Система, структура і організація діяльності органів прокуратури

Україна переживає масштабні зміни, спрямовані на зміцнення демократії, правопорядку і державності. На перше місце виходять проблеми зміцнення законності і правопорядку, захисту прав і законних інтересів громадян і верховенства права.

Прокуратура — державний контрольно-наглядовий орган, що покликаний здійснювати нагляд за додержанням і правиль­ним застосуванням законів на території України.

Діяльність системи органів прокуратури спрямована на утвер­дження верховенства права, зміцнення законності і правопорядку у суспільстві та державі. Необхідність забезпечення додержання законів, а також виконання інших функцій, передбачених Консти­туцією властивими тільки прокуратурі способами і методами в різ­них сферах державного і громадського життя, особливо загострює питання про правове забезпечення прокурорського нагляду.

Діяльність органів прокуратури регулюється Конституцією, За­коном "Про прокуратуру", КПК, ЦПК, ГПК, КпАП, Кримінально-виконавчим кодексом України, КАС, постановами Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" та "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України", наказами Генерального прокурора України від 15 березня 2003 р. № 31/01-ок "Про затвердження Положення про організацію взаємодії Гене­ральної прокуратури України з Верховною Радою України"; від 25 лютого 2004 р. № 2гн "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України"; від 19 вересня 2005 р. № 5гн "Про органі­зацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення"; від 19 вересня 2005 р. № 4/1гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність"; від 15 квітня 2004 р. № 6/1гн "Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх"; від 19 ве­ресня 2005 р. № Згн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів"; від 7 травня 2004 р. № 9гн "Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги"; від 7 травня 2004 р. № 6/Згн "Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави у суді"; від 24 січня 2005 р. № 499ц "Щодо призначення працівників на керівні посади органів прокуратури України"; Рішенням КСУ від 22 червня 2004 р. № 13-рп/2004 щодо відповідності Конституції України (конституцій-ності) положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України, а також міжнародними договорами та угодами України, щодо організації та діяльності органів прокуратури, захисту прав та інтересів особи, суспільства та держави.

Також прокуратура у межах своїх повноважень здійснює міжнародне співробітництво відповідно до двосторонніх та бага­тосторонніх міжнародних та міждержавних угод, які є джерелами міжнародного права. До цих угод можна віднести: Меморандум взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції Канади, Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального Аторнея Австралії і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в переслідуванні воєнних злочинців, угоди між Генеральною прокуратурою України і прокуратурами Російської Федерації, Білорусі, Молдови, Литви про правову допомогу і співробітництво, Меморандум взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України і Міністерс­твом юстиції Сполучених Штатів Америки про співробітництво н переслідуванні нацистських воєнних злочинців, Угода про співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Вер­ховною народною прокуратурою Китайської Народної Республіки, Меморандум про співробітництво та взаємодію в розслідуванні воєнних злочинів між Генеральною прокуратурою України і Дер­жавною службою прокуратури Англії та Уельсу тощо.

Прокуратура України являє собою єдину централізовану систе­му, яку становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратура АРК, областей, Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури та військові прокуратури. Підсистема органів військових прокуратур складається з військових прокуратур регіонів і військової проку­ратури Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військових прокуратур гарнізонів (на правах міських).

Система органів прокуратури будується відповідно до адміністра­тивно-територіального устрою України та функціональних ознак. Створення спеціальної прокуратури, що не входить у єдину систему органів прокуратури, на території України не допускається.

Ефективне керівництво діяльністю системи органів проку­ратури, виконання найбільш відповідальних функцій здійснює Генеральна прокуратура України. Спеціалізовані прокуратури, що входять до системи органів прокуратури, створюються за функціональними ознаками з урахуванням специфіки галузі нагляду (військові, природоохоронні прокуратури). Завдання, повноваження та у цілому діяльність цих прокуратур грунтується на положеннях закону та інших джерелах права.

Досвід іноземних країн

Куба

Судове переслідування тільки за злочини, а не правопорушення і загальний нагляд здійснює прокуратура. Відповідно до Конституції Куби, яка була введена в дію 24 лютого 1976 р. (ст. 130), головним завданням Ге­неральної прокуратури є контроль за дотриманням соціалістичної закон­ності державними органами, господарськими і соціальними установами і громадянами. Прокуратура також порушує клопотання про застосування заходів безпеки, затверджує постанови про проведення обшуку, перевіряє законність затримання, наглядає за виконанням покарань, представляє громадські інтереси у некримінальних видах процесу.

Генеральна прокуратура являє собою єдиний орган, який підпо­рядковується Національній Асамблеї народної влади і Державній раді. Генеральний прокурор одержує інструкції безпосередньо від Держав­ної ради і звітує у своїй діяльності перед Національною Асамблеєю народної влади один раз на рік. Він керує діяльністю прокуратури

• на всій території Республіки. Органи прокуратури організовані по вертикалі, підкоряються тільки Генеральній прокуратурі і незалежні від місцевих органів влади.

Генеральний прокурор і його заступники обираються і можуть бути відкликані Національною Асамблеєю народної влади. Генеральний прокурор є за посадою членом президії Верховного народного суду.

США

У Сполучених Штатах Америки державної установи з офіцій­ною назвою "прокуратура" не існує. Там діє аторнейська служба, якій притаманні функціональні обов'язки прокурорських органів європейських країн, тому американську аторнейську службу інколи називають прокуратурою, а самих аторнеїв — прокурорами. Не слід ототожнювати генерального аторнея з прокурором, тому що функції останнього може виконувати як сам аторней, так і звичайний адвокат, якого найняла служба обвинувачення.

Аторней (англ. — повірений, адвокат, представник) — офіцій­на особа, яка, перебуваючи на державній службі, представляє або захищає певні юридичні інтереси згідно зі своїми функціональними обоє 'язками. Найвищою є посада генерального Аторнея, яка в США та Канаді об'єднана з посадою міністра юстиції.

Аторней-генерал — одна з найвищих посадових осіб в юстиції США, Канади, Англії, Бразилії, Венесуели та ін., який здійснює нагляд за вико­нанням законів, головний радник уряду з питань відповідності урядових актів чинному законодавству і консультант щодо законопроектів. Як зазначає М.І. Мичко, прокуратура США організаційно входить до системи виконавчої влади і складається з 3 рівнів: федерального, штатного та місцевого. Прокуратури різних рівнів незалежні одна від одної, їх компетенція розмежовується за територіальними та предметними ознаками діяльності.

Федеральний аторней призначається Президентом і затверджуєть­ся Сенатом. Федеральні аторнеї наглядають за 91 округом у 50 штатах і Федеральним округом Колумбія. Справи, які стосуються федераль­ного уряду і розглядаються в окремих штатах, підпадають під юрис­дикцію федерального аторнея того округу, в якому вони виникли. Ці справи можуть бути цивільними або кримінальними.

Федеральні аторнеї уповноважені висувати обвинувачення у по­рушенні федерального кримінального права, але не закону штату. До федеральних кримінальних справ належать: пограбування страхового банку, напад на федерального агента, злочинна поведінка на території федерального заповідника, пошкодження лінії телефонного зв'язку між штатами, порушення федеральних законів про наркотики, во­лодіння певними видами зброї, привласнення федеральних коштів тощо. Позови в цивільних справах "за" чи "проти" Сполучених Штатів також розглядають федеральні аторнеї та їхні помічники або юристи Міністерства юстиції у Вашингтоні.Федеральні державні аторнеї отримують високу платню, хоча вона і менша за доходи багатьох приватних юристів. Федеральний атор­ней отримує 113500 доларів, а їхні помічники із відповідним стажем роботи 92000—107000 доларів на рік. Міністр юстиції Сполучених Штатів отримує приблизно 148000—150000 доларів на рік.

На рівні штату прокуратура представлена генеральним аторнеєм. Він представляє штат у суді та поза ним. Генеральні аторнеї штатів менше залежать від своїх губернаторів, аніж федеральні аторнеї від Президента. У більшості штатів генерального аторнея обирають шля­хом загального голосування громадян, і губернатори цих штатів не мають права звільняти їх з посади. Генеральний аторней представляє штат у всіх цивільно-правових справах, з ним радяться посадові особи й законодавчі органи. Вони вільно висловлюються в суді щодо пра­вової позиції штату, і відкидають ті позиції, з якими вони не згодні. Так, наприклад Генеральна прокуратура штату Джорджія розпочала слідство у справі транснаціональної корпорації "Кока-Кола", яку звинувачують у порушенні звітності — перебільшенні реальних даних про обсяги продажу популярного напою. На перший погляд здається, що порушення невелике, однак влада США вважає його достатнім, аби притягти корпорацію до відповідальності: "роздування" показ­ників торгового обороту сприяє поліпшенню іміджу корпорації, а, отже, вартості її акцій на фондовій біржі. Тобто відбувається обман інвесторів, які вкладають гроші в успішну корпорацію.

Заробітна плата генеральних аторнеїв різна: у штаті Нью-Йорк — 110000 доларів, а у штаті Арканзас — 50000 доларів на рік.

Прокурори місцевого рівня у різних штатах називаються по-різ­ному, але найбільш поширений термін "окружний прокурор". Це місцевий обвинувач, який діє від імені штату. Він обирається шляхом голосування громадян відповідного округу і перебуває під обмеженим наглядом генерального аторнея штату. Місцеві обвинувачі уповнова­жені влаштовувати квазікримінальні судові процеси в таких справах, як наруга над дітьми або відсутність піклування про них, видача дозволу на встановлення опіки над дитиною, позбавлення батьківських прав. В деяких штатах обвинувачі повинні бути присутніми на всіх процесах про розлучення, якщо подружжя має дітей, аби переконатися, що їхні інтереси захищені. В деяких місцевостях обвинувачі беруть участь у справах про захист прав споживачів, вирішують спори між покупцями й продавцями, пов'язані з якістю товарів і послуг.

Розміри заробітної плати місцевих обвинувачів різні. В окрузі штату Айдахо — 47000 доларів, в одному з округів штату Каліфорнія — 82000 доларів на рік.

Російська Федерація

Прокуратура є наглядовим органом. Сукупність органів складає єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих про­курорів вищестоящим та Генеральному прокурору РФ. Конституцією РФ на органи прокуратури покладаються функції нагляду за вико-

нанням законів і дотриманням прав і свобод людини і громадянина федеральними міністерствами, державними комітетами, службами та іншими федеральними органами виконавчої влади, представниками та виконавчими органами суб'єктів РФ, органами місцевого самовря­дування, а також за відповідністю законам актів цих органів.

Прокуратура здійснює кримінальне переслідування і нагляд за ви­конанням законів: а) органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство; б) судовими приставами; в) адміністраціями установ, що виконують покарання і застосовують заходи примусового характеру, які призначаються судом; г) адмініст­раціями місць утримання затриманих і взятих під варту.

Японія

Органи прокуратури Японії входять до системи Міністерства юстиції, яке відає пенітенціарною системою, контролює імміграційні служби та "підривні організації". Прокуратура є централізованою організацією, яку очолює Генеральний прокурор, але головним чином її структура присто­сована до судової системи. Служби прокуратури діють при Верховному суді, при вищих, територіальних, сімейних та інших судах. Прокурори ведуть слідство щодо обмеженої кількості найбільш важливих кримі­нальних справ, наглядають за дізнанням та слідством, що проводиться поліцією з усіх інших справ, за виконанням кримінальних покарань. Органи прокуратури порушують кримінальне переслідування, складають обвинувальний висновок, передають його до суду та підтримують там обвинувачення, а також захищають інтереси осіб при розгляді цивіль­них справ. Відповідно до законодавства про судочинство прокурор має право не надавати обвинуваченому та його адвокату докази у справі і навіть приховувати ті докази, що свідчать на користь обвинуваченого. Прокурор не зобов'язаний знайомити суддю з усіма доказами у справі (до суду надається лише обвинувальний висновок без доказів).