Дисциплінарна відповідальність адвоката

Дисциплінарна відповідальність більшості працівників регулюєть­ся КЗпП і настає за несумлінну працю, недодержання трудової і технологічної дисципліни. Стосовно адвокатів — членів адвокатсь­ких об'єднань правила дисциплінарної відповідальності зазначені у Законі "Про адвокатуру" та у статутах відповідних об'єднань.

Дисциплінарна відповідальність адвоката настає за порушен­ня національного та міжнародного законодавства щодо прав і свобод людини, законодавства в галузі адвокатури, Присяги ад­воката, статуту об'єднання чи колегії та вимог адвокатської етики, які регулюють професійну діяльність адвоката. Отже, порушення закону, принципів та правил адвокатської професії є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності та порядок оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів передбачено Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури і Положенням Вищої кваліфі­каційної комісії адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 р. № 165/93.

Дисциплінарні стягнення накладаються дисциплінарною пала­тою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і характери­зуються наявністю спеціальних заходів дисциплінарного впливу.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утво­рюється терміном на 3 роки для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюєть­ся і діє у складі 2 палат — атестаційної та дисциплінарної. Поря­док формування та організаційне забезпечення функціонування комісії покладається на Раду міністрів АРК, обласні та Київську і Севастопольську міські ради.

Структура та склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДК)

Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів 5 адвокатів; 2 судді; по одному представнику від Голо­вного управління юстиції Мін'юсту в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських управ­лінь юстиції, відділення Спілки адвокатів України.

Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів — 4 адвоката; 4 судді; по одному представнику від Ради міністрів АРК, облас­ної, Київської і Севастопольської міських рад, Головного управління юстиції Мін'юсту в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, відді­лення Спілки адвокатів України.

Повноваження атестаційної палати КДК адвокатури:

а)розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокат­ською діяльністю;

б)допускає чи відмовляє у допуску особі, яка бажає складати кваліфікаційний іспит;

в)приймає кваліфікаційні іспити;

г)ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Повноваження дисциплінарної палати кваліфікаційно-дис­циплінарної комісії адвокатури:

а)розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфіка­ційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських
об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;

б)вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінар­ної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи,приймає рішення про застосування стягнення або про відмову у
притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності;

в)узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об'єднань за рік.

До адвоката за рішенням дисциплінарної палати КДК адвока­тури можуть бути застосовані наступні заходи дисциплінарного стягнення:

1. Попередження — виноситься у письмовій формі та полягає в осуді дій адвоката, попередженні його про неприпустимість таких протиправних дій у подальшій адвокатській діяльності. Цей захід
дисциплінарного впливу застосовується, переважним чином, до ад­вокатів, які вчинили незначне порушення норм адвокатської етики. Попередження морально впливає на сферу адвоката-порушника.

2. Призупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатсь­кою діяльністю — призначається терміном до 1 року. Протягом дії стягнення адвокат не може користуватись правом на зайняття
адвокатською діяльністю. Цей проміжок часу надається адвокату для того, щоб він переосмислив свою поведінку і не припускав більше порушень правил адвокатської етики. Після закінчення
терміну дії дисциплінарного стягнення адвокат може надавати правову допомогу громадянам та юридичним особам. На відміну від попереднього виду стягнення, призупинення дії свідоцтва,
впливає не тільки морально, а й матеріально на адвоката.

3. Анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Це — найбільш суворий вид дисциплінарного стягнен­ ня, що полягає у тому, що адвокат позбавляється права займатися певним видом діяльності з надання правової допомоги. Таке стягнення застосовується за грубе або неодноразове порушення професійних обов'язків, правил адвокатської етики.

- Адвокат має право оскаржити рішення про накладення будь-якого з дисциплінарних стягнення незалежно від того, ким воно було накладено — кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, дисциплінарною палатою, або адвокатським об'єднанням. Таке рішення оскаржується до Вищої кваліфікаційної комісії адвока­тури або до суду у разі, коли адвокат не згоден з видом дисциплі­нарного стягнення або вважає, що не вчиняв ніяких порушень норм закону чи адвокатської етики.

Припинення адвокатської діяльності.

Припинення адвокатської діяльності відбувається на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в наступних випадках:

—засудження адвоката за вчинення злочину після набрання вироком законної сили, за яким адвоката визнано винним;

—обмеження судом дієздатності або визнання адвоката не­дієздатним;

—втрати громадянства України;

—грубого порушення вимог національного законодавства, яке регулює адвокатську діяльність та Присяги адвоката України.

 

 

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ОЧИМА СТУДЕНТІВ

Судебная система

■Судьи вьшосят приговор коллективно в тайной комнате.

После рассмотрения всех дел и вьісказьіваний присяжньїе дают приговор "виновен" или "невиновен", а судья говорит, на сколько лет должен сесть обвиняемьій.

■ Коллегиальное рассмотрение дел — зто когда собираются коллеги.

■ В состав районного суда входят председатель, судьи, кунцультант и пухалтер.

■Повьішение судьи в должности происходит в случаях: за определенньїе успехи и достижения в судейских делах; за предприимчивость.

■Судьи областньїх судов назначаются на должность Верховним Судом Украиньї не без участия Верховного Совета.

■На одного председателя суда, например, в районе приходится примерно 8—9 судей.

■Судья вьішедший в отставку, имеет право вьійти из нее и занять свой пост.

■Судья прослушивает представлення должностньїх лиц в суде. Заслушав их, он отправляется в тайную комнату на 5-Ю минут. Затем вьшосит приговор.

 

■Если судья удачно пройдет первьій срок, то его могут на значит до 65 лет.

■Только Верховная Рада может назначить судье пожизненньш срок, исключением является его смерть или 65 лет.

 

■ Освободить судью от должности может только тот орган,которнй его нанял.

■ Судебньїе исполнители — зто завершающая фаза судового процесса, они возникают после приговора или решения суда.

Принципи правосудия

■ Открьітое судебное заседание для большинства у кого єсть интерес. Если зал переполнен, то судья может удалить большую половину.

■ В закрьітьіх заседаниях рассматриваются дела несовершеннолетних и интимная жизнь сторон.

•Принцип гласности — зто когда дается свобода иметь своє мнение о том или ином заседании суда.

■Презумпция невиновности — зто когда подсудимого обви-няют, то он виновен, а когда не обвиняют, то он невиновен.

•Если подсудимьій не может найти себе защитника, то его ему предложат.

■ Если гражданин неплатежеспособен, то услуги защитника должен оплатить орган, которьій его задержал.

■ До 1917 года все судьі непосредственно подчинялись царю, а даль­ше судьі подчинялись хоть не прямо, а косвенно веденням партии.

■Правосудне относится ко всем людям независимо от цвета кожи, вероисповедания, материального и физического состояния.

■Суд вьшосит приговор после рассмотрения дела со всех сторон.

■Участие общественности — т.е. в процессе участвуют лица, которьіе в данном случае заранее подали заявки на участие.

■Согласно Конституции, лица, которьіе вовлеченьї в судебное разбирательство, равньї перед законом.

■Каждьій судья должен дать присягу в том, что он будет независим и неприкосновенен к своей личности, личньїм документам,хранящимся в его офисе, своей чести и достоинству.

■Судья должен бьіть конфеденциальньїй.

Принцип состязательности

■Сторони соревнуются в доказательстве истиньї в условиях равенства.

■Сторони состязаются за то, чтобьі правосудне вказалось на одной из сторон. При зтом состязают другую сторону.

■Вьіслушав все сторони, судья вьшосит приговор, здесь состязание малозаметно, но оно єсть.