Симоновский А. Развитие творческого мышления детей. – Ярославль, 1997.

Головна мета посібника – формування у дитини уміння управляти процесом творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язуванням складних проблемних ситуацій. Подані у посібнику вправи можна використовувати як на уроках математики, так і на інших уроках у початковій школі.

Природознавство

Порівняльний аналіз програм курсу „Я і Україна” та „Ознайомлення дітей з природою”

Методичний коментар. Одним із завдань практики є порівняльний аналіз програм для дошкільників та першокласників із метою визначення наступності в освіті. Для цього пропонуємо виписати теми із програми для І семестру 1 класу та знайти відповідні теми у програмі для дошкільнят. Наступність буде реалізована, якщо для вивчення теми в 1 класі створено передумови в дошкільній освіті. Якщо тема та її зміст дублюється в старшій групі та в 1 класі, можна говорити про порушення наступності. Якщо теми ніяк не пов’язані між собою, це також свідчить про порушення наступності. Для зручності пропонуємо занести теми в таблицю.

„Я і Україна”, 1 клас	Ознайомлення дітей з предметним довкіллям, екологічна освіта, старша група
тема	відповідна тема (якщо є)
тема	відповідна тема (якщо є)

Висновок:

Складання алгоритму спостережень

Методичний коментар. У першому класі діти починають спостерігати за природою, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, знайомляться зі спрощеним календарем природи. Щоб сформувати мотивацію до цього виду діяльності, необхідно розпочинати з колективних спостережень. Наведемо приклад алгоритму спостережень за осінніми змінами в неживій природі.

Алгоритм спостережень за осінніми змінами в неживій природі

1. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом.
2. Спостереження за станом неба.
3. Визначення температури повітря (тепло, прохолодно, холодно).
4. Визначення наявності вітру.

Протоколи уроків з курсу „Я і Україна”

Методичний коментар. Протоколи є засобом фіксації спостережень за ходом уроку. Провідною діяльністю студента при виконанні цього завдання є аналітична. Протокол передбачає конспектування всіх етапів уроку з подальшим визначенням провідних видів діяльності вчителя й учнів, а також висновків щодо ефективності їх організації. Як показує практика, найбільш зручною формою подання протоколів уроку є таблиця. Отже, пропонуємо таку форму подання протоколу уроку.

Урок № / дата

Тема:

Мета:

Тип уроку:

Обладнання:

Хід уроку

Етап уроку	Діяльність учителя	Діяльність учня	Аналіз ефективності організації

 

Приклад протоколу уроку

Тема: Термометр

Мета: формувати поняття „термометр”, уявлення про властивості рідин розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні; формувати вміння користуватися термометром; розвивати вміння спостерігати за перебігом і результатами дослідів, доводити власну думку; виховувати охайність.

Тип уроку: предметний.

Обладнання: пробірки, закриті корком зі скляною трубкою; термометри для вимірювання температури повітря, води, тіла людини; демонстраційна і роздавальні моделі термометру.

Хід уроку

Етап уроку	Діяльність учителя	Діяльність учня	Аналіз ефективності організації
І. Організація початку уроку.	Учитель установлює емоційний контакт з учнями, налаштовує їх на роботу.	Учні демонструють готовність до роботи.	Організаційний етап тривав 2 хвилини та був проведений з дотриманням усіх методичних вимог.
ІІ. Актуалізація опорних знань.	1. Учитель проводить опитування: - Що називають тілами? - Назвіть живі тіла. - Назвіть неживі предмети. - Чим відрізняються живі тіла від неживих? 2. Учитель актуалізує знання учнів про стан речовин з опорою на схеми.	1. Учні дають відповіді на запитання.     2. Учні сприймають образи, встановлюють відповідність.	1. Робота організована фронтально. Це дозволило швидко опитати учнів, але не дало змогу перевірити знання всіх дітей.   2. Використання схем дозволило вчителеві актуалізувати знання учнів та, водночас, урізноманітнило діяльність.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.	Учитель ставить низку запитань: - Що треба знати, щоб відповідно одягатися в різні пори року? - Якщо людина занедужала, що роблять насамперед? - За допомогою чого вимірюють температуру? - А ще вимірюють температуру ґрунту, води. І також за допомогою термометра. Учитель призводить дітей до розуміння важливості такого приладу як термометр у повсякденному житті та повідомляє тему уроку.	Учні відповідають на запитання, усвідомлюють тему та мету уроку.	Мотивація учнів відбулася, отже мета етапу досягнута. Хоча в даному уроці можна було б створити проблемну ситуацію за допомогою експерименту, що викликало б в учнів пізнавальний інтерес.
ІV. Засвоєння нових знань, умінь та навичок.	1. Учитель організовує роботу з підручником (розглядання зображень термометрів різних типів). 2. Учитель демонструє модель термометра, називає його частини, показує, як ним користуватись.   3. Учитель демонструє досліди: Дослід 1 Беремо пробірку з водою, що закрита корком із скляною трубкою. Занурюємо пробірку в гарячу воду. Констатуємо, що рівень води в трубці піднявся. - Як змінився рівень води у трубці? - Дослід 2 Беремо пробірку з водою, що закрита корком із скляною трубкою. Занурюємо пробірку у воду, яку поступово охолоджуємо за допомогою льоду. Констатуємо, що рівень води в трубці знизився. - Як змінився рівень води у трубці? 4. Учитель ставить проблемне питання: - Чому вода при нагріванні розширюється, а при охолодженні стискається? Організовує його обговорення. 5. Учитель заохочує дітей моделює процес за допомогою методу моделювання маленькими чоловічками. 6. Учитель подає нову інформацію про властивості рідин стискатися та розширюватись за допомогою розповіді. 7. Учитель організовує частково-пошукову роботу з підручником.	1. Учні розглядають малюнки, з’ясовують назву та призначення кожного з них. 2. Учні слухають та сприймають інформацію, повторюють за вчителем. 3. Учні спостерігають за дослідами, під керівництвом учителя роблять висновки.   4. Учні висувають припущення, доводять свою думку.   5. Учні разом з учителем створюють модель.     6. Учні слухають, сприймають інформацію.     7. Учні здійснюють пошук інформації у підручнику.	На етапі засвоєння нових знань використовувались різні методи пояснення матеріалу, зокрема, проблемні методи, метод моделювання, що є позитивним. Проте учні здебільшого відігравали пасивну роль, що не сприяло осмисленому усвідомленню матеріалу.
V. Систематизація, узагальнення знань	1. Учитель загадує загадки про термометр, організує обговорення відповідей.   2. Учитель організує узагальнюючу бесіду: -Який прилад використовують для вимірювання температури? - Які рідини використовують у термометрах? - Які бувають термометри? - Що потрібно пам’ятати, коли користуєшся термометром?	1. Учні відгадують загадки, усвідомлюють отриману на попередньому етапі інформацію. 2. Учні відповідають на запитання.	Види діяльності відповідають означеному етапу, темі уроку, логічно пов’язані з попереднім етапом. Серед несуттєвих недоліків можна відмітити зловживання словесними методами.
VІ. Застосування ЗУН	1. Учитель організовує роботу в зошиті з друкованою основою. 2. Учитель ставить проблему: - Чому з носика повного чайника під час кипіння виливається вода?	1. Учні виконують завдання в зошиті.   2. Учні розв’язують проблему, використовуючи отримані знання.	Виконання частково-пошукового завдання в зошиті, постановка проблемного завдання дозволила учням використати знання в новій ситуації, що сприяло усвідомленому засвоєнню знань. Отже, організацію цього етапу можна оцінити позитивно.
VІІ. Домашнє завдання	Учитель дає завдання, пояснюючи їх: 1. Опрацювати текст підручника. 2. Виконати завдання 2 (с. 50) у зошиті з друкованою основою. 3. Індивідуальні завдання для спостережень.	Учні записують завдання в щоденник, задають уточнюючі запитання.	Завдання різноаспектні, підібрані з урахуванням можливостей та інтересів учнів.
VІІІ. Підсумки уроку	Учитель організує бліц-опитування.	Учні дають відповіді на запитання.	Питання сформульовані грамотно, дозволили учням виокремити головне в уроці та узагальнити знання.