Формування списків присяжних

При складанні списку присяжних діє загальний конституційний принцип рівності незалежно від статі, соціального походження, на­ціональності, віросповідання, майнового, соціального та сімейного стану та інших рис, які відрізняють одну особу від іншої.

Для складання списків присяжних відповідними радами (Верхов­ною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською місь­кою) створюються комісії, до яких мають бути включені уповноважені представники суду, органів юстиції та ради, яка складає списки.

За поданням голови апеляційного суду вищезазначена ко­місія на підставі списків виборців формує список присяжних, до якого включаються громадяни, що відповідають законодавчо визначеним вимогам. Присяжним може бути тільки громадянин України, якому виповнилось ЗО років і який постійно проживає на території області, від якої відповідною обласною радою фор­муються списки присяжних.

Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомен­дованих зборами військових частин та військових установ війсь­кових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. До списку присяжних

від кожного гарнізону включаються від 15 до 20 військовослужбов­ців, які відповідають загальним вимогам щодо присяжних. Список присяжних апеляційного військового суду затверджується рішен­ням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон.

До списку присяжних не включаються ті особи, які вже вклю­чені до списків народних засідателів.

Списки присяжних не пізніше одного місяця затверджуються рішенням відповідної ради (Верховною Радою АРК, обласними. Київською та Севастопольською міською) строком на 4 роки і переглядаються кожні 2 роки.

Законом визначено статус присяжного, передбачено мож­ливість звільнення від обов'язків присяжного до залучення їх для виконання цих обов'язків у випадках, передбачених ст. 67 Закону "Про судоустрій України". Поряд з цим, слід передбачити проце­дуру звільнення і порядок заміни присяжного, що вибув у випад­ках, коли обставини, які перешкоджають здійсненню правосуддя, були з'ясовані у процесі розгляду конкретної справи. Однією з підстав звільнення від виконання обов'язків присяжного можуть бути родинні стосунки або службова залежність, які необхідно передбачити у ст. 67 Закону "Про судоустрій України".

Ухилення громадянина, якого включено до списку присяжних, без поважної причини від виконання своїх обов'язків розцінюєть­ся як неповага до суду, тому головуючий у судовому засіданні може накласти стягнення на такого присяжного.

Досвід інших країн

Як свідчить законодавство багатьох розвинутих країн і світова практика, присяжні приймають рішення з питань про винуватість чи невинуватість засудженого. Таким чином, на відміну від народних засідателів, присяжні при здійсненні правосуддя не наділені статусом судді і не володіють усіма його правами.

Великобританія

Суд корони, створений у 1971 р., розглядає у першій інстанції, обов'язково за участю присяжних (в інших англійських кримінальних судах присяжних немає) справи про тяжкі злочини, а також апеляції на вироки і рішення магістратських судів. Суд корони регулярно про­водить засідання в своїх округах, центри яких розташовані в найбіль­ших містах Англії та Уельсі. Засідання суду присяжних проводиться під головуванням судді за участю, як правило, 12 присяжних (зараз допускається участь у процесі 10 чи 11 присяжних). Відповідно до Закону про кримінальне правосуддя 1967 р. замість необхідної раніше одностайності присяжних для винесення вердикту про винуватість допускається більшість голосів — Юз 11 чи 12 присяжних або — 9 з 10. Виправдувальні вироки, винесені судом присяжних, апеляційному оскарженню не підлягають. Якщо не потрібна участь присяжних, справи в Суді корони розглядаються суддями одноосібно.

 

Російська Федерація

Присяжними засідателями є громадяни Російської Федерації, включені до списків присяжних засідателів, закликані у встановле­ному законом порядку до участі в розгляді судом справи. Відповідно до Федерального Закону від 2 січня 2000 р. "Про народних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації" загальний список народних засідателів районного суду формується відповідним представницьким органом місцевого самоврядування на основі списку виборців району. Народні засідателі залучаються до виконання своїх обов'язків не частіше одного разу на рік на термін 14 днів або на термін розгляду справи, якщо він більше 14 днів.

У Російській Федерації присяжних залучають до розгляду кримі­нальної справи для.вирішення двох питань — про винуватість або невинуватість підсудного, а також, заслуговує чи ні засуджений на поблажливе ставлення. У процесі з'ясування цих питань законо­давством передбачені 3 окремих питання, на які присяжні повинні відповісти: Чи мала місце дія, в якій звинувачують? Чи вчинив цю дію обвинувачений? Чи винен обвинувачений у вчиненні злочину?

США

У США присяжним дозволяється вирішувати питання про застосу­вання права. У разі, коли вирішення питання про застосування права потребує спеціальних знань або уніфікованого підходу (наприклад, використання критерію для визначення, чи мало місце порушення угоди), це питання буде розглянуто як спір про право.

Сучасним присяжним у США кажуть, що вони повинні використову­вати право, надане їм суддею, для визначення, які факти є відповідними, і застосовувати закон до цих фактів. Висновки присяжних, що несумісні з законом, будуть відхилені суддею. Однак на практиці, виправдувальні чня присяжних у кримінальній справі не переглядаються у разі по мі іня скарги чи в інших випадках. Це означає, що за таких обставин прі- жні мають повноваження, всупереч закону, виправдати відповіда­ча, зважаючи на явні докази його вини. Використання цього права с.дчить про те, що присяжні використовують повноваження судити не.ише про няявність фактів, а й про закон (право).

У США, щоб бути присяжним, не обов'язково мати вищу освіту, статньо вміти читати й писати англійською. Голос кожного із них.аі однакову вагу в суді присяжних. Тому у США останніми роками викликає занепокоєння те, що присяжні внаслідок зниження вимог до їхньої освіти не розуміють складних справ. На початку XX століття використовувались суди "з відзнакою" з випускників коледжів, нап­ри клад, для слухання і винесення рішень у дуже складних цивільних сі.равах Сьогодні їх конституційність викликає сумнів.

На відміну від українського законодавства у США існують обме­ження у залученні до участі у суді присяжних осіб певної спеціальності. і ік, фахівці, яких традиційно високо цінують, та інші особи, що відіг-

рають важливу роль у житті суспільства, зокрема лікарі, не обираються присяжними. Федеральний закон звільняє від федеральної присяжної служби поліцейських і пожежників, а також державних службовців. У присяжній службі не беруть участі юристи, правові знання яких тео­ретично можуть справляти руйнівний вплив на засідання присяжних. Щоправда, останніми роками з'явилася тенденція до скасування всіх обмежень на виконання присяжними функцій. Сьогодні у 27 штатах не існує професійних обмежень в обранні присяжних засідателів, а ще у 7 штатах залишаються лише окремі обмеження.

З метою ефективної реалізації процесу участі суду присяжних у вирішенні питань винуватості або невинуватості особи необхідно розробити чіткий механізм добору кандидатів. В українському за­конодавстві необхідно передбачити певні обмеження при обранні присяжних. Коли випадково до розгляду справи як присяжного буде залучено фахівця — юриста, це може вплинути на рішення присяжних. Навіть якщо юрист не впливатиме на рішення при­сяжних, вони підсвідомо будуть підтримувати його думку, а не думку особи — не юриста.