Зміст нотаріальної діяльності

Органи нотаріату не використовують змагальну форму процесу, вони встановлюють юридичні факти, як правило, на підставі пись­мових доказів. У діях нотаріуса при здійсненні нотаріальних дій відсутній елемент публічності. Таким чином, зміст нотаріальних дій полягає у тім, що вони носять посвідчу вальний і підтверджу­ючий характер, юридично закріплюють цивільні права з метою попередження їх можливого порушення у майбутньому або є засобом захисту вже порушеного права чи прав.

Нотаріальні дії покликані забезпечувати охорону і захист прав, щодо яких не існує спору, а це можливо лише при здійсненні та­ких дій відповідно до встановлених правил і закону. При здійснен­ні нотаріальних дій між учасниками нотаріального провадження виникають взаємні права й обов'язки, що складають основний зміст процесуальних правовідносин. Права та обов'язки сторін цих відносин гарантують як захист прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб при здійсненні нотаріальних дій, так і забезпечення реалізації нотаріальних функцій.

У ст. 34 Закону "Про нотаріат" передбачені дії, що можуть вчинятися в державних нотаріальних конторах. Однак цей перелік не є вичерпним, і законодавчими актами України можуть бути передбачені інші нотаріальні дії.

Умовно всі нотаріальні дії можна поділити на наступні групи:

1)Дії, що носять характер посвідчення або засвідчення. До них належать:

— посвідчення договорів (правочинів, шлюбних контрактів,заповітів, доручень);

— посвідчення часу пред'явлення документів;

— посвідчення факту, що громадянин є живим;

— посвідчення факту перебування громадянина у певному місці;

— посвідчення тотожності громадянина з особою, яка зобра­жена на фотографії;

— засвідчення вірності копій документів і виписок з них;

— засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу.

2)Дії, що носять охоронний характер. Вони полягають у на­ступному:

—ужиття заходів до охорони спадкового майна;

— прийняття на зберігання документів;

— прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів.

3)Дії, які характеризуються накладенням певних заборон:

— накладення заборони відчуження жилого будинку, квар­тири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

— вчинення протесту векселів;

— вчинення морського протесту.

4)Дії з видачі документів:

— видача свідоцтва про право на спадщину;

---видача свідоцтва про право власності на частку в спілному майні подружжя;

—видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюд­них торгів;

—видача свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки;

—видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори.

Вчинення нотаріальних дій за загальним правилом відбуваєть­ся в приміщеннях нотаріальниконтор, за винятком випадків, коли громадянин з поважної причини не може з'явитися до цієї установи, а також якщо цього вимагають особливості правочину, що посвідчується.

Компетенція приватних нотаріальних контор дещо відріз­няється. Відповідно до ст. 36 Закону "Про нотаріат" приватний нотаріус вчиняє ті самі нотаріальні дії, що і державний нотаріус,

за винятком:

—накладання і зняття заборони відчуження жилого будинку,квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки,іншого нерухомого майна;

—видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжя;

—видачі свідоцтва про право на спадщину;

—вжиття заходів до охорони спадкового майна;

—посвідчення договорів довічного утримання;

—засвідчення справжності підпису на документах, призначе­них для дії за кордоном, та посвідчення доручень для цієї мети,а також засвідчення справжності підпису батьків або опікуна(піклувальника) на згоді про усиновлення дитини.

Головним чином нотаріальні дії відбуваються після їх оплати у день подачі всіх необхідних документів. Однак якщо виникає необхідність в одержанні додаткових документів, відомостей від посадових осіб підприємств, установ і організацій, постанов про проведення експер­тизи, у таких випадках здійснення нотаріальних дій відкладається до повного з'ясування всіх обставин, необхідних для їх вчинення.

При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси або інші уповнова­жені законом особи встановлюють особу громадянина, ступінь його дієздатності; особу представника та межі його повноважень; правоздатність юридичної особи, що бере участь в правочині.

У встановлених законом випадках нотаріус або інша посадова особа, що законом уповноважена вчиняти нотаріальні дії, має право відмовити у вчиненні окремих нотаріальних дій, зокрема, коли:

— вчинення такої дії суперечить нормам закону;

— дії підлягають вчиненню іншим нотаріусом чи іншою по­садовою особою;

— з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа,визнана у судовому порядку недієздатною або представник, який не має необхідних повноважень;

— правочин, що вчиняється від імені юридичної особи, су­перечить цілям, зазначеним у статуті чи положенні цієї особи;

— документ, поданий нотаріусу, не відповідає вимогам за­конодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

Правовий статус нотаріуса

Нотаріус (лат. — писар, секретар) — представник органів та установ нотаріату, що законом уповноважений вчиняти но­таріальні дії.

Нотаріус при реалізації нотаріальних функцій зобов'язаний, встановивши фактичні обставини при вчиненні конкретної но­таріальної дії, здійснювати провадження за суворо регламенто­ваними правилами.

Нотаріус — особа, на яку законом покладений обов'язок пос­відчувати права і факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної сили.

Нотаріусом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту (академія, університет, інститут III—IV рівня акредитації), який пройшов стажування в державній нотаріаль­ній конторі чи у приватного нотаріуса протягом 6 місяців. Після закінчення терміну стажування особа, що бажає займатись но­таріальною діяльністю, складає кваліфікаційний іспит і отримує свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Воно видається Мін'юстом на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату.

Нотаріус, який вперше починає нотаріальну діяльність, в Голо­вному управлінні юстиції Мін'юсту в АРК, обласному, Київському та Севастопольському міському управлінні юстиції в урочистій обстановці приносить присягу.

Присяга. Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, відповідно до закону і совісті, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таєм­ницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Призначення на посаду державного нотаріуса і звільнення його з посади провадиться Головним управлінням юстиції Мін'юсту в АРК, обласними, Київським і Севастопольським міськими управ­ліннями юстиції. Нотаріус не має права поєднувати нотаріальну діяльність з роботою в державних та приватних підприємствах і організаціях, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час.

Приватний нотаріус для здійснення нотаріальних дій зобов'язаний зареєструвати діяльність та отримати реєстраційне посвідчення. Для цього до Головного управління юстиції Мін'юсту в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міського управління юстиції подається заява. Реєстраційне посвідчення видається управлін­ням юстиції у 15-денний строк з моменту подачі заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускається. Після отримання цього посвідчення нотаріус зобов'язаний у 3-місячний строк розпочати нотаріальну діяльність.

Нотаріус має право:

—витребувати від підприємств, установ, організацій відомості або документи, що необхідні для здійснення нотаріальних дій;

—складати проекти угод і заяв;

—виготовляти копії документів і виписки з них;

—давати консультації правового характеру;

—давати роз'яснення з питань здійснення нотаріальних дій.

Нотаріус зобов'язаний:

—здійснювати свої професійні обов'язки у точній відповідності до законодавства України та присяги;

—сприяти громадянам, підприємствам, установам і організа­ціям у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів;

—роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки вчинених нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана тим, хто звертається за вчиненням
нотаріальної дії, на шкоду;

—додержуватись принципу таємниці вчинюваних нотаріаль­них дій;

—відмовляти у здійсненні нотаріальних дій у випадку їх не­ відповідності законодавству України і міжнародним договорам.

Стажист нотаріуса

Стажистом нотаріуса може бути особа, що має вищу юридичну освіту. Умови роботи цього суб'єкта нотаріальних правовідносин визначаються трудовим контрактом, що укладається між ста­жистом і приватним нотаріусом або державною нотаріальною конторою з дотриманням норм трудового законодавства України та правил проходження стажування.

Відповідальність нотаріусів

Державна нотаріальна контора несе відповідальність за збитки, заподіяні особі внаслідок незаконних чи недбалих дій державного нотаріуса. Приватний нотаріус несе відповідальність і відшкодовує заподіяні внаслідок незаконних дій чи недбалості збитки у повному

обсязі. Приватний нотаріус укладає договір службового страхування з органом страхування чи вносить на спеціальний рахунок у банку страхову заставу для забезпечення відшкодування можливих збитків. Страхова сума чи застава складають розмір стократної мінімальної заробітної плати. Якщо ця сума вичерпується в процесі відшкоду­вання заподіяних збитків, то нотаріус зобов'язаний її поповнити протягом одного року до встановленого законом розміру.