Прокурорський нагляд та інші функції прокуратури

Прокурорський нагляд за додержанням і правильним засто­суванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів АРК, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, службовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Важливе теоретичне і практичне значення має точне визна­чення меж прокурорського нагляду, що дасть можливість більш ефективно організовувати та спрямовувати діяльність системи органів прокуратури. Межі прокурорського нагляду визначають­ся за допомогою законодавчо визначених функцій, компетенції через розмежування обов'язків, повноважень прокурорів шляхом визначення завдань прокурорського нагляду.

Головною метою прокурорського нагляду є забезпечення дії конституційного принципу верховенства права, захисту прав, інтересів і свобод людини і громадянина, суспільства і держави.

У визначенні поняття прокурорського нагляду зустрічаються тер­мін "нагляд" та "контроль". Яким чином співвідносяться ці поняття? У юридичній літературі зазначається, що ці поняття є засобами забез­печення законності у державі та мають своє самостійне значення.

Контроль — найбільш розповсюджений засіб забезпечення за­конності, який полягає у тому, що суб'єгт контролю здійснює перевірку того, як об'єкт контролю виконує законодавчо визна­чені завдання та реалізує свої функції.

Нагляд — це засіб забезпечення законності, що здійснюється державними органами і полягає у спостеріганні за точним та правильним дотриманням і застосуванням вимог законодавства об'єктами нагляду.

Таким чином, можна зробити висновок, що суб'єкти нагляду слідкують за тим, щоб не порушувались і правильно застосовува­лись норми чинного законодавства, а суб'єкти контролю слідку­ють за якістю та доцільністю тих завдань і функцій, які виконує об'єкт контролю. Об'єкт контролю може не порушувати норми законодавства, але неефективно виконувати свої функції.

Акти прокурорського реагування

Результатом виконання наглядових функцій є акти проку­рорського реагування на встановлені факти порушення закону, що залежать від змісту, характеру, ступеня небезпеки порушення.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції можуть приносити протест, вносити подання, приписи або порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення.

Протест прокурора — письмовий документ, що приноситься прокурором чи заступником на акт, що суперечить закону, до органу, який видав цей документ, чи до вищестоящого органу (посадової особи).

Принесення протесту на незаконний правовий акт призупиняє його дію і підлягає розгляду в 10-денний термін з дня надходження до органу, що допустив порушення. У протесті прокурор викладає вимогу щодо скасування акту або приведення його у відповідність з чинним законодавством; припинення незаконної дії посадової особи та поновлення порушеного права. Якщо протест було відхилено або посадова особа ухиляється від його розгляду, то прокурор має право звернутися з заявою до суду про визнання акту незаконним.

Припис прокурора про порушення закону у письмовій формі вно­ситься прокурором чи його заступником до органу або до посадової особи, що допустила порушення (чи вищестоящому органу в поряд­ку підпорядкованості), які правомочні усунути порушення.

Припис вноситься у випадку очевидного характеру порушення та реальної можливості завдати значних збитків державі, суспільс­тву, підприємствам, організаціям чи громадянам, якщо порушення не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що у письмовій формі повідомляється прокурору.

Припис носить власний, імперативний характер і вимагає:

— негайного скасування правового акту;

— приведення акту у відповідність з вимогами закону;

— поновлення порушеного права;

— вчинення дій, які необхідні для попередження завдання
істотної шкоди;

— утримання від вчинення певних дій тощо.

На відміну від протесту, припис вноситься за очевидного та ре­ального характеру загрози спричинення істотної шкоди (створення реальної загрози катастрофи, аварії; забруднення навколишнього середовища та знищення природних об'єктів; припинення виробничо-господарської діяльності або створення перешкод для її виконання; порушення конституційних прав та свобод (трудових, житлових, соціальних та ін.) громадянина).

Подання прокурора — письмовий документ, що містить ви­могу про усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що сприяють їм.

Подання вноситься прокурором чи його заступником до дер­жавного органу, громадської організації чи посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути це порушення. Подання підлягає невідкладному розгляду, і не пізніше як у місячний термін повинні бути вжиті заходи до усунення порушення, його причин та умов, про що письмово повідомляється прокурору.

Якщо подання вноситься до колегіального органу, то останній зобов'язаний повідомити прокурора про день засідання, в якому він особисто може взяти участь.

Постанова прокурора — у разі порушення закону посадовою особою чи громадянином прокурор або його заступник, залежно від характеру порушення, виносить мотивований документ про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, або про порушення кримінальної справи віднос­но осіб, що порушили закон.

Підставою для порушення кримінальної справи, дисциплінар­ного провадження або провадження про адміністративне пору­шення, відповідно до вимог закону, є наявність достатніх даних, які вказують на ознаки правопорушення чи злочину.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає роз­гляду уповноваженою посадовою особою не пізніше 10-денного терміну після її надходження.

Вказівки прокурора — один з видів процесуальних актів, що адресований і є обов 'язковим для органів дізнання і досудового слідства з приводу порушення кримінальної справи чи вчинення інших процесуальних дій.

За загальним правилом вказівки прокурора даються в письмовій формі і як самостійний процесуальний документ долучається до кримінальної справи. У разі незгоди їх можна оскаржити вищестоящо­му прокурору, що не зупиняє їх виконання. Виняток становлять лише вказівки прокурора щодо притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про передачу справи для віддання обвинуваченого до суду, про закриття справи.

Нагляд за додержанням законів органами,

Які проводять оперативно-розшукову діяльність,

Дізнання, досудове слідство

Зазначений напрям прокурорського нагляду охоплює кримі­нально-процесуальну та оперативно-розшукову сфери. Внаслідок прокурорського нагляду реалізуються завдання розкриття злочинів;захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, уста­нов, організацій від злочинних посягань; запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; охорони прав і інтересів осіб, що перебувають під слідством; попередження злочинів і усунення умов, що сприяють їх учиненню.

Запобігання та протидія злочинності ведеться різними засобами, одним з яких є оперативно-розшукова діяльність.

Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і не­гласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Підставою для проведення оперативно-розшукових заходів може бути наявність достатньої інформації, одержаної в установленому зако­ном порядку, про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від правоохоронних органів або ухиляються від відбування покарання; про реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю та ін.

Відповідно до Закону України від 18 лютого 1992 р. "Про опе­ративно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами МВС, СБУ, Державної прикордонної служби України; управління державної охорони; органів державної податкової служби; органів і установ ДДУВП, розвідувального органу Міністерства оборони України.

На органи дізнання покладається застосування необхідних опера­тивно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. До органів дізнання відповідно до ст. 101 КЛК належать: міліція; податкова міліція; органи безпеки; начальники ор­ганів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання; командири кораблів; митні органи; начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної служби; ка­пітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Органами досудового слідства (ст. 102 КПК) є слідчі прокура­тури, слідчі ОВС, слідчі податкової міліції та слідчі СБУ.

При здійсненні нагляду прокурор має право, у разі потреби, доручати керівникам органів досудового слідства, дізнання, ОВС, СБУ проведення у відповідних підрозділах перевірок, метою яких повинно бути усунення порушень закону і забезпечення розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які прово­дять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, прокурор вживає заходів до того, щоб ці правоохоронні структури:

— — додержувались передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, проведення оперативно-розшукової діяль­ності, застосування технічних засобів, припинення провадження у кримінальній справі; дотримувались строків слідства та тримання осіб під вартою; під час проведення розслідування злочину дотримувались ви­мог закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин кримінальної справи; з'ясовували обставини, що викривають чи вип­равдовують особу, пом'якшують чи обтяжують її відповідальність;

— виявляли причини злочинної діяльності та умови, що їй сприяють, вживаючи заходів до їх усунення.

Вказівки прокурора органам, які проводять оперативно-роз-шукову діяльність, дізнання і досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.

Коло повноважень прокурора при здійсненні прокурорського нагляду окреслюється межами, визначеними кримінально-про­цесуальним законодавством. Так, відповідно до ст. 227 КПК прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів дізнання і досудового слідства для пе­ревірки кримінальні справи, документи, матеріали пов'язані з
проведенням слідчих дій;

2) перевіряє виконання вимог щодо реєстрації та вирішення заяв громадян про вчинені, або такі, що готуються, злочини;

3) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, що проводять дізнання;

4) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, обрання запобіжного заходу, кваліфікацію злочину та ін.;

5) доручає органам дізнання виконання постанов про затри­мання, привід, взяття під варту, проведення інших слідчих дій;

6) продовжує строк розслідування у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством;

7) повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

8) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіж­ного заходу у вигляді взяття під варту;

9) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні;

10) вирішує питання про допущення захисника до участі у справі;

11).здійснює інші повноваження, надані законом.