Генеральна прокуратура України

Генеральна прокуратура є вищою, центральною ланкою в системі органів прокуратури. Організація і порядок діяльності Генеральної прокуратури України визначається Законом "Про про­куратуру", наказами і розпорядженнями Генерального прокурора і Регламентом Генеральної прокуратури України, що був затвер­джений 19 березня 1999 р. Структуру Генеральної прокуратури і положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної прокуратури України входить перший заступник Генерального прокурора України, заступники Генерального прокурора, начальники головних управлінь, відділів. Під керівництвом Генерального прокурора визначається стратегія і тактика діяльності системи органів прокуратури, здійснюється нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів.

Конституція у ст. 122 визначає, що прокуратуру очолює Генераль­ний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. При цьому Верховна Рада має право висловити недовіру Генеральному прокурору, що тягне за собою його відставку з посади.

Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокура­тури і здійснює контроль за роботою підпорядкованих йому проку­рорів. Генеральним прокурором України затверджується положення про структурні підрозділи, які визначають їх завдання і функції, а також повноваження і обов'язки працівників управлінь та відділів, старших помічників Генерального прокурора України, помічника першого заступника Генерального прокурора України у цивільній обороні. Заступники Генерального прокурора України затверджують розподіл службових обов'язків між працівниками підпорядкованих підрозділів за поданнями начальників управлінь та відділів.

Генеральний прокурор України — службова особа, яка очолює систему органів прокуратури в Україні, наділена відповідними службовими повноваженнями та посадовими обов'язками.

Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори призначаються на посаду терміном на 5 років. Після закінчення цього терміну прокурора звільняють або призначають на новий 5-річний термін. Раніше зазначеного законом терміну звільнення (відставка) прокурора може бути здійснена Президентом України у випадках:

— неможливості виконувати свої повноваження за станом
здоров 'я;

— порушення вимог щодо несумісності. Законом "Про державну службу" передбачено, що державний службовець не має права ви­конувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, педагогічної,
творчої діяльності та медичної практики. А Генеральний прокурор,як зазначено вище, є державним службовцем (службовою особою);

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо Генераль­ного прокурора. Якщо Генеральний прокурор вчинив злочин, то він несе кримінальну відповідальність у передбаченому законом
порядку. Згідно зі ст. 401 КПК вирок місцевого суду вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляції, а вирок апеляційного суду — після закінчення строку на подачу касаційної
скарги, внесення касаційного подання, якщо він не був оскарже­ний або на нього не було внесено подання. Обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили;

— припинення громадянства. Відповідно до статусу Генерально­го прокурора цю посаду може займати тільки громадянин України. Припинення громадянства України у порядку, передбаченому
Законом "Про громадянство України", тягне дострокове припи­нення його повноважень;

— подання заяви про звільнення за власним бажанням. Це рі­шення Генеральний прокурор приймає самостійно без будь-якого стороннього впливу. Воно може бути мотивовано сімейними
обставинами, ідеологічними, політичними переконаннями або морально-етичними міркуваннями.

Повноваження Генерального прокурора з керівництва органами прокуратури мають внутрішньоорганізаційний характер. їх можна поділити на дві групи:

1.Загальноорганізаційні повноваження:

а)спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

б)затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури і розподіляє кошти на їх утримання;

в)відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує поло­ження та інструкції.

2.Повноваження у кадровій сфері:

а)призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора, керівників структурних підрозділів, головного бухгал­тера, інших працівників Генеральної прокуратури;

б)призначає ректора, директора інститутів, проректора, го­ловного бухгалтера, працівників науково-педагогічного складу Академії прокуратури України;

в)призначає прокурора АРК;

г)призначає прокурорів областей, міст Києва і Севастополя,військових прокурорів регіонів та ВМС України; перших заступ­ників і заступників прокурора АРК, областей, міст Києва і Севас­тополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України; прокурорів міст, районів, міжрайонних, військових прокурорів гарнізонів та прирівняних до них прокурорів; началь­
ників відділів нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою зло­чинністю (за погодженням з відповідним Комітетом Верховної
Ради України); начальників відділів роботи з кадрами (старшого помічника прокурора з кадрових питань); начальників органі­заційно-контрольних відділів (старшого помічника прокурора з
питань організації роботи і контролю виконання);

д)відповідно до законодавства визначає порядок прийняття,переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів;

є) присвоює класні чини.

Генеральна прокуратура і підпорядковані прокуратури по­винні координувати діяльність ОВС, СБУ, податкової міліції та інших правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. З цією метою при Генеральній прокуратурі України для узгодження і координації дій у боротьбі зі злочинністю скликаються наради за участю керівників правоохоронних органів і державних структур. Прокуратура організовує робочі групи, витребовує статистичну та іншу необхідну інформацію відповідно до нормативно-правових актів про координацію діяльності у боротьбі зі злочинністю.

Науково-методична рада. Дорадчим органом при Генераль­ній прокуратурі є науково-методична рада, яка створюється для вивчення наукових рекомендацій, пропозицій щодо поліпшення організації та діяльності органів прокуратури, удосконалення за­конодавства, особливо з питань, які пов'язані з реформуванням органів прокуратури відповідно до перехідних положень Конститу­ції та змін, які відбуваються у законодавстві. Порядок роботи нау­ково-методичної ради при Генеральній прокуратурі визначається наказом Генерального прокурора від 31 серпня 1998 р. № 22 "Про науково-методичну раду при Генеральній прокуратурі України". Науково-методична рада уповноважена розглядати:

1. Пропозиції, спрямовані на удосконалення прокурорського нагляду, організації роботи прокуратури, питання поліпшення підго­товки кадрів для органів прокуратури, підвищення їх кваліфікації.

2. Проекти законів України, інших нормативних актів Верхов­ної Ради України, Президента України, міністерств і відомств.

3. Спірні юридичні питання, що виникають у практиці проку­рорського нагляду, проблеми впровадження наукових рекомен­дацій у діяльність органів прокуратури.

4. Проекти наказів і розпоряджень Генерального прокурора,проекти інформаційних листів, методичних рекомендацій та ін­ших відомчих документів.

Науково-методична рада при Генеральній прокуратурі приймає рішення рекомендаційного характеру і доводить до відома керів­ництва Генеральної прокуратури. Узагальнення роботи науково-методичної ради проводиться один раз на рік.