Порядок обрання на посаду професійного судді Верховною Радою України 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок обрання на посаду професійного судді Верховною Радою України



Законом "Про порядок обрання на посаду та звільнення з по­сади професійного судді Верховною Радою України" врегульовано порядок обрання Верховною Радою України професійного судді безстроково, термін повноважень якого на посаді судці закінчився; обрання Верховною Радою України суддею безстроково особи, яка раніше уже обіймала посаду судді не менше 5 років, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду судці; обрання Верховною Радою України судді, раніше обраного безстроково, до суду іншого рівня або до суду того ж рівня, але іншої спеціалі­зації; звільнення Верховною Радою України з посади судці, який обіймає посаду судді безстроково. Обрання кандидата на посаду судці безстроково відповідно до ст. 2 Закону "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судці Верховною Рацою України" відбу­вається в такому поряцку:

1)звернення кандидата на посаду судді безстроково до держав­ної судової адміністрації, а суддів ВСУ та суддів спеціалізованих судів — до голів цих судів щодо рекомендування їх для обрання
суддями безстроково;

2) підготовка матеріалів щодо обрання кандидата суддею безстроково з повідомленням про це в місцевих засобах масової
інформації, газеті "Голос України" та направлення їх до Вищої кваліфікаційної комісії судців України;

3) надання рекомендації про можливість обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

4) подання Головою ВСУ або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

5) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить вирішення питання про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково, подання про обрання кандидата
суддею безстроково, прийняття рішення щодо рекомендування або нерекомендування кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;

6) прийняття Верховною Радою України рішення щодо обрання кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування біль­шістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України та оформляється постановою Верховної Ради України.

Припинення повноважень судді

Законом передбачено, що судді здійснюють свої повноваження безстроково, крім суддів КСУ і суддів, що призначаються на цю посаду вперше. Однак це положення не позбавляє суддю права на припинення своїх повноважень зі здійснення правосуддя.

Звільнити суддю з посади може тільки той орган, що його призначив чи обрав. Припинення суддівських повноважень, що полягають в позбавленні його права виконувати професійні обов'язки зі здійснення правосуддя, відбувається у випадках, пере­дбачених ст. 126 Конституції та ст. 15 Закону "Про статус суддів". Суддя, обраний безстроково, звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Вищої ради юстиції у випадках, передбачених ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Припинення повноважень судці відбувається у випадках:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено (припершому призначенні на посаду професійного судді);

2) досягнення суддею 65 років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо
нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) поцання суддею заяви про відставку або про звільнення зпосади за власним бажанням;

10)повноваження судді припиняються у разі його смерті.

За місяць до досягнення суддею 65-річного віку він повинен подати заяву про припинення своїх повноважень на ім'я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призначив або обрав суддю. Якщо судця своєчасно такої заяви не подає, то пов­новаження судді припиняються через місяць з дня досягнення 65-річного віку без права на відставку.

Рішення про звільнення судді приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційно­го складу Верховної Ради України та оформляється постановою Верховної Ради України.

Дисциплінарна відповідальність професійного судді

У випадку порушення суддею службової дисципліни, правил роботи суду, законодавства при розгляді цивільних, господарських, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушен­ня, вимог і обов'язків, що передбачені ст. ст. 5 і 6 Закону "Про статус судців", він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

До судді, який допустив перераховані вище порушення, можуть бути застосовані наступні види стягнення:

1) догана;

2) пониження кваліфікаційного класу

За кожне порушення дисципліни або норм закону, може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення. Воно за­стосовується не пізніше 6 місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебу­вання його у відпустці. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддя повторно не притягається до дисциплінарної відповідальності, то він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Також законом передбачено дострокове зняття дисциплінарного стягнення з судді відповідною комісією за поданням голови суду, де працює порушник.

За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про на­правлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Підставою для порушення питання про цисциплінарну від­повідальність судді є:

— подання Мін'юсту та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

— подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування;

— повідомлення в засобах масової інформації, що прямо свід­чать про порушення суддею закону;

— подання члена Вищої ради юстиції за результатами пере­вірки повідомлень.

Раніше ініціювати питання про дисциплінарне провадження щодо судді мали право народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Рішенням КСУ від 21 травня 2002 р. № 9-рп/2002 у справі про Закон України "Про Вишу раду юстиції" положення ст. 38 Закону "Про Вищу раду юстиції" щодо відкриття дисциплінарного провадження на підставі подання народ­ного депутата України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визнані неконституційними.

Анонімні заяви або повідомлення про порушення законодавс­тва з боку судді розгляду не підлягають.

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Рекомендація № (94) 12 "Незалежність, дієвість та роль суддів"

Ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів

13 жовтня 1994 року Принцип VI — Невиконання обов'язківі дисциплінарні порушення

1.Коли судді не виконують своїх обов'язків ефективно та неупереджено або коли мають місце дисциплінарні порушення, мають бути вжиті всі необхідні заходи за умови, що вони не впливають на незалежність
правосуддя. Відповідно до конституційних принципів та правової тра­диції кожної із держав можуть бути вжиті, наприклад, такі заходи:

а)усунення судді від провадження у справі;

б)доручення судді виконання інших завдань в межах суду;

в)штрафні санкції, як, наприклад, зменшення розміру винагороди протягом якогось періоду часу;

г)тимчасове призупинення суддівських функцій.

2. Судді, яких було призначено безстроково, не можуть бути від­кликані без достатніх на те причин до досягнення ними пенсійного віку. Такі причини повинні бути закріплені в чітко визначених за­коном положеннях і можуть мати застосування у країні, в якій суддя обирається на визначений строк; вони можуть стосуватись випадків,коли суддя не взмозі відправляти судочинство, або ж він вчинив
злочин чи серйозно порушив дисциплінарні правила.

3. Коли необхідно застосувати положення, які передбачені в пунктах 1та 2, держава має розглянути можливість створення — відповідно закону —спеціального повноважного органу, який повинен накладати санкції та

вжити дисциплінарних заходів, якщо такі заходи не вживає суд. Рішення такого органу повинні контролюватись судовим органом найвищої ін­станції. У законі повинна бути передбачена відповідна процедура для того, щоб суддя, якого це стосується, міг скористатись, зокрема, гарантованою судовою процедурою, яка передбачена у Конвенції.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.172.135.8 (0.007 с.)