ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інститут підготовки професійних суддів



Враховуючи роль професійного судді у становленні демок­ратичного суспільства та необхідність послідовного підвищення кваліфікації та спеціалізації фахівців, що претендують на зайняття посади судді, Указом Президента України від 27 грудня 2001 р. № 1272/2001 "Про Інститут підготовки професійних суддів" було створено означений заклад.

Сьогодні судова реформа в Україні вимагає певних змін в існуючому процесі добору кандидатів на посади суддів, суттєвих витрат на вивчення їх особистих та професійних рис та додатко­вого навчання цих осіб. Ця мета може бути досягнута поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності та навичок майбутніх суддів.

Основним стратегічним напрямом розвитку Інституту підго­товки професійних суддів є розробка наукових основ професій­ної підготовки суддів з використанням стандартів та нормативів Міжнародної організації суддівської підготовки, здобутків ук­раїнської та зарубіжної юридичної та педагогічної практики за участю провідних вчених і практиків, громадських правозахисних організацій, професійних суддів, адвокатів.

Підготовка професійних суддів спрямована на завершення формування правової культури та фахових знань юристів. Вона завершує формування спеціалістів із профільною вищою юри­дичною освітою. Вихідним положенням навчання кандидатів у професійні судді є підготовка магістрів у сфері правознавства та практичної управлінської, освітньої та наукової діяльності (спе­ціалізація: судді місцевих загальних та господарських судів).

Досвід іноземних держав

Статус суддів Російської Федерації

Статус суддів регулюють закони від 26 червня 1992 р. "Про статус суддів у Російській Федерації", від 17 грудня 1998 р. "Про мирових суддів у Російській Федерації". Усі судді в РФ мають єдиний статус і різняться тільки повнова­женнями і компетенцією. Відповідно до Конституції РФ суддями можуть бути громадяни Російської Федерації, які досягли 25 років, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи зі спеціальності не менш 5 років. Судді незмінювані. Повноваження судді можуть бути припи­нені або призупинені тільки у порядку і на підставах, встановлених федеральним законом. Судді Конституційного Суду РФ, Верховного Суду РФ, Вищого Арбітражного Суду РФ призначаються Радою Федерації за поданням Президента РФ. Судді інших федеральних судів призначаються Президентом РФ у порядку, встановленому федеральним законом.

Разом із професійними суддями, у здійсненні правосуддя беруть участь присяжні, народні й арбітражні засідателі.

Статус суддів Великобританії

На усі суддівські посади у Великобританії особи призначаються, а не обираються. Судді вищих судів призначаються на посаду довічно. Судді вищих судів призначаються королевою за рекомендацією лорда-канцлера, нижчих судів — лордом-канцлером. Традиційно суддями вищих судів могли бути лише адвокати привілейованої категорії — баристери,але зараз можливість заняття суддівської посади більш високого рівня за певних умов надана і солісіторам.

Баристери це юристи, що мають виключне право виступати у вищих судових інстанціях (як і солісітори, вони також вправі виступати у судах нижчих інстанцій).

Для того щоб стати баристером, необхідно пройти стажування у досвідченого баристера, тривалий курс навчання і тільки після здачі відповідних іспитів бути прийнятим у члени одного з чотирьох об'єднань, що входять у корпорацію баристерів. Діяльність барис­терів пов'язана з багатьма традиційними правомочностями й обме­женнями. Зокрема, вони повинні спілкуватися з клієнтами лише через солісіторів, носити тогу і перуку і тощо. Найбільш досвідчені і кваліфіковані баристери призначаються королевою за рекоменда­цією лорда-канцлера на посаду "королівського радника", що дає їм додаткові права і привілеї. Корпорація баристерів є самостійною і очолюється сенатом і радою баристерів.

Солісітори — численна категорія юристів, які дають консуль­тації своїм клієнтам, часто на постійній основі, готують до слухання цивільні та кримінальні справ • в інтересах своїх клієн­тів, виступають від імені обвинувачення чи захисту, а також як представники інтересів сторін у судах нижчих інстанцій.

Корпорація солісіторів очолюється Юридичним товариством, ке­рованим виборною радою. Кандидати в солісітори повинні мати юри­дичну освіту або пройти курс навчання при Юридичному товаристві, вони складають спеціальні іспити і проходять 2-річне стажування. Судді Верховного суду призначаються з числа баристерів зі стажем не менше 10 років, окружні судді — з числа баристерів з таким само стажем з числа рекордерів, що займають цю посаду не менш 3 років. Рекордером (частково зайнятим як суддя), може бути призначений або баристер зі стажем не менше 10 років, або солісітор з таким само стажем.

По досягненню 72- і 75-річного віку, залежно від посади, вони йдуть у відставку, а до цього можуть бути зміщені з посади лордом-канцлером через недієздатність або за невідповідну судді поведінку. Рекордери призначаються на певний строк. Мирові судді йдуть зі своїх посад практично по досягненні 70 років, а платні магістрати — 65 років, але і ті й інші до цього віку можуть бути зміщені лордом-канцлером без зазначення причини.

Статус суддів Куби

Законом Кубинської Республіки про організацію судової систе­ми 1977 р. визначено порядок обрання суддів і засідателів, а також вимоги, яким повинні відповідати особи, що обираються на посаду суддів і засідателів. Суддя повинен бути придатним до здійснення суддівської діяльності; мати диплом, виданий чи підтверджений університетом або уповноваженою офіційною установою, бути ку­бинським громадянином за народженням чи внаслідок натуралізації; активно брати участь у революційній діяльності, мати високі моральні якості та гідну репутацію.

Судді звітують у своїй діяльності перед Асамблеєю, що їх обрала, один раз на рік. Право відкликання суддів належить органу, що їх обрав. Стаття 66 Конституції Куби встановлює, що всі суди обира­ються, їх склад періодично оновлюється.

Статус суддів Норвегії

Всі судді призначаються урядом від імені короля. Кваліфікаційна комісія суддів, що обирається ними, оцінює кандидатів на посади суддів і подає свої рекомендації, до яких, як правило, і прислухається уряд при призначенні суддів. Політичних призначень не буває. При обговоренні кандидатур не торкаються теми політичних уподобань. Проте залишається дискусійним питання про те, якою має бути частка державних службовців серед призначених суддів. Це особливо стосується Верховного суду Норвегії. Тому на сьогодні тенденцією є призначати більше практикуючих адвокатів, а також університетських професорів, щоб сформувати більш збалансований Верховний суд.

Після здобуття вищої юридичної освіти особа спочатку може бути призначена так званим молодшим суддею чи помічником судді. Він не є постійним суддею і призначається не більше, ніж на 2 роки. Це, як правило, молоді люди, випускники юридичних навчальних закладів, яким у такий спосіб надається можливість отримати досвід практичної діяльності.

Статус суддів США

Практично усі судді сьогодні є членами колегії адвокатів. Вони мають однакову юридичну освіту, і пройшли відповідну процедуру прийому до колегії. В історії США були такі часи, коли судді не входили до ко­легії, навіть не знали законодавства. До XIX століття у США суддями призначали просто відомих людей. Сьогодні ситуація дещо змінилася, місце судді займають лише через кілька років юридичної практики в ролі приватного адвоката, прокурора або громадського обвинувача. Суддя повинен мати відповідні знання законодавства, досконало володіти судовою процедурою. Для прийняття зваженого рішення у справі ви­магається не лише фаховий, а й життєвий досвід. На думку багатьох у США, саме останній є важливою характеристикою хорошого судді.

Процедура призначення суддів у США різна, залежно від того, до суду якого рівня відбувається призначення. Список претендентів до Верховного суду узгоджує Президент з міністром юстиції та іншими радниками. Як правило, судді інших рівнів у Сполучених Штатах обираються населенням або призначаються вибраними офіційними особами. Одержання посади федерального або державного судді залежить, зокрема, від вміння судді знайти політичну підтримку. Наприклад 6 з 11 членів сімей Рейганів і Бушів були призначені суддями Апеляційного суду округу Колумбія (найвпливовішого апе­ляційного суду), вони взагалі не мали попереднього судового досвіду, тільки політичну кар'єру. Багато суддів у Штатах були політиками, очолювали офіси, працювали законодавцями, виконавцями, полі­тичними організаторами, очолювали партії. Однак, яким б не був їх політичний досвід, після зайняття посади судді їм забороняється займатись політичною діяльністю.

Оцінюючи кандидатури на посаду судці у США, члени комісії застосовують декілька гнучких та суб'єктивних критеріїв. До за­гальних з них належать: неупередженість, працьовитість, чесність, професійні навички, зв'язки з громадськістю, розуміння соціальних проблем. Додаткові критерії для судді федерального апеляційного (Гуду визначаються колегіальністю та вмінням викладати свої думки письмово, для суддів штату — ораторськими здібностями, рішучістю, витриманістю. Для судді-керівника — комунікабельністю, адміністра­тивними здібностями.

Цікава система відбору суддів була розроблена ще у 1840 р. у штаті Міссурі. Вона діє і сьогодні у половині штатів під назвою "система Міссурі" і поєднує у собі елементи виборчої системи і системи при­значення. Під час виборів діють критерії, ікі забезпечують обрання кандидатів незалежно від їх партійної наіежності, а тільки з огляду на їх репутацію. Кандидатів на посаду суддів висуває Комітет при­значення, який складається з практикуючих юристів, суддів та інших осіб. На кожну вакансію Комітет реєструє 3 кандидати на підставі їх послужного списку та правильно оформленої документації. Канди­датури подаються на розгляд губернаторів штату, який обирає одну з них. Це губернаторське призначення діє принаймні рік, до наступних загальних виборів, під час яких на голосування ставиться питання, чи може цей суддя залишитися на посаді. Якщо його кандидатуру виборці підтримують, то він працює протягом 12 років в апеляційному суді або менший строк у суді присяжних.

Якщо суддя помирає або достроково складає свої обов'язки, губер­натор має право призначити особу на посаду тимчасово, до закінчення строку. Лише під час наступних виборів урядовець, який тимчасово виконував обов'язки судді, у бюлетені проходитиме як "суддя" й матиме підстави стверджувати, що він довів свою відповідність цій посаді. Такий кандидат отримає не тільки голоси виборців, які не мають конкретної інформації про нього, але й тих, хто прискіпливо спостерігав за його тимчасовою діяльністю на посаді судді.

Для багатьох приватних юристів посада судді має багато приваб­ливих аспектів: в основному це влада, престиж и менш напружений графік роботи. Що стосується заробітної платні, то вона висока, але менше ніж у досвідчених приватних юристів. Середня заробітна плата суддів штату, які беруть участь у судових засіданнях загальної юрисдикції, встановлена в межах від 60 000 до 100 000 дол. на рік; суддів суду останньої інстанції штатів — від 60 000 до 120 000 дол.; судді Верховного суду отримують 160 000 дол. на рік.

Незалежно від того, яким чином призначаються судді штату, звіль­нення з посади передбачено за кримінальні вчинки, некомпетентність, недостатність суддівської витримки та з інших суттєвих причин. Як пра­вило, поведінку судді розглядає державна комісія на підставі вимоги ад­воката, сторін судового процесу або представника громадськості. Комісія уповноважена застосовувати чи рекомендувати Верховному суду штату відповідні дисциплінарні заходи, в тому числі й звільнення з посади.

Суддю федерального суду можна звільнити з посади висловивши йому недовіру з боку парламенту через звинувачення у державній зраді, хабарництві чи інших тяжких злочинах. Остаточне рішення виносить Сенат.

Приклад. Першим суддею, якому було висловлено недовіру, був Джон Пікерінг. У 1803 р. він був звинувачений у невід­повідній поведінці — під час судового процесу перебував у стані сп'яніння.

Гаррі Клайброн — федеральний суддя з Невади — був звільнений з посади у 1983 р. через звинувачення у приховуванні прибутків та несплаті податків. Він відбував покарання у федеральній в'язниці Луїзіани, але відмовився подавати у відставку. Клайброн продовжу­вав отримувати заробітну плату під час перебування у федеральній в'язниці, доки Конгрес більшістю голосів не прийняв рішення про його звільнення з посади.

Суддя Алсі Гастінгс з Флориди у 1985 р. був звинувачений у під­купі журі присяжних і виправданий. Однак Конгрес вважав, що існує багато доказів вини судці і його необхідно звільнити з посади, що й було зроблено у 1987 р. Пізніше Гастінгс був обраний до Конгресу. Інколи його колеги жартували, що тепер він сам може голосувати щодо власного звільнення чи обрання на посаду судді.

 

Статус суддів Японії

Для зайняття посади судці в Японії встановлені суворі правила відбору. Випускники юридичних факультетів японських університетів, що бажають присвятити себе практичній діяльності у одному з на­прямів (суд, прокуратура, адвокатура), зобов'язані пройти іспити, які щороку влаштовуються спеціальною комісією Міністерства юстиції. Вимоги цієї комісії настільки високі, що їх витримують 2—3% осіб, що екзаменуються. Вони зараховуються на 2-річні курси підготовки працівників юстиції при Верховному суді, до програми яких входять не тільки теоретичні заняття, а й практика у судах (8 місяців), а також у прокуратурі і адвокатурі (по 4 місяці).





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.232.96.22 (0.006 с.)