Психологічне гартування особового складу під час вогневої підготовки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Психологічне гартування особового складу під час вогневої підготовки



 

61. На заняттях із вогневої підготовки, поряд із формуванням у особового складу навичок і вмінь у діях зі зброєю, воїнів психологічно готують до виконання бойових завдань, розвивають у них швидкість реакції, увагу, пам’ять і мислення, виховують цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість і сміливість.

Головне в психологічному гартуванні на заняттях з вогневої підготовки – формування в особового складу впевненості у своїй зброї, ефективності її застосування, виховання активності, рішучості і самостійності у знищенні противника.

Впевненість у зброї формують, насамперед, домагаючись твердого знання її тактико-технічних характеристик, можливостей і матеріальної частини, постійно підкреслюючи перевагу її над аналогічними зразками зброї, навчаючи усунення характерних затримок і несправностей при стрільбі в різних умовах обстановки, а також домагаючись твердого знання і вмілого застосування правил стрільби при вирішенні вогневих завдань.

З цією метою необхідно підвищувати інтерес особового складу до вивчення зброї і правил стрільби з неї: демонструвати її можливості й ефективність вогню; організовувати змагання на правильність і швидкість виконання нормативів; навчати в обмежений час усувати несправності і затримки при стрільбі; тренувати в підготовці вихідних даних у корегуванні вогню в обмежений час, у складних умовах обстановки, під впливом перешкод тощо.

62. Розбирання і збирання зброї, усунення несправностей і спорядження стрічок (магазинів) набоями необхідно здійснювати в різних природно-кліматичних умовах, вдень і вночі; розбирання ударного механізму затвора гармати, розбирання і збирання кулемета, заміну ударника, спорядження стрічок робити не на столах (стелажах), а безпосередньо в танку (БМП, БТР) чи на брезентах, біля машин; розбирання і збирання стрілецької зброї й усунення несправностей у ній робити в окопі, траншеях, обмеженому просторі техніки (БМП, БТР), а також у ході вирішення вогневих завдань у темряві й у засобах індивідуального захисту. Дії особового складу повинні обмежуватися за часом і обов’язково оцінюватися командиром на кожному занятті.

63. Вихованню активності і швидкості у вирішенні вогневих завдань значною мірою сприяє постійний контроль за діями військовослужбовців. При навчанні прийомів і правил стрільби командири повинні фіксувати час виявлення і відкриття вогню по кожній цілі, а також стежити за правильністю установки прицільних пристосувань і прицілювання. Доведення військовослужбовцям досягнутих ними результатів підвищує прагнення займатися з повним напруженням.

Здійснюючи контроль за діями підлеглих, командири повинні враховувати їхні індивідуальні здібності і розвивати психологічні якості, характерні для кожної штатної спеціальності.

Впевненість у діях зі зброєю приходить у результаті багаторазових тренувань, ефективність яких значно підвищується, якщо особовий склад навчений навичкам самоконтролю. Для розвитку навичок самоконтролю під час стрільби доцільно розміщати окремі мішені на великих дерев’яних (фанерних) щитах, що дозволяє військовослужбовцям бачити усі свої пробоїни, самим визначати середню позначку влучення, помилку й її причину. Цей спосіб дає можливість наочно навчати особовий склад веденню влучного вогню.

Розвитку в особового складу звички до самоконтролю сприяють доповіді військовослужбовців по закінченні стрільби, в яких вони дають оцінку своїх дій. Змісту цих доповідей доцільно надавати великого значення і використовувати їх при проведенні розборів.

Навички самоконтролю доцільно розвивати і під час занять на тренажерах, за допомогою спеціального обладнання і навчальних приладів, що дозволяють контролювати свої дії.

64. Виховання активності і самостійності у знищенні противника вогнем зі зброї досягається виключенням шаблонів дій в організації і проведенні стрільб, а також широким впровадженням системи імітації влучення чи поразки цілі, що дозволяє військовослужбовцю безпосередньо спостерігати за результатами своєї стрільби.

У ході тренувань механізованих і танкових підрозділів доцільно показувати цілі в різній комбінації, щоб особовий склад самостійно вирішував вогневі завдання, виявляючи активність і винахідливість у знищенні цілей у залежності від їхньої важливості. Для виключення шаблону дій в організації і проведенні стрільб необхідно кожному стріляючому змінювати місце для стрільби, порядок показу, місцезнаходження і напрямок руху цілей, способи освітлення цілей і місцевості.

65. Обладнання вогневих містечок, військових стрільбищ і директрис повинне забезпечувати вирішення різноманітних вогневих завдань на дальності дійсного вогню штатної зброї. Важливе значення має і те, як установлені, пофарбовані і замасковані мішені. Яскраве фарбування мішеней, що не відповідає фону навколишньої місцевості, установка їх вище рівня землі на пагорбах, відкритих рівних площадках, поблизу орієнтирів, що добре спостерігаються, спотворюють уяву воїнів про реальну картину бою і наносять шкоду психологічній підготовці. Необхідно робити так, щоб особовий склад до початку стрільби не знав і не бачив дійсного розташування цілей. Для цього підготовка мішеневого поля до стрільби повинна проводитися приховано від військовослужбовців. З цією ж метою доцільно практикувати проведення стрільб на незнайомих для військовослужбовців стрільбищах і директрисах.

66. Для формування в особового складу психологічної стійкості в ході занять необхідно створювати військовослужбовцям зовнішні перешкоди: частіше проводити тренування в індивідуальних засобах захисту в умовах поганої видимості і погоди, встановлювати на шляху руху військовослужбовців різні перешкоди і загородження, обмежувати їхні дії за часом, впливати звуковими ефектами тощо. З метою удосконалення психологічних якостей підлеглих, командири при проведенні занять повинні нарощувати обстановку: змінювати характер цілей, місце і час їхньої появи, спосіб імітації або освітлення і ступінь маскування, ділянку місцевості і напрямок руху стріляючих, положення для стрільби і дії військовослужбовців (у пішому порядку, на БМП, БТР, з місця, у русі, у залежності від бойового завдання, що виконують), фізичне навантаження, характер впливу на військовослужбовців зовнішніх подразників. З цією метою при проведенні занять зі спостереження і визначення відстаней необхідно імітувати (за допомогою акустичних систем) вогонь зі стрілецької зброї, розриви снарядів і мін, шум двигунів техніки, що рухається, літаків, вертольотів, а в нічний час періодично освітлювати місцевість ракетами й іншими джерелами світла, застосовувати манекени з муляжами поранень і травм.

Готуючи особовий склад до стрільби різними способами, доцільно поступово збільшувати швидкість руху військовослужбовців (техніки), зменшувати час показу цілей, одночасно показувати на різних відстанях кілька цілей, змінювати способи маскування, показ цілей здійснювати в момент “вогневого впливу” противника і подолання різних перешкод і загороджень. Заняття доцільно проводити в будь-яку погоду (дощ, снігопад, туман тощо), у різний час доби, а також при задимленні і запиленості місцевості.

На мішеневому полі доцільно встановлювати й обладнувати перешкоди і загородження у вигляді окопів, протитанкових ровів, стінок і заборів, дротяних загороджень, малопомітних перешкод, імітувати розриви снарядів і мін за допомогою вибухових пакетів та імітаційних зарядів вибухових речовин, а в глибині мішеневого поля створювати контрольовані пожежі, задимлення місцевості і вживати інших заходів щодо відтворення картини бою.

При підготовці гранатометників ручних протитанкових гранатометів доцільно практикувати стрільби інертними гранатами по танках навчально-бойової групи, що рухаються на військовослужбовців. З танків необхідно попередньо знімати прилади освітлення, предмети ЗІП і устаткування, що закріплене на корпусі.

67. Сучасні технології визначили динамічний розвиток методик вогневої підготовки особового складу. Психологічна готовність до ефективного ведення вогню зі стрілецької зброї і стійкість окремого воїна до ведення вогню по живих цілях краще формується за допомогою лазерних імітаторів вогню. Їхніми елементами обладнується зброя та обмундирування військовослужбовців. Під час тренування військовослужбовців ведеться вогонь по живих цілях із використанням холостих набоїв, лазерний промінь точно відтворює траєкторію кулі. При ураженні цілі приймальний пристрій на обмундируванні солдата сприймає лазерний сигнал та ідентифікує уражену ціль, відсилаючи інформацію на центральний комп’ютер. Одночасно лазерний пристрій “жертви” відключає його зброю, що імітує втрату боєздатності і, відповідно, “смерть”. Ці пристрої не тільки дозволяють воїну відчути динаміку бою, але і побачити противника на мушці та зробити прицільний постріл. Військовослужбовці, що проходять таку підготовку, значно швидше набувають навички ведення стрільби з урахуванням людського фактора.

Психологічні тренінги під час вогневої підготовки значно збагачують знання ефективності застосування вогнепальної зброї. Наприклад, стрільба з напівавтоматичної зброї на відстані, що перевищує 50 м, більш ефективна у порівнянні із застосуванням автоматичного вогню. У нічний час, під час ведення вогню з будь-якої відстані, найефективнішою є стрільба короткими чергами (по три постріли). Смужка білої плівки, що наклеєна вздовж ствола, покращуватиме показники нічних стрільб; при цьому солдати, що звикли до корегування вогню за слідом трасуючих куль, під час стрільби звичайними патронами показують гірші результати, ніж ті, хто ніколи їх не використовував.

До сучасних тренінгових розробок відносяться методики перевірки здатності до ведення вогню у стресових ситуаціях.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 295; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.220.59.236 (0.007 с.)