Рекомендації щодо проведення занять із саморегуляції

Заняття з формування навичок саморегуляції при індивідуальних психологічних консультаціях менш ефективні, ніж у групах. У деяких випадках доцільно ділити групу на підгрупи з урахуванням психофізіологічних особливостей її членів. Наприклад, низький кров’яний тиск може бути приводом погіршення стану після сеансу аутотренінгу.

На початку занять командир підрозділу (офіцер-психолог) проводить співбесіду з учасниками навчальної групи, у ході якої виявляються їхні запити, індивідуальні властивості й уміння. Це дає можливість ефективніше організувати навчання. На додаток бажано провести тестування за допомогою методик експрес-діагностики функціонального стану, наприклад, тесту шкали самооцінки Спілбергера-Ханіна.

На першій стадії рекомендуються фізичні вправи як ефективний засіб зняття м’язових зажимів. Одночасно варто спонукати військовослужбовців до відстеження своїх відчуттів – м’язових, тактильних тощо, що допоможе їм швидше опанувати навички візуалізації та релаксації, здобути досвід самодіагностики, а згодом і самокорегування.

При тривалій роботі з групою необхідно запропонувати всім військовослужбовцям вести щоденники самоконтролю, в яких вони могли б фіксувати як свій фізичний і емоційний стан (апетит, сон, пульс, самопочуття, настрій), так і зміст занять, використовувані в них методи, враження від тренувань. Зміст щоденника дозволяє оцінити успішність навчання і надає корисний матеріал при проведенні індивідуальних консультацій.

 

Додаток 15

Найпростіші методи корегування початкових

(стартових) психічних станів

Військовослужбовців

 

Види впливів	Корегування стартової апатії (стимулюючі впливи)	Корегування стартової лихорадки (релаксуючі впливи)
Впливи через тіло	швидкі, різкі, лінійні рухи	повільні, плавні, “колові” рухи
напруження м’язів	розслаблення м’язів
вплив холодом або термоконтрастом	вплив теплом
масаж: комірцева зона – жорстко, крижова – м’яко	масаж: комірцева зона – м’яко, крижова – жорстко
дихання: з акцентом на видох, з паузою після вдиху	дихання: з акцентом на вдих, з паузою після видиху
відкритий простір	закритий простір
бадьора, голосна, ритмічна музика	спокійна, неголосна, мелодійна музика
сенсорна стимуляція	сенсорна деривація (позбавлення відчуттів)
Впливи через свідомість	концентрація уваги	деконцентрація уваги
увага на зовнішніх об’єктах	увага на внутрішніх об’єктах
концентрація на відчуттях прохолоди, легкості, бадьорості	концентрація на відчуттях тепла, важкості, втоми
комунікація	ізоляція
перебільшення значущості майбутньої діяльності	применшення значущості майбутньої діяльності
введення в ситуацію спостерігача подумки	виведення з ситуації спостерігача подумки
взяття на себе відповідальності за ситуацію	поділ відповідальності за ситуацією

 

 

Додаток 16

 

Зняття гострого стресу у військовослужбовців

та антистресова підготовка особового складу до майбутніх екстремальних ситуацій за методикою “Ключ”

Механізм керованих ідеомоторних прийомів:

- “ключовий” керований ідеомоторний прийом – це рефлекторна реакція організму з моторним компонентом, що виникає у відповідь на її образну модель;

- механізм керованого ідеомоторного руху заснований на явищі генералізації вольового імпульсу в корі головного мозку з іррадіацією на рухомі центри з відключенням конкуруючих сигналів;

- реалізація керованого ідеомоторного руху відбувається на основі одночасної синхронної активності двох півкуль мозку, за рахунок чого відбувається узгодження їх діяльності і як наслідок – рефлексивно-автоматичне зниження стресу.