Соціально-правовий захист народного засідателя та присяжного

Законодавчо визначені гарантії незалежності та недоторканності професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяж­них на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.

За час виконання обов'язків зі здійснення правосуддя у суді на­родним засідателям і присяжним виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менший, ніж посадовий оклад судді відповідного суду. У випадках, коли здійснення правосуддя пов'язано з переїздом у іншу місцевість, найманням там житла, їм відшкодовуються ці витрати, а також виплачуються добові. Зазначені матеріальні виплати та компенсації здійснюються за раху­нок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або переве­дення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді з мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяж­ного визнається грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену ст. 41 КпАП відповідальність винних осіб.

Вища рада юстиції

Організація роботи і повноваження Вищої ради юстиції визна­чаються ст. 131 Конституції, Законом "Про Вищу раду юстиції" регламентом Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції є колегіальним і незалежним органом, упов­новаженим здійснювати формування кваліфікованого складу суд­дів з метою сумлінного, неупередженого здійснення правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно пору­шень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у ме­жах своєї компетенції — про їх дисциплінарну відповідальність.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. На посаду члена Вищої ради юстиції (крім тих осіб, що входять до її складу за посадою) може бути рекомендована особа, яка:

— є громадянином України;

— не молодше 35 і не старше 65 років;

— проживає в Україні не менше 10 останніх років;

— володіє державною мовою;

— має вищу юридичну освіту;

— має стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, які були у судовому порядку визнані недієздатними або обмежено дієздат­ними, та особи, які мають не зняту чи непогашену судимість.

Члени Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, зобов'язані скласти на засіданні Верховної Ради України присягу.

Присяга. Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обоє 'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення форму­вання корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.

Склад та повноваження Вищої ради юстиції

Склад Вищої ради юстиції формується строком на 6 років шляхом призначення Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових організацій по 3 представники, всеукраїнською конференцією працівників прокуратури — 2 представника. За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова ВСУ, Міністр юстиції України і Генеральний прокурор України.

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може вит-ребовувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань.

Повноваженнями Вищої ради юстиції є:

1) внесення подання Президенту України про призначення суддів на посаду чи про звільнення їх з посади;

2) розгляд справ і прийняття рішень з питань, що стосуються порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів ВСУ і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) здійснення розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних, місцевих судів і прокурорів.

Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції

Повноваження члена Вищої ради юстиції можуть бути при­пинені у випадках:

— закінчення строку, на який його призначено;

— набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

— втрати ним громадянства України;

—визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим,

—визнання його у судовому порядку недієздатним або обме­жено дієздатним;

—подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

—неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

—порушення присяги або скоєння аморального вчинку;

—звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

—у разі його смерті.

При порушенні присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, приймається рішення щодо доцільності продовження нею повноважень і направляється до органу, який обрав чи призначив цю посадову особу.

Організація роботи Вищої ради юстиції

Роботу Вищої ради юстиції координує Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції. Голова обирається таємним голосуванням з членів Вищої ради юстиції строком на 3 роки без права переобрання на першому засіданні Вищої ради юстиції. До його повноважень належать: організація роботи, загальне керівництво апаратом та головування на засіданнях ради, координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції, призначення засідань Вищої ради юстиції, направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади тощо.

У Вищій раді юстиції утворюються секції:

— з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

— дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного
провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про пору­шення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її конституцій­ного складу. На засіданнях рада може приймати рішення (про порушення вимог щодо несумісності, про дисциплінарну відпові­дальність) або подання (про призначення судді, про звільнення судді з посади). Як правило, рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Досвід іноземних країн

Аргентина

Рада Суддів виконує обов'язки з обрання суддів і управління судо­вою владою. Рада утворюється періодично таким чином, щоб збері­галася рівновага між представництвом політичних органів, обраних у результаті всенародних виборів, суддів всіх інстанцій і адвокатів з федерального списку. До Ради входять також представники академіч­ного і наукового середовища, кількість яких передбачає закон. Рада Суддів має право:

—обирати за допомогою публічних конкурсів здобувачів у ма­гістратуру нижчої інстанції; висловлювати пропозиції, що пов'язані з 3 кандидатами для призначення суддів нижчих судів;

—управляти ресурсами і виконувати бюджет, який законом асиг­новано на управління правосуддям;

—здійснювати дисциплінарні стягнення щодо суддів;

—вирішувати питання про початок процедури відсторонення суддів, сформулювавши відповідне обвинувачення.

Вірменія

Вищий орган суддівського співтовариства — Рада правосуддя. По­рядок його діяльності встановлений Законом від 14 листопада 1995 р. "Про Раду правосуддя". Раду правосуддя очолює Президент Республі­ки як гарант незалежності судових органів. Міністр юстиції і Генераль­ний прокурор є заступниками Голови Ради. До складу Ради входять також 14 членів, призначених Президентом Республіки на 5 років, 2 з яких — вчені-юристи, 9 — судді, 3 — прокурори. По 3 члени Ради призначаються із судів першої інстанції, апеляційних судів і Касаційного Суду. Загальні збори суддів таємним голосуванням ви­сувають по 3 кандидатури на кожне місце. Кандидатури прокурорів — членів Ради — представляє Генеральний прокурор.

Рада правосуддя:

—складає і подає на затвердження Президента щорічні відомості про посадову придатність і службі переміщення суддів і прокурорів,відповідно до чого провадяться призначення;

—пропонує кандидатури голів, суддів Касаційного Суду, його палат,голів апеляційних судів, судів першої інстанції та інших судів, дає висно­вок стосовно поданим міністром юстиігії кандидатурам інших суддів;

—дає висновок щодо поданих Генеральним прокурором кандида­тур заступників Генерального прокурора, прокурорів, які очолюють структурні підрозділи прокуратури;

—представляє пропозиції про присвоєння суддям і прокурорам класних чинів;

—пропонує дати згоду на припинення повноважень судді, арешт,притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності у судовому порядку;

—притягає суддів до дисциплінарної відповідальності;

—на запит Президента дає свої пропозиції з питань помилування.

Болгарія

У вирішенні кадрових питань судової системи Болгарії важлива роль належить спеціальному органу — Вищій судовій раді. Вона складається з 25 членів. Голови Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів і головний прокурор є його членами по праву, 11 членів обираються Народними зборами, а інші 11 — органами судової влади. Мандат вибор­них членів Вищої судової ради — 5 років. Головує на засіданнях міністр юстиції, який не бере участі у голосуванні. Вища судова рада призначає, підвищує, понижує, переміщає і звільняє з посади суддів, прокурорів і слідчих, пропонує кандидатури голови Верховного касаційного суду, голови Верховного адміністративного суду і головного прокурора.

 

Молдова

Управління суддівським співтовариством здійснює Вища рада ма­гістратури. Цей інститут був запозичений з досвіду Франції й інших романських країн. Діяльність Вищої ради магістратури врегульована Закон Молдови від 19 липня 1996 р. "Про Вищу раду магістратури". Він складається з 11 магістратів, термін повноважень яких — 5 років. До Ви­щої Ради магістратури входять за посадою міністр юстиції, Голова Вищої судової палати, Голова Апеляційної палати, Голова Економічного суду, Генеральний прокурор. З магістратів обираються таємним голосуванням об'єднаними колегіями Вищої судової палати, 3 — Парламентом з числа штатних професорів. Вища рада магістратури забезпечує відповідно до правил судоустрою призначення, переміщення, підвищення суддів і застосування до них заходів дисциплінарного впливу.

Судді призначаються Президентом за поданням Вищої ради ма­гістратури. Судді, шо пройшли конкурс, призначаються спочатку на 5 років, а через 5 років — до досягнення граничного віку. Голова і члени Вищої судової палати призначаються Парламентом за поданням Вищої ради. Вони повинні мати стаж судової практики не менше 15 років.якщо мова йде про переміщення по службі. Судді ідуть у відставку зі своїх посад по досягненні ними 65 років, а судді Касаційного суду і його перший заступник — відповідно у віці 66 і 68 років.

Вищу раду магістратури очолює Президент Франції і (як його заступник) — міністр юстиції. До складу ради входять, 9 членів, які призначаються на 4 роки Президентом Франції з числа суддів (у тому числі 3 членів Касаційного суду) та інших державних службовців. Вища рада магістратури, крім участі у призначенні суддів, розглядає справи про їх дисциплінарні проступки, але у разі відсутності Пре­зидента і міністра юстиції.

 

Франція

Судді загальних судів призначаються на свої посади декретом Президента Франції, посадові особи Касаційного суду і голови апе­ляційних судів — за рекомендацією Вищої ради магістратури, інші судді — за поданням міністра юстиції з позитивним висновком Вищої ради магістратури. Судді адміністративних трибуналів призначаються урядовими декретами за поданням міністра внутрішніх справ, погод­женим з міністром юстиції. Як правило, судді загальної юрисдикції призначаються після конкурсного відбору і закінчення Національ­ної школи магістратури (для навчання в якій необхідно мати вищу юридичну освіту), а суддям адміністративних судів досить закінчити Національну адміністративну школу. Для призначення до складу Касаційного суду встановлені підвищені вимоги (досвід суддівської роботи на досить високій посаді, робота як професора університету й ін.). Суддю може звільнити лише Вища рада магістратури у зв'язку зі здійсненням серйозної провини чи наявності тяжкого захворювання. Суддя не може бути переміщений зі своєї посади без його згоди, навіть

Це цікаво

У древніх Афінах був створений спеціальний трибунал, що су­див тварин за вчинення ними злочину. Цей звичай був теоретично обгрунтований філософом Платоном і вважався природним. Потім християнство відокремило людину від тварини, які за його вченням не мають безсмертної душі.

Відомі випадки, коли собак, кішок, півнів й інших домашніх тварин викликали в суд як свідків. Якщо в їхній присутності обвину­вачений заявляв, що він невинуватий, а ті не заперечували, людина підлягала виправданню.

Цей звичай довгий час існував у багатьох європейських країнах. Збе­реглися документи, що свідчать про притягнення до відповідальності тварин. У 1379 р. князь Бургундії Пилип Сміливий присудив до смерті трьох свиней разом із приплодом за те, що вони затоптали маленького хлопчика. Однак потім Пилип подарував життя поросятам. Адвокат обвинувачуваних переконав князя, що для них достатньою карою буде смерть матері і, до того ж, вони одержать наочний урок.

У XIV столітті жителі Бургундії зажадали відлучити від церкви пацюків, тому що вони безжалісно знищували врожаї. Були прочитані накази про їх виклик до суду. Однак пацюки на процес не з'явилися, що розлютило судців, але адвокат висунув версію, що пацюки не одержали достатньої гарантії, яка охороняла б їх від котів по дорозі на судовий процес. Суд цей аргумент визнав серйозним і вже збирався підготувати відповідні гарантії, але запротестували господарі котів, тому що не насмілилися поручитися за їхню поведінку.

***

Садівники і городники в Тіролі у 1519 р. подали в суд на кротів за нанесення шкоди. Суд наказав кротам перебратися на інше місце проживання, але, з огляду на їхні заслуги в знищенні шкідників, ухвалив про видачу гарантії під час подорожі і дав матерям із кроте­нятами двотижневий термін для зборів на переселення.

 

Багато шляхів ведуть до помилок,

До істини — тільки один.

Жан-Жак Руссо

Розділ VI