ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МІЖНАРОДНІ ТА МІЖДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ ЮСТИЦІЇ



 

Європейський суд з прав людини

Слід відзначити унікальний вплив ЄСПЛ на українську систему правосуддя. Він виробляє загальні стандарти захисту прав людини, які впливають на правову систему України і практично всіх країн Європи, на національне законодавство, практику кримінального, адміністративного та цивільного судочинства, статус іноземних громадян тощо.

Європейський суд з прав людини (Еиюреап Соиіі о/Нитап Кіфіз) судовий орган у системі контролю за виконанням Конвенції про за­хист прав людини і основоположних свобод 1950 року державами учасницями Конвенції.

Юрисдикція ЄСПЛ не превалює над національною судовою систе­мою. Тільки у випадках, коли національний судовий захист виявиться неефективним, громадянин або юридична особа може подати скаргу до ЄСПЛ, що знаходиться у м. Страсбург (Франція). Діяльність ЄСПЛ побудована на принципі субсидіарності, коли головна роль захисту прав та свобод людини, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить національній системі — судовим органам України.

До складу ЄСПЛ входить 41 суддя — по одному від кожної краї-ни-учасниці Конвенції. Від України суддею ЄСПЛ є В. Буткевич. Судді обираються на 6 років з можливістю переобрання. Судді, які засідають у ЄСПЛ, повинні відповідати наступним критеріям: мати високі моральні якості, кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду чи бути юристом з визнаним авторитетом. Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися жод­ною діяльністю, що є несумісною з їх незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов'язків на постійній основі. Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його не­відповідність встановленим вимогам буде ухвалено іншими суддями більшістю у дві третини голосів.

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Справа "Калашников проти Росії" .Заявником був Калашников В.Є., 1955 року народження, громадянин Росії. Обстави­ни справи: улютому 1995 року під час перебування на посаді президента Північно-Східного акціонерного банку Калашнікова було звинувачено у розтраті грошових коштів. У червні 1995 року його було взято під варту. Магаданський міський суд розпочав розгляд справи у листопаді 1996 року, потім розгляд було перенесено на травень 1997 року, далі — на квітень 1999 року. Весь цей час він перебував під вартою. З серпня 1999 року було винесено вирок і його перевели до виправно-трудової колонії у с. Талая Магаданського району. ЗО вересня цього ж року проти заявника були ви­сунуті нові звинувачення щодо незаконного за олодіння майном. 9 грудня

1999року Калашникова знову перевели до слідчого ізолятора. 31 березня 2000р.

року його було визнано невинуватим за останнім обвинуваченням і 26 червня 2000 року звільнили з-під варти внаслідок амністії.Заявник стверджує, що умови його утримання у слідчому ізоляторі були незадовільними (мало місце порушення ст. З Конвенції про за­хист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) щодо заборони нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження та інших міжнародних норм). Порушення полягають у такому:

1..Площа камери становила близько 17 м2, на яких було розміщено 8 ліжок. Кількість ув'язнених у камері — 24 чоловіки. З огляду на це, ув'язнені вимушені спати по черзі. ЄСПЛ зауважив, що відповідно до
положень Європейського комітету із запобігання тортурам та нелюд­ському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню встановлено мінімальну площу камери на одного ув'язненого — 7 м2. А у камері, де перебував заявник, на одного ув'язненого припадало від 0,9 до 1,9 м2 площі камери, що, звичайно, є порушенням ст. З Конвенції.

2. Нормально спати можливості не було, оскільки телевізор та освітлення у камері були увімкнені постійно.

3. Під час відвідування туалету ув'язнений перебував на виду як своїх співкамерників, так і охорони.

4. Камера не була обладнана вентиляцією, тому влітку було спекотно, а взимку — холодно.

5. Співкамерники були курцями, тому заявник був вимушений
стати пасивним курцем.

6. У камері шість разів розміщували хворих на туберкульоз та сифіліс, внаслідок цього заявник був змушений проходити профілак­тичні щеплення.

7. Заявник захворів на низку шкірних та інших інфекційних захворювань.

8. У камері було багато тарганів і мурах.

Суд вказав, що умови тримання заявника під арештом, зокрема, переповненість камери, її антисанітарія і вплив цих факторів на здоров'я заявника у поєднанні із тривалістю такого арешту, є таким поводженням, що принижує людську гідність. Отже, мало місце по­рушення ст. З Конвенції. Крім того, тривалий час судового розгляду справи заявника не обумовлювався ні складністю справи, ні по­ведінкою останнього. Таким чином, Суд дійшов висновку, що період перебування заявника під вартою перевищив "розумний строк", а, отже, мало місце порушення ч. З ст. 5 Конвенції. Відповідно до ст. 41 Конвенції, Суд призначив сплатити заявнику 5000 євро як компенсацію моральної шкоди та 3000 євро на відшко­дування судових витрат. На різних стадіях розгляд справ здійснюють спеціально створювані органи ЄСПЛ: комісії, палати, Велика палата. Комісія, до складу якої иходить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною, і особа, що шернулась із заявою, не може вимагати її перегляду.

Більша частина роботи Суду здійснюється на другому рівні його організаційної структури — у палатах. До складу палат вхо­дить 7 суддів, в тому числі й член палати за посадою — суддя, якого було обрано від зацікавленої держави-учасниці, або особа, що призначається для участі в разі відсутності такого судді. Палата ііиіюсить ухвали щодо прийнятності та суті міждержавних і індиві­дуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у комісіях. Третій рівень — це діяльність Великої палати,до складу якої входять 17 суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що визначаються щодо члена палати за посадою, до складу Великої палати входить Голова Суду, за­ступники Голови, голови палат та інших суддів, які визначаються відповідно до регламенту Суду. Велика палата уповноважена розглядати тільки ті справи, які були передані до неї. Відповідно до ст. ЗО Конвенції палата може відмовитись від своєї юрисдикції на користь Великої палати за таких обставин:

— якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне пи­тання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї;

— якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може при­вести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше;

—якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього. ЄСПЛ розглядає спір по суті і виносить рішення, яке є обов'язковим для сторін. За виконанням державою рішення ЄСПЛ спостерігає Комітет міністрів Ради Європи (РЄ), до складу якого входять міністри закордонних справ усіх держав—членів РЄ. Нагляд полягає в забезпеченні виплати урядом будь-якої сатис­факції, яка призначається Судом. У виняткових випадках, коли проста грошова виплата не може адекватно виправити становище, в якому опинився заявник, контроль включає також інші заходи, яких має вжити уряд (наприклад, помилування, перегляд справи, зняття кримінального обвинувачення, надання права постійного проживання на території держави тощо. Якщо уряд не вживає адекватних заходів, то заявник може звернутися із скаргою до Комітету міністрів. Досі жодна держава не відмовилася виконувати ухвалу у справі ЄСПЛ або рішення Комітету міністрів.

Практикою ЄСПЛ вироблені мінімальні стандарти досту­пу до правосуддя, які зафіксовані в його рішеннях. Серед цих стандартів пріоритетним є положення, яке полягає у можливості пред'явлення до суду будь-яких вимог, що стосуються захисту громадянських прав та обов'язків. Якщо зацікавлена особа не має коштів на оплату послуг представника, держава зобов'язана надати їй безкоштовну юридичну допомогу. Судовий розгляд справи повинен здійснюватися у розумний термін.

Статистика ЄСПЛ свідчить що останнім часом збільшилась кількість заяв, які надходять протягом року проти України. Мін'юст повідомляє, що у 2000 р. до ЄСПЛ проти України було подано 1520 заяв, у 2001 р. вже 2104 заяви, за 2002 р. надійшло 2549 заяв. Тільки за 10 місяців 2003 року проти України до суду було подано 1732 заяви. Слід зазначити, що не всі з поданих заяв до ЄСПЛ приймають­ся до розгляду, більшість із них повертаються. Серед заяв проти України, які були визнані ЄСПЛ як потенційно прийнятні до розгляду, — скарги на неможливість виконання рішень національ­них судів, застосування під час досудового слідства незаконних методів ведення слідства, порушення прав при затриманні та взятті під варту, неефективність розслідування органами прокуратури скарг на катування під час слідства. Переважну більшість складають скарги, що пов'язані з кримінальним судочинством. У 2000 р. Судом були визнані можливими до розгляду та надіслані українському уряду для надання зауважень 26 заяв, у 2001 — 13, у 2002 — 18, а за 10 місяців 2003 їх вже було 131.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.008 с.)