ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика судових інстанцій



Усі суди судової системи України виконують певні функції, що пов'язані з розглядом судових справ (ухваленням рішення по суті, перевіркою законності й обґрунтованості прийнятого рішення чи винесеного вироку). Кожна стадія судового процесу відбувається у передбаченій процесуальним законодавством судовій інстанції.

Судова інстанція (лат. — безпосередня близькість, наполег­ливість) — це судовий орган, що наділений відповідними проце­суальними повноваженнями, які залежать від стадії судового процесу, щодо розгляду, вирішення або перегляду цивільних, кримі­нальних, господарських та інших справ. В Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстан­цій. Конституцією до основних засад судочинства віднесено забез­печення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Визначимо поняття апеляційного та касаційного оскарження.

Апеляція (лат. звернення, скарга) — це спосіб оскарження судового вироку чи рішення, які не набрали чинності відповідно до процесуального законодавства, до апеляційного суду з метою перевірки їх законності та обгрунтованості.Касація(лат. скасування, знищення) це спосіб оскар­ження судових рішень, які вже набрали чинності у визначеному законом порядку, до вищого спеціалізованого суду або до ВСУ.

Суд першої інстанціїце суд, що уповноважений приймати рішення по суті у тих питань, що є основними в судовій справі.

Суд першої інстанції здійснює докладне дослідження доказів з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи з прийняттям відповідного рішення.

Під час судового слідства у кримінальному процесі суд пер­шої інстанції допитує підсудного, потерпілого, свідка, експерта, призначає експертизу, оглядає речові та оголошує письмові докази. Всі судово-слідчі дії сприяють встановленню винува­тості чи невинуватості особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, після чого суд виносить обвинувальний вирок, визначаючи при цьому відповідно обставинам справи покарання або постановляючи виправдувальний вирок.

Під час розгляду цивільної справи суд першої інстанції заслу­ховує пояснення позивача, відповідача та третіх осіб, оголошує письмові докази, оглядає речові докази, заслуховує висновки судового експерта і органів державного управління, думку пред­ставників підприємств чи установ. Це сприяє вирішенню питання про доведеність чи недоведеність пред'явленої позовної вимоги та винесенню рішення, ухвали чи постанови.

Як суд першої інстанції виступають місцеві (районні, районні У містах, міські, міжрайонні суди, військові суди гарнізонів, гос­подарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя та інші відповідно до законодавства) та апеляційні суди судової системи України (апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний Суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та Військово-Морських Сил України та інші від­повідно до законодавства). Як виняток, Вищий адміністративний суд України розглядає у першій інстанції справи за позовною заявою Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, яка подається до Вищого адміністративного суду України протягом 3 днів після виявлення підстав для скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, встановлених законом (ст. 176 КАС).

Суд апеляційної інстанціїце суд, що покликаний перевіря­ти законність і обгрунтованість вироку чи рішення, яке ще не на­брало чинності, у разі неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Цивільне, кримінальне та господарське процесуальне зако­нодавство надає право сторонам, що є учасниками процесу, та іншим особам, які беруть участь у справі, в апеляційному порядку оскаржувати рішення чи вирок суду першої інстанції. Кримінально-процесуальним законодавством право подавати апе­ляційні скарги на вироки, постанови, ухвали місцевих судів, які не набрали законної сили (протягом 15 діб або протягом строку, нказаного у нормах КПК), надається:

—засудженому, виправданому, обвинуваченому, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування або закрито, а також законному представнику і захиснику цих осіб;

—потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам;

—прокурору, який брав участь у розгляді справи, або проку­рору, що затверджував обвинувальний висновок (ст. 348 КПК).

Право на апеляційне оскарження судового рішення у цивільній справі мають позивач, відповідач, треті особи, прокурор, який брав участь у розгляді справи, у господарській справі — сторони, наділені правом на оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня про­голошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляцій­на скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК). У господарській справі апеляція подається на рішення місцевих господарських судів, які не набрали законної сили, протягом 10 днів.

Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор — апеляційне подання на рішення місцевого гос­подарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. Місцевий господарський суд у 5-денний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду (ст. 91 ГПК).Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, — з дня підписання рішення (ст. 93 ГПК).

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга по­даються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі скла­дення постанови у повному обсязі — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга — протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 КАС). При розгляді справи суд апеляційної інстанції з'ясовує як юридичний так і фактичний бік справи у тому ж обсязі, що і суд першої інстанції. Тобто, за поданою апеляцією апеляційна інстан­ція перевіряє законність і обгрунтованість постановленого у справі судового рішення не тільки за наявними у справі матеріалами, а й може прийняти від осіб, які беруть участь у справі, нові матеріали, а також провести у кримінальній справі судове слідство, у цивільних і господарських справах — повторне дослідження обставин справи, під час якого безпосередньо дослідити необхідні докази. Розгляд справи апеляційною інстанцією відбувається з додержанням ос­новних засад судочинства. За результатами розгляду цивільної, кримінальної справи апеляційний суд вправі скасувати або змінити постановлене у справі судове рішення, або залишити його без змін відповідно до норм процесуального законодавства.

Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах те­риторіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (ст. 291 ЦПК).

Судами апеляційної інстанції у кримінальних справах є апе­ляційні суди АРК, апеляційні суди областей, міст Києва і Севас­тополя, військові апеляційні суди регіонів і Військово-Морських Сил (ст. 356 КПК).

Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У окремих випад­ках, передбачених КАС, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

Перевірка законності та обґрунтованості рішення суду не обмежується лише апеляційною скаргою, що є можливістю до­датково захистити права та інтереси фізичних, юридичних осіб та держави.

Суд касаційної інстанції суд, уповноважений перевіряти законність і обгрунтованість рішень і вироків, винесених судами, у разі неправильного застосування норм матеріального чи пору­шення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Процесуальним законодавством право на касаційне оскарження вироку, ухвали, постанови апеляційного суду, що були постановлені ним як судом першої інстанції та в апеляційному порядку, а також вироку чи постанови місцевих судів незалежно від того, були вони предметом апеляційної перевірки чи ні, надається:

—. засудженому, виправданому та законному представнику і захиснику цих осіб;

— потерпілому, його представнику;

— цивільному позивачу, цивільному відповідачу і їх представ­никам;

— прокурору, який брав участь у розгляді справи судом пер­шої чи апеляційної інстанції, Генеральному прокурору України, прокурору області і прирівняному до нього прокурору та їх за­ступникам (ст. 384 КПК).

Касаційні скарги або подання у кримінальних справах можуть бути подані на судове рішення, постановлене місцевим судом, і ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо нього — протягом 6 місяців, а на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, поста­новлені ним як судом першої інстанції, та на вироки і постанови, які ним постановлені в апеляційному порядку — протягом 1 місяця.

У цивільних та господарських справах касаційне подання (скар­гу) вправі робити (подавати) сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді справи, а також прокурор і особи, які не брали участі у розгляді справи, але суд вирішив питання щодо їх прав і обов'язків (сторони подають касаційну скаргу, а прокурор — касаційне подання). Предметом касації у цивільній справі є судові рішення, ухвали, які були постановлені судом першої інстанції та були розглянуті в апеляційному порядку, а також ухвали і рішення суду апеляційної інстанції. Предметом касації у господарській справі є рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанова апеляційного господарського суду. Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляцій­ної інстанції без змін, а скаргу (подання) — без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляцій­ної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляцій­ної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених ч. 2
ст. 111-10 ГПК;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної

інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Касаційна скарга на судові рішення в адміністративних справах подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах (ст. 323 ЦПК). Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарсько­го суду та постанови апеляційного господарського суду (ст. 108 ГПК). Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України (ст. 210 КАС). Касаційною інстанцією у кримінальних справах є колегії суддів палати ВСУ з кримінальних справ — на судові рішення, постановлені Верховним судом АРК, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів; колегії суддів військової палати ВСУ — на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів (ст. 385 КПК).

При перевірці постановленого судового рішення касаційною інстанцією повторного безпосереднього дослідження доказів не відбувається: рішення перевіряється за наявними у справі матеріа­лами та поданими новими матеріалами. За результатами розгляду справи суд касаційної інстанції ухвалює рішення, яке оскарженню не підлягає. Як касаційна інстанція виступають вищі спеціалізовані суди, ВСУ. ВСУ переглядає у порядку повторної касації справи, розглянуті судами загальної юрисдикції у касаційному порядку.

Процесуальним законодавством передбачено крім перегляду судових рішень у апеляційному та касаційному порядку, перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими об­ставинами, а також винятковими чи виключними обставинами.

Нововиявлені обставиниобставини, які під час розгляду справи судом першої інстанції не були відомі і спростовують висновки, вказані у судовому рішенні, яке вже набрало законної сили.

Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом перегляду, що відрізняється від апеляційного та касаційного переглядів.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається і заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість докумен­
тів або речових доказів, що призвели до ухвалення незаконного
або необгрунтованого рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвален­ня рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена КСУ неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (ст. 361 ЦПК).

Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, пос­тановив ухвалу або видав судовий наказ. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.

Судова система Австрії

Відповідно до Федерального Конституційного закону Австрії 1920 р. у державі діють 3 вищих судових органи — Конституційний, Адміністративний та Верховний суди.

Конституційний суд розглядає спори між окремими землями, що входять до складу Австрійської Республіки та їх конфлікти з федеральною владою, спори про розмежування компетенції судів та адміністративних установ, а також скарги на відповідність законів Конституції. Адміністративний суд розглядає скарги на рішення ор­ганів управління, з приводу зловживання владою, завдання шкоди громадянину та з інших питань.

Верховний суд очолює систему загальних судів. Він є вищою судовою інстанцією у цивільних та кримінальних справах, розглядає касаційні скарги на вироки судів шеффенів.

Суд шеффенів розглядає справи середньої тяжкості у складі колегії з двох професійних суддів та двох засідателів. Суд шеффенів прийшов на зміну суду присяжних.

Як суд другої інстанції виступає вищий суд землі. їх діє чотири — у Вені, Граці, Лінці та Інсбруці. Вони розглядають скарги на рішення та вироки нижчестоящих судів. Судом першої інстанції виступають суди землі або округу (їх — 17). До їх компетенції належить: розгляд кримі­нальних справ у першій інстанції щодо злочинів, де термін покарання складає більше 6 місяців, розгляд цивільних справ, розгляд скарг на рішення і вироки дільничних судів. Нижчою ланкою судової системи є 200 дільничних судів. Вони розглядають справи про малозначні злочини та цивільні спори (стосовно усиновлення, опіки, оренди та інші).

Поряд з загальними судами у державі діють спеціалізовані суди. До них належать: суд з трудових спорів, який вирішує конфлікти між роботодавцями та працівниками; третейський суд з розгляду питань соціального страхування; Патентний суд, що приймає рішення про визнання патентів недійсними.

Судова система Греції . Система загальних судів Греції складається з трьох ланок: вища ланка — верховний суд — Ареопаг; середня — окружні суди; нижча ланка — мирові суди. У складі Ареопагудіє 55 суддів, він складається з 6 палат (4 — у цивільних справах і 2 — у кримінальних). Ареопаг, головним чином, виступає як касаційна інстанція, розглядаючи скарги з питань права, а не факту, на постанови нижчестоящих судів. Усі судді (за винятком церковних) призначаються Президентом без­строково після консультації з Судовою радою.

До складу судової системи входять також 60 окружних судів.Вони здійснюють розгляд цивільних та кримінальних справ як суд першої інстанції. Окружні суди діють у складі одного судді (з обмеженою компетенцією залежно від суми позову чи тяжкості злочину) або З професійних суддів. Справи про тяжкі злочини розглядаються у складі З суддів та 5 засідателів, які також беруть участь у розгляді справи і призначенні покарання. До компетенції окружних судів також входить розгляд скарг на постанови мирових суддів.

Мирові суди(близько 300) розглядають дрібні цивільні, земельні спори і справи про малозначні злочини. У більшості міст ці суди спеціалізуються на розгляді кримінальних справ. Як загальні суди діють суди у справах неповнолітніх. До системи адміністративної юстиції Греції належать: адміністративні суди(податкові суди), які очолює Державна рада, яка скасовує адміністративні акти, прийняті з порушенням закону чи зловживанням владою; Фінансовийсуд, що виконує функції контролю за витрачанням державних коштів.

Для вирішення конфліктів між Ареопагом, Державною радою і Фінансовим судом з приводу тлумачення закону або визнання його неконституційним створюється Особливий верховнийсуд.

Особливе місце у судовій системі Греції займають церковні суди,яким підсудні злочини священнослужителів грецької православної церкви.

 

 

Судова система Норвегії

Сучасна судова система Норвегії своїм корінням сягає "датського періоду". Після здобуття незалежності Норвегією був створений на­ціональний Верховний суд. Зараз у Норвегії дії близько 50 місцевих судів на 4,2 млн мешканців держави. У структурі судової системи Норвегії, крім 50 місцевих судів першої інстанції, діє 6 апеляційних судів та Верховний суд Норвегії, який одночасно виконує функції Конституційного суду. У Норвегії три рівні судів вирішують цивільні, кримінальні та адміністративні справи. Компетенція загальних судів поширюється на всі правовідносини в державі, а окремих чи спе­ціальних судів не існує. Кожен суд очолює голова суду, який, будучи суддею, виконує організаційно-управлінські функції.

У першій інстанції кримінальні справи розглядаються суддею та 2 присяжними, цивільні — одним суддею або в окремих випадках суддею та 2 експертами у відповідній сфері (бухгалтерії, будівниц­
тві). Апеляційний суд вирішує кримінальні справи у складі 3 суддів та 4 присяжних, а особливо складні справи, коли санкція статті перед­бачає покарання у вигляді позбавлення волі більше, ніж на 6 років, —

3 суддів та 10 присяжних. Цивільні справи вирішує колегія з 3 суддів.Верховний суд Норвегії заслуховує справи у третій інстанції у складі колегії з 5 суддів. Підготовчу роботу здійснюють 3 судді. Якщо Суд пиступає як орган конституційної юрисдикції збирається пленарне засі­дання з усіх 18 суддів Верховного суду, на якому приймається рішення про конституційність нормативних актів, а також про необхідність іміни практики застосування законодавства загальними судами.Якщо виникає правовий спір з органами влади та управління, на­приклад, якщо особа звернулася за дозволом на будівництво будинку, а їй відмовлено, спочатку скарга направляється до органу управління вищого рівня. У випадках відмови у задоволенні вимог особи, це рі­шення може бути оскаржено до суду першої інстанції. Суд вирішує, наскільки правомірними були рішення, дії чи бездіяльність владних чи управлінських органів. Можливість оскарження в суді будь-якого адміністративного рішення є загальною вимогою законодавства.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.221.159.255 (0.018 с.)