Психологічна підготовка особового складу підрозділів зв’язку

 

136. Специфіка бойової служби зв’язківців проявляється в одноманітних довгочасних діях із забезпечення стійкого зв’язку в умовах територіальної віддаленості, коли свої завдання вони виконують у складі екіпажу (розрахунку, відділення) або самостійно. Поряд із розвитком у них якостей, спільних для особового складу всіх родів військ, необхідно звертати особливу увагу на виховання впевненості в техніці зв’язку й у своїй майстерності, стійкості, самовладання, самостійності, уваги і службовій пам’яті.

Виховувати впевненість у своїй майстерності в особового складу доцільно поступово. На перших польових заняттях необхідно залучати радистів до забезпечення зв'язку в найдоступнішому їм телефонному режимі без навмисних радіоперешкод прийому, а після формування необхідних навичок – до забезпечення зв’язку в телеграфному режимі з поступовим збільшенням рівня перешкод.

Для виховання стійкості радіотелеграфістам необхідно збільшувати тривалість бойового чергування на радіостанціях, починаючи від 2-3 години на добу, при інтенсивній роботі їх в умовах активних радіоперешкод. Доцільно також забороняти їм у цей час залишати апаратну, забезпечувати харчування за рахунок сухого пайка і практикувати проведення занять з роботи на радіостанціях, коли ефір найбільш завантажений, а прийом повідомлень ускладнений.

Радист при несенні чергування на станції постійно повинний бути готовий прийняти сигнал, не знаючи заздалегідь, навчальний він чи бойовий. З цією метою керівник повинен мати радіопередавач, з якого періодично передавати сигнали, вимагаючи від радистів негайної доповіді про їхній прийом.

На тактико-спеціальних заняттях доцільно створювати велике навантаження телефоністам, механікам спеціальної апаратури. У період чергування можна штучним шляхом створювати максимальні навантаження, для чого встановлювати додаткові апарати й у навчальних цілях вимагати від телефоністів з’єднання з різними абонентами в обмежений час.

Упевненість у техніці зв’язку досягається, перш за все, у результаті твердого знання її будови і можливостей щодо забезпечення стійкості зв’язку в будь-яких умовах обстановки.

З цією метою на всіх заняттях з технічної і спеціальної підготовки у першу чергу необхідно демонструвати особовому складу надійність і високу завадозахищеність засобів зв’язку, навчити радіотелеграфістів прийому на слух в умовах інтенсивних радіозавад, вводити прицільні придушуючі перешкоди, практикувати широкий маневр антенами, частотами і режимами роботи радіоапаратури.

На навчаннях зв’язковцям необхідно забезпечувати зв’язок на відстані у сортні і тисячі кілометрів. Ці відстані можуть в особового складу викликати почуття невпевненості в можливості встановлення зв’язку.

Для виховання впевненості у надійності апаратури зв’язку доцільно призначати недостатньо досвідчених військовослужбовців у якості других номерів (дублерів) в екіпажі до досвідчених спеціалістів, доручати їм чергування, якщо є стійкий зв’язок, і тільки після цього допускати до самостійного забезпечення зв’язку.

137. Для розвитку у спеціалістів зв’язку самовладання у процесі розгортання антенно-мачтової установки необхідно тренувати механіків підніматися на висоту з метою перевірки її стану і поворотного обладнання. Ці заняття треба розпочинати з показу дій досвідченого військовослужбовця, а потім тренувати весь екіпаж. Перші заняття необхідно проводити у гарну погоду, а наступні – в дощову, снігову, вітряну.

Крім того, доцільно привчати усіх фахівців зв’язку до робіт з високою напругою, вимагаючи дотримання необхідних заходів безпеки (гумові рукавички, килимки, наявність військовослужбовця, що страхує).

Лінійним наглядачам доцільно практикувати постановку завдань на забезпечення зв’язку з пунктами управління, місцезнаходження яких відомо лише приблизно, які знаходяться на сильнопересіченій місцевості з наявністю водних перешкод. Виходи на лінію для контролю за станом кабелю й усунення пошкоджень спочатку здійснювати командами по два-три чоловіки, а потім по одному самостійно, у будь-який час року і доби. При цьому ушкодження повинні наноситися в місцях, що важко виявляються (наприклад, ушкодження жил кабелю зі збереженням цілісності ізоляції).

138. Для виховання в особового складу самостійності на всіх польових заняттях необхідно надавати можливість сержантам і старшим команд проводити рекогносцировку місцевості, вибирати місця розгортання апаратних, підбирати типи антен, вибирати траси прокладання кабелю тощо. Розрахунок особового складу в екіпажі, відділенні за номерами, питання матеріального, бойового забезпечення при дії екіпажу, відділення у відриві від частини повинні вирішуватися також самостійно. Відсутність опіки не повинна виключати повсякденного контролю і надання необхідної допомоги з боку старших командирів.

139. Для розвитку в радистів слухової пам’яті й уваги на заняттях зі спеціальної підготовки необхідно тренувати їх у прийомі коротких сигналів і команд на слух без запису. Для цього керівник заняття може передати ключем кілька знаків і вимагати їхнього повторення військовослужбовцями. Таким же шляхом розучуються кодові фрази і скорочення, що використовуються при встановленні зв’язку і веденні оперативного обміну.

Телефоністів, спеціалістів дальнього зв’язку й АТС необхідно тренувати у складанні прямих і обхідних каналів зв’язку по пам’яті, без структурних схем зв’язку.