Участь МВС в діяльності Інтерполу

Інтерпол — міжнародна організація, що створена для за­безпечення співробітництва відомств поліції різних країн у бо­ротьбі з кримінальною злочинністю.

Інтерпол — це і механізм, і посередник у практичному співробіт­ництві служб кримінальної поліції різних держав у їх повсякденній роботі з розкриття злочинів, у координації, що проводяться ними, у спостереженні, переслідуванні, розшуку і затримці міжнародних кримінальних злочинців. У цьому співробітництві Інтерпол діє як єдиний світовий центр з вироблення спільної поліцейської стратегії і тактики боротьби з міжнародною кримінальною злочинністю. З цього погляду Інтерпол — унікальна, єдина міжнародна органі­зація, що бере безпосередню практичну участь у попередженні і зменшенні тиску "міжнародної злочинності".

ЗО вересня 1992 р. Кабінет Міністрів України прийняв поста­нову "Про вступ України до Інтерполу", а у зв'язку з прийняттям України до Міжнародної організації Інтерпол, 25 березня 1993 р. — постанову "Про Національне центральне бюро Інтерполу".

Національне центральне бюро Інтерполу (Укрбюро Інтерполу) представляє Україну в Міжнародній організації кримінальної поліції — Інтерполі і є центром координації взаємодії правоохо­ронних органів країни з компетентними органами закордонних держав щодо боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер чи такий, що виходить за межі країни.

Повноваження Укрбюро Інтерполу покладаються на МВС, у рамках якого створюється робочий апарат Бюро.

Правове регулювання діяльності Укрбюро Інтерполу ґрунтуєть­ся на Конституції, законодавчих актах по боротьбі зі злочинніс­тю, міжнародних договорах України, інших нормативних актах Інтерполу, актах МВС і Положенні про Національне центральне бюро (НЦБ) Інтерполу.

Основними завданнями НЦБ Інтерполу є:

1. Координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі зі злочинністю, що має транснаціональний характер чи виходить за межі країни.

2. Забезпечення взаємодії з Генеральним секретарем і від­повідними органами держав-членів Інтерполу в боротьбі зі зло­чинністю.

Оцінка рівня поширення в Україні злочинності, що має транснаціональний характер і погрози злочинної діяльності гро­мадян України за кордоном. Укрбюро Інтерполу виконує наступні функції:

—забезпечує обмін офіційною і конфіденційною інформацією у межах Інтерполу і правоохоронних органів України з питань боротьби зі злочинністю;

—направляє до Генерального секретаріату і НЦБ Інтерполу держав-членів міжнародної організації запити і відомості пра­воохоронних органів країни, які пов'язані з інформацією про
Злочини і злочинців, предмети, документи, та здійснює нагляд за особами, що підозрюються у вчиненні злочинів;

—надає допомогу представникам компетентних органів іно­земних держав, що прибули до України, у здійсненні оперативно-розшукових й інших заходів щодо боротьби зі злочинністю;

—формує на підставі інформації, отриманої у ході правоохо­ронної діяльності, банк даних про злочини і злочинців, предмети і документи;

—бере участь у проведенні кримінологічної експертизи законо­давчих, нормативних актів і міжнародних договорів України, із прий­няттям і укладенням яких може відбутися поширення злочинності;

—інші функції, визначені Положенням про НЦБ Інтерполу.

Укрбюро Інтерполу при виконанні покладених на нього

функцій взаємодіє з правоохоронними органами, центральними і місцевими органами державної влади в Україні, що керують ор­ганами і структурними підрозділами Інтерполу, правоохоронними органами іноземних держав.

Укрбюро Інтерполу одержує інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади України з питань, що належать до його компетенції, і надає їм отриману лінією Інтерполу інформацію безкоштовно.

Для визначення науково обґрунтованої державної антизлочинної політики та розроблення рекомендацій і пропозицій щодо боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни, Укрбюро Інтерполу може звертатися до радників, які ви­конують виключно консультаційні функції на договірних засадах.

Склад радників визначається МВС за погодженням з Мін'юстом і СБУ. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу є самостійним структур­ним підрозділом центрального апарату МВС. Структура і штатна чисельність робочого апарату затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Співробітництво каналів Інтерполу з правоохоронними орга­нами закордонних країн у запобіганні, розкритті і розслідуванні злочинів транснаціонального характеру інтенсивно розвивається. Обмін інформацією та інші форми взаємодії налагоджені з право­охоронними органами 121 країни світу, серед яких правоохоронні органи Польщі, Німеччини, Росії, Білорусі, Молдови, Словенії, Румунії, Туреччини, Нідерландів, Бельгії, Латвії, Естонії, Болгарії, Канади, Данії, Норвегії, Швеції, Великобританії, США.

Загальновизнаною і важливою формою співробітництва, на­лагодження контактів у рамках Міжнародної організації кримі­нальної поліції є участь у конференціях, нарадах, симпозіумах, які провадяться Генеральним секретаріатом організації за різними напрямами боротьби зі злочинністю. Співробітники українських правоохоронних органів беруть активну участь у цих заходах. Ре­зультатом участі працівників апарату НЦБ у конференціях стало створення у вересні 1997 р. на базі НЦБ національного консуль­тативного пункту з проблем комп'ютерних злочинів, завдяки чому з'явилася можливість більш оперативно, професійно, кваліфіко­вано виробляти як стратегію, так і тактичні прийоми боротьби з цим видом злочинності, що являє реальну загрозу для економіки, фінансової і банківської систем української держави.

З метою удосконалення співробітництва правоохоронних ор­ганів України з правоохоронними структурами іноземних держав у рамках Інтерполу з метою підвищення ефективності боротьби зі злочинністю була розроблена Інструкція про порядок використан­ня правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті й розслідуванні злочинів, затв. спільним наказом МВС, Генеральної прокуратури України, СБУ, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. № 3/1/2/5/2/2. Вона визначає порядок використання правоолорон-ними органами України можливостей НЦБ для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу і правоохоронними ор­ганами інших держав у період здійснення діяльності, пов'язаної з запобіганням, розкриттям і розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер чи виходять за межі України.

Останнім часом відзначається зростання міжнародної органі­зованої злочинності. Розширення меж міжнародної злочинності виявляється у збільшенні ринків збуту наркотичних засобів, викрадених речей, людей, зброї, радіоактивних речовин і інших товарів і послуг, що поставляються й обробляються через мережу злочинних комерційних організацій, які охоплюють увесь світ. Обсяг таких угод складає сотні мільярдів доларів, що перевищує національні бюджети багатьох держав.

Міжнародні злочинні співтовариства ставлять під загрозу економічні, політичні інтереси не однієї, а одразу декількох держав, перешкоджають нормальному міжнародному співробіт­ництву, реалізації законних прав й інтересів громадян у багатьох країнах. Відкриті кордони дозволяють численним злочинним формуванням практично вільно проникати на територію іншої країни, вчиняти там злочини, а потім ховатися за кордоном. Тому ефективна боротьба з організованою злочинністю можлива тіль­ки за активної взаємодії країн світового співтовариства на рівні міжнародних організацій — Інтерпол, Європол.

Взаємодія з правоохоронними органами інших країн під час проведення оперативних дій щодо окремих категорій справ здій­снюється у сферах:

1) економіки і фінансів;

2) боротьби з незаконним виготовленням підроблених гро­шових знаків;

Це цікаво

Швейцарський журнал, що видається у Цюріху, дає дуже доклад­ний опис переліку покарань, які застосовуються у різних країнах до нетверезих водіїв.

В Австрії за управління автомобілем у нетверезому стані водію призначається тюремне ув'язнення, а в місцевій газеті великим шрифтом друкуються імена засуджених під заголовком — "Учора "під мухою" — сьогодні під стражею".

У Малайзії порушника "сухого" закону відправляють до в'язниці разом із дружиною, якщо винний одружений. У Туреччині п'яний водій повинен пройти пішки без відпочинку не менш ніж ЗО км під конвоєм поліцейського, а у Центральноамериканській республіці Сальвадор п'яний водій може бути засуджений до страти.

 

Те що ми знаємо — обмежене, а

що не знаємо — безмежне

Апулей — адвокат