Структурні підрозділи міліції

Виконання зазначених функцій покладається Законом "Про міліцію" на структурні підрозділи:

— кримінальної міліції;

— міліції громадської безпеки;

— транспортної міліції;

— державної автомобільної інспекції;

— міліції охорони;

— судової міліції;

— спеціальної міліції;

— місцевої міліції.

Штатна чисельність і організаційна структура міліції визна­чається Кабінетом Міністрів. Зазначені підрозділи міліції покли­кані виконувати завдання, що стоять перед усіма структурними одиницями системи МВС.

Кримінальна міліція. Кримінальна міліція забезпечує припинення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Для виконання повноважень у складі кримінальної міліції створені і діють оперативно-розшукові підрозділи, підрозділи карного розшуку, підрозділи по боротьбі зі злочинами в сфері економіки, криміналістичний та експертно-криміналістичний підрозділи, спеціалізовані підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю і підрозділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Міліція громадської безпеки покликана вирішувати питання пере­важно місцевого рівня: забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку, попередження і припинення зло­чинів, надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах компетенції міліції. Основу цього підрозділу складає служба охо­рони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби, паспортної системи та дозвільної системи.

З метою забезпечення безпеки працівників суду, правоохорон­них органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів відповідно до наказу МВС від 19 листопада 2003 р. № 1390 "Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" у структурі міліції ¹ громадської безпеки були створені спеціальні підрозділи. Вони І створюються в головних управліннях МВС в АРК, місті Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та місті Севастополі відповідно до типових штатів, затверджених МВС. Спецпідрозділ створюється як самостійний структурний підрозділ ГУМВС, УМВС та підпорядковується безпосередньо заступнику начальника ГУМ­ВС, УМВС — начальнику міліції громадської безпеки. Загальне керівництво оперативно-розшуковою діяльністю спецпідрозділу, її організаційне та методичне забезпечення здійснює заступник начальника ГУМВС, УМВС — начальник кримінальної міліції.

Працівники спеціального підрозділу під час виконання завдан­ня із забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів здійснюють:

—забезпечення згідно із законом підтримання порядку в суді,припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, праців­ників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу;

—забезпечення заходів безпеки при розгляді судових справ у всіх інстанціях, працівників правоохоронних органів, інших ор­ганів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції,членів їх сімей і близьких родичів;

—уживають необхідних заходів для забезпечення безпеки судді,членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява;

— уживають необхідних заходів для забезпечення безпеки при надходженні заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, звернення керівника відповідного державного органу; забезпечення охорони приміщень і територій установ судо­
вих експертиз Мін'юсту і Міністерства охорони здоров'я України,а також режиму утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу;

— вивчення рішень (постанов) про застосування спеціальних заходів безпеки осіб, узятих під захист, а також інших матеріалів,які зумовили прийняття такого рішення, а також розробку план-
розрахунку ГУМВС, УМВС на здійснення спеціальних заходів безпеки та підготовку клопотання перед відповідними органами про їх скасування;

— обмін інформацією із зацікавленими органами та підроз­ділами ОВС, іншими органами виконавчої влади з питань за­безпечення безпеки осіб, відносно яких здійснюються заходи
особистої безпеки.

До виконання завдань по охороні громадського порядку, громад­ської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники ОВС, військовослужбовці внутрішніх військ, особи рядового і начальниць­кого складу кримінально-виконавчої системи. На них (осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, а також курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, в тому числі й викладацького складу навчальних закладів МВС, ДДУПВП), поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Транспортна міліція забезпечує розкриття транспортних зло­чинів, їх припинення і запобігання, а також розшук осіб, що вчинили злочини на транспорті. Цей підрозділ забезпечує охорону вантажу, який транспортується на усіх видах транспорту, і виконує функцію підтримання громадського порядку на транспорті.

Дії забезпечує реєстрацію й облік автотранспортних засобів, організує і здійснює керівництво роботою з забезпечення безпеки дорожнього руху. ДАІ контролює проведення органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, що спрямована на запобігання дорожньо-транспортним правопорушенням.

Міліція охорони організує на договірних засадах охорону майна громадян, підприємств, організацій і установ усіх форм власності. Разом з іншими охоронними структурами проводить роботу для підвищення надійності охорони об'єктів.

Спеціальна міліція покликана організовувати і забезпечувати охорону громадського порядку при проведенні масових заходів у районі, місті, області чи у загальнодержавному масштабі. У разі необхідності ці підрозділи беруть участь, поряд з іншими компетентними органами, у забезпеченні правового режиму надзвичайного чи воєнного стану при його введенні на території України. Спеціальна міліція бере участь у масштабних операціях із затримання членів злочинних угруповань і окремих злочинців.

Місцева міліція утворюється за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адмініст­рацій та виконавчих органів рад, погодженого з МВС. Завданням місцевої міліції є забезпечення захисту життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян та охорони громадського порядку на відповідній території.

До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-пат­рульної служби, патрульно-постової служби, служби дільничних інспекторів міліції, а також приймальники-розподільники для неповнолітніх, приймальники-розподільники для осіб, затрима­них за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підда­них адміністративному арешту. У складі місцевої міліції можуть утворюватися й інші підрозділи. Але формування цього підрозділу було призупинено, оскільки Державним бюджетом не передбачене виділення коштів на це.

Обов'язки міліції

На органи і підрозділи міліції відповідно до вищезазначених завдань покладені наступні обов'язки:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини,здійснювати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені законом;

3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та ад­міністративні правопорушення, своєчасно приймати у них рішення;

4) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопо­рушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

5) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання,слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального пока­рання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством;

6) виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

7) контролювати додержання громадянами та службовими осо­бами встановлених законодавством правил паспортної системи,в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через
її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;

8).охороняти на договірних засадах майно громадян, колек­тивне і державне майно, а також майно іноземних держав, між­народних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян,
осіб без громадянства;

8) забезпечувати в межах своїх повноважень виконання та кон­троль рішень сільських, селищних, міських рад із питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх
умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах;

10)забезпечувати згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функції щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судо­вого процесу;

11) забезпечувати затриманим або заарештованим (взятим підварту) особам право на юридичний захист;

12) виконувати інші обов'язки, що передбачені ст. 10 Закону"Про міліцію".

Права міліції

Для виконання покладених на міліцію обов'язків співробітники наділені наступними правами:

1)вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, а в разі неви­конання зазначених вимог застосовувати заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, не­обхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд
і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

4) осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;

—осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, — на строк, встановлений судом, але не більше 10 діб;

—неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опі­кування, — на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які
вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, — до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;

—осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника мілі­ції, — до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;

—осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли
завдати шкоди оточуючим або собі, — до передачі їх до спеціаль­них медичних закладів або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких — до їх витвереження;

—військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, — до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

—осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і ство­рюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, — до передачі їх до лікувальних закладів, але не більш як на 24 години;

5) складати протоколи про адміністративні правопорушен­ня, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні пра­вопорушення; здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;

6) входити безперешкодно у будь-який час доби:

а)на територію і в приміщення підприємств, організацій, в тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при
стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

б)на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

в)до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання вста­новлених судом обмежень;

7) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках
вулиць і автомобільних шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколиш­ нього середовища, а також за наявності даних про те, що він вико­ристовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться,товарно-транспортним документам, наявність страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспор­тних засобів; проводити технічний огляд автомототранспорту;

8) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій по­яснення за фактами порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесенодо компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності;

9)видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

10)інші права, визначені ст. 11 Закону "Про міліцію".

У правоохоронній діяльності органи міліції застосовують опе­ративно-розшукові заходи і засоби. Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція, Закон України "Про оперативно-розшуковудіяльність", ККта КПК, закони "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про Прикордонні війська" та інші законодавчі акти та міжнарод­но-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і не­гласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Оперативно-розшукова діяльність грунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з орга­нами управління і населенням.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"

(Відомості Верховної Ради України, 1992, № 22, ст. 303) (Витяг)