Завдання та принципи діяльності органів СБУ

Основними завданнями СБУ у межах визначеної законодавс­твом компетенції із забезпечення безпеки в Україні є:

— захист державного суверенітету, конституційного ладу,територіальної цілісності;

— захист економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України;

— захист прав громадян і законних інтересів держави від роз­відувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, окремих організацій, груп осіб і громадян, а також забезпечення охорони
державної таємниці;

— попередження, припинення, виявлення і розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції й організованої

злочинної діяльності в сфері управління економікою та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Для досягнення цілей безпеки необхідно здійснювати прове­дення єдиної державної політики у галузі забезпечення безпечного існування держави і суспільства, реалізовувати систему заходів економічного, політичного, організаційного й іншого характеру, що співвідносяться із можливими погрозами життєво важливим інтересам держави, суспільства й особистості. Діяльність органів і посадових осіб СБУ здійснюється на засадах:

— законності;

— поваги до прав і гідності особи;

— позапартійності;

— відповідальності перед народом України;

— поєднання гласності і конспірації;

— співвідношення єдиноначальності й колегіальності.
Законність — один з основних принципів, на якому заснована

діяльність усіх судових і правоохоронних органів. І органи СБУ не є виключенням. Правову основу діяльності цих органів скла­дають Конституція, Закон "Про Службу безпеки України" інші закони, що регулюють відносини в сфері безпеки та міжнародні договори і угоди з питань безпеки.

Повага до прав і гідності особи зазначена у ст. 5 Закону "Про Службу безпеки України". Цей принцип характеризується тим, що діяльність з охорони і захисту безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Тобто, при виконанні своїх обов'язків посадові особи і працівники органів СБУ повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне відношення, не повинні допускати розголошення відомостей щодо особистого життя громадянина. І тільки у виняткових випадках, за необхідності при­пинити або розкрити злочин, органами СБУ можуть бути тимчасово обмежені окремі права і свободи громадян у межах, передбачених чинним законодавством. У разі обмеження прав та свобод громадян органи СБУ зобов'язані на вимогу особи у місячний термін дати письмове пояснення щодо тих обмежень, які були застосовані. Також особи, чиї права були незаконно обмежені, мають право оскаржити до суду неправомірні дії службових осіб та органів СБУ.

Позапартійність — визначається відсутністю впливу на органи і посадових осіб СБУ будь-яких партійних організацій, рухів і громадських об'єднань громадян, що переслідують політичні цілі. Також забороняється використовувати діяльність цих органів у особистих, групових чи партійних інтересах. Виняток складають співробітники органів СБУ, що уклали трудовий договір зі Служ­бою і є членами профспілкової організації.

Відповідальність може наставати за здійснення неправомірних дій щодо обмеження прав і свобод особи з боку співробітників органів СБУ. Заходи відповідальності, передбачені чинним за­конодавством. Якщо під час виконання своїх функціональних обов'язків посадові особи порушили права і свободи громадян, вони повинні вжити заходів щодо їх відновлення, відшкодуваннязаподіяних моральних і матеріальних збитків і притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Поєднання гласності і конспірації в організації і діяльності органів безпеки відображено у ст. 7 Закону України "Про Службу безпеки України". З одного боку, діяльність СБУ включає елемент гласності, що полягає у передачі через засоби масової інформації й іншими формами відомостей про діяльність органів СБУ у межах, визначених шконодавством України. Ця інформація може містити відомості Про бюджет СБУ, компетенцію цих органів, приклади вчинення протиправних дій працівниками СБУ. З іншого боку, забороняється розголошувати відомості, що складають державну, службову, війсь­кову чи комерційну таємницю, а також інформацію конфіденційного характеру, якщо її розголошення може заподіяти шкоду національній безпеці України, честі та гідності особи або порушити її законні права і свободи. Виключення складають випадки, коли розголошення цієї інформації передбачено законодавством і здійснюється в інтересах правосуддя і досягнення істини у судовій справі.

Державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює ві­домості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відно­син, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України, та які визнані у порядку, встановленому Законом України від 21 січня 1994 р. "Про державну таємничо" (в редакції Закону від 21 вересня 1999 р.), державною таємницею і підлягають охороні державою. Поєднання єдиноначальності і колегіальності полягає у тому, що, з одного боку, керівництво всією діяльністю СБУ, її Цент­рального управління здійснює Голова СБУ. Він несе персональну відповідальність за виконання задач і функцій, що покладені державою на цей орган. З іншого боку, у СБУ створений і діє колегіальний дорадчий орган — колегія, що визначає шляхи ви­конання покладених на органи безпеки задач і функцій; приймає рішення щодо основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності і питань роботи з кадровим складом СБУ.

При здійсненні оперативно-службових функцій органи СБУ незалежні від органів державної влади, органів місцевого самов­рядування, посадових осіб, партій і рухів.

Система, організація діяльності та повноваження Служби безпеки України

Організаційну структуру СБУ затверджує Президент України.

Відповідно до законів "Про Службу безпеки України", "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" органи СБУ являють єдину централізовану систему, до якої входять:

— Центральне управління СБУ;

— регіональні органи СБУ;

— органи військової контррозвідки;

---навчальні, наукові, науково-дослідні та інші заклади, уста­нови організації і підприємства СБУ; Центральне управління СБУ і підпорядковані йому органи.

Центральне управління СБУ координує, організує роботу і здійснює керівництво та контроль за іншими органами Служби, відповідає за стан державної безпеки, видає в межах своїх пов­новажень нормативні акти (положення, накази, розпорядження, інструкції), що є обов'язковими для виконання у системі СБУ. З урахуванням мети і завдань, поставлених перед цими органа­ми, вони безпосередньо реалізують основні напрями діяльності органів системи безпеки в складі апарата СБУ. Центральне уп­равління СБУ відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів СБУ. До його складу входять аппарат Голови СБУ та функціональні підрозділи:

— контррозвідки;

— військової контррозвідки;

— захисту національної державності;

— боротьби з корупцією і організованою злочинною діяль­ністю;

— інформаційно-аналітичний;

— оперативно-технічний;

— оперативного документування;

— слідчий;

— урядового зв'язку;

— по роботі з особовим складом;

— адміністративно-господарський;

— фінансовий;

— військово-медичний;

— інші згідно з організаційною структурою СБУ.

При СБУ функціонує Антитерористичний центр, положення про який затверджується Президентом України за поданням Ка­бінету Міністрів України.

Загальне керівництво всією діяльністю з захисту й охорони дер­жавної безпеки здійснюється Головою СБУ, який призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Регіональні органи СБУ

Регіональні органи СБУ створюються для ефективного вико­нання цілей і задач з охорони і захисту державної безпеки України та її громадян. До складу цих органів входять:

— обласні управління СБУ;

— міські;

— міжрайонні;

—районні підрозділи, розташування яких не завжди пов'язано з адміністративно-територіальним розподілом України.