Орієнтовний конспект уроку української мови (5 клас)

Навчальна практика

З фахових методик

 

 

Галузь знань: Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303

Філологія. Українська мова і література

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Форма навчання: стаціонар

Полтава - 2011

ББК 74.580.266.6р 30

УДК 378.091.33=161.2

Навчальна практика з фахових методик: Навчально-методичний посібник/ Укладачі Лебідь Н.П., Сологуб Л.О. – Полтава, 2011. – 31 с.

 

Рекомендовано вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (протокол №9 від 24.03.2011р.)

 

Рецензенти:

Лисенко А.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українознавчої та гуманітарної підготовки Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка

 

Кравцова Н.Г. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

 

Редактор – Т.І. Ніколашина

 

Відповідальний за випуск – Л.Ф. Українець

Пояснювальна записка

 

У період державного реформування, розбудови незалежної України, відновлення забутих і втрачених національних цінностей, їх переосмислення перед вищою школою стоїть складне і відповідальне завдання – готувати молодь до життя і праці в умовах ринкових відносин, виховувати її захищеною, підготовленою до різних життєвих ситуацій, навчати і виховувати людей, які гармонійно поєднують у собі освіченість, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Сучасні умови життя вимагають реформування освітньої галузі, оновлення змісту сучасної освіти, забезпечення внутрішньої узгодженості всіх структурних компонентів освітнього комплексу, упровадження новацій у сучасну практику, застосування нових форм організації навчально-виховного процесу.

Найбільш оптимальним у світлі нової філософії освіти принципом реалізації завдань вищої школи є цілісний підхід до становлення особистості сьогоднішнього студента. Цей підхід полягає у педагогічному моделюванні цілісної, багатогранної, професійно компетентної особистості. І педагогічна практика виступає однією із складових такого підходу. Вона являє собою важливий етап професійного і спеціального формування висококваліфікованого майбутнього вчителя. Практикою перевіряється підготовленість майбутніх учителів до самостійної педагогічної діяльності, до виконання ними основних функцій учителя. Навчальна педагогічна практика повинна носити особистісно зорієнтований, творчий характер і сприяти виробленню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Навчальна пропедевтична практика – це перша педагогічна практика з фахових методик. Мета практики – закріпити набуті знання з психолого-педагогічних предметів та фахових методик у процесі спостереження за роботою вчителя-словесника та власної участі у навчально-виховному процесі.

Завдання навчальної практики з фахових методик спрямовані на формування професійної культури студентів ІІІ курсу:

ü поглибити, інтегрувати і закріпити теоретичні знання, одержані під час вивчення фахових методик та застосувати ці знання у практичній діяльності;

ü навчитися спостерігати й аналізувати навчальну та позакласну роботу з предмета в школі, проводити її з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

ü підготувати студентів до проведення різнотипних уроків із застосуванням ефективних методів і прийомів навчання;

ü розвивати вміння та навички проведення фрагментів уроків з мови та літератури; навчитися працювати з творчо обдарованими дітьми; вивчати й узагальнювати досвід учителів-словесників;

ü забезпечити наступність у проведенні безперервної та активної педпрактик, підготувати ґрунт для проходження активної практики.

 

Термін проходження практики: один тиждень у школах міста
(5-9 класи).

 

 

Організація та проведення педпрактики

Педагогічна практика починається з настановчої конференції, на якій студенти розподіляються за школами, закріплюються за класами, одержують групові та індивідуальні завдання від керівника педпрактики та методиста, знайомляться зі змістом практики тощо.

Під час практики студенти відвідують уроки, виховні та позаурочні заходи, беруть участь у обговоренні уроків учителя чи своїх товаришів.

Для кращої організації часу студент-практикант складає індивідуальний план роботи на тиждень, який обговорює з груповим керівником. Орієнтовний розподіл тижневого навантаження студента та завдання на весь період практики груповий керівник дає на початку педпрактики.

На період практики один зі студентів призначається старостою групи. Він веде облік відвідувань студентів, проводить організаційну роботу серед студентів-практикантів. Педагогічна практика завершується підсумковою конференцією.

Зміст педпрактики у школі

На III курсі ^/відповідно до теми "Робота вчителя-предметника на уроці та в позаурочний час. Робота класного керівника" зміст педпрактики становлять:

1. Знайомство з роботою вчителя мови, літератури з підготовки до уроку:

а) планування уроків (календарно-тематичний та поурочний план);

б) підбір наочності і використання ТЗН;

в) підбір навчального матеріалу.

2. Спостереження й аналіз уроку вчителя.

3. Знайомство з підручниками, методичною літературою з теми педпрактики, опрацювання окремих робіт з актуальних питань методики навчання мови, літератури.

4. Складання конспекту під керівництвом учителя.

5. Проведення окремих фрагментів уроку (під керівництвом учителя).

6. Знайомство з плануванням та організацією позакласної роботи вчителя літератури, мови (гуртки, підготовка вечорів). Надання вчителю конкретної допомоги у виготовленні наочності чи проведенні позакласної роботи.

Науково-дослідницька робота

Види діяльності студентів під час педагогічної практики в школі можна поділити на 2 групи:

1) діяльність, пов'язана з участю студента у навчально-виховному процесі в школі;

2) діяльність, пов'язана з дослідницькою роботою студентів: проведення методичних експериментів.

Під час практики створюються умови для залучення студентів до творчої дослідницької діяльності. Вони вчаться не лише використовувати досвід інших, але шукають і знаходять власні шляхи розв'язання тих проблем, над якими працюють чи цікавляться в плані роботи над курсовими, бакалаврськими та дипломними дослідженнями. У них розвивається вміння аналізувати й оцінювати результати своєї діяльності. Усі ці фактори сприяють формуванню творчого ставлення студентів до своєї роботи, створюються передумови для подальшого росту їх професійної майстерності.

 

Програма навчальної практики з фахових методик

 

Перший день

Знайомство з особливостями роботи школи даного типу, з учителями-предметниками, класними керівниками та з їх планами роботи.

Ознайомлення з розписом занять, розкладом дзвінків, розміщенням класних приміщень та кабінетів у школі.

Вивчення календарно-тематичного планування вчителя-словесника.

Ознайомлення з веденням шкільної документації (класний журнал, табель, щоденник учня). Особливості методичної роботи з фаху у школі, методичне об'єднання словесників, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом учителів мови та літератури школи, міста, області.

Відвідування уроків у закріпленому класі. Мета відвідування - ознайомлення з системою роботи вчителя, знайомство з учнями класу.

Складання індивідуального плану роботи студента.

 

Другий день

Ознайомлення з єдиним мовним режимом у школі, нормами оцінювання усних відповідей та письмових робіт учнів. Перевірка зошитів, оцінювання диктантів і творчих робіт. Особливості ведення учнями літературного зошита. Перевірка вміння знаходити помилки, правильно їх кваліфікувати, визначити характер помилки. Грамотно записувати наслідки підрахунків і виставляти оцінку.

Аналіз підручників з мови та літератури, визначення способу викладу матеріалу (індуктивний, дедуктивний, індуктивно-дедуктивний), вибір методів та прийомів щодо викладу теоретичного матеріалу, роль та місце узагальнювальних таблиць, опорних схем у вивченні нової теми; аналіз вправ, уміщених у підручнику, з погляду тематичної мети, визначення можливостей шкільного підручника у реалізації комунікативно-діяльнісного, проблемно-пошукового та українознавчого підходу у навчанні мови. Добір творів для текстуального вивчення; творчий, проблемний та репродуктивний характер запитань у підручниках з літератури. Види роботи з підручником на уроці мови і літератури.

Відвідування уроку вчителя, визначення його типу та структури.

 

Третій день

Ознайомлення з типами та структурою уроків з мови та літератури.

Різновиди нестандартних уроків. Упровадження у шкільну практику методики укрупненого структурування, визначення видів структурування матеріалу. Особливості вивчення мови на текстовій основі, робота з розвитку мовлення на уроках мови, типи уроків з розвитку мовлення.

Творчий підхід учителя до підготовки уроку літератури, вибір шляхів аналізу літературного твору, реалізація диференційованого і розвивального навчання. Методика проведення уроків літератури з неусталеною структурою.

Підготовка вчителя до уроку, складання конспектів уроку: визначення мети, типу, етапів уроку, методів та прийомів, які будуть використані на кожному з етапів, унаочнення. Використання ігрових моментів. Розробка фрагментів уроків різних типів (за визначенням методистів).

Відвідування й аналіз уроків учителя з метою визначення типу уроку, його структури, виявлення вмотивованості дій учителя та учнів.

Відвідування й аналіз фрагментів уроку, проведених студентами.

Четвертий день

Ознайомлення з кабінетом мови та літератури, роль кабінету у реалізації етнокультурознавчого компонента у навчанні мови та літератури. Форми вивчення біографії письменника учнями середніх класів.

Основні принципи та методика виготовлення унаочнення, методи та прийоми роботи з дидактичним матеріалом.

Види унаочнення, конструювання таблиць, схем, складання алгоритмів.

Методика використання унаочнення на різних етапах різних типів уроків.

Відвідування уроку вчителя з метою визначення ролі різних видів унаочнення при перевірці знань учнів, вивченні нового матеріалу, а також впливу на активізацію пізнавальної діяльності школярів. Проведення фрагменту уроку з використанням унаочнення та ТЗН, аналіз фрагменту. Проведення фрагменту уроку з вивчення життєпису письменника.

 

П'ятий день

Організація позакласної роботи вчителя за фахом. Знайомство з розробками різних видів позакласних заходів, роботою гуртків та факультативів.

Особливості організації та проведення позакласної роботи з фаху у школі: форми, методика підготовки та проведення позакласних заходів з мови та літератури.

Відвідання заняття лінгвістичного чи літературного гуртка, його обговорення. Складання плану роботи гуртка на II півріччя. Вибір теми та розробка одного позакласного заходу.

 

Розробка плану-конспекту уроку

1. Уточніть лексичне значення слова "конспект", яке подається різними тлумачними словниками. Дайте своє трактування цього терміна стосовно уроку.

2. Підготуйтеся до міні-дискусії з питання: Чи потрібен конспект уроку вчителеві мови, літератури? Які вам відомі точки зору на цю проблему вчителів мови, літератури, учених-методистів, дидактиків, психологів? Візьміть інтерв'ю з цього питання у вчителя літератури, мови.

3. Уважно прочитайте вимоги до конспекту уроку, підготуйтесь їх прокоментувати, висловити свої зауваження, пропозиції:

 

ü Текст конспекту пишіть на великих листках з одного боку.

ü Залишайте на кожній сторінці великі поля (3-5 см), це необхідно для внесення доповнень, зауваження, виправлень.

ü Конспект пишіть чітким почерком, залишаючи просвіт між рядками, щоб при необхідності можна було вписати рядок.

ü Дотримуйтесь абзаців: це полегшить читання тексту.

ü Особливо чітко пишіть прізвища та імена людей, географічні назви тощо. Помилкове написання однієї букви або дати може перекрутити весь зміст тексту.

ü Обов'язково нумеруйте сторінки.

ü Використовуйте кольорові олівці, фломастери при написанні конспекта для виділення етапів уроку, важливих моментів теоретичного матеріалу, питань.

ü Складіть конспект уроку (письмово) для 5 класу (тема – за вибором студента).

 

 

Схема аналізу уроку

 

У процесі спостереження студент повинен зробити фотографію уроку за розділами:

 

Етапи уроку, час	Діяль-ність учителя	Робота учнів	Аналіз уроку
			Визначення мети уроку
			Визначення типу уроку, основних методів та прийомів
			Доцільність і використання наочності та ТЗН
			Визначення структури уроку, чіткість зовнішньої структури, її відповідність типу уроку та меті
			Ефективність етапу підготовки до сприйняття нового матеріалу
			Співвідношення мовлення вчителя та учнів
			Активність класу на різних етапах уроку, співвідношення колективних та індивідуальних форм роботи
			Наявність творчих, ігрових завдань і моментів уроку
			Міжпредметні, внутрішньопредметні зв’язки
			Стиль спілкування вчителя з учнями. Психологічний клімат на уроці, дисципліна

 

Оцінювання навчальної практики

Схема розподілу балів

при оцінюванні результатів

навчальної практики з фахових методик

студентів ІІІ курсу факультету філології та журналістики

(українське відділення)

(за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності

національній шкалі та шкалі ECTS)

 

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-бальною шкалою)	Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики		А – високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення	19 – 20 балів	відмінно
В – високий рівень знань з деякими недоліками	16 – 18 балів	добре
С – добрий рівень знань	15 балів	добре
D –посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань	13 – 14 балів	задовільно
E – достатньо-мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань	8 – 12 балів	задовільно
FX – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань	1 – 7 балів	незадовільно
F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практичних завдань	0 балів	незадовільно
2.	Якість виконання практичних завдань за програмою практики		Використовується накопичувальний підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує
A	46 – 50 балів	відмінно
B	42 – 45 балів	добре
C	38 – 41 бал	добре
D	35 – 37 балів	задовільно
E	18 – 34 бали	задовільно
F	1 – 17 балів	незадовільно
FX	0 балів	незадовільно
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики		Критерії оцінювання визначаються програмою кожного конкретного виду практики, за приведеною до 30-бальної 100-бальною шкалою
A	28 – 30 балів	відмінно
B	25 – 27 балів	добре
C	20 – 25 балів	добре
D	15 – 20 балів	задовільно
E	10 – 15 балів	задовільно
F	1 – 10 балів	незадовільно
FX	0 балів	незадовільно
4.	Рівень професійної сформованості особистості		Нараховуються бали зі знаком «–»
	РАЗОМ	100 БАЛІВ
Змістове наповнення завдань практики Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики
1.	Колоквіум з аналізу підручників, змісту навчальної програми	15 балів
2.	Складання індивідуального плану роботи студента	5 балів
	РАЗОМ	20 БАЛІВ
Якість виконання практичних завдань за програмою практики
1.	Проведення окремих фрагментів уроку	20 балів
2.	Аналіз фрагментів уроку, проведених студентами або учителями	5 балів
3.	Проведення виховного позакласного заходу	10 балів
4.	Розробка календарно-тематичного плану	5 балів
5.	Перевірка зошитів	5 балів
6.	Вияв творчості	5 балів
	РАЗОМ	50 БАЛІВ
Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики
1.	Письмовий аналіз уроку	7 балів
2.	Конспект уроку	7 балів
3.	Сценарій позакласного заходу з предмета	7 балів
4.	Набір різних видів унаочнення	7 балів
5.	Захист результатів практики	2 бали
	РАЗОМ	30 БАЛІВ
Рівень професійної сформованості особистості (нараховуються бали зі знаком «–», але не більше –5)
	Невчасне подання звітної документації
	Зауваження щодо порушення дисципліни
	Невідповідний зовнішній вигляд під час проходження практики

 

 

По закінченні практики студент здає папку з такою документацією:

1) письмовий аналіз уроку;

2) конспект уроку з мови (вивчення нового матеріалу з використанням опорних схем та узагальнювальних таблиць);

3) конспект уроку з літератури;

4) розробку позакласного заходу або з мови, або з літератури;

5) набір різних видів унаочнення (роздатковий матеріал, опорні схеми, перфокарти, алгоритми тощо); п'ять текстів з орієнтовних тем із розвитку (див. програму: мовленнєва змістова лінія).

 

Обов'язки студента-практиканта

1. Студент перебуває в школі всю навчальну зміну.

2. На основі календарного плану вчителя-словесника, плану роботи класного керівника і завдань із фахових методик кожен практикант складає індивідуальний план роботи (його затверджує груповий методист).

3. Виходячи з індивідуальних планів, староста групи складає графіки уроків (або їх фрагментів) та позакласних заходів із кожного предмета і подає їх методистам.

4. Працюючи за своїм планом, студент розробляє конспекти фрагментів уроків та позакласних заходів і здає їх методистові не пізніше, ніж за два дні до їх проведення. Без візи методиста ("Конспект затверджую") фрагмент уроку або позакласний захід відбутися не може.

5. Студент повинен брати активну участь в обговоренні відкритих уроків учителів та своїх товаришів (це стосується також позакласних заходів з предмета).

Обов'язки методистів

Обов'язки методиста з фаху

Методист із фаху здійснює безпосереднє керівництво студентами-практикантами. Методист із фаху відповідає за виконання студентами всіх завдань, передбачених програмою практики, а також за формування необхідних методичних умінь і навичок. Методист із фаху:

1) організовує для студентів відкритий урок одного з досвідчених учителів і проводить детальне обговорення цього уроку, зосереджуючи увагу на ефективності використаних методів, прийомів та видів роботи;

2) повідомляє студентів про термін виконання тих чи інших завдань, про розклад індивідуальних занять;

3) консультує практикантів з усіх методичних питань, зокрема з питань, пов'язаних із розробкою конспектів фрагментів уроків;

4) перевіряє ці розробки, затверджує їх, допускає студентів до проведення фрагментів уроків та позакласних заходів;

5) проводить індивідуальні заняття з таких, наприклад, тем, як "Складання тестів на множинний вибір", "Розробка індивідуальних завдань для учнів", "Перевірка й оцінювання учнівських робіт" тощо;

6) організовує відвідування й обговорення уроків (фрагментів уроків) та позакласних заходів із предмета;

7) поцікавиться веденням щоденників, характером спостережень за ходом уроків, аналізом цих спостережень;

8) перевіряє звітну документацію з предмета;

9) робить у груповому журналі запис про свою роботу в день її проведення;

10) бере участь у роботі настановчої та підсумкової конференцій;

11) забезпечує проведення студентами звіту, консультує практикантів при підготовці до нього;

12) разом зі старостою мікрогрупи відповідає за якість і своєчасність оформлення журналу педпрактики.

 

Обов'язки групового методиста

Груповим методистом є методист від кафедри мови чи літератури. Він:

ü організовує знайомство студентів зі школою, разом із завучем школи розподіляє їх за класами, доводить до відома вчителів-словесників програму роботи практикантів;

ü контролює відвідування студентами занять і їх роботу;

ü затверджує індивідуальні плани;

ü контролює ведення журналу і роботу інших методистів;

ü перевіряє звітну документацію з мови, літератури;

ü погоджує оцінку за практику з методистом від кафедри літератури (кафедри мови), своєчасно виставляє оцінку в екзаменаційну відомість і в залікові книжки;

ü подає звіт факультетському керівникові;

ü бере участь у проведенні настановчої і підсумкової конференцій.

 

 

Звіт

групового методиста про роботу студентів на пропедевтичній практиці

1. Загальне враження від практики (класи, учителі, директор).

2. Як налагоджувалися контакти з дітьми? Представити студента, який зробив це найкраще (доведіть прикладами).

3. Хто із студентів застосовував найефективніший метод або прийом на уроці? Продемонструйте його.

4. Хто виготовив найцікавішу наочність (продемонструвати)?

5. Проведення якого етапу уроку викликало найбільші проблеми?

6. Яке проблемне питання уроків, народжене на практиці, можна назвати відкриттям?

7. Хотіла б група проходити практику на 4 курсі в цій школі? Що треба змінити в наступному році для вдосконалення професійної орієнтації студентів-філологів?

 

Додатки

Додаток 1

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Словниковий диктант

Багрянець, здоров’я, Лук’янович, врятувати, реп’­ях, кар’єрист, прислів’я, зекономити, гравюра, мільярд, комп’ютер, кар’єра, Мюнхен, Святослав.

Пояснювальний диктант

І частина

Ø Дружба, як дзеркало: розіб...єш — не складеш.

Ø Пташ­ка красна своїм пір...ям, а людина своїм ім...ям.

Ø Гірко поробиш, солодко з...їсиш.

Ø Добрий чоловік надійніше кам...яного мосту.

 

ІІ частина

 

Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край був поневолений підступними завойовниками. Ой, як важко стало жити українському народові! І почав він утікати у пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де слалися дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

V.Підсумок уроку.

Учитель: А зараз перед вами завдання з ключем. Запишіть слова у дві колонки:

1) слова з апострофом;

2) без апострофа:

дев…ятсот, серм...яга, хутор...янин, зв...язок, духм...яне, пор...ядок, бур...ян, без...язикі, тьм...яно, цв...ях, присв...ята, реп...ях, п...ятдесят, з...ясовано, Солов...йов.

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В. Сосюри «Так ніхто не кохав...».

Біда

Спіткала солов’їну родину лиха година. Випало пта­шеня з гнізда. Пищить воно, бідне, плаче під деревом. А тато й мама голосять над ним, побиваються...

 

Додаток 2

ПЛАН

 

1. Підготовчий етап:

а) повідомити тему виховного заходу, розповісти про специфіку його проведення, запропонувати дітям узяти активну участь;

б) оформити потрібні матеріали, підготувати унаочнення.

2. Хід заходу:

1. Вступ.

2. Привітання.

3. Конкурс ерудитів.

4. Конкурс «Букет для прекрасної дами».

5. Конкурс «Верхова їзда».

6. Конкурс «Вірш для прекрасної дами».

7. Конкурс вболівальників.

8. Конкурс капітанів.

9. Конкурс «Слабо чи ні?»

10. Акторський конкурс.

11. Підсумок.

 

 

Нехай живе ввiчливiсть i доброта!

Нехай живуть доброзичливi обличчя!

 

Хід заходу

Ведуча: Доброго Вам дня, дорогі друзі. Я рада бачити Вас. Сьогодні тут відбудеться не зовсім звичайний конкурс. Це турнір лицарів ввічливості. І у ньому приймуть участь хлопчики із 5-Б класу. Ми побачимо на скільки ввічливі наші хлопчики і чи можна назвати їх лицарями. Ми бажаємо їм успіхів. Нехай переможе найсильніший. Прошу вийти учасників нашого конкурсу (учасники займають свої місця). Представляємо Вам журі конкурсу:...(дівчатка 5-Б класу). Журі буде оцінювати конкурси за 5-бальною системою. Увага! Турнір оголошуємо відкритим!

Конкурс «Привітання»

Ведуча: А зараз, шановні команди, вам потрібно вибрати капітана та назвати свою команду.

Конкурс ерудитів

Ведуча: Лицарі слухають запитання і швидко на них відповідають. Той, хто знає відповідь, піднімає картку. Відповідає той, хто підняв картку першим. Якщо відповідь виявиться неправильною, на запитання відповідає той, хто підняв картку другим.

 

Запитання:

Ø Де знаходяться піраміди – сьоме диво світу? (В Єгипті)

Ø Який рік триває лише один день? (Новий рік)

Ø Яких камінців не знайдеш у морі? (сухих)

Ø Де живуть пінгвіни? (в Арктиці, на Пд. полюсі)

Ø Якою хворобою на суші ніхто не хворіє? (Морською)

Ø Яка річка є найдовшою у світі? (Ніл)

Ø Яке прізвисько було у Мауглі? (Жабеня)

Ø Коли ми святкуємо День знань? (1 вересня)

 

Конкурс «Верхова їзда»

 

Ведуча: Зараз проведемо конкурс, у якому хлопчики продемонструють свою силу, спритність, витривалість. Ваше завдання: пробігти з надувною кулькою, тримаючи їх між ногами, до дошки i зірвати пелюстку квітки. Два бали отримує та команда, яка перша виконає спортивне завдання i правильно розв’яже задачу, яка знаходиться в середині ромашки.

 

Конкурс уболівальників

Ведуча: Поки нашi лицарi пишуть вiршi, дiвчатка розв’язують проблемнi ситуацiї i заробляють для своїх лицарiв додатковi бали. За кожну правильну вiдповiдь додається один бал.

 

Ситуацiя 1

У квартирi пролунав дзвiнок, i на порозi з’явились двi вашi подруги з подарунками. Одна подарувала коробку iз цукерками. iменинниця Оля вiдразу ж сховала їх, щоб потiм з’їсти самiй або дотримати до кращих часів. Друга подарувала книгу, яку дiвчинка вже читала. Зробивши незадоволену гримасу, Оля повела своїх подруг до столу.

Що необхiдно було зробити не так? Чи потрiбно розпаковувати подарунок у присутностi того, хто подарував?

(Із усмiшкою на обличчi потрiбно було подякувати за подарунки, розпакувати їх.)

Ситуація 2

 

Два хлопчики зiштовхнулись у дверях i нiяк не можуть розiйтися. Хто з них повинен звiльнити дорогу, якщо одному 8 рокiв, а iншому - 11 рокiв? Хто перший повинен привiтатися?

(Старший хлопчик повинен звiльнити дорогу меншому, але менший повинен привiтатися першим.)

 

Ведуча: Я думаю, що лицарi закiнчили вже вiршувати, то ж давайте їх послухаємо.

Конкурс капітанів

Ведуча: Капітани одержують завдання прочитати речення з певними інтонаціями:

 

Із захватом, із розчаруванням (Оце так сюрприз!)

Зачудовано, із зневагою (Яка красуня!)

Хто швидше надме повітряну кульку!!!!!

 

Конкурс «Слабо чи ні?»

Ведуча: Дівчата задають хлопцям запитання?

Ò А чи зможете ви 15 компліментів нам сказати?

Ò А чи зможете ви пісню заспівати?

Ведуча: Учасники журі (дівчата) пишуть на окремих листочках назви тварин, рослин або природних явищ. Шляхом жеребкування учасники витягають листочки із надписами і намагаються зобразити написане так, щоб глядачі відгадали що це за тварина, рослина чи природне явище.

Підсумок

Ведуча: А зараз настає найбільш хвилюючий момент нашого конкурсу. Наше шановне журі висловлює своє рішення (слово журі).

Ось і закінчились наші розваги. Хотілося б побажати нашим лицарям добра, щастя в житті, сили, наснаги. Хай щастить Вам завжди і в усьому. Будьте завжди ввічливими, чуйними, уважними. Зустрінете знайомого – привітайтесь.

Допустивши помилку, виявивши грубість, попросіть вибачення. Завжди допомагайте старшим, молодшим, друзям. Ніколи не перебивайте співрозмовника навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтесь, вислухайте його до кінця і тільки тоді висловіть свою думку. Дружіть із «ввічливими словами». Будьте завжди шляхетними і вас любитимуть і поважатимуть.

Учасники турніру дають клятву лицарів:

Клянемось лицарями бути,

Завжди «спасибі» говорити,

«Добрий день» та «до побачення»

Мають у житті велике значення.

Клянемось лицарями бути,

Лінь та грубість позабути.

Науки різні знати

І про етикет не забувати!

Клянемось лицарями бути,

У боротьбі зі злом добро здобути,

Некмечу вразити мечем чарівним,

Словом суворим і цілющим.

 

Література

Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської. – Львів, 1994. – 152 с.

Буган Ю. В., Тимчишин О. І. Дозвілля школярів: Збірник сценаріїв. – Тернопіль, 1997.

Список рекомендованої літератури

Планування уроків української мови

- Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів (5 клас) (136 год., 4 год. на тиждень) [Текст] / О. Глазова // Дивослово. – 2001. – №7. – С. 27-46.

-Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів. 10-11 клас [Текст] / О. Глазова // Дивослово. – 2001. – № 8. – С. 8-19.

- Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів (6 клас, І семестр) [Текст] / О. Глазова, О. Царик // Дивослово. – 2001. – № 9. – С. 9-16.

-Орієнтовне календарне планування уроків та тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів 5-11 класів з рідної мови II семестр [Текст] // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 7. – С. 61-71.

- Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова. 5-11 класи [Текст] // Дивослово. – 2001. – № 8. – С. 23-50.

-Програми для шкіл (класів) з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю [Текст] // Українська мова й література в серед, школах, гімназіях, ліцеях. – 2003. – № 3. – С. 178-203.

-Сіткове планування навчального процесу виконання програми з української мови та літератури. Методичні рекомендації [Текст] // Освіта. – 1999. – 20-27 січня. – С. 2-6.

-Шелехова, Г. Орієнтовне календарне планування уроків з рідної (української) мови для 6 і 7 класів [Текст] / Г. Шелехова // Українська мова та література в школі. – 1999. – № 2. – С. 61-65.

-Шелехова, Г. Орієнтовне календарне планування рідної (української) мови для 5-11 класів [Текст] / Г. Шелехова, Л. Скуратівський // Українська мова і література в школі. – 2000. – № 4. – С. 67-79.

- Шелехова, Г. Орієнтовне календарне планування рідної (української) мови для 5-11 класів [Текст] / Г. Шелехова, Л. Скуратівський // Українська мова і література в школі. – 2001. – № 4. – С. 73-83.

- Шелехова, Г. Орієнтовне календарне планування уроків рідної (української) мови для 8- 11 класів [Текст] / Г. Шелехова, Л. Скуратівський // Українська мова і література в школі. – 2001. – № 5. – С. 70-80.

- Приходченко, К. І. Календарний рік у вправах і завданнях. Осінь [Текст] / Катерина Іллівна Приходченко. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. – 142 с. – (Б-ка журн. "Вивчаємо українську мову та літературу"; Вип.7 (20)).

- Приходченко, К. І. Календарний рік у вправах і завданнях. Весна [Текст] / Катерина Іллівна Приходченко. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. – 144 с. – (Б-ка журн. "Вивчаємо українську мову та літературу"; Вип.12 (25)).

- Горошкіна, О. М. Сучасний урок української мови: від планування до проведення [Текст] / Олена Миколаївна Горошкіна, Людмила Олександрівна Попова. – Х.: Основа, 2010. – 111 с. – (Б-ка журн. "Вивчаємо українську мову та літературу"; Вип. 5 (78)).

Список рекомендованої літератури

Планування уроків української мови

- Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів (5 клас) (136 год., 4 год. на тиждень) [Текст] / О. Глазова // Дивослово. – 2001. – №7. – С. 27-46.

-Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів. 10-11 клас [Текст] / О. Глазова // Дивослово. – 2001. – № 8. – С. 8-19.

- Глазова, О. Орієнтовне календарне планування викладання рідної мови з урахуванням тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів (6 клас, І семестр) [Текст] / О. Глазова, О. Царик // Дивослово. – 2001. – № 9. – С. 9-16.

-Орієнтовне календарне планування уроків та тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів 5-11 класів з рідної мови II семестр [Текст] // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 7. – С. 61-71.

- Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова. 5-11 класи [Текст] // Дивослово. – 2001. – № 8. – С. 23-50.

-Програми для шкіл (класів) з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю [Текст] // Українська мова й література в серед, школах, гімназіях, ліцеях. – 2003. – № 3. – С. 178-203.

-Сіткове планування навчального процесу виконання програми з української мови та літератури. Методичні рекомендації [Текст] // Освіта. – 1999. – 20-27 січня. – С. 2-6.

-Шелехова, Г. Орієнтовне календарне планування уроків з рідної (української) мови для 6 і 7 класів [Текст] / Г. Шелехова // Українська мова та література в школі. – 1999. – № 2. – С. 61-65.

-Шелехова, Г. Ор