Виконання типового завдання №2

Умови: необхідно вивчити дію різних доз біостимулятора на життєздатність поросят(визначається за приростом живої маси в кг за період досліду). Для цього сформовано 5 груп поросят по 5 голів у групі, на яких випробовувались різні дози препарату і одержано наступні результати.

Вплив нового рецепту біостимулятора на життєздатність поросят

Доза біостимулятора	Приріст поросят, кг
Нульова (контроль)	2, 1, 3, 1, 2
Одинарна	3, 6, 4, 3, 2
Подвійна	4, 7, 5, 9, 6
Трьохкратна	8, 6, 9, 7, 8
Чотирьохкратна	4, 6, 5, 4, 3

 

 

Послідовність операцій при розрахунку однофакторного дисперсійного комплексу

	Градації	Допоміжні величини	Розрахунок дисперсій та варіанс
					Число градацій	Факторіальна дисперсія Сх=
Варіанти (дати), х
n Σх

І. Розрахувати допоміжні величини:

1. Суму дат (варіант) за градаціями та за комплексом:

Σх по градації 1 = 2+1+3+1+2=9

2 =

3 =

4 =

5 =

ΣΣх = 9+

 

2. Загальну допоміжну величину:

Н_Σ = (ΣΣх)² / N =

 

3. Суму окремих допоміжних величин для кожної градації

1)

2)

3)

4)

5)

для всього комплексу ΣНі = 16,2+

4. Суму квадратів дат (Σх²) за кожною градацією і всім комплексом:

Σх² градація 1 = 2²+1²+3²+1²+2² = 19

2 =

3 =

4 =

5 =

за комплексом ΣΣх² = 19 +

 

ІІ Розрахувати дисперсії

Факторіальну (С_х)

Випадкову або залишкову (С_z)

Загальну (С_у)

ІІІ Визначити показник сили впливу (r_x²)

 

 

ІV Розрахувати варіанти або середні квадрати

факторіальну

 

випадкову

 

V Визначити критерій Фішера

 

 

VІ Виписати стандартне значення критерію Фішера для різних рівнів імовірності

Розрахунок числа ступенів вільності

 

VІІ Визначити рівень імовірності розрахованого показника сили впливу

 

Висновок:

 

Виконання індивідуального завдання №3

 

Висновок:

 

Основні питання модулю №3 "Біометрія"

1. Біометричні методи вивчення спадковості і мінливості.

2. Ознайомитись з методами вивчення спадковості та мінливості.

3. Методи складання варіаційного ряду та будувати варіаційну криву і на основі цього зробити висновок про характер розподілу варіант у виборці.

4. Вивчення мінливості кількісних ознак методом варіаційної статистики при малих вибірках

5. Методи розрахунку середнього арифметичного відхилення, коефіцієнта варіації та їх помилок.

6. Методи розрахунку критерію вірогідності різниці між двома середніми арифметичними та його імовірність при проведенні наукових дослідів.

7. Визначення коефіцієнтів кореляції та регресії між кількісними ознаками для великих вибірок шляхом добутку.

8. Показники зв'язку між кількісними ознаками методом малих вибірок.

9. Метод розрахунку коефіцієнта фенотипової кореляції між кількісними ознаками при малих вибірках та набути практичних навиків використання показників кореляції в селекції тварин.

10. Обчислення та застосування в біотехнології критерію Х².

11. Метод Хі-квадрат для вирішення генетичних, селекційних та експериментально-виробничих проблем.

12. Основи дисперсійного аналізу однофакторного комплексу.

13. Вивчення і застосування коефіцієнта успадковуваності ознак, селекційного ефекту, диференціалу та коефіцієнта гомозиготності.

14. Метод дисперсійного аналізу для практичного використання при вирішенні селекційних завдань.

15. Методи визначення коефіцієнта успадковуваності ознак у сільськогосподарських тварин, навчитися розраховувати ефект гетерозису і селекційний ефект, засвоїти методи визначення коефіцієнта гомозиготності при різних ступенях споріднених парувань.

 

Підпис викладача ______________

МОДУЛЬ №4 "Генетика популяцій та основи селекції"

ЗАНЯТТЯ №21

Тема: Визначення і застосування коефіцієнта успадковуваності ознак, селекційного ефекту, диференціалу та інтенсивності інбридингу

(4 год.)

Мета: вивчити методи визначення коефіцієнта успадковуваності ознак у сільськогосподарських тварин, навчитися розраховувати ефект гетерозису і селекційний ефект, засвоїти методи визначення коефіцієнта гомозиготності при різних ступенях споріднених парувань

 

Практичні завдання

1. Дайте визначення основним поняттям.

2. Визначення коефіцієнта успадковуваності через метод подвійної кореляції та через метод "матері-дочки".

3. Визначити за типовим завданням селекційний дифенціал та коефіцієнт ефективності селекції.

4. Визначити коефіцієнт гомозиготності.

5. Визначити ефективність гетерозису.

6. Вирішення індивідуального завдання.

 

Виконання індивідуального завдання №1

Показник	Визначення терміну	Метод визначення
Коефіцієнт успадковуваності
Селекційний ефект
Селекційний диференціал
Коефіцієнт гомозиготності
Інбридинг
Інбредна дипресія
Види інбридингу
Аутдридинг
Гетерозис

 

Виконання типового завдання №2

Умови: визначити коефіцієнт успадковуваності багатоплідності свиноматок великої білої породи за такими даними багатопліддя свиноматок-матерів (х) та їх дочок (у)

х	у	х^2	у^2	d = х - у	d^2
Σх = n =	Σу =	Σх^2 =	Σу^2 =	Σd =	Σd^2 =

 

Висновок:

 

 

Виконання типового завдання №3

Умови: в господарстві середнє багатопліддя свиноматок великої білої породи становить 10,6 голови. В племінне ядро відібрано 40% свиноматок основного гурту з показником багатопліддя 11,4 голови, за якими закріплені кнури-плідники, провірені за якістю нащадків.

 

 

Висновок:

 

Виконання індивідуального завдання №4

Умови: визначити гомозиготність про панда за його родоводом (порядковим записом всіх відомих предків пробанда протягом декількох поколінь), якщо в родоводі симентальської породи Кнопки 687 мати Клема 292 і батько Лев 353 між собою споріднені за двома предками – батьком Ландишем 120 і дідом Султаном 5025 (63).

Родовід корови Кнопки 687

І ряд	М Клема 292	Б Лев 353
ІІ ряд	ММ Красуня 61	БМ Ландиш 120	МБ Куропатва 1894	ББ Ландиш 120
ІІІ ряд	МММ Красотка	БММ Султан	МБМ Жадана	ББМ Рубін 5025	ММБ Кудель	БМБ Султан	МББ Жадана	БББ Рубін 5025

 

Висновок:

 

 

Виконання індивідуального завдання №5

Умови: визначити ефективність гетерозису від схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами породи дюрок через порівняльний аналіз контрольної відгодівлі підсвинків.

Група	Генотип	Жива маса, кг
4 міс.	8 міс.
І	Велика біла	37,3±0,71	101,3±1,43
ІІ	Дюрок	38,5±0,63	106,7±1,91
ІІІ	½ ВБ + ½ Д	38,9±0,87	112,4±1,75

 

Висновок:

 

 

Виконання індивідуального завдання №6

 

Висновок:

 

 

ЗАНЯТТЯ №22. Визначення співвідношення генотипів, частот домінантних і рецесивних генів у популяціях

(4 год.)

 

Мета: ознайомитись з поняттями популяція і чиста лінія. оволодіти методом генетичного аналізу структури популяцій, зокрема визначення співвідношень генотипів, частот домінантних і рецесивних генів з метою регулювання співвідношення генотипів у популяціях у бажаному напрямку.

 

 

Практичні завдання

1. Вирішення типового завдання по визначенню частоти фенотипів в популяції.

2. Вирішення типового завдання по визначенню частоти генотипів.

3. Вирішення типового завдання по визначенню генетичної рівноваги популяції.

4. Вирішення індивідуального завдання.

 

 

Виконання типового завдання №1

Умови: у великої рогатої худоби шортгорської породи червона масть (R) домінує над білою. Гетерозиготи мають чалу масть. В популяції шортгорської худоби було 500 червоних, 460 чалих і 159 білих корів. Визначте частоти червоної, чалої, білої мастей.

Вирішення

1. Визначення загальної кількості тварин

 

n = 500+460+159 =

 

2. Визначення долевої частоти ознаки:

 

Р = n_а/ n

 

Частота червоної масті з генотипом _____: Р = 500 / =

у відсотках – %

 

Частота білої масті з генотипом _____: Р = / =

у відсотках –

 

Частота чалої масті з генотипом _____: Р = / =

у відсотках –

 

Сума частот повинна дорівнювати одиниці:

_______ + _______ + _______ = 1,0

 

Висновок:

 

Виконання типового завдання №2

Умови: церулоплазмін (Ср) – білок сироватки крові, який приймає участь в обміні міді в організмі. В стаді великої рогатої худоби черно-рябої породи виявлено наступний розподіл генотипів: Ср^АСр^А – 432, Ср^ВСр^В – 237, Ср^АСр^В – 644 корови. Визначте частоту генотипів А і В.

Вирішення

За умовами задачі ознака успадковується кодомінантно по двуалельній системі.

1. Визначення загальної кількості тварин:

 

n =

 

2. Визначення долевої генотипової частоти ознаки:

 

Р = n_а/ n

 

Частота Ср^АСр^А: Р = / =

у відсотках – %

 

Частота _____: Р = / =

у відсотках –

 

Частота _____: Р = / =

у відсотках –

 

3. Визначення частоти генів:

 

Р_А = 2n₁ + n₃ / 2n, де

n₁ – кількість алелей А;

n₃ – кількість гетерозигот.

 

Р_А =

 

Р_В = 2n₁ + n₃ / 2n, де

n₁ – кількість алелей В;

n₃ – кількість гетерозигот.

 

Р_В =

 

Сума частот алелей А і В повинна дорівнювати одиниці:

_______ + _______ = 1,0

Висновок: