Командири підрозділів, заступники командира частини (з’єднання), начальники служб і родів військ, що мають безпосередньо підлеглі підрозділи.

На етапі планування:

- виходячи з основних заходів плану бойової підготовки з урахуванням специфіки різних категорій військовослужбовців і терміну їх служби, планують набір прийомів, способів і засобів моделювання впливу на кожного фахівця всієї сукупності психогенних факторів сучасного бою і професійної діяльності, прогнозують динаміку розвитку їх станів при цьому, рівні психічної напруженості, передбачають заходи попередження, припинення і ліквідації наслідків, можливих негативних психічних реакцій окремих воїнів і груп;

- забезпечують у плані поєднання заходів професійної діяльності кожного фахівця фізичного навантаження і при цьому необхідного рівня психічної напруги;

- ускладнюють план кожного подальшого заняття, доповнюють його елементами новизни з метою досягнення військовослужбовцями навичок професійної діяльності, фізичної витривалості і психічної стійкості.

У ході занять:

- навчають воїнів професійній діяльності в умовах фізичного навантаження, впливу на них психогенних факторів сучасного бою і самої повсякденної діяльності фахівців, фіксують рівні їх психічної напруженості при цьому, застосовують прийоми, способи і засоби регулювання їх психічних станів і навчають підлеглих методам саморегулювання своїх психічних станів у процесі діяльності;

- у динаміці занять посилюють професійні і фізичні навантаження, що збільшують психічну напругу, вводять елементи новизни;

- аналізують і оцінюють рівні професійної підготовленості до діяльності кожного фахівця, його фізичної витривалості, навички саморегулювання своїх психічних станів і рівні психічної стійкості при цьому.

При підбитті підсумків: оцінюють професійну підготовленість, фізичну витривалість і психологічну стійкість кожного фахівця в ході дій, що ним виконуються.

Після проведення занять з бойової підготовки заповнюють психологічні паспорти бойової (навчально-бойової) ситуації та бланки методики послідовної динамічної оцінки діяльності (додаток 4) підлеглих їм військових фахівців в умовах впливу моделей психогенних факторів реального бою у процесі занять із бойової підготовки з урахуванням динаміки мотивів і психічних станів воїнів.

Використовують створений банк ситуаційних завдань професійної діяльності військових фахівців для подальшого їх моделювання молодим воїнам з метою формування у них професійної підготовленості, фізичної витривалості і психологічної стійкості.

29. Начальник медичної служби у мирний час:

- аналізує рівень психофізіологічних навантажень на військовослужбовців з урахуванням термінів їх служби в ході занять з фізичної підготовки і у процесі професійної підготовки, здійснює контроль психофізіологічних станів військовослужбовців;

- планує заходи щодо дотримання особистої гігієни військовослужбовцями, умов адекватного відпочинку і відновлення фізичних і психічних сил і контролює їх виконання посадовими особами частини (з’єднання).

При плануванні занять із бойової підготовки в особливих умовах (у перервах між виконанням завдань за призначенням, у разі фізичної і психічної перевтоми, зниження працездатності психіки):

- планує застосування фармакологічних препаратів для забезпечення стійкості і концентрації уваги, виключення ознак сонливості, для посилення обміну речовин і поліпшення споживання кисню мозком;

- планує заходи щодо дотримання особистої гігієни військовослужбовцями, якісного приготування їжі;

- створює умови для спокійного сну, зокрема із застосуванням стимуляторів сну.

30. Начальник фізичної підготовки і спорту при плануванні занять з фізичної підготовки:

- формулює методичний задум кожного заняття з фізичної підготовки на користь формування у воїнів фізичної витривалості, емоційно-вольових якостей і психологічної стійкості в умовах впливу фізичних і психічних навантажень;

- планує застосування прийомів, способів і засобів регулювання психічних станів військовослужбовців як керівником заняття, так і самостійно (методи саморегулювання) відповідно до динаміки самого заняття.

У ході занять з фізичної підготовки аналізує і контролює реалізацію спланованих заходів відповідно до методичного задуму.

При плануванні занять із професійної підготовки фахівців враховує у плані кожного заняття заходи, що необхідні для формування високої фізичної витривалості і психологічної стійкості до перенесення навантажень професійної діяльності військовослужбовців.

При проведенні занять аналізує й оцінює рівень психічної напруженості воїнів при подоланні змодельованих труднощів професійної діяльності, їх здатність долати фізичні і психічні навантаження (саморегулювати свої стани), а також навички регулювання психічних станів підлеглих командирами підрозділів як організаторами занять.

31. Заступник командира підрозділу з виховної роботи (психолог):

- забезпечує психологічну безпеку військовослужбовців, стан захищеності психіки від різного роду загроз факторів сучасного бою, з цією метою здійснює психологічну експертизу кожного планового заходу (завдання), що дозволяє визначати кількість включених у нього психогенних факторів із загального їх числа, для впливу на кожного військового фахівця підрозділу в ході бойової підготовки;

- прогнозує рівні психічної напруженості, які виникнуть або можуть виникнути при цьому у конкретних воїнів у динаміці виконання завдань, обсяг необхідної їм психологічної допомоги, а також рівні можливої професійної і психологічної їх підготовленості після завершення навчальних дій, прогнозує ефективність майбутньої діяльності військових фахівців або її можливий зрив;

- пропонує заходи з навчання командирів підрозділів (сержантів) щодо управління психічними станами підлеглих їм військовослужбовців при впливі на них психогенних факторів бою;

- рекомендує заходи щодо навчання військовослужбовців підрозділу методикам саморегулювання своїх психічних станів, з урахуванням специфіки їх функціональних обов’язків;

- надає допомогу командирам підрозділів у застосуванні в практиці бойової підготовки різних сучасних теорій, прийомів і способів ефективного навчання підлеглих їм військових фахівців (з урахуванням закономірностей ефективного функціонування людської психіки);

- з урахуванням заходів мобілізаційної готовності надає допомогу в організації і проведенні занять з новоприбулими військовослужбовцями для доукомплектування частини (з’єднання).

У ході занять:

- планує, організовує і проводить заняття з командирами підрозділів з вивчення рівнів психічної напруженості, форм прояву негативних психічних станів воїнів в умовах впливу на них факторів сучасного бою, ступенів розладу психіки людини і психології військового колективу, а також заходи щодо їх попередження, припинення і, в крайніх випадках, з ліквідації наслідків;

- навчає командирів підрозділів прогнозувати динаміку розвитку психічних станів воїнів у різних ситуаціях бойової підготовки;

- виявляє психологічні контури розповсюдження неофіційної інформації, що об’єктивно існує у військових колективах, чуток, незадоволеності, в якій завжди можна виявити генератора чуток і передавальні ланки розповсюдження негативної інформації;

- спільно із заступником командира частини з виховної роботи формулює методичний задум кожного заняття з бойової підготовки на користь формування у воїнів професійної і психологічної підготовленості, готує набір прийомів, способів і засобів для організації психологічної підготовки в ході занять із бойової підготовки для кожного фахівця з урахуванням специфіки його діяльності;

- у ході занять оцінює ступінь захищеності їх психіки від різних загроз сучасного бою;

- забезпечує командирів підрозділів знаннями про симптоми бойових психічних травм, про поведінку осіб, що відносяться до категорії “тимчасові психічні втрати” і “санітарні психічні втрати”, про методи надання їм першої і подальшої психологічної допомоги;

- планує, організовує і проводить заняття з командирами підрозділів щодо оволодіння методами переконання, роз’яснення, навіювання, активізації інтелектуально-професійних і моторних дій воїнів: заклику, використання особистого прикладу в складних ситуаціях, правильного доведення мотивуючої інформації, застосування заохочень, примушень, відвернення уваги від несприятливих чинників, проведення психокорегувального спілкування в ситуаціях напруженої діяльності, а також методами групової й індивідуальної психотерапії;

- планує, організовує і проводить заняття з командирами підрозділів щодо навчання методів самовпливу для подальшого навчання цьому воїнів: самопереконання, самонавіювання, самозаохочення, самопримушення, аутогенних прийомів саморегуляції, самокорекції, медитації тощо;

- планує, організовує і проводить заходи щодо підготовки фахівців нештатних груп психологічної допомоги підрозділів частини (з’єднання);

- виявляє військовослужбовців, не придатних для психологічної підготовки, та надає рекомендації щодо їх використання;

- надає методичну допомогу командирам підрозділів у заповненні психологічного паспорта бойової (навчально-бойової) ситуації та бланків послідовної динамічної оцінки діяльності (додаток 4) для подальшого їх використання при підготовці воїнів відповідних спеціальностей для формування у них професійної підготовленості і психологічної стійкості у подібних навчальних ситуаціях і в реальному бою;

- здійснює аналіз, надає допомогу і корегує діяльність командирів підрозділів щодо застосування ними методів впливу на воїнів з метою управління їх психічними станами і навчання фахівців методам саморегулювання своїх станів в умовах впливу труднощів професійної діяльності і психогенних факторів сучасного бою. Вживає заходів щодо запобігання психічному перенапруженню воїнів, зриву діяльності, морального занепаду військового колективу;

- готує рекомендації командирам підрозділів з психологічного забезпечення ефективності бойового навчання воїнів. Цими рекомендаціями повинна закінчуватися доповідь заступника командира підрозділу з виховної роботи при аналізі будь-якого заняття з бойової підготовки або стану бойової підготовки в підрозділі за певний період часу.