Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Законом України “Про адвокатуру” передбачені організаційні форми діяльності адвокатури. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до Закону “Про адвокатуру” та статутів адвокатських об’єднань.

Адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об’єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати – про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об’єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об’єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку – і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Чинне законодавство визначає наступні види адвокатської діяльності:

1) надання консультацій та роз’яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства;

2) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;

3) здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

4) подання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;

5) здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

6) виконують певних обов’язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та досудового слідства.

Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

 

Принципи і гарантії адвокатської діяльності

 

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Принцип верховенства закону полягає у тому, що надання адвокатської допомоги клієнтам повинно здійснюватись на законних підставах, з дотриманням закріплених нормами національного та міжнародного права прав і свобод людини і громадянина. У відповідності з Законом України “Про адвокатуру” адвокат зобов’язаний діяти відповідно до вимог закону, використовуючи лише передбачені в законодавстві способи захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Принцип незалежності адвокатури означає насамперед її самостійність у вирішенні поставлених перед нею завдань незалежно від впливу будь-яких органів державної виконавчої влади, судових органів, а також політичних партій, громадських організацій, рухів, об’єднань тощо. У першу чергу цей принцип забезпечується недержавним характером формування адвокатури і її самостійністю як добровільного професійного об’єднання юристів.

Сутність принципу гуманізму полягає у визнанні людини найвищою цінністю, дотриманні і забезпеченні її прав, умов всебічного розвитку, а також стимулюванні людських відносин між громадянами, виражених в правових і моральних формах. Принцип гуманізму виражається в поєднанні вимогливості і довіри, любові і поваги до людини, яка виконує свої громадські обов’язки, з нетерпимістю до всіх форм приниження і пригноблення особи.

Принцип демократизму у правовій державі пронизує усю систему права. Безпосереднє вираження він знаходить у правових нормах, які регулюють порядок організації і діяльності, у тому числі, адвокатури; визначають правове становище адвоката, порядок формування адвокатського корпусу, характер взаємовідносин адвоката з державою тощо.

Принцип конфіденційності зобов’язує адвоката зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з якими громадянин чи юридична особа звернулися до нього за допомогою. Крім того, дані досудового слідства, що стали відомі адвокату у зв’язку з виконанням його професійних обов’язків, можуть бути розголошені ним тільки з дозволу слідчого чи прокурора.

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальна справа у відношенні адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

 

Правовий статус адвоката

 

Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

2) представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

3) збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

— запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою;

— ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

— отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян;

— застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

— доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

— бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг тощо.

При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний:

1) неухильно додержувати вимог чинного законодавства;

2) використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

3) адвокат не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача тощо.

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об’єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків.

Дані досудового слідства, які стали відомі адвокату у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, які допустили розголошення відомостей досудового слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Крім цього, забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб також помічнику адвоката та посадовим особам адвокатських об’єднань.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість, оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством.

Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору – за рішенням суду.

За порушення вимог Закону України “Про адвокатуру”, інших актів законодавства, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

1. попередження;

2. зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

3. анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката – члена адвокатського об’єднання регулюється також статутом відповідного об’єднання.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

1) засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком законної сили;

2) обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

3) грубого порушення вимог Закону України “Про адвокатуру”, інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, а також Присяги адвоката України.