Матрична модель аналізу уроку

Параметри	Рівні, змістовна характеристика
Пасивний	Ситуативний	Активний	Творчий
СПАУ	Не просліджується змістовна логіка уроку. Темп уроку невисокий. Учитель „прив’язаний” до конспекту, не імпровізує. Атмосфера не сприяє активній навчальній роботі.	Окремі фрагменти уроку виділяються своєю націленістю, ефективністю. Темп заняття неоднорідний: то напружений, то розслаблюючий. Навчальна атмосфера не стабільна, часто залежить від настрою вчителя, від епізодів, що виникають на уроці.	Урок проходить в оптимальному темпі, етапи логічно пов’язані один з одним. Розмаїття видів навчальної роботи забезпечує стабільність навчально-пізнавальної атмосфери. Відпрацьовані форми навчальної роботи дають змогу заощаджувати час для введення нестандартних навчальних ситуацій.	Урок (чи велика його частина) проходить на високому, емоційному й інтелектуальному підйомі. У результаті народжується почуття задоволення від спільної роботи, бажання повторити успіх.
МН	На уроці переважають пояснювальні та репродуктивні методи, засновані на сприйнятті та відтворенні інформації. Урок проходить у режимі трансляції, що не вимагає зусиль з боку вчителя й учнів.	Педагог спирається на пояснювальні, репродуктивні, інструктивно-практичні методи. Учитель віддає перевагу традиційним методам, уникає введення нових технологій навчання.	Учитель володіє пояснювальними, репродуктивними, інструктивно-практичними, продуктивно-практичними, пояснювально-спонукальними, частково-пошуковими методами навчання, які застосовуються адекватно змісту.	Різними методами стимулюється пошукова діяльність дітей. Педагог не забуває про методи, які мотивують процес пізнання. Уміло застосовуються методи самоорганізації пізнавальної роботи учнів.
ОДУ	Діяльність учнів має монотонний характер. Учні пасивні, уникають ініціативних дій у пізнавальній діяльності.	Активність учнів епізодична (на окремих етапах уроку). Учні орієнтуються в звичній навчальній ситуації, але з недовірою ставляться до всього нового; віддають перевагу формам діяльності, які не потребують особливих зусиль.	Активність учнів адекватна запитам навчального процесу. Учні готові до проблемних ситуацій, оскільки впевнені в спрямовуючій допомозі вчителя. Різноманітні завдання забезпечують зайнятість усіх школярів х урахуванням здібностей.	Діяльність має розвиваючи характер (у комунікативній, творчій, пізнавальній сферах). Учні приймають творчі й проблемні ситуації уроку, що свідчить про ступінь довіри між педагогом і вихованцями.
НВУіУ	Відсутній діалог з учителем: учні дають односкладові відповіді чи відмовляються відповідати. Учитель не зацікавлений у навчальному співробітництві з учнями, взаємодія заснована на дисциплінарних ролях.	Учні слабо мотивовані на навчальну взаємодію. Спільна діяльність проходить тільки під патронажем педагога. Слабо розвинуті вміння спільної пошукової діяльності. У діалог із учителем вступають тільки сильні учні.	Відчувається відпрацьованість системи навчальних дій між учителем та учнями.. Учні охоче вступають у діалог. Практично виключений дисциплінарний вплив на дітей. Учнями визнається й приймається активна, ініціююча позиція педагога.	Педагог заохочує ініціативу учнів, створює умови для емоційної відкритості, довіри. Учителем і учнями спільно створюються можливості для самореалізації особистості.
МП	Монологи вчителя не відрізняються образністю, багатством прикладів. Запитання мають репродуктивний характер. Мовна діяльність не виконує основної комунікативної функції.	Педагог „зациклений” на звичному тексті. Монологи часто нелогічні, мають стихійний характер. Іноді мовна діяльність педагога придушує ініціативу учнів.	Педагог вільно володіє матеріалом уроку, подає його в науковій і доступній для засвоєння формі. Мова виразна, багата, формулювання запитань спонукають до навчального діалогу. Мова виступає як один з організуючих початків продуктивного уроку.	Мова вчителя збагачує навчальний матеріал. У монологах педагог продумано використовує паузи, риторичні і проблемні запитання, створює емоційні кульмінації. Емоційно-інтелектуальна насиченість мови підтримує пізнавальну активність учнів, спонукає до творчості.
ВСУ	Учитель не ставить перед собою і перед учнями цілей, які виховують. Не бере до уваги естетику приміщення. Не загострює уваги на культурі взаємин.	Учитель визначає виховні цілі й вирішує їх тільки на окремих етапах уроку. Немає системи педагогічних вимог до порядку на робочих місцях, культури спілкування тощо	Учитель уміло вибудовує тему уроку у виховному ключі. Учнями і педагогом вироблені норми взаємин, що надихають на продуктивну роботу. Засвоюються знання і поведінкові навички, необхідні учням для успішної соціалізації в суспільстві.	Учитель (манера поведінки, мова, професійні уміння) є позитивним прикладом для наслідування. Учні без нагадувань учителя прагнуть до оптимальної організації зовнішнього і внутрішнього простору навчання. Виробляється ціннісне ставлення педагога до вихованців, і, навпаки.
КіК	Контролююча функція не виконується в системі. У педагога не сформовані чіткі критерії оцінювання ЗУНів. (знань, умінь, навичок) Відповіді учнів не коментуються. Контроль формальний а не змістовний.	Учитель концентрує контрольні функції на окремих етапах уроку. Корекція навчального процесу здійснюється за рахунок експлуатації часу, а не пошуку нового рішення проблем.	Контроль і корекція здійснюється на всіх етапах уроку. Відповідям учнів дається коротка характеристика, оцінка узгоджується. Навчальний процес коректується в залежності від ситуації; педагог готовий до розмаїття в подачі і закріпленні матеріалу.	У системі контролюється і ненав’язливо коректується діяльність учнів. Учні володіють навичками само- і взаємоконтролю. Передача контрольних функцій від педагога до учнів свідчить про взаємну довіру, засновану на об’єктивності, знанні критеріїв оцінок, навичках самоаналізу.
РУ	Матеріал, що вивчається не засвоєний більшістю учнів. Школярі не придбали або не закріпили наявні ЗУНи. Заняття слабо впливає на виховання учнів.	Матеріал засвоєний фрагментарно і (або) тільки окремою групою (просунутих) учнів. На занятті закріплювалися в основному ЗУНи, які вже були в учнів. Потенціал, що виховує, реалізований не повною мірою.	Основний матеріал засвоєний учнями в обсязі, достатньому для первинного засвоєння. Учні засвоювали застосування ЗУНів у нових ситуаціях. Закріплено позитивний виховний ефект заняття як у змісті так і у формі організації уроку.	Матеріал уроку засвоєний усіма, закріплений з опорою на продуктивні ЗУНи, дана перспектива подальшого навчання. Учні одержали стимул до самостійної пізнавальної діяльності. Високий ефект уроку, який виховує (від прийняття моральних норм та обов’язків до прагнення і розуміння себе й інших).

Приклад аналізу уроку математики за матричною моделлю

Тема уроку: Утворення числа 3 (1 клас)

Мета уроку: сформувати уявлення про утворення числа 3, закріплювати вміння рахувати у межах трьох, розвивати дрібну моторику рук, вміння орієнтуватися у робочому зошиті, розвивати творче мислення, увагу, виховувати охайність, дбайливість.

Створення пізнавальної атмосфери уроку.

Урок проходить в оптимальному темпі, етапи логічно пов’язані один з одним. Етап актуалізації знань готує дітей до вивчення нового матеріалу, активізує пізнавальні процеси. Розмаїття видів навчальної роботи забезпечує стабільність навчально-пізнавальної атмосфери. Вчитель враховує особливості шестирічних першокласників, своєчасно змінюючи види діяльності.

Методи навчання.

Учитель вміло використовує на уроці різні методи навчання, серед яких репродуктивні, інструктивно-практичні, продуктивно-практичні методи навчання, які застосовуються адекватно змісту. Вчитель при виборі методів віддає перевагу активним методам навчання. Особливо вдало підібрані методи на етапі вивчення нового матеріалу,