Загальна характеристика педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність це цілеспрямований виховуючий та навчаю­чий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та само­вдосконалення.

Педагогічна діяльність має ті самі характеристика що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, мотивованість та предмет­ність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик цієї діяльності називає продуктивність. В залежності від продуктивності пе­дагогічної діяльності виділяють п'ять рівнів:

1 -репродуктивний (мінімальний) - педагог вміє передати іншим те,що знає сам;

2- адаптивний (низький, малопродуктивний) — педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;

3— локально-моделюючий (середній, середньопродуктивний) — педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто вміє формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);

4- системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) - педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;

5- системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий,високопродуктивний) - педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяль­ності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виника­ють у учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та ін. засоби. 333

Засобами передачі с пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабо­раторна, польова) тренінги.

Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований до­свід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках, під час вирішення учбових задач, контрольних робіт, здійснення тестування.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний інди­відуальний розвиток учня, його вдосконалення.

Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мо­тиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-про-фесійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орі­єнтація на домінування, мотив влади. Так Г.А. Мюррей виділив основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками, чи ефекта­ми потреби домінування є бажання:

- контролювати своє соціальне оточення;

- впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу;

- спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів;

- схиляти до співробітництва;

- переконувати інших у своєї правоті.

Н.А. Амінов відзначає відповідність цим бажанням певних дій, які за Г.А. Мюрреєм сгруповані в такі групи:

- схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, наглядати;

- підкоряти, правити, диктувати умови, судити, встановлювати закони, вводити норми, складати правила поведінки, приймати рішення;

- забороняти, обмежувати, протидіяти, відмовляти, карати, позбавляти волі;

- очаровувати, покоряти, примушувати прислуховуватися до себе,встановлювати моду.

Мотиваційно-споживацька сфера може бути інтерпретована в тер­мінах центрації за А Б. Орловим. На його думку особистісна центрація вчителя є "інтегральною та системно-утворюючою" характеристикою ді­яльності педагога. Характер центрації визначає стиль, відношення, соці­альну перцепцію вчителя.

Виділяється 7 основних центрацій, які можуть домінувати у педаго­гічній діяльності в цілому, чи в окремих, конкретних ситуаціях:

- егоїстична (на інтересах свого "Я");

- бюрократична (на інтересах адміністрації, керівництва);

- конфліктна (на інтересах колег);

- авторитетна (на інтересах, запитах батьків учнів);

- пізнавальна (на вимогах навчання та виховання);

- альтруїстична (на інтересах, потребах учнів);

- гуманістична (центрація вчителя на інтересах (проявах) своєї сутності та сутності інших людей (адміністрації, колег, батьків, учнів)

Найбільш прогресивною є гуманістична центрація, яка висвітлює під­хід гуманістичної психології до особистості в порівнянні з першими, які відтворюють реальність традиційного навчання.