Навчально-тренувального комплексу

“Стежка розвідника”

 

Основою підготовки особового складу підрозділів військової розвідки є польовий вишкіл воїнів-розвідників. Тому основні зусилля командирів (штабів) всіх ступенів повинні бути спрямовані на створення і постійне вдосконалення польової навчально-матеріальної бази.

Нові технології, що застосовуються в техніці та озброєнні, підсилення вимогливості до підготовленості розвідувальних підрозділів, морально-психологічних якостей воїнів-розвідників висувають складніші завдання у створенні польової навчально-матеріальної бази для підготовки воїнів-розвідників та особового складу підрозділів спеціального призначення.

Навчально-матеріальна база підготовки особового складу розвідувальних підрозділів та підрозділів спеціального призначення повинна відповідати таким вимогам:

- забезпечити високий рівень польового вишколу в умовах, максимально наближених до бойової обстановки, виключити шаблонність у навчанні, послаблення і спрощення;

- дозволяти командирам підрозділів (інструкторам) найповніше відтворювати обстановку сучасного бою, у тому числі й її психологічний вплив на тих, хто навчається;

- сприяти засвоєнню матеріалу, що вивчається, і забезпечити виконання навчально-бойових завдань у короткі терміни з максимальним залученням особового складу;

- поєднувати навчання з контролем за діями тих, хто навчається;

- відповідати новітнім досягненням науки, техніки і раціоналізаторської думки, бути простою і надійною в управлінні.

Польову начально-матеріальну базу складають об’єкти і поля, призначені для проведення тактичних, тактико-спеціальних занять і навчань, виконання навчальних стрільб, водіння бойових машин, а також для повітрянодесантної підготовки, боротьбі з танками, БМП, протитанковими засобами і низьколітними літаками, вертольотами противника, захисту від зброї масового ураження і запалювальної зброї, а в окремих районах – для навчання діям в особливих умовах.

Одним з основних об’єктів польової навчально-матеріальної бази розвідувальних підрозділів та частин спеціального призначення, що забезпечує завдання загальної, спеціальної і цільової психологічної підготовки, інтегрованої в тактичну (тактико-спеціальну) підготовку, є Навчально-тренувальний комплекс “Стежка розвідника”.

 

На багатьох навчальних полях для якіснішої розвідувальної підготовки створюється (на рішення командира частини (з’єднання) система траншей і окопів, де в повному обсязі обладнуються інженерні загородження. На позиціях розміщуються макети озброєння і бойової техніки (танки, БМП, бронетранспортери, автомобілі тощо), будівлі. На місцевості виставляються муляжі солдатів (манекени), пошкоджена техніка, що дозволяє тим, хто навчається, реально сприймати обстановку і наглядно вирішувати такі навчальні завдання, як пошук, наліт, засідка, ведення спостереження, розвідка боєм, рейд тощо.

Розглянемо основні типові елементи “Стежки розвідника”.

Зазвичай “Стежка розвідника” обладнується на фланзі Навчального центру в районі проведення табірних зборів розвідувальних підрозділів.

“Стежка розвідника” є сукупністю інженерних загороджень і перешкод, призначена для формування в особового складу фізичної витривалості, сміливості, рішучості і винахідливості, навичок у пересуванні по пересіченій місцевості, а також для відпрацювання способів подолання різних перешкод і прийомів нападу на супротивника. Вона повинна мати протяжність не менше 600 м і обладнується такими перешкодами, які розміщуються одна за одною у встановленому порядку:

1. Дощата огорожа (рис. 7.1) заввишки 2 м, що складається з чотирьох ділянок завдовжки по 3 м кожна. Ліва ділянка – з вертикальним розташуванням дощок, права – із похилим, верх рівний; середні ділянки – із загостреними кінцями дощок. Огорожа долається способами “зачепом” і “на силу”.

2. Цегляні стінки з проломами (рис. 7.2) завдовжки 4 м, заввишки 2 м. Кожна стінка має довільну форму і один пролом. Долається або через проломи – головою вперед; або перелазом з опорою на груди.

 

Рис. 7.1. Дощата огорожа

 

 

Рис. 7.2. Цегляні стінки з проломами

3. Стандартна огорожа (рис. 7.3) завдовжки 6 м, заввишки 2,5 м має два ряди огорож через 4 м. Кожен ряд складається із залізобетонних стовпів із консолями, що нахилені під кутом 45⁰ на зовнішній бік. Між стовпами натягнута металева сітка, а на консолях – колючий дріт у 3-4 ряди. Нижній край металевої сітки огорожі заглиблюється в землю. Долається з використанням дощок, фашин тощо.

 

Рис. 7.3. Стандартна огорожа

4. Напівзруйнована будівля (рис. 7.4) завдовжки 12 м, заввишки 5 м (до вікон 2 поверху) є стіною, обладнаною пожежними сходами (з торця), вікнами на 1 поверсі (з рамами і розбитим склом), перехідними сходами і зруйнованою підлогою 2 поверху. Призначена для відпрацювання прийомів проникнення у напівзруйновану будівлю через вікна, перемички поверхів, по пожежних сходах, за допомогою мотузок і іншими можливими способами.

 

Рис. 7.4. Напівзруйнована будівля

 

5. Огорожі з каменя (рис. 7.5) завдовжки 4 м, заввишки 2 м кожна, поверхня нерівна. Долаються способами: “на силу”, з опорою ногами на виступи; з опорою на стегно, спину або плечі товариша.

 

Рис. 7.5. Огорожі з каменя

 

Рис. 7.6. Ходи сполучення

 

6. Ходи сполучення (рис. 7.6) завдовжки 8 м, завглибшки 1,5 м, обшиті колодами і перекриті ділянкою траншеї. Призначені для навчання прихованому пересуванню по траншеях і ходах сполучення.

7. Окоп для гранатомета (рис. 7.7) є обшитою колодами ділянкою траншеї. Супротивник у траншеї позначається двома поясними (ростовими) мішенями. Окоп служить для навчання влучному киданню гранат у ціль.

Рис. 7.7. Окоп для гранатомета

 

8. Вертикальні стінки (рис. 7.8) виготовляються із дощок (колод) або залізобетонних плит заввишки 4,5 і 6 м, шириною по 2,5 м кожна. Призначені для відпрацювання прийомів подолання високих гладких вертикальних поверхонь і формування в особового складу сили і спритності.

 

Рис. 7.8. Вертикальні стінки

Долаються за допомогою каната (мотузки) з вантажем (“кішкою”), перекинутим через стінку, а також за допомогою товариша або спираючись на жердину.

9. Цегляна стінка і рів із водою (рис. 7.9). Довжина стінки 8 м, висота 2,5 м. Зверху на стіні зацементовано бите скло. За нею знаходиться рів із водою шириною 6 м, через який перекинуто дві колоди. Перешкода служить для формування в особового складу витривалості, спритності і кмітливості. Цегляна стінка долається за допомогою товариша, з використанням різних настилів, що зроблені з підручного матеріалу. Рів долається по колодах.

10. Фасади будівель (рис. 7.10) загальною висотою 5 м і шириною 3 м кожний. З тильного боку правого фасаду на балці з опорою підвішуються жердина і канат, за лівим фасадом обладнується майданчик із розбитими сходами. Фасади служать для навчання кидання гранат у вікна і швидкому проникненню в будівлю. Фасади долаються “на силу” або за допомогою товариша.

 

Рис. 7.9. Цегляна стінка і рів із водою

 

Рис. 7.10. Фасади будівель

 

11. Ділянка для тренування у знятті чатового (рис. 7.11) обсаджується чагарником, невеликими деревами або обладнується іншими природними укриттями. На ділянці встановлюються чучела, манекени і знімне устаткування (мішені, макети бойової техніки, озброєння тощо). Зняття чатового здійснюється за допомогою ножа або прийомів рукопашного бою.

 

 

Рис. 7.11. Ділянка для тренування у знятті вартового

12. Лінія зв’язку (рис. 7.12), змонтована на двох стандартних телефонних стовпах заввишки 6-8 м із проводами, призначена для навчання лазінню по гладких вертикальних стовпах за допомогою підручних засобів і підключенні апаратів для підслуховування переговорів, а також для навчання способів виведення ліній зв’язку з ладу. Відстань між стовпами 20 м.

Рис. 7.12. Лінія зв’язку

 

13. Дротяна загорожа на низьких кілках (рис. 7.13) завдовжки 10 м і шириною 4,5 м. Долається переповзанням під нею або за допомогою накинутих настилів (із гілок, соломи), дощок, жердин.

 

 

Рис. 7.14. Дротяна загорожа на низьких кілках

 

14. Дротяна загорожа із спіралей (рис. 7.15) у два яруси завширшки 3 м, завдовжки 6 м, висотою 1 м. Долається за допомогою накинутих настилів, дощок, жердин або стрибком із жердиною.

 

 

Рис. 7.15. Дротяна загорожа із спіралей

 

15. Малопомітна перешкода (рис. 7.16) довжиною 18 м, шириною 10 м долається розтягуванням дротяних загороджень за допомогою кішок і крюків або долається по накинутих настилах або жердинах.

 

Рис. 7.16. Малопомітна перешкода

16. Дротяні загородження на високих кілках (рис. 7.17) висотою 1 м, довжиною 10 м, шириною 3 м (у чотири ряди). Долається по дошках, накинутих на дріт.

Рис. 7.17. Дротяні загородження на високих кілках

 

17. Ділянка залізниці (рис. 7.18). Довжина ділянки 10 м, ширина насипу 2 м. Має два лази шириною і висотою 0,8-0,9 м кожний, прокладені під насипом поперек дороги.

 

 

Рис. 7.18. Ділянка залізниці

 

Ділянка призначена для навчання особового складу долати залізничні полотна і тренувань у проведенні спеціальних заходів. Долається ділянка по лазах або переповзанням через насип.

 

18. Ділянка каналізації (рис. 7.19) обладнується двома парами каналізаційних колодязів (вхідні і вихідні), сполученими між собою залізобетонною трубою діаметром 0,8-0,9 м, завдовжки 10-20 м, укладеною на глибині до 2 м. Ділянка служить для навчання розвідників прихованому проникненню до об’єктів у населених пунктах.

 

Рис. 7.19. Ділянка каналізації

 

19. Рів із водою і засобами його подолання (рис. 7.20) шириною 10 м, завдовжки 12 м.

 

Рис. 7.20. Рів із водою і засобами його подолання

 

Призначений для формування в особового складу сміливості і спритності в подоланні невеликих каналів, річок та інших природних і штучних перешкод. Засоби подолання рову: підвісна колода, що коливається, місток, канат із страхувальною мотузкою тощо.

20. Сходи похилої драбини із чотирьох секцій (рис. 7.21). Довжина сходів 12 м, висота 1,5-3 м, призначена для тренування в особового складу сили, спритності, сміливості. Долається на руках “перехопленням” і за допомогою ніг.

 

 

 

Рис. 7.21. Сходи похилої драбини із чотирьох секцій

Заняття на “Стежці розвідника” організовує і проводить особисто командир роти, а заняття на навчальних місцях (ділянках) – командири взводів і відділень.

Заняття включають вивчення техніки подолання окремих перешкод, кидання гранат, виконання прийомів рукопашного бою щодо нападу і самозахисту, зняття чатового, а також тренування у подоланні перешкод.

Навчання подоланню “Стежки розвідника” доцільно починати на окремих перешкодах, даючи воїнам більше часу на їх подолання і надаючи їм допомогу. Потім кількість подоланих перешкод слід збільшувати, а час на їх подолання скорочувати. При подоланні складних перешкод у складі групи або підрозділу особовий склад оволодіває навичками взаємодопомоги.

Комплексне тренування включає як подолання окремих ділянок “Стежки розвідника ” з киданням ручних гранат і виконанням прийомів нападу і самозахисту, так і виконання контрольної вправи в цілому.

На заняттях з подолання “Стежки розвідника” необхідно широко застосовувати змагання між окремими розвідниками, парами і відділеннями (групами) на швидкість подолання окремих перешкод, ділянок “стежки”, на точність кидання гранат і правильність виконання прийомів нападу і самозахисту, а також включати біг на швидкість і витривалість.

Після засвоєння прийомів подолання перешкод за елементами і проведення комплексного тренування слід проводити контрольне подолання перешкод, а потім виконувати контрольну вправу в цілому із застосування вибухових імітаційних засобів, вогневих зон, димових завіс і шумових ефектів (стрільба холостими патронами з автоматів і кулеметів) на всіх ділянках.

Основною формою навчання розвідників прийомів і дій на “Стежці розвідника” є навчальні заняття з тактичної підготовки, а відпрацювання дій за елементами проводиться на заняттях з фізичної, вогневої, інженерної підготовки, зв’язку, в ході проведення польових виходів, а також у години самостійної підготовки.

На заняттях по вказаних предметах навчання при загальній і цільовій їх спрямованості, підготовці до умілих, швидких і вправних дій розвідників у тилу противника необхідно пов’язувати навчальні питання з подоланням комплексу перешкод “Стежки розвідника”, вирішуючи такі конкретні завдання:

1. Навчання техніки подолання перешкод, кидання гранат і ножів, а також тренування у виконанні спеціальних прийомів і дій у комплексному поєднанні.

2. Розвиток і вдосконалення у розвідників швидкості в діях, сили, спритності і витривалості.

3. Виховання морально-психологічних якостей – сміливості, упевненості у своїх силах, ініціативи і винахідливості.

Готуючись до заняття з подолання перешкод на “Стежці розвідника”, керівник заняття повинен з’ясувати завдання і зміст майбутнього заняття, якому з навчальних питань приділити особливу увагу і скільки часу виділити для подолання тієї або іншої перешкоди, вивчити відповідні статті Настанови з фізичної підготовки, інші курси (стрільб, водіння тощо) і допомогти помічникам (командирам взводів, відділень) скласти план проведення заняття.

Кожен керівник по-своєму підходить до складання плану і викладу змісту навчального питання, проте у будь-якому випадку в плані повинно бути обов’язково відображено наступне:

- навчальні цілі заняття;

- матеріально-технічне забезпечення;

- порядок дотримання заходів і правил безпеки;

- час, що відводиться на вивчення окремих вправ, і тренування в їх виконанні;

- час для відпочинку;

- найменування навчальних місць;

- найменування основних і підготовчих вправ для кожної частини заняття;

- кількість повторень кожної вправи;

- розміщення особового складу, час і порядок їх пересування між навчальними місцями;

- методичні прийоми навчання;

- система стимулювання особового складу, порядок і правила її застосування (як негативні стимули, так і позитивні);

- зміст комплексного тренування і порядок його проведення (якщо воно проводиться).

У ході занять з тактичної підготовки “Стежка розвідника” долається за умовою одного із ситуаційних завдань однієї вправи. Виконання наступних ситуаційних завдань є контрольним. Керівник заняття, виходячи з теми і цілей заняття, визначає, яку з вправ виконувати.

Зазвичай, вправа складається з 2-3 ситуаційних завдань і виконується на тлі загальної тактичної обстановки, створеної для проведення тактико-стройового або тактичного заняття за рішенням командира роти. Так, наприклад, на заняттях за темою “Дії дозорного відділення” подолання комплексу перешкод треба пов’язувати з виконанням таких ситуаційних завдань, як “Дії дозорного відділення (групи) при зустрічі з малими підрозділами, окремими солдатами і машинами противника” або “Дії дозорного відділення при веденні розвідки в сільській місцевості (місті)”, тобто після вогневого контакту з противником відділення (група) продовжує рух із подоланням елементів “Стежки розвідника”. Приблизно такий же підхід повинен бути і при підготовці за іншими темами з тактичної підготовки, щоб подолання комплексу перешкод логічно входило у зміст заняття.

 

Додаток 8

 

Ситуаційні вправи