Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя

Одне з важливих місць в педагогічній діяльності займає урок, як осно­вна організаційна одиниця процесу навчання.

Аналіз уроку є одним з важливих засобів усвідомлення вчителем сво­єї діяльності. Проблемам аналізу уроку присвячено багато психологіч­них, педагогічних, методичних робіт (Т.Ю. Андрущенко, Н.Ф. Добри-нін, С.В. Іванов, Є.С. Ільїнська, І.В. Карпов, Ю Л. Львова, Л.Т. Охітіна, Є.І. Пассов та ін.), де підкреслюється необхідність комплексного під­ходу до цього питання. Аналіз уроку сприяє покращенню викладання в цілому, має велике значення для самопізнання, саморозвитку вчителя тому, як дає можливість вчителю подивитися зі сторони, переоцінити урок та в подальшому відбирати доцільні способи та прийоми роботи та взаємодії з класом.

Психологічний аналіз уроку включає аналіз психологічних особли­востей вчителя (особистості та діяльності на кожному конкретному уро­ці), закономірності процесів навчання; психологічні особливості та за­кономірності особистості учня, всього класу. Він стимулює вчителя до розвитку своїх аналітичних та проективних умінь, психологічної спо­стережливості, загалом спонукає до вдосконалення професійно-педаго­гічної майстерності.

Під час психологічного аналізу уроку в першу чергу виділяємо два активні суб'єкта навчального процесу — вчитель і учень. В основі аналізу уроку лежить принцип розвиваючого та виховуючого навчання. В дослі­дженнях Л.Т. Охітіної визначаються такі вимоги до уроку:

Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня; не заради того, щоб "пройти" деякі питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати певні інтелектуальні, моральні, вольові та інші якості особистості. Необхідно поєднувати вплив через інтелект на почуття (переконання) та вплив через почуття на інтелект (навіювання). Процес навчання повинен привносити зміни не тільки в інтелектуальну сферу учня, але і в психічний розвиток його особистості в цілому. Навчання не буде розвиваючим, якщо воно не вносить змін в структуру особистості.

Зміни в структурі особистості відбуваються лише при умові, якщо учень діє за внутрішнім спонуканням. Дія, засвоєна під примусом, зникає в той час, як тільки змінюються умови. Дії, засвоєні за внутрішнім спонуканням, залишаються і при зміні умов, тому що вплітаються в структуру особистості. Звідси слідує: не сварити за лінощі, а стимулювати пізнавальну активність і інтереси, не наказувати за невиконання вимог, а так організовувати діяльність учнів, щоб вимоги вчителя стали внутрішнім спонуканням самих дітей.

397Виховуюче навчання не можна звести до виховних моментів уроку. Всі елементи уроку повинні бути виховуючими по своєї суті. Координуючим центром всіх виховних засобів, форм та методів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.

Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Провідними пізнавальними процесами є мислення та уява. На основі аналітико-синтетичної діяльності, за допомогою цих двох процесів відбувається формування знань та інтелектуальних умінь, дослідження проблемних питань та творче вирішення задач. Необхідними умовами продуктивної роботи мислення і уяви є правильна організація сприймання та пам'яті учнів, створення відповідної установки та організація уваги.

Успіх навчання залежить не лише від зовнішніх факторів – змісту уроку, вдосконалення методики, майстерності вчителя та ін., але й від внутрішніх умов - індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Під час проведення психологічного аналізу уроку можна виділити та­кі три його плани. Перший план - це психологічний аналіз, який відно­ситься до виховання та розвитку особистості учня, формування його нау­кового світогляду, переконань, поглядів, моральності в процесі навчання. При цьому звертається увага на особливості впливу вчителя на учнів та формування у учня активної соціальної позиції, почуття відповідальнос­ті, здатності до співпраці.

Другий план - це аналіз мети, змісту та організації уроку. В першу чергу звертається увага на відповідність уроку певному рівню підготов­ки, інтелектуальному розвитку та індивідуально-психологічним особли­востям учнів.

Третій план розглядає урок з боку аналізу комунікативних особливос­тей, педагогічного спілкування з учнями та вчителями, "педагогічної реф­лексії" (усвідомлення, вербалізації вчителем мотивів, станів, спрямова­ності своєї особистості, особливостей здійснення своєї власної діяльнос­ті, виділення вчителем сильних та слабких сторін власної діяльності).

Психологічний аналіз може здійснюватися в три етапи. Спочатку здійснюється попередній психологічний аналіз в основі якого лежить психологічне обгрунтування конспекту уроку. Під час психологічного обгрунтування конспекту звертається увага на те, як буде організована, діяльність учнів (яким шляхом буде досягнена цілеспрямованість ді­яльності учнів на уроці в цілому та на різних його етапах; які прийо­ми передбачається використати для активізації процесів пам'яті, уяви, сприймання, мислення, уваги; яким на уроці буде співвідношення са­мостійності і наслідування в діяльності учнів; як на даному уроці буде розвиватися емоційне відношення школярів: що повинно викликати по­зитивні емоції; які прийоми передбачаються для усунення стомленості та активації позитивних емоцій; розвиток яких психічних процесів і їх398

властивостей передбачається на даному етапі; чи передбачається на уро­ці перенесення знань, умінь, прийомів, яких, та як це буде організовано); як буде здійснюватися оцінка рівня засвоєння навчального матеріалу (як буде оцінюватися готовність учнів до засвоєння нового матеріалу з точки зору знань і засобів розумової діяльності; якими критеріями при оцінці будуть керуватися; як буде враховуватися ставлення учнів до предмету при проведенні уроку; як передбачається на уроці враховувати різний рі­вень навчальності школярів, а саме темп засвоєння матеріалу, самостій­ність та оригінальність мислення, різний рівень розумового розвитку; які труднощі в засвоєнні нового матеріалу можуть виникнути в учнів різно­го рівня розумового розвитку, як це передбачено при розробці уроку).

Ретроспективний психологічний аналіз є завершальним етапом діяль­ності вчителя з організації та проведення уроку. Він дає змогу вчителю про­аналізувати урок з боку позитивних досягнень і невдач та зрозуміти при­чини позитивних чи негативних змін уроку. Даний аналіз дає можливість вчителю визначитися в тому, що необхідно для поліпшення керівництва на­вчальною діяльністю учнів, формування позитивного емоційного ставлен­ня учнів до навчання, удосконалення своїх професійно значимих функцій (комунікативної, інформаційної, організаторської, контролюючої). Загалом ретроспективний психологічний аналіз уроку визначає реальне просуван­ня школярів в загальноосвітньому, виховному та практичному планах.

Питання до самоконтролю

1. Які основні характеристики притаманні педагогічній діяльності? В чому їх специфіка?

2. Чим визначається продуктивність педагогічної діяльності?

3. Чим характеризується діяльність вчителя з переважанням тієї чи іншої центрації?

4. Розкрийте сутність гуманістичної центрації вчительскої діяльності.

5. В чому проявляються педагогічні здібності?

6. Назвіть основні педагогічні функції та уміння.

7. На основі яких критеріїв виділяють стилі педагогічної діяльності?

8. Чи можна говорити про формування стилю педагогічної діяльності у процесі професійної підготовки?

Література

Деркач А.А. Взаимосвязь структурних компонентов состояния психи-ческой готовносте студентов к педагогической деятельности // Психоло-го-педагогические проблеми взаимодействия учителя и учащихся / Под ред. А.А. Бодалева, ВЛ. Ляудис. -М., 1980.

399

Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М., 1999.

Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987.

Крутецькип В.А. Психология обучения и воспитания школьников - М., 1976. І

Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера ^

производственного обучения. -М., 1990.

Леонтьев А.А. Педагогическое общение. 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1996.

Ляудис В.Я. Структура продуктивного учебного взаимодеиствия // Психолого-педагогические проблемьі взаимодеиствия учителя и учащих-ся / Под ред. А.А. Бодалева, В.Я. Ляудис. - М., 1980.

Маркова А.К. Психология труда учителя. — М., 1993.

Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигми, проекции, практики. - М., 1995.

ОхитинаЛ.Т. Психологические основьі урока. - М., 1977.

Лознякова А.М., Деркач А.А. Исследование уровня сформированнос-ти умения наблюдать учебньїй процесе у етудентов педагогичеекого ву-за // Современньїе педагогические и психологические проблеми вьісшей школьї / Под ред. Н.В. Кузьминой. - М., 1973, вьш. 1.