Методика оцінювання психологічної підготовленості особового складу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика оцінювання психологічної підготовленості особового складу



 

36. Оцінка командиром підрозділу початкового рівня психологічної готовності особового складу до ведення бойових дій і стійкості до психотравмуючих факторів необхідна для підготовки початкових даних для планування психологічної підготовки. Вони, у свою чергу, потрібні для визначення дозування рівня психічних навантажень особового складу в процесі занять із бойової підготовки. Крім того, командир підрозділу повинен визначати рівень результативності психологічної підготовки особового складу по закінченні навчального року.

Поняття психологічної готовності включає безліч компонентів. Їх послідовна діагностика можлива, але дуже витратна за часом і під силу лише фахівцю-психологу з високим рівнем підготовки. Окрім цього, командиру підрозділу необхідно знати не тільки індивідуальний рівень психологічної готовності і стійкості воїна, але і рівень готовності підрозділу (групи, військового колективу), а це непроста сума індивідуальних показників.

Для визначення початкового рівня психологічної готовності і стійкості як індивідуальної (кожного військовослужбовця), так і підрозділу, встановлюється інтегральний показник, який може служити індикатором властивості, що діагностується, зважаючи на результати діяльності військовослужбовців при виконанні будь-яких нормативів навчально-бойової діяльності в умовах моделювання психологічних факторів (чинників) бою. Для цього командиру підрозділу необхідно організувати і провести контрольні заняття, в ході яких фіксуватимуться результати виконання будь-яких нормативів у нормальних умовах обстановки. Вказані заняття можуть бути плановими і позаплановими. У частинах (з’єднаннях) з цією метою можуть використовуватися поточні контрольні заняття або спеціально організовані заняття у плані підготовки до здачі підсумкової перевірки за рік.

Командир підрозділу достовірний висновок про психологічну підготовленість військовослужбовців до діяльності в бойових умовах, у ситуаціях небезпеки може зробити тільки за наслідками оцінки їх діяльності, що здійснюється при моделюванні різних психологічних факторів (чинників), характерних для бойової обстановки.

37. Командиром підрозділу оцінюється навчально-бойова діяльність військовослужбовців із виконання контрольних завдань і нормативів. Зіставляються результати виконання воїнами контрольних завдань і нормативів, у різному ступені наближених за психологічним змістом до умов бойової обстановки. Необхідність порівняння з діяльністю в нормальних умовах пояснюється можливістю віднесення помилок, що виникають через відсутність знань і навичок, на рахунок психологічної підготовки. Контрольні завдання складаються спеціально для кожного окремого військового фахівця та підрозділу з урахуванням завдань, що вирішуються ними в бойовій обстановці.

Контрольні завдання повинні:

- відповідати вимогам керівних документів і програм бойової підготовки;

- враховувати специфіку професійної діяльності військовослужбовців і відповідати потрібному рівню підготовленості;

- зважати на особливості різних видів бойової діяльності (наступ, оборона, марш, патрулювання, рейд тощо);

- охоплювати (по можливості) всі об’єктивно вірогідні варіанти бойових ситуацій.

При виконанні військовослужбовцями контрольних завдань і нормативів фіксується час виконання дій, їх послідовність, точність, завершеність. Основним критерієм правильності дій є виконання поставленого завдання, збереження життя і здоров’я людей, збереження зброї і матеріальних цінностей.

Виконання контрольних завдань і нормативів проводиться в два етапи, в послідовності, що найбільш сприяє моделюванню умов бою.

На початковому етапі виконання контрольних завдань і нормативів проводиться в нормальних умовах: військовослужбовці знаходяться у звичній для них обстановці, їм надається достатній час для виконання завдань.

На наступному етапі оцінки психологічної підготовленості перевірка контрольних завдань і нормативів здійснюється в умовах різного ступеня наближення за рівнем психічної напруженості до умов бойової обстановки залежно від оцінюваних категорій військовослужбовців за одним із двох варіантів:

1. Виконання завдання здійснюється в умовах впливу вторинних психологічних факторів (чинників) бою.

2. Виконання завдання здійснюється в умовах комплексного впливу первинного і вторинних психологічних факторів (чинників) бою.

Висновки про рівень психологічної підготовленості робляться на основі порівняння результатів виконання однотипних завдань підрозділом на кожному етапі.

38. Психологічну підготовленість підрозділу можна оцінювати як задовільну, якщо оцінка підрозділу за відповідними показниками бойової підготовки, отримана в умовах психічної напруженості, не нижче “добре” і не нижче відповідної оцінки цього ж підрозділу в нормальних умовах.

Психологічну підготовленість військовослужбовців слід вважати недостатньою, якщо обстежуваний підрозділ в умовах психічної напруженості отримав нижчу оцінку, ніж у нормальних умовах.

Якщо військовослужбовці в нормальних умовах отримали низькі оцінки (загальна оцінка – “незадовільно”), то рівень психологічної підготовленості оцінювати не можна через недостатній рівень спеціальних знань і навичок. Якщо військовослужбовці в умовах психічної напруженості отримали низькі оцінки, то рівень психологічної підготовленості є низьким.

Психологічна підготовленість особового складу може оцінюватися як задовільна лише в тому випадку, якщо в результаті її забезпечується збереження заданих параметрів виконання діяльності в умовах психічної напруженості, що відповідає бойовій обстановці.

Досягнутий рівень психологічної підготовленості військовослужбовців порівняно з первинним рівнем і є основним показником результативності процесу психологічної підготовки. Оцінювати результативність окремих заходів, направлених на формування психологічної готовності і стійкості військовослужбовців, таким чином представляється недоцільним; для цього можуть бути залучені експерти.

Перевірка здатності тієї або іншої категорії військовослужбовців виконувати певні види діяльності в умовах психічної напруженості, що викликана дією різних факторів (чинників) бойової обстановки, може бути здійснена тільки при майстерному моделюванні командиром підрозділу, керівником занять (інструктором) цих факторів (чинників). Тоді психологічна підготовка планується на наступний навчальний рік, з урахуванням отриманих оцінок.

39. У навчальних частинах (з’єднаннях) доцільно проводити спеціальні контрольні заняття (найчастіше вони будуть позаплановими). Форма організації занять у навчальних частинах (з’єднаннях) може бути різною. Наприклад, у формі спортивних змагань або здачі будь-яких нескладних нормативів (смуга перешкод, крос, лижна підготовка, плавання тощо).

Після того, як вказані вище заняття проведені та отримані результати діяльності кожного військовослужбовця в умовах моделювання психологічних факторів (чинників) бою, вони повинні порівнюватися з індивідуальними результатами з виконання тих же нормативів у звичайних умовах (коли не моделюються психологічні фактори (чинники) бою). Це необхідно зробити для того, щоб з’ясувати, наскільки змінені зовнішні умови виконання нормативу вплинули на якість діяльності, і на основі цього зробити висновок про ступінь готовності до впливу психологічних факторів (чинників) бою.

40. Визначення психологічної підготовленості військовослужбовців робиться з метою:

- оцінки підготовленості військовослужбовців (підрозділів) до дій у бойовій обстановці;

- контролю якості проведення психологічної і бойової підготовки;

- виявлення військовослужбовців, не здатних з будь-якого приводу вирішувати поставлені завдання в бойовій обстановці та інших важких (екстремальних) ситуаціях.

Психологічна підготовленість визначається у процесі проведення підсумкових перевірок, а також на планових і контрольних заняттях і навчаннях шляхом фіксації об’єктивних показників виконання нормативів бойової підготовки та діяльності військовослужбовців в умовах дії змодельованих психологічних факторів (чинників) бою. Під об’єктивними показниками діяльності розуміються її тимчасові, кількісні й якісні показники.

Командиром підрозділу, офіцерами групи перевірки для створення необхідного рівня психічних навантажень на військовослужбовців у ході контрольного заняття при відпрацюванні нормативів, що перевіряються, використовується не менше трьох прийомів моделювання психологічних факторів (чинників) бою для кожного військовослужбовця. Особливу увагу слід приділити відповідності дозувань психічних навантажень, що створюються на занятті, нормативним вимогам. При підготовці до контрольного заняття командир підрозділу відібрані для застосування прийоми моделювання психологічних факторів (чинників) бою повинен звести в єдину таблицю (додаток 4).

41. Індивідуальна оцінка психологічної підготовленості військовослужбовця за виконання декількох нормативів і оцінка підрозділу (групи) за виконання нормативів у складі підрозділу за предметами навчання зі змодельованими психологічними факторами (чинниками) бойової обстановки визначається за оцінками, отриманими за виконання кожного нормативу, і вважається: “відмінно”, якщо не менше 90% перевірених нормативів оцінені позитивно, при цьому більше 50% нормативів оцінено “відмінно”; “добре”, якщо не менше 80% перевірених нормативів оцінені позитивно, при цьому більше 50% нормативів – не нижче “добре”; “задовільно”, якщо не менше 70% нормативів оцінені позитивно, а при оцінці за трьома нормативами позитивно оцінені два, один з них – не нижче “добре”.

Оцінка за виконання одиночних нормативів підрозділу з урахуванням змодельованих психологічних факторів (чинників) бою виводиться за індивідуальними оцінками військовослужбовців і визначається: “відмінно” – якщо не менше 90% воїнів отримали позитивні оцінки, при цьому більше 50% з них отримали оцінку “відмінно”; “добре” – якщо не менше 80% військовослужбовців отримали позитивні оцінки, при цьому більше 50% з них отримали оцінку не нижче “добре”; “задовільно”, якщо не менше 70% воїнів отримали позитивні оцінки.

При перевірці нормативів з урахуванням змодельованих психологічних факторів (чинників) бою, що виконуються комплексно у складі підрозділу і одиночно, загальна оцінка підрозділу, частини (з’єднання) за їх виконання визначається: “відмінно”, якщо перша оцінка “відмінно”, а друга – не нижче “добре”; “добре”, якщо перша оцінка “добре”, а друга – не нижче “задовільно”; “задовільно”, якщо обидві оцінки не нижче “задовільно”.

42. Безпосередня оцінка психологічної готовності і стійкості особового складу підрозділів, частин (з’єднань) виводиться за кількісними сумарними показниками кожного військовослужбовця. Якщо в підрозділі, частині (з’єднанні) більше 50% військовослужбовців не виконують норматив в ускладнених умовах (з моделюванням психологічних факторів (чинників) бойової обстановки), то він обмежено готовий до реальної бойової діяльності та виконання завдань за призначенням, а якщо понад 70% – то не готовий повністю.

Провівши контрольні заняття з визначення психологічної підготовленості особового складу, командир підрозділу зобов’язаний проаналізувати отримані результати і після цього вирішити такі питання:

1. Розподілити всіх військовослужбовців підрозділу за чотирма групами:

- повністю готові;

- готові;

- не повністю готові;

- не готові.

2. Визначити заходи з організації індивідуальної роботи з кожним військовослужбовцем і спланувати порядок (програму) подальших психологічних навантажень.

Окрім цього, можуть проводитися заходи, пов’язані з комплектуванням екіпажів (розрахунків), відділень з урахуванням рівня індивідуальної готовності кожного військовослужбовця підрозділу.

Проведення всіх описаних вище заходів вимагає моральних і психічних зусиль з боку командирів підрозділів і відповідних матеріальних витрат та інших ресурсів. Дана робота все ж таки повинна проводитися, якщо ми бажаємо дійсно грамотно проводити психологічну підготовку особового складу і мати по-справжньому боєздатні підрозділи.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.154.65 (0.014 с.)