Проведення вправи виконання ситуаційних завдань воїном-розвідником під час цільової психологічної підготовки

Керівник заняття (інструктор) починає заняття з пояснення особовому складу, що таке розвідка. Найкращий начальник розвідки і найкращий командир будь-якого підрозділу стає безпорадним, якщо отримані донесення є неточними і неповними. Чітка і ясна картина створюється на основі інформації; а вона надходить від солдатів і сержантів, які знаходяться в дозорі, авангарді чи ар’єргарді, які можуть доповісти, що відбулося, коли і де. Тому для того, щоб провести розвідку в умовах, що наближені до бойових, необхідно створити відповідну обстановку.

Якщо ви хочете мати добре організовану розвідку, не навчайте своїх розвідників і спостерігачів (дозорних) роботі командира взводу розвідки (або начальника розвідки) і не змушуйте начальника розвідки (командира розвідувального підрозділу) виконувати обов’язки розвідника. Кожний повинен знати і розуміти завдання і різницю між збором розвідувальних даних та інформацією. Часу недостатньо, щоб навчити кожного солдата або сержанта тонкощам роботи командира розвідувального підрозділу.

Мета вправи: навчити воїнів здобувати точні відомості для їх опрацювання командиром розвідувального підрозділу або начальником розвідки; навчити особовий склад правильно встановлювати місцезнаходження противника й оформляти про нього донесення.

Типові ситуаційні завдання, що можуть виконуватись у вправі з підготовки воїнів-розвідників:

1. Планування дій патрулів.

2. Встановлення зв’язку між спостерігачами (спостережними пунктами).

3. Тренування оформлення достовірної і конкретної інформації.

4. Планування контррозвідки.

5. Використання авіації як засобу отримання інформації.

Додаткові умови виконання вправи:

- розвідувальна діяльність повинна здійснюватися у комплексі зі всією іншою діяльністю особового складу підрозділу;

- досягти реалістичності і правильної імітації противника та його маневру;

- навчання розвідувальній діяльності необхідно включити у всі практичні польові заняття при відпрацюванні всіх навчально-бойових завдань;

- при підготовці особового складу необхідно використовувати збір відомостей як засіб встановлення слабких і сильних сторін підрозділів (частин, з’єднань), включаючи як свої війська, так і тих, хто діє проти вас (умовного противника – за рішенням керівника занять (інструктора).

 

Засоби навчання:

- ділянка місцевості від 1 до 8 км;

- манекени, що імітують людські трупи;

- інженерні загородження;

- імітаційні вибухові засоби.

Методика проведення вправи

Завдання вправи: рух військовослужбовця (або групи від 2-х до 9-ти чоловік) за встановленим маршрутом, на якому створені об’єкти, подібні тим, які можуть зустрітися за бойових умов. У кожного об’єкта солдат (старший групи) або призначений ним військовослужбовець) повинен писати донесення (за встановленим зразком на підготовленому бланку) про те, що він (вони) бачать, а на зворотному боці бланка записувати своє рішення. Запис рішення повинен бути коротким, наприклад: “обшукав труп”, “доповів про наявність мінного поля”, “виявив і зняв розтяжку” тощо.

Маршрут повинен проходити на 1-2 км по лощині, яру, руслу струмка або через ліс, поле. Якщо керівник заняття обмежений місцевістю, можна обійтися і ділянкою 200 х 200 м; якщо місцевість дозволяє і ви хочете потренувати особовий склад руху за азимутом (компасом, картою), подовжте маршрут до 8 км за різними азимутами. Останній спосіб рекомендується з деяких причин, зокрема тому, що військовослужбовець (група), якщо збивається з даного напрямку, то пропустить будь-який із об’єктів.

Керівнику занять (інструктору) рекомендується внести елемент змагання, зараховуючи за кожну перешкоду певну кількість балів. Можна встановити заохочувальні призи. Їх необхідно вручати перед строєм або під час офіційної церемонії після проведення занять. Переможці заслуговують на таке визнання.

Деяка місцевість для проведення вправи повинна бути підготовлена таким чином.

Керівнику занять (інструктору) категорично забороняється присвоювати етапам маршруту цифрове значення, наприклад, №1, №2 … №5 тощо. Замість цього необхідно їх вказувати за номерами донесень, що оформляються військовослужбовцями (групою). У цьому випадку завжди можна виявити, з чим стикається солдат (група). Перед тим, як воїн-розвідник (група) приступає до виконання завдання, керівник заняття (інструктор) повинен довести йому таку ввідну (описати ситуаційне завдання): “Ви ведете розвідку на території противника. Ваша група потрапила у засідку. Ви відійшли, відстрілюючись, щоб не загинути або не потрапити в полон. Тепер ви один (або окрема група). Продовжуйте виконувати завдання і після цього верніться у пункт збору (доводяться координати або точка на карті). Рухатися необхідно за цим маршрутом (доводиться маршрут руху на карті або окремо підготовлений за азимутами)”.

Керівник заняття (інструктор) повинен вручити солдату (старшому групи) аркуш паперу, на якому вже визначена схема маршруту або декілька азимутів, і дає вказівку: “Пишіть донесення про все, що побачите. Начальнику розвідки (командиру підрозділу) необхідна інформація про противника. Треба бути уважним і наполегливим. Якщо знайдете якийсь ворожий документ, то повинні були б взяти його, але не робіть цього, просто на зворотному боці свого донесення напишіть своє рішення і залиште те, що ви знайшли для інших (хто буде рухатися за вами). Пам’ятайте про своє завдання і доберіться у визначений пункт збору. Чим більше інформації ви здобудете, тим буде краще для вашого підрозділу і для вас”.

Воїн-розвідник (група) у повній амуніції, озброєний АК-74, з магазинами, спорядженими холостими набоями, відправляється за маршрутом, де йому зустрічаються такі об’єкти:

1. Розбитий автомобіль (інша техніка), навколо якої вогнища пожежі, що імітуються підпаленими покришками коліс. Машина може бути перевернута у канаву. На місці водія – труп (манекен, одягнутий у військову форму) залитий кров’ю (застосовується фарба, влітку краще кетчуп, так як на нього злітаються мухи); на документах водія м’ясні крихти і кров (необхідно взяти відходи із сирого м’яса або трошки сирої печінки).

Біля водія лежить розкрита карта, просочена кров’ю. Машина завантажена ящиками з “боєприпасами”, що мають незнайоме маркування (попередньо треба визначитися, маркування якої країни використовувати – на рішення керівника занять (інструктора).

Машина “горить” (під нею розпалили вогонь із купою свіжого хмизу, листя або іншого матеріалу, що створює дим), тому деякі солдати (або група) не будуть підходити близько. Треба зробити так, щоб в окремих місцях біля машини земля також горіла і диміла. Нижче надається варіант бальної системи оцінки дій солдата (групи) при знаходженні (зіткненні) з різними об’єктами на заданому йому напрямку руху.

У даному випадку воїн-розвідник (командир групи) повинний відповісти на такі питання і зазначити це у донесенні:

Тип (марка) машини – 5 балів.

Де знаходиться? (вказати координати карти) – 5 балів.

Коли знайшли (час) – 2 бали.

Наявність вантажу – 3 бали.

Який вантаж (маркування, з чого складається) – 3 бали.

Взяв із собою документи (тобто написав про це на зворотному боці донесення) – 10 балів.

Загальна можлива максимальна кількість балів – 28.

2. Мертвий парашутист. Необхідно списану польову форму одягу набити соломою. Надіти на манекен справжні парашутні лямки і поряд розгорнути порваний парашут. На ноги манекена треба одягти черевики. Облити “кров’ю” шию і руки (їх можна зробити з будь-яких м’ясних відходів. Це дозволить не робити голову. Поряд покласти розбитий шолом, у який насипте невеликі шматки битого каміння, вимазаного “кров’ю”. Парашутист повинний мати іноземні знаки розрізнення, особливо шеврони і погони, або емблеми частини. Покладіть манекен так, щоб одне коліно було піднятим; не кладіть його пласко! В одну з кишень покладіть будь-який документ. Військовослужбовцю (командиру групи) треба відповісти на такі питання і заповнити бланк донесення:

Що виявлено? – 5 балів.

Коли виявлено? – 2 бали.

Де виявлено? – 5 балів.

Дії воїна-розвідника (командира групи):

- взяв документи, тобто написав про це на зворотному боці донесення – 10 балів;

- взяв документи (написав про це), але не зазначив знаки розрізнення – 5 балів.

Максимальна можлива кількість балів – 29.

3. Мінне поле з підірваною машиною (можна використати кузов будь-якої легкової машини). Машина обгоріла, колеса відірвані. Водія не має, ні живого, ні мертвого. Кругом мертва тиша і пустота, тільки поряд із машиною воронка від вибуху. Якщо воїн спостережливий, він замітить, що в ній щось є (міни). Поблизу розкидані особисті речі: муляжі зброї, шолом, речові мішки, ремені, протигази тощо. Все свідчить про те, що хтось був у машині, але поспіхом її покинув. На ділянці мінного поля можна поставити декілька “розтяжок” і замінованих пасток.

Треба відповісти на питання і заповнити бланк донесення. Прийняти рішення на зворотному боці бланка донесення.

Що виявлено (марка машини)? – 5 балів.

Коли виявлено? – 2 бали.

Де виявлено? – 5 балів.

Детально описати обстановку – 8 балів.

Детально описати мінне поле, виявлені розтяжки і пастки – 8 балів.

Якщо за допомогою підручних засобів відмічено межі мінного поля – 6 балів.

Загальна максимальна кількість балів – 34.

4. Покинута протитанкова граната або артилерійська позиція.

Зробіть хибну гармату (міномет), за якою можна визначити калібр, розмір і тип системи, незвичної для ЗС України. Поряд треба покласти декілька “трупів”. На деяких ящиках для боєприпасів необхідно зробити іноземне маркування, відповідно до калібру гармати. Розкидайте декілька ворожих листівок із пропозицією здаватися в полон. Зробіть так, щоб було схоже на те, що вони призначались для стрільби спорядженим снарядом із гармати; начебто розрахунок протитанкової гармати отримав їх помилково.

Питання, на які треба відповісти у донесенні:

Що виявлено? Який тип гармати, калібр? – 6 балів.

Коли виявлено? – 2 бали.

Де виявлено? – 5 балів.

Повідомлення про знайдені документи у вбитих – 2 бали.

Повідомлення про те, що гармата виведена з ладу і розрахунок вбито – 5 балів.

Дії розвідника:

- взяв листівку із пропозицією про здачу в полон (або вказав, що взяв) – 2 бали.

Усього – 22 бали.

5. Вогонь противника. Організовуйте його як вважаєте за потрібне, за своїм рішенням. Взагалі двох кулеметів ПК і 2 солдатів імітаційної команди буде достатньо, але їх треба забезпечити достатньою для цього кількістю холостих набоїв та піротехнічних засобів, щоб створити враження, що живої сили противника більше, ніж насправді. Треба заздалегідь дати вказівку старшому імітаційної групи, щоб вони знаходились на визначеній позиції, змінювали місце стрільби тільки в межах цієї позиції на безпечній дистанції від тих, хто рухається за визначеним маршрутом.

Питання для донесення:

Що виявлено? (ворожі кулемети, стрілки) – 4 бали.

Скільки? (для того, щоб отримати 10 балів, солдат (група) повинен визначити сили противника з точністю до 90%; якщо на позиції 2 кулемети і 8 стрільців, він повинен вказати у донесенні: 2 кулемета і 7 стрільців).

Коли виявлено? – 2 бали.

Де виявлено? – 5 балів.

Дії розвідника:

- відкрив вогонь – 15 балів;

- не відкрив вогонь – 0 балів.

Загальна кількість балів – 36.

6. Завал на дорозі. Використовуйте колоди, гілки, бочки, ящики або будь-який інший матеріал, щоб завалити дорогу або стежку. Матеріал повинний бути справжнім і тяжким, проте можна обійтися і легкими матеріалами, коли використовуються міни-сюрпризи. Біля завалу розмістити “труп” солдата противника, з кишені якого стирчить карта. Ця карта з’єднана із замаскованим проводом, який при натягуванні підриває заритий у землю на відстані декількох метрів детонуючий шнур. У самому завалі використовуються різноманітні міни-сюрпризи і протипіхотні дротяні загородження. Якщо у вас немає можливості змоделювати навчальні фугаси, поставте колоди, обрізки дощок і ящики таким чином, щоб вони падали при натягуванні дроту, який зацеплюється. Один “ворожий” солдат імітаційної групи повинний заховатися поблизу і спостерігати за тим, як проходять солдати, і знову встановлювати міни-сюрпризи. Коли воїн-розвідник (група), який рухається за визначеним маршрутом, йде далі, “противник” робить два постріли і дивиться, чи буде по ньому відкрито вогонь у відповідь. Потім він швидко встановлює нові міни-сюрпризи, якщо старі були підірвані.

Питання:

Що виявлено? – 5 балів.

Коли виявлено? – 2 бали.

Де виявлено? – 5 балів.

Дії розвідника:

- відкрив вогонь у відповідь по “ворожому” солдату – 8 балів;

- доповів (зазначив на зворотному боці бланка донесення) про міни-сюрпризи – 8 балів;

- підірвав міну-сюрприз – мінус 15 балів.

Загальна максимальна кількість – 28 балів.

7. Засідка. Організовується керівником занять (інструктором) для того, щоб тримати воїна-розвідника (групу) в постійній готовності до дій, дати їм проявити бойові якості. Найважливіше відкрити вогонь по противнику. У засідці знаходиться тільки один “ворожий” солдат, він не стріляє, але несподівано наводить зброю і кричить: “Стій, буду стріляти!”, “Руки вгору!”. У цей час солдати (група) повинні знаходитися один від одного на відстані до 50 м. У “ворожого” солдата боєприпасів немає, тому він не стріляє. Він блефує. Це дозволяє тому солдатові, що навчається, проявити ініціативу: відкрити вогонь, втекти (поблизу повинно бути укриття або яр, рів, кущі тощо) або захватити противника.

Питання, які треба з’ясувати:

Що виявлено? – 3 бали.

Коли виявлено? – 3 бали.

Дії воїна-розвідника (групи):

- відкрив вогонь по противнику – 12 балів;

- захватив противника (вилучив зброю, обшукав) – 12 балів.

Якщо солдат напористий і захоплює противника, останній показує йому аркуш паперу, на якому написано: “Полонений взятий. Залиште ворожого солдата на місці. Цей аркуш є підтвердженням того, що полонений захвачений. Продовжуйте рух за встановленим маршрутом”.

Загальна максимальна кількість балів – 30.

8. Розбитий літак (вертоліт). Уламки літака (вертольота) димлять і горять. Можна їх зімітувати з підручного матеріалу. Допускається імітація іншого об’єкта (закинута зруйнована будівля, ворожа траншея або інша інженерна споруда тощо). Треба покласти в об’єкт манекен, що імітує труп ворога, залитий “кров’ю”. На об’єкті повинні бути документи (карти, цифрові носії (диски), в кишенях “трупа” також.

Питання, які треба з’ясувати і заповнити бланк донесення:

Що виявлено? – 5 балів.

Коли виявлено? – 5 балів.

Дії воїна-розвідника (групи):

- відмітив на зворотному боці бланка донесення, що є документи, – 3 бали;

- взяв документи – 6 балів.

Загальна кількість балів – 22.

Цей останній об’єкт можна і не використовувати, однак він рекомендується, з ним загальна кількість балів складе – 233, без нього – 211. Відповідно керівник заняття (інструктор), виходячи із кількості балів, може перевести їх у п’ятибальну шкалу оцінок за потребою.

Керівник заняття (інструктор) повинен відправляти солдата (групу) із початкового пункту через кожних 6-7 хвилин. Це дозволить пропускати 10 чоловік особового складу за годину (або 3-4 розвідувальні групи).

Однак зазначимо, якщо пропускати більшу кількість військовослужбовців, тоді це призведе до зникнення реальності обстановки. Керівник заняття (інструктор) може перевірити кожного окремого солдата; вправа дозволяє внести елемент змагальності. Треба добиватися хороших результатів. Не кожний день вдається проводити подібні вправи, тому треба дозволити кожному солдатові проявити себе і свої здібності.

На маршруті зустрічаються вісім об’єктів, тому у кінцевому пункті кожний солдат або група повинні мати мінімум 8 донесень, на звороті яких повинно бути записано, що він зробив (або зробив би), оскільки мова йде про документи. Донесення здаються і потім оцінюються.

Керівнику занять (інструктору) забороняється ставити у кінці маршруту стіл для збору донесень. Замість цього треба підготувати замаскований і обладнаний спостережний (командний) пункт з виставленою охороною.

Забороняється вивішувати напис “Фініш”, треба дозволити кожному воїну (або групі) знайти свій шлях до підрозділу. Він повинний знайти свій підрозділ за будь-якими зовнішніми ознаками або завдяки знайомим людям.

Коли воїн приходить, його направляють до керівника занять (інструктора), де він спільно з іншими офіцерами і сержантами розбере його донесення і рішення, ґрунтуючись на тому, що записав солдат. Покажіть кожному солдатові важливість здобутих ним даних. Після того, як всі солдати групи заповнять завдання, необхідно провести загальний розбір (до 30 хвилин) і на ньому показати, яке значення з точки зору розвідки має кожний об’єкт, які є позитивні і негативні результати тренування.

Ця вправа, окрім її цінності для розвідки і здобуття інформації, дає можливість навчати, перевіряти і тренувати у вмінні приховано пересуватися; самостійності в діях; вмінню бути спостережливим і наполегливо діяти; складати донесення і рухатися до розташування свого підрозділу.

Вправа забезпечує одиночну (групову) підготовку військовослужбовця (підрозділу) будь-якого роду військ, тому що будь-який солдат може опинитися на ворожій території і повинен повернутися до свого підрозділу; зібрати і доповісти інформацію про противника.

Донесення кожного солдата (групи) повинні бути розглянуті й оцінені подібно до тестових завдань з тією метою, щоб військовослужбовці отримали конкретні вказівки щодо складання донесення та його точності. Ви побачите, що такий прийом підготовки військовослужбовців зацікавить їх, викличе інтерес. Він допоможе керівнику заняття (інструктору) правильно оцінити можливості кожного військовослужбовця. Необхідно вести облік діяльності кожного військовослужбовця – це допоможе командиру підрозділу вірно використовувати воїнів у майбутньому. Об’єкти, що показані у цій вправі, мали апробацію при підготовці військовослужбовців в арміях провідних країн світу. Однак, за бажанням, можна створити й інші за рішенням командира підрозділу.

 

Додаток 9

 

 

 

Додаток 10

Схема поведінки