Психологічна підготовка особового складу під час тактичних (тактико-спеціальних) навчань

 

43. До початку тактичних (тактико-спеціальних) навчань з особовим складом повинні бути вивчені способи і прийоми сучасної збройної боротьби, а також проведені тактико-стройові (тактичні) заняття, на яких окрім дій у різних видах бою відпрацьовуються окремі прийоми, спрямовані на вирішення завдань психологічної підготовки.

До них відносяться такі: подолання під впливом противника різноманітних загороджень, перешкод, вогнищ пожеж і зон заражень; дії за встановленими сигналами оповіщення щодо радіаційного і хімічного зараження, при застосуванні противником високоточної зброї; надання самодопомоги і взаємодопомоги при опіках, пораненнях; дії десантуванням; обкатка танками; вихід із пошкоджених танків (БМП, БТР) під вогнем противника; евакуація поранених тощо.

На цих заняттях для засвоєння особовим складом кожного навчального питання необхідно створювати тактичну обстановку, що вимагає від особового складу психічної напруги, активних і рішучих дій. Противника необхідно позначати мішенями, манекенами, макетами озброєння і військової техніки, виділяти для цього необхідну кількість особового складу та засоби імітації.

44. Тактичні (тактико-спеціальні) навчання є вищою формою цілеспрямованого формування необхідних особовому складу психологічних якостей. На навчаннях в особового складу виявляються комплексні знання, навички та вміння, а також морально-психологічні якості, набуті у процесі навчання і виховання, виникають психічні стани і почуття, близькі до тих, які характерні для бойової обстановки.

Все це дозволяє не тільки вдосконалювати психіку особового складу, але і перевіряти його психологічну готовність до ведення бойових дій.

45. Навчання будуть справжньою школою психологічної підготовки військ тільки у тому випадку, якщо на них будуть створюватися умови, що потребують від особового складу активної діяльності, уміло буде відтворена зовнішня картина бою, якщо є противник, що активно чинить опір, фізичні труднощі (навантаження) і психічні переживання, моделюватимуться елементи раптовості, небезпеки, ризику, дефіциту часу, які забезпечують умови для формування у воїнів необхідних емоційно-вольових якостей.

Навчання повинні проводитись за комплексною тематикою, у високому темпі, днем і вночі, у складних погодних умовах (дощ, сніг, туман, мороз, ожеледиця тощо), в обстановці, яка швидко змінюється, з виконанням (імітацією) бойової стрільби артилерії і мінометів, бомбових ударів авіації, проходженням техніки (танків, БМП, БТР) через зайняті позиції і райони, польотами вертольотів і літаків над особовим складом, стрільбою зі всіх видів стрілецької зброї, киданням бойових гранат, форсуванням водних перешкод, проходженням заболочених ділянок місцевості, десантуванням, подоланням зон ураження, руйнувань і пожеж, різноманітних інженерних загороджень, діями в засобах захисту і в умовах активних радіоперешкод.

Під час навчань особовий склад повинен вміти вести боротьбу з танками, БМП, БТР, низьколітними повітряними цілями противника, його диверсійно-розвідувальними групами і десантами, захищатися від запалювальних речовин, нести “втрати” живої сили і техніки, надавати допомогу “постраждалим”, “пораненим” і відновлювати свою боєздатність.

З метою активізації дій особового складу і виховання у нього високої пильності на навчаннях треба практикувати також передачу хибних команд, інформацію про обстановку тощо.

46. Командири повинні вносити в кожне навчання максимум творчості, щоб створити обстановку, яка наближена до умов реального бою.

Першочергове значення мають вибір і обладнання району навчань, незнайома і найхарактерніша для театру бойових дій місцевість із природними перешкодами і місцевими предметами сприяє створенню складної навчальної обстановки.

Створити модель сучасного бою й успішно вирішити поставлені перед навчанням цілі і завдання дозволяє широке використання різноманітних засобів імітації (імітаційних комплектів вибухових речовин, навчальних рецептур отруйних речовин, імітаторів радіаційного зараження місцевості, імітаційних гранат і фугасів, вибухових пакетів, петард, димових шашок і гранат, сигнальних та освітлювальних ракет, вогневих сумішей, холостих набоїв і пострілів, навчальних мін), трансляція акустичних (шумових) ефектів бою (звуків стрільби, вибухів, стогонів поранених, двигунів техніки, літаків та вертольотів), а також використання різноманітних інженерних загороджень і перешкод, які застосовуються для військ раптово (імітаційних мінних полів, дротяних і малопомітних перешкод, ровів, колійних мостів, завалів, пасток, барикад, зруйнованих ділянок доріг і мостів), пожеж, макетів пошкодженої техніки і манекенів з муляжами поранень і трупів.

47. Двосторонній характер бойових дій підрозділів передбачає доцільність мати на тактичних навчаннях реального противника, який повинен бути достатньо сильним, хитрим, активнодіючим і озброєним сучасною зброєю.

Постійна протидія такого противника створює атмосферу напруги і раптовості, яка властива бойовій обстановці, змушує особовий склад виявляти бойову активність і пильність, виховує в нього винахідливість, ініціативу, сміливість і рішучість.

Під час проведення двосторонніх тактичних навчань відсутність на них протидіючого противника повинна компенсуватись додатковими заходами з обладнання місцевості, захисту від високоточної зброї і зброї масового ураження противника, імітації, інтенсивною роботою командира, який проводить навчання, і його помічників.

48. У сучасних умовах залишається важливим інженерне обладнання місцевості, яке не тільки створює сприятливі умови для ведення бою, але є важливим фактором збереження боєздатності військ, захисту особового складу як звичайних, так і високоточних засобів ураження.

Крім того, заходи з обладнання та заняття з подолання інженерних загороджень на місцевості сприяють формуванню в особового складу вірного уявлення про сучасний бій, виховують у воїнів самовладання, стійкість, наполегливість у досягненні поставлених цілей.

На кожному тактичному (тактико-спеціальному) навчанні необхідно вимагати, щоб особовий склад виконував у повному обсязі завдання з інженерного обладнання місцевості у відповідності до обстановки, для цього виділяти необхідний час, ресурси і здійснювати контроль за їх виконанням.

49. Досягнення впевнених дій особового складу в умовах застосування противником високоточної зброї, засобів масового ураження і запалювальних сумішей є вагомим завданням психологічної підготовки підрозділів, частин (з’єднань).

На навчаннях, де моделюються умови застосування вищеозначеної зброї і засобів, повинні вирішуватися наступні завдання психологічної підготовки особового складу:

- формування у військовослужбовців правильного уявлення про характер бою із застосуванням ядерної, лазерної, хімічної та інших видів зброї;

- виховання впевненості в можливості виконання поставлених бойових завдань в умовах застосування противником цих видів зброї, а також у надійності захисних властивостей техніки, місцевості, інженерних споруд та індивідуальних засобів захисту;

- формування навичок у подоланні і веденні бойових дій у зонах, заражених радіаційними та отруйними речовинами противника або вогневих зонах, без зниження бойової активності і темпів наступу;

- формування навичок і вмінь у самодопомозі і взаємодопомозі, швидкій ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і відновлення боєздатності підрозділів, частин (з’єднань);

- виховання стійкості, мужності, здатності довгий час діяти в індивідуальних засобах захисту, вміти вживати заходів щодо інженерного обладнання місцевості, аварійно-рятувальних робіт, санітарної обробки, дезактивації, дегазації і дезінфекції.

50. Для формування в особового складу правильного уявлення про характер бойових дій із застосуванням зброї масового ураження, необхідно в ході навчань здійснювати імітацію як самої зброї, так і зовнішньої картини наслідків її застосування.

Недостатній психологічний вплив на особовий склад імітаторів зброї масового ураження повинен компенсуватися складністю тактичної обстановки, фізичною і розумовою напругою, а також динамічністю і безперервністю дій.

Світлове випромінювання можна імітувати застосуванням протягом 10-15 с направлених променів від фар або інших джерел яскравого світла, а за допомогою імітаторів радіаційного зараження створювати умови для роботи дозиметричних приладів і ведення радіаційної розвідки.

Все це вимагає від особового складу прояву не тільки швидкості реакції і винахідливості, але і самовладання. При цьому особливу увагу слід звертати на вмілі дії тих, хто навчається, і збереження ними бойової активності.

На навчаннях з підрозділами можна допускати імітацію ядерного вибуху за допомогою ШИРАС або освітлювальних ракет, добиваючись швидкості і правильності дій військовослужбовців. Імітацію слід супроводжувати підривом зарядів вибухових речовин, розташованих на безпечному віддаленні від особового складу.

51. Імітація зовнішньої картини наслідків застосування зброї масового ураження повинна полягати у створенні вогнищ пожеж, займанні макетів бойової техніки, “виводу з ладу” особового складу, озброєння і бойової техніки, руйнувань оборонних споруд, макетів будівель, мостів тощо.

Все це повинно здійснюватися з метою створення умов для активних практичних дій тих, хто навчається: визначення рівнів радіації і меж радіоактивного зараження; рятування екіпажів техніки, що “горить”, і “пошкоджених” машин; гасіння вогнищ пожеж і подолання завалів і руйнувань; евакуація і ремонт бойової техніки; надання допомоги “постраждалим”; відновлення боєздатності частин і підрозділів, а також пунктів управління; подолання в засобах захисту ділянок місцевості, “заражених” радіоактивними речовинами та пилом; відновлення оборонних споруд; проведення часткової спеціальної обробки; відбиття контратак “супротивника”.

Використання на навчаннях знаків з написами “Завали”, “Зруйновано”, “Заражене” повинно бути мінімальним, оскільки це є елементом умовності і не сприяє формуванню необхідних психологічних якостей особового складу.

Ліквідацію наслідків ядерних ударів доцільно відпрацьовувати з особовим складом не тільки в кінці навчань, але й у ході їх, добиваючись кожного разу повного й якісного виконання передбачених планом робіт.

52. Для швидкого і правильного визначення “втрат” рекомендується завчасно вивчити можливі варіанти використання місцевості, бойової техніки й інженерних споруд у районі наміченого вибуху, підготувати картки “втрат”. Залежно від дій тих, хто навчається, слід “виводити з ладу” особовий склад, бойову техніку й оцінювати боєздатність тих, хто знаходився в укриттях.

Особовий склад, “виведений з ладу”, повинен прямувати при необхідності на пункти спеціальної обробки або відпрацьовувати питання надання медичної допомоги, ремонту й евакуації озброєння і техніки. З ним слід проводити спеціальний розбір, на якому вказати на конкретні недоліки в діях, що послужили причиною “виходу їх із ладу”. Такий розбір сприятиме формуванню в особового складу упевненості в можливості захищатися від ядерних ударів.

53. У тих випадках, коли імітується застосування супротивником хімічної зброї, виконання завдань психологічної підготовки досягається:

- створенням хімічної обстановки, наближеної до реальної дійсності;

- тренуванням особового складу в діях із захисту з отриманням сигналу сповіщення, що подається раптово в ході виконання підрозділами бойових завдань;

- тривалим знаходженням у протигазах і засобах захисту при веденні бойових дій;

- визначенням “втрат” у живій силі з урахуванням конкретних заходів захисту, що виконуються особовим складом за сигналом сповіщення;

- постійним контролем за виконанням особовим складом заходів захисту, що відповідають реальній обстановці, з обов’язковим “виведенням з ладу” осіб, що не виконали заходів захисту, та евакуацією їх із “зараженого району”;

- формуванням в особового складу віри в надійність індивідуальних і колективних засобів захисту, а також захисних властивостей техніки;

- проведенням у повному обсязі комплексу профілактичних і лікувальних заходів і показом ефективності їх застосування різними способами.

54. Створення в ході навчань хімічної обстановки, наближеної до реальної дійсності, здійснюється за допомогою добре продуманої системи імітації, що дозволяє в потрібний момент викликати у тих, хто навчається, психологічну напруженість.

З цією метою доцільно застосовувати імітаційні засоби в періоди найбільш активних і напружених дій особового складу – під час виконання інженерних робіт, при подоланні різних перешкод, заболочених ділянок, гірсько-лісистих районів місцевості, при розгортанні для атаки з ходу і відбитті контратаки в ході ведення нічних бойових дій, при переслідуванні, а також під час відпочинку або прийому їжі.

Залежно від виду бойових дій імітаційні засоби можуть застосовуватися:

- при знаходженні підрозділів у районах зосередження і при веденні оборонних дій – за допомогою вертольотів із використанням імітаційних засобів;

- при здійсненні маршу – шляхом підриву імітаційних фугасів або гранат із одночасним підривом зарядів вибухових речовин для імітації ударів авіації і вогню артилерії;

- при переслідуванні противника, що відходить, шляхом завчасного створення заражених ділянок місцевості.

Залежно від обстановки можуть застосовуватися одночасно всі перераховані вище способи імітації.

Формування в особового складу віри в надійність індивідуальних і колективних засобів захисту, а також захисних властивостей техніки, що має спеціальну захисну систему, досягається:

- проведенням перевірки протигазів і відпрацюванням напередодні навчань нормативів з користування протигазом у зараженій атмосфері;

- знаходженням особового складу (для їжі, відпочинку тощо) в місцях, забезпечених фільтровентиляційними установками;

- подоланням заражених ділянок на машинах із включеною системою захисту без протигазів.

Показ особовому складу ефективності профілактичних і лікувальних заходів проводиться, зазвичай, на пунктах спеціальної обробки шляхом дегазації озброєння і бойової техніки з подальшою перевіркою відсутності на них навчальних рецептур імітації отруйних речовин супротивника за допомогою приладів хімічної розвідки, а також проведенням санітарної обробки відкритих ділянок шкіри за допомогою індивідуального протихімічного пакета.

На навчаннях, що проводяться в умовах застосування противником запалювальних речовин, вогнища пожеж створюються підривом імітаційних засобів, споряджених займистою сумішшю, а також обробкою поверхні навчальних об’єктів спеціально приготовленою займистою сумішшю.

При навчанні особового складу захисту від запалювальних речовин його слід підвести до розставлених зразків (макетів) бойової техніки. На поверхні цієї техніки (макетів) необхідно заздалегідь нанести вогневу суміш, яку слід підпалити раптово для тих, хто навчається. Ефект горіння можна підсилити застосуванням гранат (шашок) чорного диму.

За командою командирів підрозділів особовий склад повинен за допомогою табельних і підручних засобів (вогнегасники, брезенти, пісок, сніг тощо) швидко ліквідовувати вогнища пожеж і продовжувати виконувати бойове завдання.

Крім того, особовий склад може долати вогнища пожеж у пішому порядку.

При навчанні дій із захисту від запалювальних речовин в обороні особовий склад розміщується в траншеї (окопах) з підготовленими вогнищами на перекриттях, одязі, дні або бруствері. Після раптового для тих, хто навчається, спалаху легкозаймистої суміші (підриву імітаційних фугасів) вони повинні приступити до гасіння пожежі: засипати вогнища пожежі землею, піском, мулом або снігом, накрити вогонь підручними засобами, збити полум’я свіжозрубаними гілками дерев або чагарнику тощо.

У всіх випадках необхідно також тренувати особовий склад у гасінні займистих сумішей, що горять на манекенах і на собі.

При відпрацюванні питань розташування військ на місці основну увагу слід приділяти вихованню в особового складу високої пильності і постійного прагнення до укритого розміщення і маскування. Від кожного військовослужбовця необхідно вимагати умілого використання захисних і маскувальних властивостей місцевості, щілин, укриттів, окопів, постійної готовності до захисту від зброї масового ураження, відбиття атак наземного і повітряного противника, пильного несення служби в охороні.

З метою повного й якісного відпрацювання цих питань командири повинні надавати тим, хто навчається, необхідний час, здійснювати контроль за ходом робіт, а також проводити огляди готовності підрозділів і частин у районах розташування.

При розташуванні військ на місці повинні широко практикуватися імітація нальотів авіації із застосуванням різних видів зброї супротивника, дії його десантів і диверсійно-розвідувальних груп, “виведення з ладу” осіб, що недбало відносяться до служби охорони (дозорних і патрулів), а також техніки, що погано охороняється.

Необхідно розігрувати бої сторожових застав і загонів, особливо в нічний час і в умовах обмеженої видимості.

При відпрацюванні питань маршової підготовки військ повинні вирішуватися завдання виховання в особового складу постійної готовності до зустрічі з противником, моральної і фізичної витривалості, рішучості і наполегливості в досягненні поставлених цілей.

Для цього всі маршові пересування військ необхідно здійснювати в передбаченні зустрічі з супротивником і проводити їх, як правило, на великі відстані.

Маршрути руху підрозділів повинні вибиратися на характерній для театру воєнних дій місцевості, що вивчається, із широким використанням ґрунтових польових, гірських і лісових доріг із заболоченими ділянками, місць із сипким піщаним ґрунтом, завалів, ярів, крутих підйомів і спусків, канав і водних перешкод.

У ході маршу особовий склад повинен переправлятися убрід і по збудованих мостах, відбивати нальоти авіації, напади диверсійних груп і десантів, захищатися від запалювальних засобів і зброї масового ураження противника.

На окремих ділянках маршруту доцільно імітувати “вихід з ладу” транспортних засобів і продовжувати здійснення маршу в пішому порядку із застосуванням марш-кидків.

55. При відпрацюванні питань наступального бою в особового складу повинне формуватися правильне уявлення про нього, виховуватися високий наступальний порив і непохитна рішучість активними діями розгромити супротивника всіма наявними засобами, військове товариство і взаємовиручка в бою, сміливість і відвага, рішучість та ініціативність.

Залежно від теми і цілей навчань необхідно передбачати відпрацювання з особовим складом наступних навчальних питань:

- проведення вогневої підготовки із широким використанням вогневих засобів, що ведуть вогонь із закритих позицій і прямою наводкою;

- подолання перешкод та інженерних загороджень при веденні бойових дій;

- бойова стрільба зі всіх видів зброї механізованих і танкових підрозділів, кидання бойових гранат, стрільба артилерії, мінометів і бомбометання авіації при виконанні наступальних і оборонних дій;

- відбиття контратак противника як із бойовою стрільбою, так і без неї;

- боротьба з повітряними низьколітними цілями;

- ведення бойових дій в умовах застосування зброї масового ураження противника і його запалювальних засобів та захист від них;

- подолання водних перешкод із ходу;

- дії підрозділів в умовах задимлення місцевості і в нічних умовах;

- дії механізованих підрозділів без підтримки артилерії та авіації в оточенні противника;

- порятунок екіпажів пошкоджених машин, надання допомоги пораненим і ремонт бойової техніки.

При русі в атаку і при розвитку наступу в глибині оборони супротивника підрозділи повинні долати імітаційні протипіхотні і протитанкові мінні поля, на яких “підрив” особового складу і бойової техніки позначається кольоровими димами.

Особовий склад і бойову техніку, що “підірвалася” на мінах, слід “виводити з ладу” та евакуювати з поля бою.

Необхідно добиватися, щоб особовий склад при атаці в пішому порядку пересувався на полі бою бігом у поєднанні з прискореним кроком, а при бойових діях у ході атаки опорних пунктів – чергуванням перебігань і переповзань.

У ході переслідування і здійснення маневру на полі бою слід частіше практикувати прискорені пересування особового складу пішим порядком і на лижах (марш-кидки), а також дії десантом на БМП, БТР.

56. При відпрацюванні питань форсування водних перешкод, окрім переправи танків під водою і убрід, слід широко практикувати переправу розвідувальних і механізованих підрозділів убрід і уплав на підручних засобах.

У ході форсування на переправних засобах, крім того, доцільно створювати умови, що примушують особовий склад спішуватися, не доходячи до берега, стрибати у воду і продовжувати переправу вбрід або вплав.

Плаваючі засоби, “виведені з ладу” біля води і на воді, можуть використовуватися в якості рятувальних і слідувати за особовим складом, маючи на борту спеціально підготовлених плавців і засоби порятунку потопаючих.

Форсування повинне проводитися під впливом вогневих засобів противника і супроводжуватися імітацією його вогню.

Розриви снарядів, мін і бомб на воді доцільно імітувати послідовним підривом електричним способом зарядів вибухових речовин, встановлених на якорях на глибині 10-15 см від поверхні води в 30-50 м за межами ділянок форсування, а також за допомогою вибухових пакетів і димових шашок, що скидаються з переправних засобів або запускаються за течією від верхньої межі ділянки форсування.

У ході форсування водних перешкод слід практикувати обліт особового складу низьколітними літаками і вертольотами, а при здійсненні переправ у межах полігонів відпрацьовувати відбиття нальотів авіації противника бойовими патронами з використанням радіокерованих мішеней.

57. При веденні військами оборонних дій для формування в особового складу стійкості і мужності основні зусилля необхідно зосередити на проведенні в повному обсязі інженерного обладнання позицій, відбиття масованих атак бронетехніки, літаків, вертольотів, проведенні контратак, а також відпрацьовувати з особовим складом обкатку його танками, обліт літаками та вертольотами, захист від запалювальних засобів і зброї масового ураження противника.

У ході оборонного бою слід відпрацьовувати гасіння пожеж, порятунок екіпажів “пошкоджених” бойових машин і надання допомоги “пораненим” і “ураженим”, евакуацію і ремонт бойової техніки в польових умовах і підвезення боєприпасів.

Підрозділи, що не виконали в повному обсязі у встановлені терміни завдання з інженерного забезпечення і не організували систему вогню, слід вважати не підготовленими до ведення оборонного бою. Залежно від обстановки і наявності часу ці підрозділи повинні знов організовувати оборону або відпрацьовувати ці питання після навчань на додаткових заняттях.

58. Найбільші можливості для психологічного гартування особового складу надаються на навчаннях з бойовою стрільбою. Вони насичені елементами реальної небезпеки і дозволяють особовому складу накопичувати необхідний досвід активної діяльності в умовах бою.

Ведення вогню зі всіх видів стрілецької зброї, танків, БМП, БТР, застосування бойових снарядів, мін і бомб, кидання бойових гранат і рух особового складу в безпосередній близькості до розривів – все це викликає у воїнів бойове збудження, при якому зосереджуються і виявляються на практиці їхні знання, навички, уміння й емоційно-вольові якості, основні психологічні риси особистості. Дії особового складу в такій обстановці сприяють формуванню у воїнів самовладання, рішучості, мужності, сміливості і відваги.

Максимальне наближення обстановки навчань із бойовою стрільбою до реальної обстановки досягається в тих випадках, коли бойова стрільба поєднується з практичними діями особового складу на полі бою, якщо навчання не зводиться тільки до бойової стрільби, а основна увага акцентується на тактичних прийомах і діях тих, хто навчається.

Слід широко практикувати ведення вогню з кулеметів і гранатометів із-за флангів бойових порядків підрозділів, “виводити з ладу” окремих військовослужбовців і бойову техніку в цілях їх евакуації, а також ремонт техніки під час обстрілів і польотів літаків над бойовими порядками.

Дуже важливо, щоб особовий склад рухався в атаку і наступав за розривами снарядів і мін на допустимому в мирних умовах мінімальному видаленні.

Особовий склад артилерійських і мінометних підрозділів повинен до автоматизму відпрацьовувати порядок ведення вогню в період артилерійської підтримки атаки і вогневого супроводу наступаючих підрозділів, щоб уникнути помилок при бойовій стрільбі і виключити нещасні випадки в ході навчань.

59. Психологічні якості, необхідні для бою, успішно розвиваються в особового складу в результаті дій, пов’язаних із несподіваною зміною обстановки. До таких несподіванок відносяться контратаки супротивника, що наносяться раптово для тих, хто навчається, у фланг і тил бойового порядку, появу над полем бою низьколітних повітряних цілей, застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї, запалювальних засобів і різних перешкод у періоди найбільш напружених дій особового складу, а також зміни у способах переміщення його на полі бою.

Раптовість контратаки забезпечується прихованістю її підготовки і проведення для тих, хто навчається.

Таким же порядком повинні з’являтися над полем бою літаки і вертольоти.

У ході наступу (рейду) особовий склад повинен несподівано наштовхуватися на малопомітні перешкоди, завали, рови, міни-сюрпризи, пастки для танків і бойових машин тощо. З цією метою контратакуючі групи, десанти, диверсійно-розвідувальні групи, імітаційні групи створення загороджень можуть до моменту їх використання приховано розміщуватися у вичікувальних районах і застосовуватися в найнесподіваніші для особового складу моменти.

60. Розбір навчань займає важливе місце в психологічній підготовці особового складу.

Ґрунтовний розбір дій і вчинків особового складу підвищує відчуття відповідальності, упевненість у собі і в своєму колективі, укріплює віру в ефективність застосування своєї зброї і військової майстерності.

Під час розбору дій особового складу командирам слід аналізувати поведінку воїнів в напружених умовах обстановки, що вимагають від них прояву високих вольових якостей – активності, ініціативи, винахідливості, сміливості.

Моделювання командирами тривожної ситуації у процесі навчання воїнів сприяє швидкій активізації всіх психічних процесів особового складу, привчає до подолання несподіваних труднощів і тим самим формує внутрішню психологічну готовність до ведення негайних бойових дій, що важливо в сучасних умовах.

Крім цього, тренування за сигналами бойової готовності сприяє вихованню особового складу у дусі високої пильності й особистої відповідальності за підтримання бойової готовності свого підрозділу або частини (з’єднання).

Виходячи з інтересів психологічної підготовки, тренування за сигналами бойової готовності необхідно проводити раптово для всього особового складу і, як правило, імітуючи дії повітряного і наземного противника.

Раптовість забезпечується збереженням у таємниці строків оголошення сигналів бойової готовності, підйомом особового складу в несподіваний час (у ході занять з бойової підготовки, господарських робіт, проведення культурно-масових заходів, у дні відпочинку тощо), залученням для цього обмеженого кола осіб та їх умілими діями.

Для створення обстановки напруженості і раптовості при підйомі особового складу за сигналами бойової готовності доцільно також ставити їм завдання зі знищення десантів і диверсійних груп противника, завчасно позначених і приховано розташованих у районі пунктів дислокації підрозділів, частин (з’єднань), що виводяться на навчання.