Правовий статус працівників митних органів

 

На службу в митні органи України приймаються на добровільній договірній основі громадяни, що здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я виконувати покладені на митні органи України завдання. При прийнятті на службу може бути встановлений іспитовий термін до шести місяців. Не можуть бути прийняті до митних органів особи, які були засуджені за вчинення злочину.

Суміщення служби в митних органах з будь-яким підприємництвом, а також з роботою на підприємствах, в установах і організаціях, крім наукової або педагогічної діяльності у вільний від роботи час, не допускається. Винятком є реалізація прав власника приватизаційних сертифікатів та інших корпоративних прав. При цьому функції управління такою власністю мають бути передані довіреній особі на весь строк служби в митних органах.

Забороняється спільна служба в одному митному органі (підрозділі) осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки та діти подружжя), якщо за службовим становищем один з них підлеглий або підконтрольний іншому. Службові особи митних органів не можуть бути членами політичних партій та рухів, брати участь у діяльності інших об’єднань громадян, що мають політичні цілі.

Службовим особам митних органів, які мають персональні звання, встановлюється строк вислуги: для жінок – 20 років, для чоловіків – 25 років, з правом виходу на пенсію жінок – у 50 років, чоловіків – у 55 років.

Час перебування на службі в митних органах зараховується до загального і безперервного трудового стажу. Військовозобов’язані службові особи митних органів, які мають персональні звання, знімаються в установленому порядку з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку Держмиткому.

Службові особи митних органів зобов’язані:

1) неухильно дотримувати вимог Конституції, Митного кодексу України, інших нормативних актів, що регламентують діяльність митних органів;

2) активно захищати інтереси України, зберігати і примножувати її економічний потенціал, історичні та культурні цінності народу України;

3) сумлінно, на високому професійному рівні виконувати службові обов’язки, накази та розпорядження безпосередніх і прямих начальників; підвищувати свої знання, вдосконалювати вміння та навички;

4) постійно вдосконалювати роботу, пов’язану із здійсненням митного контролю, вести боротьбу з контрабандою та іншими порушеннями митних правил, виявляти при цьому ініціативність і наполегливість;

5) не допускати порушень трудової дисципліни, а також вчинків, не сумісних зі статусом працівника митної служби, виявляти пильність, зберігати державну, службову та комерційну таємницю;

6) ставитися з належною увагою до громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, бути нетерпимими до будь-яких порушень їхніх прав, законних інтересів, приниження честі й гідності.

За порушення трудової дисципліни, недбале та несумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків службові особи митних органів несуть відповідальність відповідно до законодавства України. За вчинені злочини службові особи митних органів притягаються до відповідальності згідно з кримінальним законодавством України.

Службові особи митних органів, які виявили бажання звільнитися зі служби, письмово попереджають про це керівника митного органу не пізніш як за два тижні до дня звільнення.

Службові особи митних органів звільняються зі служби:

— за віком – у разі досягнення граничного віку, встановленого для них Положенням “Про порядок і умови проходження служби в митних органах”;

— через хворобу – у разі визнання їх непридатними до служби в митних органах за рішенням медичної комісії;

— через службову невідповідність;

— за порушення дисципліни, правил митного контролю, за інші вчинки, що дискредитують службову особу, відповідно до Дисциплінарного статуту працівників митних органів України;

— за власним бажанням;

— через скорочення штатів – у разі відсутності можливості використання по службі;

— у зв’язку з переведенням у встановленому порядку на іншу роботу.

Службові особи, засуджені за вчинення злочину, підлягають звільненню зі служби в митних органах після набуття законної сили вироком суду. Звільнення з роботи службових осіб митних органів провадиться керівниками органів, які мають право прийняття на роботу. Після звільнення з митних органів службові особи, що мають персональні звання, беруться військовими комісаріатами на військовий облік у встановленому порядку.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте цілі митної справи: економічні та правоохоронні.

2. Розкрийте систему органів управління митної справи.

3. Охарактеризуйте сутність митного контролю та митного оформлення.

4. Які вимоги висуваються до кандидата на посаду працівника митних органів?

5. Які заходи застосовуються до порушників митних правил?

6. Розкрийте правовий статус (сукупність прав та обов’язків) митних органів України.

7. Проаналізуйте особливості діяльності митних органів України.

РОЗДІЛ IV.

ПРАВОЗАХИСНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

 

Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam

Хто користується своїм правом, той не порушує права іншого

 

Глава 1. Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Завдання та мета діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, якого у європейських країнах називають “омбудсменом”, виступає додатковим механізмом захисту прав і свобод людини і громадянина. Діяльність Уповноваженого не відміняє і не передбачає перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод, а, навпаки, доповнює існуючі засоби захисту прав людини та громадянина та певною мірою компенсує недоліки традиційних засобів захисту прав та свобод.

Діяльність Уповноваженого з прав людини безпосередньо спрямована на охорону прав і свобод людини, розширення обізнаності громадян про порушення їхніх прав і свобод органами влади, посадовими особами тощо. Юрисдикція правоохоронних та правозахисних повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини поширюється на відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина лише між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:

1) захист прав і свобод людини та громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

2) забезпечення додержання та поваги до прав і свобод людини та громадянина з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб;

3) запобігання порушенням прав і свобод людини та громадянина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини та громадянина у відповідність з Конституцією України та міжнародними стандартами у цій галузі;

5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини та громадянина;

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.