декламування віршів, виховувати почуття гідності за свій народ, свою націю.

Обладнання: пташки-свистульки, пташки, випечені з тіста, свічки.

Ролі: 5 дітей, що декламують вірші; Зима, Весна, Ведуча, Зайчик, Ведмідь, Сонечко, Синичка, Дівчинка, Хлопчик-жайворонок

Попередня підготовка дітей: розучування віршів, весняних пісень, хороводів.

X і д с в я т а

Вступ

1-ша дитина: Де не гляну я надворі —

Всюди бачу білий колір.

2-га дитина: Ліс, і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

3-тя дитина: Сніг січе безперестанку, —

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає.

 

Усі діти. Не мети, не мети, зимонька, снігами,

А приходь до нас з гарними піснями.

Зима: Це хто тут кличе мене? Іду-іду, снігу намету.

З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.

 

2. Хоровод „Зимонька”

(Зима разом з дітьми водить хоровод «Зимонька». Після хороводу діти залишаються у колі.)

Поява Зайчика

Зима: Дуже весело у вас, то я ще дужче снігу натрушу і морозу напущу.

Ведуча: Зимонько, зимонько, сніжком не труси

І морозу морозити не вели.

Бач, он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

 

Зайчик: Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти: Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм. Лиш навчіться так, як ми,

У танку кружляти, бігати й стрибати.

Хоровод-гра «В лісі під сосною».

(Поки діти граються, збоку на стільчик сідає дитина — «ведмідь» і «спить».)

5. Рухлива гра „Ведмідь та зайці”

Ведуча: Ой, діти, а хто ж це тут спить?

Діти: Ведмідь.

Ведуча. Т-с-с! Ми з вами так забавилися, що навіть не помітили, що тут ведмідь спить.

Ой рятуйтесь від біди,

Утікайте, хто куди!

(Діти втікають, а ведмідь їх лякає)

Розповідь ведучої про народні звичаї, пов’язані зі святкуванням Стрітення.

Ведуча: Прокинувся ведмідь від зимового сну. А в народі кажуть: коли ведмідь прокидається і валить свій барліг, отже, зимі кінець підходить.

(Звертається до Зими.) Дякуємо тобі, Зимонько, що завітала до нас із снігом та моро­зами, принесла стільки радощів дітворі. Цього року ти потішила малят, але всьому свій час і пора, бо в лютому, кажуть, сонце йде на літо, а зима — на мороз. А ще говорять, коли лютий дорогу підгриз — кидай сани, бери віз. Так що хочеш ти чи не хочеш, а доведеться тобі з весною зустрітися. Якраз це вже скоро відбудеться, адже 15 лютого — Стрітення. Моя бабуся говорила, що в цей день зима з весною змагаються, і котра з них переможе, та й буде до кінця місяця господарювати.

Розкажу вам, діти, про звичай, який колись був в Україні, коли весну зустрічали. Напередодні Стрітення жінки випікали печиво у вигляді жайворонків, давали їх дітям, щоб вони у саду накликали весну в гості. Виходили діти з пташками і, підкинувши вгору, промовляли:

Вилети, ґулю, горою,

Винеси літо з собою.

Давайте запам'ятаємо ці слова і, зробивши пташок, підемо в садок весну закликати. На Стрітення старші люди і спостерігали за погодою. Ми з вами теж знаємо деякі прикмети, пов'язані з цим днем.

Конкурс знавців народних прикмет.

- Які прикмети ви знаєте? (діти відповідають)

Прикмети: Якщо на Стрітення півень води під порогом нап'ється, то у травні віл напасеться.

Коли на Стрітення капає зі стріхи, то в липні так капатиме мед.

Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим; якщо бурульки на стрісі малі, то літо буде сухим і погожим; лютий казав: якби мені та сила, що в січні, то я б бикові роги зломив. Але сили в нього не додається, а, навпаки, зменшується. Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя силонька. Подивись, хто зібрався Весну-красну шукати.

Інсценізація.

(На галявину виходить «зайчик».)

Зайчик: Ох і надокучили мені морози та завії! Наголодувався я взимку. Кожушок геть обносився. Піду-но весну-красну шукати.

(Назустріч летить синичка.) ї

Зайчик: Синичко! Ти всюди літаєш, усе примічаєш. Скажи, чи не зустрічала де весну?

Синичка: Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що весна вже близько.

Зайчик (радісно підстрибнувши): То швиденько ходімо їй назустріч.

Ведуча: І помандрували вони удвох. Аж тут викотилось на небо ясне сонечко.

Сонечко: Добрий день, друзі!

Синичка й зайчик: Здрастуй, любе Сонечко!

Сонечко: А куди це ви поспішаєте?

Зайчик: Весну зустрічати.

Синичка: Чи не видно тобі її згори?

Сонечко: Ану, надішлю свої гінці-промінці на всістежки-доріжки, що ведуть до лісу...

Зайчик (нетерпляче): Чи бачив ти весну?

Сонечко (радісно): Ой, бачу! Ген-ген вона, за високими дубами. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.

Ведуча: Діти, давайте разом із зайчиком та синичкою покличемо весну. Будемо весну закликати, будемо весну благословляти.

Поява пташок.

(Звучать пташки-свистульки. Діти на паличках несуть пташок.)

Діти (усі разом): Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Дівчинка: Ой жайворонку, ти ранній пташок,

Й чого так рано з вирію вийшов?

Хлопчик-«жайворонок» (з ключиком у руках):

. Не сам же я вийшов,

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку ключика видав.

З правої рученьки літо відмикати,

З лівої рученьки зиму замикати.

1-ша дитина:

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку-весну

2-га дитина:

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти.

Поява Весни

Весна:

(Заходить Весна)

А ось і я, Весна-красна.

Куди ступлю я — сонце сяє,

Усе навколо оживає,

І ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну.

Зима: Ой! Ой! Та це ж весна іде, тепло несе. Треба мені нею силоньку зібрати, щоб з Весною до бою стати.

(Зима підходить до весни і намагається вирвати квіти, потім знесилено присідає).

Діти:

Утікай, утікай, біла зимонько!

Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Йде весна, йде весна-чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

Прощання із Зимою.

Ведуча: Зимонько, Веснянонько! Не сваріться. Ви обидві добрі і хороші, приносите радість людям. Ти, Зимонько, томилась, і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звіль­нити.

Зима:

Що ж, прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли,

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,
Неначе маки розквітли на них
Прощай і ти, Весно-красна!

Я чую, як дзвенить вже твій струмок!

Тож зараз я залишу дитсадок.

Отож, маленькі хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову

Дитина:

Ясне сонечко усміхається,

Зима білая вже лякається,
Зима білая з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

12. Хоровод „Ой минула вже зима”.

Діти виганяють Зиму, зустрічають Весну.

Ведуча: Пішла вже від нас Зима, а я згадала ще один звичай. На Стрітення всі люди йшли до церкви і святили свічку, яку потім так і називали — стрітенською. Її зберігали цілий рік. Коли була страшна негода — буря, грім, блискавка, то запалювали цю свічку. Нехай вона захистить нас усіх: і наш край, і нашу рідну землю, нашу рідну домівку, всіх рідних, усіх діточок на землі від біди, лиха.

Фінал свята

Дорослі запалюють свічки, Діти співають пісню „Спаси і збережи”.