Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці

V перехідний період процес соціогенезу вищих психічних функції! призводить до нових складних взаємозв'язків між ними. Якщо ж нама­гатися глибше пізнати, в чому полягає новий тип розвитку в даному віці, то він, перш за все, включає утворення нових зв'язків, нових взаємоза-лежностей, нових структурних поєднань між різними психічними функ­ціями: мисленням, пам'яттю, уявою, почуттям, волею та ін. Новий виток у розвитку психічних функцій змінює ієрархію різних сфер соціальною життя підлітка. Адже оволодіння власною поведінкою основане на якіс­них внутрішніх змінах цих функцій.

Багато особливостей поведінки підростаючої людини залежить від когнітивного (розумового) розвитку в цей період життя. Перші кроки якісних перебудов характеризуються тим, що мислення стає менш пред­метним і наочним. З мислиннєвою діяльністю відбуваються зміни, які ви-іначають перехід до абстрактного і формального мислення. Стає можли­вою класифікація неоднорідних об'єктів, аналізуються нові сполучення предметів і категорій, вживаються в мовленні абстрактні висловлювання, висуваються різні ідеї, що співставляються одна з одною різними спо­собами. З'являється логічна система, на основі якої пов'язуються фак-і и життя, що дозволяє підлітку аналізувати, узагальнювати і конкретизу-наги ситуації, події, явища незалежно від реальних обставин. Особливим досягненням можна вважати оволодіння здатністю систематично буду-ішти гіпотези, робити висновки і експериментально перевіряти, в разі необхідності, їх істинність. Побудова гіпотез пов'язана з формуванням ідеальних уявлень. Ідеальна форма, за сучасними дослідженнями вчених (К.Н. Поліванова), розуміється як деяка самодостатня авторська дія. От­же, підліток оволодіває здатністю в ідеальній формі створювати задум, ідійснювати його, отримувати продукт і тим самим реалізовувати власно спроектований задум, виступаючи при цьому автором ідеальної форми даної проективної діяльності.

Підліток стає здатним не тільки проектувати можливе, але може «під-шматися» над дійсністю методом планування і контролю своїх вільних фантастичних побудов, він навчається рефлексувати на свої розумові дії і а операції і переживати від цього інтелектуальні почуття. Виникає реф-исксія з приводу власних думок, що дає можливість розрізняти протиріч­чя між словом і вчинком. Мислення використовує нові можливості для і¹1 іюрення ідеалів, які не обов'язково реалізуються в діях. Підліток може думати одне, а говорити інше. Може виробити ідеали сім'ї і намагати-і н висунути претензії до світу дорослих і, навіть, здійснити бунт проти них. Це значною мірою результат нової здатності мислительного процесу оперування ідеальними формами.

більшість сучасних робіт з вивчення мислительного процесу підліт-кім виходять з ідей Ж. Піаже. Вчений вважав, що розвиток мислення на гнідії формальних операцій не тільки є основним когнітивним новоут-ипренням даного віку, але й лежить в основі всієї еволюції психічного >мі пя людини. Саме з цього приводу Ж. Піаже писав, що соціальне жит-іи ірансформує інтелект через вплив трьох посередників: мов^ (знаки), імісіу взаємодій суб'єкта з об'єктами (інтелектуальні цінності) і правил, переданих мисленню (колективні логічні норми). В такому випадку при-шііісмені соціальні взаємодії виробляють нові можливості мислення. От­же, підліток, занурюючись у соціальне середовище, постійно трансфор­мує свої вищі психічні функції і опановує системою знаків.

158

У судженнях Ж. Піаже можна знайти думки про те, що мислення виходить за межі обмеженої дійсності і оперує довільним числом яких завгодно комбінацій. Комбінаторика здійснюється на основі пропозіці-ональних операцій. Це розумові дії, які, на відміну від конкретних опе­рацій, здійснюються не з предметними уявленнями, а з абстрактними по­няттями. Здатність підлітка орієнтуватися на абстрактне с прямим про­явом формального мислення. Формальне мислення - це мислення про думки. Конструкція теорій підлітка завжди висвітлює те, що він оволодів здатністю до дискурсивного (розмірковуючого) мислення. В той же час, це мислення дозволяє йому відійти від реального і «проникнути» у сферу абстрактного і можливого.

Розвиток інтелектуального потенціалу підлітка та його досягнення її навчальній діяльності вказують на те, наскільки він здатний оволодіти рівнем теоретичного мислення.

При визначенні у підлітків особливостей розвитку мислення, було враховано вищий рівень його розвитку - прагнення відкрити реальне в можливому, вміння формувати гіпотезу, здатність оперувати символами, можливість абстрагуватися від конкретного, засвоєння комбінаторної о аналізу і зворотності суджень, здатність до інтелектуальної та особис-тісної рефлексії, вміння підпорядковувати судження формальній логіці, відкриття ідеальної форми. Але в дійсності багато підлітків ще продовжу­ють залишатися на рівні розвитку конкретних мислительних операцій. Це може бути зумовлено індивідуально-типологічними особливостями розвитку, що через певний час все ж призведе до вікового співвідношен­ня показників мислення. Інших чинників, які зумовлюють відставання в розвитку мислення, існує дуже багато. Це і різні соціальні умови, і гене­тичні особливості, і особистісна позиція самого підлітка. При незацікав-леній позиції до розумової активності знижується її значущість і праг­нення до навчальної діяльності. Підліток може зайняти пасивну позицію, що викличе байдужість (зовнішню і внутрішню) до мислення як форми інтелектуальної активності. Тільки усунення чинників, які затримують мислительний розвиток підлітків, обумовлять у подальшому їх прагнен­ня до розвитку інтелектуальної сфери, до здійснення рефлексії своїх та чужих розумових дій. Адже у цьому віці престижно бути успішним в ін­телектуальній діяльності.

Формальна логіка мислення підлітків сприяє інтелектуалізації пер-цептивної (відчуття і сприймання) і мнемічної (пам'ять) сфер. Процсс_і інтелектуалізації вищих психічних функцій залежить від системи отри­муваних знань в середніх класах навчання, які мають поступовий харак­тер ускладнення.

Перцептивний розвиток пов'язаний з тим, що підліток від опану­вання графічних образів, які були представлені на уроках малювання,

переходить до засвоєння графічних схем, які порядують на уроках крес­лення та географії. Виникає нова можливість - читання графічних схем: планів, креслень, географічних карт. Графічний образ включає зорові образи предмета, уявлення про те, як предмет повинен бути зображе­ний, а також рухові уявлення про зміни в предметі у зв'язку з розташу-ііішням, світлотінню та ін.

Ускладнення сприйняття графічного образу предмета пов'язане з візу-амьним та інтелектуальним реалізмом. Перший надає можливості створю-іііііи графічний образ, що виникає при безпосередніх, візуальних вражен­нях від предмета, другий — при узагальнених знаннях про цей предмет.

Поряд із засвоєнням сенсорних еталонів (форми, кольору), підліток оиолодіває вмінням бачити оточуючий світ у відповідності з власними почуттями, які звільняють його від кольорових та інших штампів (трава іелена, небо - синє, сніг - білий).

Завдяки таким досягненням у розвитку перцепції у підлітків погли-оііюється сприймання форми поетичної мови. Для них стають зрозуміли­ми призначення кожного елементу даної форми, кожний її акцент. Однак рочвиток сприймання відбувається не за лінією кількісного збільшення числа ознак поетичної форми, а за якісною зміною - смисловою будо-иоіо і спрямованістю сприймання. Внутрішньо в останньому виникає все більше зв'язків і воно стає більш цілісним. З'являється здатність сприй­мати емоційну значущість поетичної форми. Наприклад, підліткам почи-шіють бути доступні нестандартні поетичні форми Л. Костенко: «сутені­юча трава», «піщана тиша», «мельхіорове літо», «скошена туга», «білий сміх», «чорні сльози».

Формується уявлення про поетичний стиль. Критерії оцінки текстів набувають цілісного характеру. Тексти оцінюються з точки зору як фор­ми, гак і змісту. Дослідженнями установлено, що поряд з диференціа­цією когнітивних структур сприймання в цьому віці йде процес його смислової інтеграції, який обумовлює розуміння зв'язку форми і змісту (ГЛ. Ємельянов). Такі особливості розвитку перцептивної сфери дають можливість підліткам бачити поетичні тексти в багатстві їх смислових нюансів і тонкощів. В якості ілюстрації доступної для них художньої форми можна звернутися до поетичного слова О. Олеся: «Душа ридає, як діпина. Душа розірвана, як рана...», «Земля тремтить в палких обіймах ночі», «Місяць озеро цілує», «Хвиля очі розкриває...Хвиля косм розпус­кає», «Сміються, плачуть солов'ї», або до яскравого поетичного стилю Л. Костенко: «Бляшаний звук води»; «Веселих крапель кроки», «Блакит­ні ції хата підніма», «Медузами цвіли твої альпійські луки», «Я нагодую очі івої степом» тощо. Підлітки здатні опановувати не тільки смисловий Йік елементів таких творів, але й отримувати від цього естетичну насоло­ду, у них формується почуття естетичного сприймання прекрасного.

160

Дедалі більше розвивається цілеспрямованість і активність сприй­мання. Поглиблюється повнота і точність сприймань, вдосконалюється спостереження. Ускладнюються окремі види сприймань, зокрема такі, як сприймання простору, часу, сприймання тексту, картин, музики.

Пріоритетне місце в підлітковій субкультурі належить сприйняттю музики. Масовим попитом у підлітків користується музика великих час­тот (поп- та рок- музика). При цьому і класичний жанр має свою пред-ставленість в молодіжній аудиторії. Сприйняття музики викликає в орга­нізмі підлітка фізіологічні зміни (підсилює метаболізм, стабілізує мус­кульну енергію, змінює кров'яний тиск, емоції). Завдяки експресивності, ритміці, музика через тілесні рухи, танці дозволяє підліткам знижувати емоційні реакції: хвилювання, афекти, неусвідомлені переживання.

Сьогодні дослідження впливу музики на фізіологію і психіку люди­ни продовжуються. Виявляється, що підлітки найбільш сензитивні до її впливу. Саме дана вікова категорія прагне сприймати музику на вищому абсолютному порозі чутливості. Музика занурює підлітків у залежність від висоти, сили, темпу і створює для них складну гаму слухових, тілес­них відчуттів та соціальних переживань. Цікавими виявилися експрес-дослідження, які проводилися вченими у великих рок-залах Японії. При опитуванні підлітки стверджували, що під час сприйняття рок-музики вони отримують значне за силою задоволення - «кайф» і, занурюючись у музику, втрачають реалії буття і навіть самих себе. Те, що відбувається з підлітками, захопленими рок-музикою, - це явище, що демонструє по­чатковий рівень сприйняття музики. По суті, він пов'язаний з переживан­нями ритму і великих частот музичних звуків у сполученні з тілесними рухами. Це явище вікового характеру, а тому в подальшому, в дорослому віці, люди перестають тяжіти до даного жанру музики.

Поряд з цим, у окремих підлітків існує схильність до сприйняття кла­сичної музики. На думку Б.М. Теплова, цей момент вимагає наявності трьох основних музичних здібностей: ладового почуття, здатності до слухових уявлень та музично-ритмічного почуття.

Основні музичні здібності створюють ядро музичного сприйняття та формують спеціальну здібність — музичний слух. На думку С.Л. Рубінш-тейна, музичний слух виходить за межі відчуття та сприймання і висту­пає як здатність сприймати та уявляти музичні образи, що пов'язані і образами пам'яті та уяви.

В характеристиці перцептивного розвитку в підлітковому віці слід відмітити те, що між підлітками існує виразний розрив в опануванні культурою сприймання різних видів мистецтва: художніх творів, картин, музики, театральних вистав тощо.

Процес оволодіння у підлітковому віці більш складною системою знань впливає на розвиток мимовільної і довільної пам'яті. Новий

 

фактичний матеріал, якому притаманні початки теорії кожної науки, ставить вищі вимоги до пам'яті, порівняно з молодшим шкільним ві­ком. Засвоєння такого матеріалу потребує переходу від конкретно-ло-і ічної пам'яті до абстрактно-логічної. При цьому у деяких підлітків мо­же зберігатися тенденція до механічного запам'ятовування навчального пі іншого матеріалу, що викликає труднощі в його розумінні. Між тим, більша частина підлітків здатна керувати своїм довільним запам'ятову-минням. Здатність до останнього повільно, але постійно зростає.

У середині підліткового віку спостерігається найбільш швидкий темп у розвитку пам'яті. При цьому перебудовується смислова пам'ять, яка набуває опосередкованого і логічного характеру. Відбуваються істотні іміни в перебігу логічної пам'яті. Вони підпорядковуються установкам: шсвоїти, зрозуміти, розібратися і запам'ятати матеріал. Узагальнені при-Ііоми логічної пам'яті дають можливість підліткам запам'ятовувати по­яснення, основні факти, пов'язані з доведенням, судження, умовисновки, іощо. А процес оволодіння усним і писемним мовленням призводить до іоі'о, що дослівне відтворення замінюється вільним відтворенням, тобто переказом своїми словами істотного, суттєвого у матеріалі. Пам'ять по­чинає характеризуватися достатньо високим рівнем оволодіння складною системою узагальнених знань та вмінням його розуміти і запам'ятовува­ні. Поряд з формою (опосередкованість, логічність) змінюється і зміст матеріалу, що запам'ятовується. Більш доступним стає запам'ятовування і збереження абстрактного матеріалу. Пам'ять спирається на опосередко-ішпість, привласнені знакові системи, перш за все мови.'

Підліток інтуїтивно підходить до того, що мова як знакова система дозволяє відображати довкілля та фіксувати певні погляди на світ. В цьому віці починають цікавити правила вживання тих форм мовлення, нкі викликають труднощі у написанні чи висловлюванні. Буває так, що підліток не уявляє, як написати або виразити власні думки. Однак це не оіпачає того, що він не знає рідної мови. Здебільшого це помітно при сприйнятті мовлення інших людей. Підліток легко схоплює нестандартні пбо неправильні форми мовлення у своїх батьків, вчителів, знаходить по­рушення мовленнєвих правил в газетах, книгах, виступах дикторів радіо чи телебачення. У таких випадках почуття гумору знімає напруження від постійної уваги до реалій мовлення.

Підліток здатний відчувати мову не тільки в звичному житті людей, іілс й в історичному русі. Він добре розуміє контексти мови минулих ро-кіі), тих форм і зворотів, які стали архаїзмами. Прагнення до відчування рідної мови в історичному часі, використання стилістичних зразків, «ви­соких» слів, смаків минулого, вчить підлітка розуміти мову Т.Г. Шевчен­ка, І.С. Нечуя-Левицького, О.Ю. Кобилянської, Л. Українки, П. Мирного, І'.Ф. Квітки-Основ'яненка, М.В. Гоголя.

161

Поєднання з класичною літературою, рідною історією розвиває у під літків рефлексивні здібності до руху культурних та історичних процес і н У сучасній українській літературній мові існують різні культурні форми слав'янізми, провінціалізми, іншомовні слова, неологізми та ін., в про сторі яких підліток набуває істинної культури мови і вчиться викорисю вувати слово в контексті реальних взачмин з людьми.

Мова є наймогутнішим засобом пізнавального розвитку підліткін, оскільки вона існує в усному і писемному вигляді. Навчання у школі сіш тим фактором, який якісно змінює напрямок мовленнєвого рочвиїку Процес виконання навчальних завдань потребує звернення до слоіши-ків і довідників. У них підлітки уточнюють значення слів, їх правильне вимовляння, з'ясовують для себе питання орфографії та стилістики, що допомагає їм включати словесні означення в синтаксичний контексл. С а ме систематичне вивчення рідної мови допомагає відволікати продме і від слова. Це призводить до такої ситуації в мовленнєвому розви і ку, ко­ли мовленнєві знаки перестають сприйматися як властивості визначених речей. Слово як знак відкриває шлях до опанування символічними про­цесами та теоретичним мисленням.

Констатуючи вищий рівень мовленнєвого розвитку, необхідно від мі тити значну дистанцію, яку проходять підлітки, котрі опанували таким рівнем, від тих однолітків, які не змогли піднятися до нього в силу не» них обставин. Добре відомо, що для певної частини підлітків чиїанмм класичної та сучасної літератури підмінюється переглядом відповідних екранізованих художніх творів або переглядом розважальних тслснгіїіі них програм. За статистичними даними, читання молодіжних журналів чи періодичної преси у переліку захоплень та інтересів підлітків заіїмін останнє місце.

Крім того, у підліткових об'єднаннях (частіше у неформальних ір\ пах) підлітки досить часто відходять від мовної норми, користуючиї і сленгом. Сленг (англ. $іеп§) — варіант розмовного мовлення, в тому числі з експресивно прикрашеними його елементами, який не співпадає ч пор мами літературної мови.

У підлітків виникає особливий тип спілкування, що неприпустимим у звичному житгі. Таким чином реалізується потреба в автономносп н< тільки територіальній, але й знаковій, що надає особливого смислу и об'єднанням. У них виробляються особливі форми сленгового мовлсініч які зменшують міжіндивідуальні дистанції і надають пафосу карнавал\ «іншого життя» для підлітків. В умовах сучасності одним з небезпечних способів порушення соціальних заборон стало використання у підлігші вій культурі нецензурних слів. Підлітки, які використовують мат, вваж, і ють себе звільненими від табуйованих культурою слів, від пресингу, не редбаченого контролем мовлення.

1 63

Входження в реальність знакових систем мови стає для підлітків вхо­дженням у комунікативну діяльність. Вони проходять тривалий шлях V розвитку самосвідомості, засвоюючи систему знаків людської мов-іц'іііісвої культури. При цьому одні з них проходять шлях очищення від іи'Оечпечної маси «відходів» виробництва мови, інші ж, навпаки, заван-і.їжують себе цією масою.

У перехідний вік існує лише одна психічна функція, якою підліток ниолодів так, що в змозі довільно нею керувати. Такої самостійності на-пуиаг функція уяви, завдяки активній, внутрішній, перетворюючій ді-и ні.пості. Підліток здатний оперуваги мислитвльними завданнями мате-мапічного характеру, значеннями і смислами мови, змістом прочитаних ішошдань, географічним простором, історичними подіями, логікою по-(іудови дедуктивних умовисновків, поєднуючи при цьому дві психічні функції — мислення і уяву.

Внутрішні і зовнішні проблеми, які виникають з реалій життя, підліт­ки можуть переносити в уяву. Це зменшує час перебігу стресів, знижує гмоційні напруження, націлює думки на пошук позитивного вирішення проблемних ситуацій. У критичні моменти підліток може будувати влас­ний уявний світ, де створює особливі стосунки із дорослими і однолітка­ми В уяві він програє одні і ті ж сюжети, переживає одні і ті ж почуття піки не зникнуть його внутрішні проблеми.

І Іодії, що відбуваються в уяві підлітків, опосередковані образами ре-і 11.1 іої дійсності, образами загальнолюдської культури. Однак, реальність уиииого світу підлітка суб'єктивна - це тільки його реальність. Підліток цу(м ктивно і довільно скеровує перетворення свого внутрішнього світу, (К'кільки він досконало вже володіє імажинативними (від англ. іта§е - об-ВП і) діями. Дії з образами уяви приносять йому задоволення, бо він може Володарювати над часом, отримувати вільну зворотність в особистісному Ііросюрі, бути звільненим від причинно-наслідкових зв'язків у просторі ініціальних відносин реального буття людей. Така свобода проживання у її ну і рішньому просторі просуває підлітків у психічному розвитку.

Цільне сполучення різноманітних образів, побудова нових образів з інтими смислами розвиває у підлітків творчу уяву. Про розвиток у них іфсіиивного потенціалу засвідчують продуктивність, оригінальність, са-Мікч іііність процесу уяви, а також зміна домінування її видів: від мимо-МІіи.иого (пасивного) до довільного (активного), від репродуктивного до інорчого. Ряд форм активної уяви підлітків закономірно змінюють одна ■ іму. Так, вільну фантазію молодшого підлітка витісняють у кінці підліт-■ чмоіо віку «реалістичні» мрії і різні види творчості.

І'ошиток уяви підлітків може впливати на пізнавальну, емоційно-во-іімшу сферу та на становлення особистості в цілому. Підліток годинами Може фантазувати, як на нього хтось подивився, які слова йому були

1 64

сказані, уявляти досить нереальні способи свого тріумфу або помсіп образнику. А ті, які мають проблеми, ідентифікують себе в уяві з персо нажами фантастичних книг чи кінофільмів. Здатність в уявленнях «вхо дити» в образ ідеалізованого героя допомагає їм вирішувати проблемні ситуації, усувати перешкоди, що заважають у спілкуванні чи взаємосю сунках з оточуючими.

Для підлітків соціальний світ, в якому вони живуть існує апріорі (від ла і аргіоії - знання, незалежне від досвіду). Це природа, предмети, соціум, и яких підліток не почуває себе діячем, здатним змінювати довкілля. І йот перестає влаштовувати світ таких відносин. Він починає шукати в цьому світі своє місце. Між тим життя підлітка залишається переважно шкільним і реально він виключений із суспільної діяльності як такої. Це станови­ще примушує підлітка до реалізації почуття діяльнішої сили переважно г. уяві. На основі самооцінки він установлює своєрідність такого положення, яке психологи визначають як «феномен включеної невключеності». Сне цифіка цього положення полягає в тому, що більшість бажань, ціннісних орієнтацій та ідеалів підлітка реалізуються тільки у мріях і не можуть буї 11 дійово включені в реальне буття. Суперечливість такого положення у дея ких підлітків може виражатися в акціях підліткового вандалізму в природі у громадських місцях загального вжитку (ліфти, зупинки, пам'ятні місця) в асоціальних витівках, в необмеженому потворстві тощо.

В окремих випадках підлітки, захопившись задоволенням «вільної о літання» в уяві, можуть потрапити в пастку. З'являється «витісненням всього того, що не влаштовує їх, яке поєднується з прагненням відокро митися, сховатися за «уявний екран» від зовнішнього світу. На такому рівні оперування уявою може причаїтися психогенна основа підліткової о аутизму - занурення в світ уявних переживань з послабленням контакту і реальністю, з відсутністю прагнень до спілкування з рідними, дорослими і однолітками.

Отже, уява може збагачувати життя підлітка, поєднуючись з творчим мисленням, і ставати істинною креативною силою його особистості, але може і відчужувати його від реального на користь уявного світу, значим обмежуючи розвиток пізнавальної діяльності.

Визначені перетворення пізнавальної сфери стають суттєвими пере­думовами емоційних змін. В житті підлітків емоції і почуття займанні, значне місце, про що свідчать особливості їх поведінки. Взагалі, в цьому віці дані психічні функції стають набагато глибшими і змістовнішими.

У більшості підлітків відзначаються емоційна нестабільність і амбі­валентність почуттів. Нестійкість емоцій зумовлюється значною невпев­неністю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки. Хоча нові почуття вже виникли, але вони не набули ще адекватних способів вираження чи точок прикладання. Мотивація підлітків характеризується,

І 65

і одного боку, прагненням до самостійності і самоповаги, а з іншої - во­ші стикаються з регламентаціями, контролем, заборонами і вимогами до­рослих. Такий конфлікт часто викликає імпульсивні, нестабільні, інколи імжкопередбачувані емоції.

Па амбівалентність (суперечливість) почуттів підлітків вказують ба-і,ио дослідників цього віку. Це явище позначається на поведінці, торкаю-'імеї. морального змісту вчинків. У залежності від зовнішніх умов функці­онування прояв таких почуттів у підлітків може викликати неоднозначне ііію негативне ставлення до них з боку дорослих. Так, можна спостері-і її і п, як підліток, спираючись на почуття чоловічої гідності і обов'язку, • * чи н захищає дівчину і виступає без страху перед фізично сильнішою і руною юнаків. Через певний час цей же підліток може безжалісно за-і міра їй гроші, шапку чи годинник у слабшого за себе однолітка, радіючи мри цьому своєму успіху. Такі факти свідчать про те, що ні одна з потреб мі- превалює ще достатньо стійко в особистості підлітка, що й викликає пмімналентний прояв почуттів.

Чміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у со-цііільному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швид­ше с і а ги дорослим, породжує нову гаму переживань. Підліток переживає «йдоіюлення, коли до нього ставляться як до дорослого, і незадоволен-Нм, коли вбачають у ньому маленьку дитину. У зв'язку з цим особливим Кріп пснням, він може боляче сприймати різні форми прояву неуважності до нього, що зачіпають його гідність і самостійність.

Підлітки особливо чутливі до того, як ставляться до них однолітки. У мшгминах з однолітками вони найчастіше керуються саме почуттям гід-Носп. Проте інколи таке почуття виявляється у нерозсудливій, надмірній формі, яка може перетворюватися у свою протилежність. На цьому грун-II можуть виникати конфлікти. В той же час, можна бачити, як підлітки иимміімють емоційну прихильність і ніжність почуттів до тих однолітків, «мін инажають своїми друзями.

Ініснсивно розвиваються естетичні почуття. Основним джерелом їх

рншиї'ку стають музика, живопис, поезія, художня література. Від цьоіп мишкають нові переживання, які підлітки пов'язують з життєвими

ііиііішми на майбутнє, з вибором професії. У цей період може яскраво

Причингися перше кохання. Зміцнюється, глибшає і стає стійким почуття

Н| и. Естетичні почуття спонукають підлітків до сприйняття музики

і,) писати вірші. Між тим дані почуття можуть викликати і різного

матажі (від франц. ераіез - вражати незвичною поведінкою).

< >бливий вплив на розвиток всіх видів почуттів здійснюють сучасні

•"її масової комунікації: преса, радіо і телебачення. Останнє в силу

ииічііого контролю за відбором програм для підліткової аудиторії ви-С формування полярних почуттів, як позитивних, так і негативних.

Важливою новою якістю учнів підліткового віку є самостійність у постановці складних цілей і можливість підпорядковувати іи свої дії і поведінку. Це пов'язано з новою фазою у розвитку волі підлітка. Ро і ширення загального кругозору та пізнавальних інтересів, розвиток мо тиващї досягнення успіху та уникнення невдач, можливість з власної ініціативи підбирати захоплення, прагнення цілеспрямовано займатися самовихованням - всі ці явища сприяють розвитку в цьому віці таких вольових якостей, як ініціативність, рішучість, витримка, самокон­троль.

Підлітки не обмежуються виконанням лише навчальних завдань, по ни поглиблюють свої знання, читаючи цікаву для них літературу, іл хоплюються винахідництвом, спортом, пригодницькими супербойови ками, в яких популярні кіногерої володіють якостями мужності, смілії вості, витривалості, самоволодіння і силою волі. Багато з них прагну м. наслідувати цих героїв у житті, діючи у повсякденних ситуаціях за по дібними сценаріями з фільмів або художніх книг.

Дуже розповсюдженим засобом розвитку вольових якостей у суча<^ них підлітків чоловічої статі є заняття різними видами спорту. Особлит їх прихильність мають бойові єдиноборства, спортивна боротьба, боні хокей і футбол. Дані види спорту пов'язані з фізичними навантажений ми, ризиком, а при оволодінні ними необхідно ще виявляти незвичайну силу, мужність, сміливість. Захоплюючись багатьма видами спорту сію чатку заради розвитку вольових особистісних якостей, деякі підлітки V подальшому продовжують ними займатися для отримання високих рі зультатів, що стимулює становлення мотивації досягнення успіхів.

Вироблення специфічних вольових якостей у дівчат-підлітків й и іншим шляхом Дівчата хоч і вказують на необхідність оволодіння во льовими якостями, притаманними хлопцям, все ж обирають для сеи< найбільш «жіночі» види спорту: спортивну чи художню гімнастику, плавання, фігурне катання, теніс. Дівчата більше намагаються трену­вати волю в неухильному і постійному виконанні навчальних завдань, побутових обов'язків. Вони більше схильні свідомо користуватися річ­ними прийомами керування своєю поведінкою, боротися з поганими звичками, невитривалістю, запальністю, тривожністю і лінощами.

В кінці підліткового віку відмічається тенденція у представників обох статей займатися саморозвитком. Дослідження вчених вказують на а*, що у підлітків розвивається здатність критично ставитися до себе, помі­чати недоліки своєї поведінки, виникає здатність усвідомлювати власні мотиви та підпорядковувати їм свою поведінку. Процес оволодіння осо-бистісною рефлексією надає можливості користуватися прийомами са мопереконання, самонаказу, самодисципліни, саморегуляції та самозабо-рони і самоприпинення.

Можна відзначити, що багато підлітків оволодівають прийомами са-мос і ійного планування і контролю своєї діяльності. При виконанні склад­них навчальних завдань чи доручень вони здатні підпорядковувати свої дії прийнятому плану, який може буги розрахований на кілька тижнів. Іди і ні вносити корективи у свій постійний режим, розподіляти свої сили Відповідно до розміру і термінів завдання. Цими діями підкреслюється ний ш і їсть у них найважливішої якості волі - організованості.

І Іри достатньо сприятливих умовах становлення особистості підлітка у сім'ї, шкільному середовищі та поза ними відбувається інтенсивне фор-муншіня самостійності, опанування прийомами самовиховання вольової Ншісдінки. Психологи (І.Ю. Кулагіна, В.С. Мухіна, Р.С. Немов) відзна-Чйіоіь, що підлітковий вік є сензитивним для розвитку вольових якос-ІОІІ особистості. Однак відсутність сприятливих умов розвитку вольових ИКосісй може спричиняти появу в підлітків негативізму, впертості, не-Ииіривалості, неорганізованості, імпульсивності поведінки, які характе­ри іуюгь інший бік їх особистості - слабовілля.

Негативізм підлітків виявляється в непокірності, небажанні брати до унш и зауваження чи вимоги дорослих, а іноді у намаганні діяти всупе­реч цим вимогам. Основною причиною появи у деякої частини підлітків Мвппивізму є серйозні недоліки у ставленні до них дорослих, які вияв-Инюіі.ся в неповазі до особистості підлітка, придушенні її прагнення до і'пмосі ійності та самоствердження. Ця якість може виявлятися і в ситуа­ціях і шопротекції — уседозволеності, у схвалюванні, потаканні всім ба-*іішіям і примхам підлітка. У першому випадку підліток демонструє |М ікий протест проти свавілля дорослих, у другому - виявляє низький рійнії, розвитку вольових якостей: нетерпимість до обмеження його не­пі имонних, незрозумілих поривів. Як наслідок, з'являються зумисні по­рушення дисципліни, зриви уроків, грубощі, агресивність і т.п.

V ряді досліджень (В.І. Селіванов, В.В. Калін) виділено ряд харак-Іррпс і ик особливостей «стилю» діяльності тих підлітків, у яких існу-ііі п. недоліки в розвитку волі. До них належать важкість переходу від Неробочого стану до виконання цілеспрямованих дій, тривалий період иро ікачування», нездатність до монотонності чи деталізованої роботи, Іірнміння довести справу до кінця. Підлітки зі слабкою волею схильні до уникнення складних і важких дій чи праці в цілому, яка потребує пла­номірних і цілеспрямованих зусиль. Будь-яку діяльність такі ^іідлітки викопують малими дозами, з перервами, заповненими неробством. При цьому до виконання їх обов'язково систематично стимулюють батьки япо нчнтелі. У них відмічається залежність активності від настрою: не имуіоіь уроків, тому що не мають на те бажання. Досить часто резуль-іиіи певних дій і поведінки залежать від нічим не підкріпленої само-иінчшсності в собі.

168

Необхідною умовою успішного розвитку вищих психічних функцій може бути виховання уваги у підлітків. Особливо важлива її роль у про цесі навчання. Дуже часто нерозуміння підлітками нового матеріалу, іп> гане запам'ятовування, неможливість логічно ув'язувати судження, здіп снення помилок при виконанні письмових робіт - все це пов'язане з ік-доліками ЇХ уваги.

Виховання уваги створює такі внутрішні умови пізнавальної діялі. ності особистості, які є гарантією розвитку пам'яті, мислення, уяви, по чуттів і волі. Слідкуючи за проявами уваги в підлітковий період, можи і зазначити, що це період парадоксів у досягненнях і втратах можливій тей підлітків. Так, у значущій для себе діяльності підліток здатний юі с реджуватися на об'єктах, які подані опосередковано, в уявленнях і маті підтримуються наочними засобами. При зацікавленій позиції вироГілм ється вміння бути уважним, навіть при заважаючих зовнішніх обставп нах, зростає концентрація і стійкість уваги. Заняття і захоплення, в якич реалізуються ціннісні орієнтації підлітка, створюють умови для вдосм» налення вміння розподіляти і переключати увагу та нівелювати слабким її бік - неуважність. При спілкуванні у референтному оточенні підім ток може виявляти уважність, зібраність, спостережливість. Уважнії 11 у взаємостосунках набуває особистісного і морального смислу. Піди ток може бути уважним до оточуючих, підмічати зміни в самопочу 111 і і емоційному стані інших людей, вчасно надавати їм підтримку, або у р.і > необхідності не бути настирливим, проявляти тактовність.

В той же час підліток може впадати в стан глибокої байдужосп і< оточуючого, коли увага зовсім зникає зі складу пізнавальних процесій Він нічого не чує, не бачить, і може просто лежати з напіввідкриіимм очима, знаходячись у стані прострації або глибокої втоми, що суіі|» воджується спадом фізичних сил і байдужістю до довкілля. Уважнії і > як своєрідний індикатор інтересів і переваг підлітка може набуваїи 11' етичних проявів, якщо його прагнення, бажання чи захоплення (хобі» і заборонені чи відторгнуті. Прагнучи продемонструвати образу, неп" вагу чи неприязнь до того, хто був тому причиною, підліток може <<ім помічати» цієї людини. При цьому він розуміє, що неуважність нері;и ■ • ранить більше, ніж різкі слова. Може, навпаки, демонстративно і іі|>< зирливо розглядати людину, виявляючи поглядом і мімікою антинаїп" до неї.

В цілому, підлітковий вік є найсуттєвішим етапом формування уїм і ності до людей, як важливої риси характеру підлітка. А розвиток н< і психічних функцій сприяє розширенню пізнавального кругозору, оп.і нуванню регулятивною стороною поведінки і самодіяльності підлпіиі, збільшенню його соціального простору, в якому установлюються помиї рівні взаємин з дорослими і однолітками.