Вересня (8 жовтня) — Преподобної Єфросинії Суздальської, у миру — Феодулії

Преподобна Єфросинія Суздальська, у миру Феодулія, була дочкою мученика — сповідника князя Михаїла Чернігівського.

Дружина князя Олена, вона ж сестра князя Данила Галицького, довгий час була бездітною. З великою вірою та безустанною молитвою зверталося подружжя до Пресвятої Богородиці й до Святих отців Антонія та Феодосія Печерських про дарування їм довгожданої дитини.

І ось однієї ночі з’явилася до них Божа Матір і промовила: «Відважуйтеся і молітеся: Ваше прохання буде почуте і здійсниться. На знак того ви отримаєте пахощі».

Прокинувшись уранці, вони дійсно знайшли вузлик з ароматами, вклали їх у кадильницю, і весь дім наповнився чудесними пахощами. Усі в домі були приємно вражені, а князь з княгинею ще з більшим завзяттям стали молитися Господу. І їм знову з’явилася Пресвята Богородиця та дала в руки голубку, а дім вдруге наповнився чудесними пахощами.

З’явившись утретє разом із преподобними Антонієм і Феодосієм, Пресвята Богородиця сказала: «Молитви ваші почуті; у вас народиться дочка, яку ви назвете Феодулією; вона буде служителькою Влахернської церкви».

Майбутня Свята народилася в 1212 році і була названа Феодулією. Хрестили її в Церкві Пресвятої Богородиці Києво-Печерської обителі, а хрещеним батьком був сам ігумен.

Матері Олені було ще четверте видіння: разом з дочкою вона відлітає на небо і віддає свою дитину Господові. Аж тепер мати зрозуміла, чому крихітна донька відмовляється від її молока тоді, коли вона харчується м’ясом. Ще змалечку було видно, що життя дівчинки буде повністю віддане Богові.

Благовірний князь Михайло сам навчав її грамоти і Святого Письма, а всіх інших наук — мудрий і улюблений боярин Федір. У навчанні благочестива отроковиця стояла набагато вище своїх ровесниць.

Ще в дитинстві Феодулія бачила уві сні страшний суд: море вогню і рай, і Пресвята Богородиця запропонувала їй розділити блаженство праведних, а Господь Вседержитель тримав у своїй правиці Книгу Життя. Були й інші видіння, які заставили отроковицю серйозно задуматися про вічне блаженство та райське життя.

З іншого боку, багато молодих людей, які чули про чарівність і мудрість дівчини, наполегливо домагалися її руки і, звичайно ж, отримували відмову.

Проте вже в 15-річному віці, за згодою батьків Феодулія була заручена із сином благочестивого князя Мини, який жив на той час у Суздалі.

З печаллю на серці та з молитвами до Пресвятої Богородиці зберегти її у непорочності зібралася Феодулія до Суздаля. Але перед самим від’їздом Пресвята Богородиця знову з’явилася у видінні й сказала: «Погане не доторкнеться тіла твого».

І дійсно, задуманий батьками шлюб не був укладений. Ще коли Феодулія була у дорозі до Суздаля наречений несподівано помер. Прибувши до міста й дізнавшись, що трапилося, Феодулія негайно попросилася до монастиря. У Суздалі був монастир на честь Покладення Ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні. 25 вересня 1227 року вона прийняла постриг з ім’ям Єфросинія на честь Святої Єфросинії Александрійської. У монастирі черниця Єфросинія виділялася стриманістю, покірним послухом та неустанним піклуванням про свою душу, її неодноразово удостоювали своїм з’явленням Сам Господь та Його Пречиста Мати. За своє Святе життя Єфросинія мала дар пророцтва та зцілення недужих. Особливо це проявилося під час великого мору в Суздалі. По її молитвах Свята Ризоположенська обитель збереглася від навали нечестивого Батия, тоді як сам Суздаль було вкрай спустошено.

У 1246 році (за іншими даними в 1244), коли батько Єфросинії благочестивий князь Чернігівський Михаїл разом із боярином Федором виїхав до Орди, вона написала йому листа з переконанням твердо стояти за рідну віру. Вона добре відчувала, що чекає їх у лігві Батия.

Після трагічної смерті батька Єфросинія відмовилася носити подаровану одним багатим жителем Суздаля нарядний одяг і одягнулася в справжнє лахміття. З цього приводу вона сказала, що риба на морозі не псується, а навіть стає смачнішою. Так і ченці, переносячи холод, стають міцнішими і будуть приємні Христу в їхньому нетлінному житті. Слава про преподобну Єфросинію швидко розповсюдилась і за межами Суздаля. До неї стали приходити жінки зі своїми дочками, щоб помолитися разом і послухати її душекорисні бесіди та настанови. Навіть сама ігуменя слухалася її порад. За життя преподобної Єфросинії не було жіночої обителі, яка могла б зрівнятися із Суздальським Ризоположенським монастирем щодо богослужіння та благочестя його черниць. Господь прославив преподобну Єфросинію даром прозорливості та чудотворінь. Його іменем вона зцілювала хворих з різними недугами. Приходили й ті, що потребували духовних ліків.

Незадовго до своєї смерті, подвижниця бачила видіння, що Суздаль спіткає землетрус. І справді, того ж дня під час літургії великий землетрус таки стався; — перелякані суздальці прибігли рятуватися в обитель. Преподобна Єфросинія була спокійна, підтримувала їх та радила каятися й просити милості в Бога.

Свята Єфросинія відійшла у вічне життя 25 вересня 1250 року. Це був день, коли вона прийняла постриг. Мощі святої знайдено 18 вересня 1699 року й покладено в Соборній Церкві рідного монастиря. Там вони знаходяться й тепер.