Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів

 

Розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах:

— Служба зовнішньої розвідки України – у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній;

— розвідувальний орган Міністерства оборони України – у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній;

— розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону – у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.

Питання утворення, реорганізації і ліквідації розвідувальних органів вирішуються відповідно до конституційних повноважень Президентом України.

Здійснення розвідувальної діяльності з метою отримання інформації у сферах, що стосуються національної безпеки і оборони, іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, а також фізичними особами забороняється.

Розвідувальні органи України є юридичними особами, вони мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах.

Загальне керівництво розвідувальними органами України відповідно до Конституції України та Закону “Про розвідувальні органи України” здійснює Президент України.

Керівники центральних органів виконавчої влади, до складу яких входять розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених законом і положеннями про відповідні розвідувальні органи, затвердженими Президентом України, та створюють необхідні умови для їх функціонування.

Безпосереднє керівництво розвідувальними органами України здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади. Голову Служби зовнішньої розвідки України призначає Президент України. У межах своїх повноважень керівники розвідувальних органів України можуть видавати накази, розпорядження, а у випадках, передбачених законом, або на вимогу Президента України доводять до його відома у визначеному ним порядку інформацію щодо зовнішніх загроз Україні.

Координація діяльності розвідувальних органів України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України, яка діє відповідно до Закону “Про Раду національної безпеки і оборони України”.

Порядок координації діяльності розвідувальних органів України в особливий період визначається Президентом України.

Для виконання своїх завдань розвідувальні органи України мають право:

1) встановлювати на конфіденційній основі співробітництво з повнолітніми, дієздатними особами, які добровільно дали на це згоду;

2) отримувати для розвідувальних цілей необхідну інформацію від усіх органів державної влади, підприємств, організацій і установ, включаючи банки, незалежно від форми власності, в тому числі інформацію з автоматизованих інформаційних та довідкових систем, банків даних тощо у порядку, визначеному законом;

3) користуватися послугами, в тому числі платними, експертів та консультантів з числа фахівців інших органів державної влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності;

4) використовувати на договірних засадах службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також за згодою окремих осіб – належні їм житлові та нежитлові приміщення, транспортні засоби та інше майно;

5) відкривати рахунки в національній та іноземній валюті у банках та інших фінансових установах у порядку, визначеному законом;

6) використовувати документи, що прикривають співробітників та відомчу приналежність підрозділів, організацій, приміщень і транспортних засобів до розвідувальних органів України;

7) створювати з метою конспірації організаційні структури (підрозділи, підприємства, установи і організації), необхідні для виконання завдань розвідувальних органів України та прикриття їх співробітників, використовувати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, кошти і майно, набуті в результаті їх діяльності;

8) виступати замовниками науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших робіт у галузі розробки і виготовлення спеціальних засобів, необхідних для здійснення розвідувальної діяльності, створювати і застосовувати технічні засоби розвідки;

9) створювати в порядку, встановленому законом, відповідні навчальні заклади і науково-дослідні установи, архіви та здійснювати діяльність у видавничій справі;

10) організовувати і забезпечувати в межах своєї компетенції захист державної таємниці в установах України за кордоном, включаючи заходи щодо попередження витоку по технічних каналах відомостей, що становлять державну таємницю;

11) здійснювати технічний захист приміщень і об’єктів розвідувальних органів;

12) забезпечувати власну безпеку діяльності розвідувальних органів України та захист своїх сил, засобів і інформації від протиправних дій та загроз;

13) створювати в установленому порядку територіальні підрозділи в межах граничної чисельності співробітників кадрового складу;

14) здійснювати у визначеному законодавством України порядку контрольовані (під оперативним контролем) пересування осіб та переміщення предметів через державний кордон України.

Інформація, здобута й опрацьована розвідувальними органами України, надається Президентові України, Голові Верховної Ради країни, Прем’єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам в установленому ним порядку з додержанням вимог Законів України “Про державну таємницю”, “Про інформацію”, “Про захист інформації в автоматизованих системах” та інших.

Розвідувальні органи України з дозволу Президента України в межах та обсягах, визначених ним, можуть встановлювати і підтримувати контакти із спеціальними службами іноземних держав, у тому числі на основі двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів України, з додержанням вимог законодавства України. У випадках довгострокового співробітництва на умовах, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких для України надана Верховною Радою України, можуть створюватися офіційні закордонні представництва розвідувальних органів України.

Розвідувальні органи України взаємодіють з органами державної влади України відповідно до законів та інших нормативно-правових актів. Органи державної влади, підприємства, установи і організації України в порядку, встановленому законодавством, сприяють розвідувальним органам України у виконанні ними завдань, які покладені на них Законом “Про розвідувальні органи України”. Перелік органів виконавчої влади, що можуть залучатися до участі у виконанні програм розвідувальної діяльності або в заходах, які здійснюються розвідувальними органами, визначається Президентом України.

Про свою діяльність розвідувальні органи України в установленому порядку інформують громадськість України, здійснюючи зв’язок з об’єднаннями громадян, засобами масової інформації і громадянами через відповідні структурні підрозділи та їх посадових осіб. Матеріали про діяльність розвідувальних органів України, які надаються засобам масової інформації, не можуть містити відомості, що становлять державну таємницю. Публікація відомостей про розвідувальні органи України та їх діяльність здійснюється з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”.

Відомості про особовий склад, що здійснює розвідувальну діяльність, засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати розвідувальної діяльності, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з розвідувальними органами, становлять державну таємницю і підлягають захисту в порядку, визначеному Законом України “Про державну таємницю”.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідувальних органів України здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом. Розпорядником бюджетних коштів, у тому числі валютних, на утримання і забезпечення діяльності розвідувального органу України є керівник цього органу.

Розвідувальні органи України мають право відчужувати майно, придбане за бюджетні кошти за межами України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від реалізації в установленому порядку за межами України майна, придбаного за бюджетні кошти, зараховуються до Державного бюджету України. Ці кошти використовуються виключно на забезпечення розвідувальної діяльності згідно з кошторисами відповідних розвідувальних органів України.

Розвідувальні органи України відповідно до закону мають право закуповувати і ввозити на територію України засоби озброєння, матеріально-технічні, спеціальні технічні та інші засоби, вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, у тому числі іноземного виробництва, для забезпечення власних потреб, а також у разі необхідності передавати і вивозити їх за межі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розвідувальні органи України звільняються від сплати ввізного мита та акцизного збору за техніку, устаткування, майно і матеріали, що призначені для власного використання цими органами. Розвідувальні органи України мають житловий фонд та можуть виступати замовниками будівництва житла.

 

Служба зовнішньої розвідки

 

Служба зовнішньої розвідки є спеціальним державним органом, який був утворений Указом Президента України 14 жовтня 2004 року на базі Департаменту розвідки та розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України. Відповідно до цього Служба зовнішньої розвідки України стосовно завдань, прав і обов’язків є правонаступником розвідувального органу Служби безпеки України, який ліквідовано.

Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.

Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України і Верховній Раді України.

До співробітників Служби зовнішньої розвідки України, як військового формування, належать військовослужбовці, службовці та працівники Служби зовнішньої розвідки України. Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України затверджується Президентом України.

Правову основу діяльності Служби зовнішньої розвідки України становлять Конституція України, Закони України “Про розвідувальні органи України”, “Про службу зовнішньої розвідки” та інші закони, а також видані на їх виконання акти Президента України, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

На Службу зовнішньої розвідки України покладається здійснення наступних завдань:

1) добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;

2) здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;

3) участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;

4) участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;

5) вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України.

Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України на сьогоднішній день складає 4350 осіб, у тому числі до 4010 військовослужбовців.

Служба зовнішньої розвідки України має таку загальну структуру:

1) апарат управління Служби зовнішньої розвідки України;

2) підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, власної безпеки;

3) підрозділи забезпечення;

4) навчальні заклади та науково-дослідні установи.

Для виконання покладених на неї завдань Службою зовнішньої розвідки України можуть створюватися територіальні підрозділи в межах затвердженої загальної чисельності. Організаційна структура Служби зовнішньої розвідки України визначається Президентом України.

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України. Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Для колегіального обговорення найважливіших напрямів організації і діяльності Служби зовнішньої розвідки України утворюється колегія – дорадчий орган при Голові Служби зовнішньої розвідки України.

Фінансування діяльності Служби зовнішньої розвідки України здійснюється відповідно до Закону “Про розвідувальні органи України” за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Соціальний захист співробітників Служби зовнішньої розвідки України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законів України “Про розвідувальні органи України” та “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Контроль і нагляд за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законами “Про розвідувальні органи України” та “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”.