Етапи протікання процесу психологічної підготовки особового складу механізованого підрозділу щодо подолання водних перешкод

На першому етапі переважно використовуються демонстраційні методи, що знижують нестачу інформації про умови подолання водної перешкоди в бойовій (екстремальній) обстановці і дають військовослужбовцям загальне орієнтування в освоюваних діях.

На другому етапі починають інтенсивно застосовуватися умовно-ситуативні методи, які направлені на формування орієнтовної основи професійних дій військовослужбовців. Завершенням другого етапу слід вважати освоєння професійних дій, чітке їх виконання в нормальних умовах, тобто без моделювання різних перешкод і психологічних факторів (чинників) бою.

Третій етап припускає поєднання умовно-ситуативних методів із використанням імітації вторинних факторів (чинників) бою. Таке поєднання дозволяє підвищити у воїнів стійкість до зовнішніх впливів і сформувати упевненість у своїх силах. Завершенням третього етапу психологічної підготовки слід вважати досягнення військовослужбовцями такого рівня оволодіння вміннями і навичками долання водної перешкоди, при якому її хід не порушується в результаті імітації різних впливів вторинних факторів (чинників) бою.

Четвертий етап – актуалізація мотивів бойової діяльності за допомогою внесення елементів небезпеки до навчально-бойової діяльності методами “реальних” ситуацій у поєднанні з іншими факторами (чинниками) бою. Даний етап підготовки може починатися і до завершення третього етапу, але обов’язково після другого етапу, після твердого засвоєння дій у нормальних умовах. Основний же розвиток цей етап повинен отримати після завершення третього етапу психологічної підготовки. Завершенням четвертого етапу психологічної підготовки слід вважати формування у військовослужбовців готовності до подолання водної перешкоди під впливом змодельованих факторів (чинників) бойової обстановки.

Призначення переправної групи

1. Перший номер: головний плавець – рятувальник, страхує людей на протилежному березі.

2. Другий номер: наводить переправу (натягує мотузку) – перепливає водну перешкоду разом із 50-метровою мотузкою, прив’язує її на протилежному березі.

3. Третій номер: страхує людей на ближньому березі, останній, хто переправляється через водну перешкоду.

4. Четвертий номер: командир переправної групи.

5. П’ятий і шостий номери: натягують мотузку.

 

Методика вправи цільової психологічної підготовки особового складу “Переправа по-мокрому”

1. Спеціальне спорядження:

– два карабіни на кожну одиницю спорядження;

– два карабіни на кожних 40 м мотузки;

– один 5-метровий репшнур для страхування кожної людини;

– два карабіни на кожну людину;

– один водонепроникний мішок для радіотелефоніста;

– три рятувальні пояси (встановленої модифікації);

– три робочі жилети із позитивною плавучістю;

– дві 50-метрові нейлонові мотузки.

Планування

При підготовці проекту наказу командира військової частини (з’єднання) щодо організації тренування особового складу необхідно скласти його додаток про порядок проведення заняття з форсування водних перешкод особовим складом механізованого підрозділу. Одночасно командиром здійснюється спеціальна організація підрозділу. У механізованому взводі завдання щодо виконання функції переправної групи, зазвичай, отримує одне з відділень, командир відділення є командиром переправної групи.

3. Підготовка і перевірка особового складу і спорядження:

1. Переправна група завжди проводить тренування.

2. Підготовка до переправи здійснюється у такому порядку:

- організація охорони і визначення порядку дій при зіткненні з противником;

- створення мотузкової переправи на березі з нормативом максимально за 8 хвилин;

- індивідуальна підготовка військовослужбовців;

- підготовка і віддання командиром роти (взводу) наказу на переправу;

- всі сигнали управління;

- реорганізація.

3. Всі тренування проводяться якомого реалістично, із дотриманням всіх заходів безпеки. Моделювання психологічних факторів бойової обстановки здійснює особисто керівник заняття (інструктор).

4. Необхідно упевнитися в тому, що весь особовий склад чудово усвідомив техніку переправи через водну перешкоду. Якщо хтось із військовослужбовців не усвідомив техніки переправи, то він усувається від виконання вправи, йому надається додатковий час для засвоєння дій.

5. Перевіряється комплектність спорядження, його правильна підготовка до переправи, знання особового складу і його розуміння дій.

6. Дії четвертого номеру (командира переправної групи) на етапі підготовки:

- провести тренування з переправною групою;

- перевірити необхідне спорядження для наведення переправи;

- переконатися в тому, що 50-метрова мотузка правильно укладена.

Проведення переправи

А. Послідовність натягування мотузки і переправи по ній:

а) командир підрозділу (керівник заняття (інструктор) зупиняє особовий склад біля водної перешкоди, організовує охорону і розвідку навколишньої місцевості на наявність противника і проводить пошук найкращого місця переправи. Командир підрозділу віддає наказ командиру переправної групи організувати переправу;

б) охорона виставляється командиром підрозділу уверх і униз за течією, одночасно командир підрозділу разом із командиром переправної групи обирає підходящі опори для кріплення мотузки. Командир підрозділу перевіряє (перераховує) особовий склад;

в) поки особовий склад готується до переправи, переправна група натягує мотузку;

г) командир переправної групи відповідає за наведення переправи і за вибір опори на ближньому і на протилежному берегах, якщо дозволяють умови видимості. Потім він готує страховку, обв’язуючи себе вузлом “альтанка” із фіксацією контрольним прямим вузлом. На кінці страхувального шнура аналогічним чином зав’язується другий такий самий вузол, потім до його петлі пристібається карабін. Довжина страховки повинна бути не більша за довжину руки, це гарантує, що у разі зриву з переправи військовослужбовець залишиться на відстані витягнутої руки від неї;

д) посилюється світло- і звукомаскування, охорона;

е) кожен військовослужбовець пристібує карабіни до вузла альтанки своєї страховки і до зброї. Кулеметники пропускають страхувальний репшнур через передню і задню альтанку кулеметів. Радіотелефоністи (і решта особового складу, що має важкі рюкзаки) прив’язують додаткову страховку вгорі, до середини каркаса рюкзаків.

Основні види вузлів показані (рис. 6.1 – 6.3).

 

прямий вузол з простими (контрольними) вузлами

Прямий вузол

 

Рис. 6.1. Прямий вузол із контрольними вузлами

 

Б. Обов’язки членів переправної групи під час натягнення мотузки:

1. Перший номер (старший плавець-рятувальник, що страхує на протилежному березі річки):

- складає рюкзаки (із пристебнутими карабінами до каркасів) позаду опори на ближньому березі. Надягає на себе спеціальне спорядження в наступному порядку: гідрокостюм (верх застебнутий, брюки розстебнуті), рятувальний пояс або робочий рятувальний жилет, розвантажувальна система, зброя (за спину), бере страхувальний репшнур для виконання обов’язків рятувальника на протилежному березі річки;

- перший номер входить у воду вгору проти течії від другого номера і зупиняється від нього на відстані витягнутої руки. Після перетину річки, вийшовши на протилежному березі, він знаходить опору для зав’язування мотузки і, як тільки з води виходить другий номер, займає свою позицію: страхує у воді вниз за течією від переправи, із зав’язаним на зап’ясті страхувальним репшнуром і тримаючи робочий жилет у руці. Його розвантажувальна система і зброя залишаються на землі, рятувальний пояс не знімається.

 

 

Рис. 6.2. Простий штик зі шлагом

 

2. Другий номер (натягує мотузку) в гідрокостюмі (як і перший номер) надягає своє спорядження в наступному порядку: рятувальний жилет, розвантажувальна система, зброя (за спину), “австралійська” підвіска із карабіном позаду. Він кладе свій рюкзак (із пристебнутим карабіном на каркасі) біля задньої частини опори на ближньому березі. Його завдання – перетнути річку, перетягуючи через неї мотузку. Він заводить мотузку за опору, вибрану першим номером, і прив’язує її простим штиком зі шлагом. Обнесення шлагом повинне проводитися за напрямком течії річки для швидкого звільнення мотузки.

 

 

Рис. 6.3. “Австралійська” альтанка

 

Примітка: альтанка використовується для спуску та переправи і може бути зав’язана як для правої, так і для лівої руки. Лямки на ногах не повинні переплітатися, а з’єднуватися на проміжності і бути затягнутими. Лямки формуються шляхом виникнення напівпетель на мотузці, обмотаної навколо талії. На правому стегні затягується прямий вузол, який фіксується контрольними вузлами. Вільний кінець мотузки повинний бути не менше 15 см. Карабін протягується через усі мотузки з відкритою і відкинутою защіпкою, він не повинний контактувати з вузлами. Альтанка повинна бути затягнута на стільки, щоб між лямками і тілом не могла просовуватись долоня.

 

3. Третій номер (що страхує на ближньому березі річки) одягнений в такий же гідрокостюм, як і перший номер. Третій номер укладає рюкзак (із пристебнутим карабіном) біля задньої частини опори на ближньому березі і розташовується вниз за течією річки до того, як перший і другий номери увійдуть у річку. У його обов’язки входить відв’язування мотузки від опори після того, як головний сержант взводу переправиться на протилежний берег і перерахує особовий склад. Третій номер зав’язує свою страховку у вигляді “австралійської” альтанки, зав’язує на її кінці вузол “альтанка”, пристібує до нього карабін, а потім пристібується ним до “альтанкового” вузла, зав’язаного на мотузку. Таким чином, він останній перетинає водну перешкоду, на протилежний берег його витягають за мотузку. Перед перетином річки він надягає спорядження в наступному порядку: рятувальний пояс, робочий рятувальний жилет, розвантажувальна система й особиста зброя.

4. Четвертий номер (командир переправної групи):

- носить стандартний гідрокостюм із розвантажувальною системою і страховкою (альтанковий вузол, зав’язаний навколо грудей і такий же вузол на кінці репшнура на відстані витягнутої руки). Він відповідає за наведення переправи і організацію переправної команди. Він також відповідає за випуск людей на переправу і зав’язування у кожного військовослужбовця страховки (альтанкового вузла).

- визначає опору на ближній стороні, зав’язує вузол із петлею і робить систему натягнення, пристібує кожного військовослужбовця до мотузки; повинен переконатися в тому, що вузол системи натягнення мотузки знаходиться з того боку опори, яка направлена проти течії річки; перевіряє, щоб весь особовий склад був у гідрокостюмах, і за допомогою страховки, пропущеної через задню лямку розвантажувальної системи або рюкзака, пристебнутий до мотузки обличчям у бік течії. Зброя також повинна бути прив’язана до мотузки. Він контролює швидкість і черговість переправи. Також переправляє через річку рюкзак першого номера. Він переправляється передостаннім, відразу за головним сержантом взводу, який перераховує особовий склад на протилежному березі.

5. П’ятий і шостий номери (натягують мотузку) також одягнені в гідрокостюми і розвантажувальні системи із страховкою. Відповідають за натягнення вузла системи натягування мотузки. Також переправляють через річку рюкзаки другого і третього номерів. Знаходячись на протилежному березі, витягають третього номера через річку.

6. Рюкзаки 1-го, 2-го і 3-го номерів переправляються на протилежний бік 4-м, 5-м і 6-м номерами. Рюкзаки пристібуюється до мотузка карабінами за верхню частину каркаса, після чого вони витягуються на протилежний берег 4-м, 5-м і 6-м номерами. Особиста зброя 4-го, 5-го і 6-го номерів пристібуюється між рюкзаками і військовослужбовцями і витягуються на протилежний берег.

7. Командир переправної групи готує свою групу під час процесу планування переправи, розміщує людей і управляє ними. Командир підрозділу вибирає місце переправи, керуючись тактичними міркуваннями:

- третій номер розташовується вниз за течією від місця переправи;

- перший номер входить у воду вгору за течією від другого номера. Він стоїть від нього на відстані витягнутої руки в готовності надати будь-яку допомогу. Потім обидва одночасно переправляються через річку, тримаючись вгорі за течією для компенсації зносу. Командир переправної групи підвішує на мотузку рюкзаки, що знаходяться біля задньої частини опори на ближньому березі.

8. Перший номер виходить з води на протилежний берег і визначає опору (якщо вона не була вказана командиром переправної групи другому номеру). Другий номер виходить із води біля опори, вище за течією від неї. Мотузка заводиться за опору.

9. Радіостанції і важке спорядження складається і захищається від проникнення води. Весь особовий склад надягає гідрокостюми і прив’язує страхувальний репшнур. Головний сержант взводу стає біля опори і перераховує особовий склад.

10. Другий номер подає сигнал командирові переправної групи про те, що кінець мотузки знаходиться на протилежному березі. Командир переправної групи вибирає вільну довжину мотузки і прив’язує її вузлом “штиком зі шлагом” до опори на ближньому березі, і пристібує карабін, після чого подає сигнал другому номеру. Другий номер вибирає мотузку на 1/5 ширини водної перешкоди, прив’язує кінець мотузки до опори, що знаходиться в 45–60 см від зрізу води, кілком з обнесенням і подає сигнал командирові переправної групи і групі, що натягує мотузку (номери 4, 5 і 6), натягнути мотузку шляхом затягування вузла з петлею якомога ближче до опори на ближньому березі.

11. Перший номер пливе вниз за течією для страховки переправи на протилежному березі річки.

Після того, як командир переправної групи прив’яже мотузку до опори на ближньому березі, він стає біля неї обличчям за течією і пристібує особовий склад до мотузки, перевіряючи страховку. Будь-який солдат, який погано плаває, повинен переправляється по мотузці один. Військовослужбовець, який погано плаває, переправляється самостійно, дозволяючи тим самим страхувальникам контролювати його рухи і не відволікатися на решту військовослужбовців, що переправляються.

12. Другий номер пливе вгору за течією для страховки переправи на протилежному березі. П’ятий і шостий номери перетинають річку (несучи рюкзаки другого і третього номерів). П’ятий номер перераховує особовий склад на протилежному березі, і відстібає від мотузки військовослужбовців (він розташовується біля опори обличчям за течією). Шостий номер переправляється перед останніми військовослужбовцями патруля.

13. Командир переправної групи встановлює порядок і швидкість переправи, не допускаючи знаходження на мотузці більше трьох чоловік одночасно (один пристібується, один знаходиться в середині переправи, один відстібується). Як тільки сержант взводу перерахував особовий склад на ближньому березі, він відкликає флангову охорону для переправи через річку. За охороною переправляється головний сержант взводу. Третій номер пристібає командира переправної групи (із рюкзаком першого номера) до мотузки. Як тільки командир переправної групи переправився на протилежний берег, третій номер від’єднує мотузку від опори на ближньому березі, а командир переправної групи послаблює натягнення на опорі на протилежному березі. Третій номер пристібається “альтанкою“ своєї “австралійської” підвіски до „альтанки“ вузла, зав’язаного на кінці 50-метрової мотузки, і подає сигнал 4-у, 5-у і 6-у номерам на витягування мотузки. Весь особовий склад (окрім 1-го, 2-го, 3-го номерів і радіотелефоністів) переправляється зі своїми рюкзаками. 4-й, 5-й і 6-й номери пристібають рюкзаки 1-го, 2-го, 3-го номерів до мотузки за допомогою карабінів. Весь особовий склад переправляється обличчям проти течії.

Після перевірки особового складу на протилежному березі річки перевіряється озброєння і спорядження, складене між сержантом взводу і п’ятим номером, підрозділ реорганізовується і продовжує виконання бойового завдання.

Особовий склад із важким озброєнням і спорядженням:

а) всі кулемети зв’язуються разом 5-мм репшнуром. Репшнур пропускається вниз по лівій стороні через задню антабку, обертається навколо спускової скоби, пропускається з правого боку, прив’язується вузлом до ствольної накладки і виводиться через мушку прицілу. На вільному кінці шнура на відстані приблизно 30–40 см зав’язується альтанковий вузол з петлею таких розмірів, щоб могла пройти рука людини. Кулемети пристібаються до переправної мотузки карабінами за мушку і приклад. Кулемети пересуваються по переправній мотузці кулеметника;

б) радіостанції до початку переправи повинні бути поміщені у водонепроникні мішки. Страховка пристібається в центрі верхньої частини каркаса рюкзака (так само, як і для 1-го, 2-го і 3-го номерів). До мотузки рюкзак підвішує командир переправної групи.

Примітка: використання 2 карабінів однозначно призводить до перехлесту вантажу на переправі. Лямки розвантажувальних систем регулюються, радіостанції пересуваються по переправі радіотелефоністами.

 

Методика вправи цільової психологічної підготовки особового складу “Переправа на плащ-наметах”

Зазвичай переправа на плащ-наметах організовується на річках із швидкою течією. Така переправа корисна в тому випадку, якщо одяг і спорядження особового складу ще сухе і командир вирішив зберегти їх сухим.

Спорядження:

- два плащ-намети;

- дві одиниці зброї (замість них можуть бути використані палиці);

- два рюкзаки на групу;

- одна 4-метрова мотузка на групу;

- одне обв’язування на групу.

Умови

Переправа на плащ-наматах організовується для подолання водної перешкоди, якщо існує як мінімум одна з перерахованих умов:

- водна перешкода дуже широка для 50-метрової мотузки;

- немає відповідних опор для натягування мотузки;

- у будь-якому випадку переправа на плащ-намеах організовується там, де є незвично швидка течія.

Вибір місця переправи. Перед початком переправи проводиться ретельна розвідка навколишньої місцевості. Оцінюючи обстановку за умовами, командир підрозділу (патруля) вибирає місце переправи, яке забезпечує максимальну прихованість і має якомога мілкий вхід і вихід із води. Для забезпечення швидкості переправи краще вибрати таке місце, в якому береги легко долаються солдатом самостійно.

Виконання. Порядок переправи на плащ-наметах наступний:

- підрозділ розбивається на пари;

- у плащ-наметі розв’язується капюшон, і він кладеться на землю капюшоном догори;

- зброя укладається на середину плащ-намету на відстані приблизно 40–50 см одна від одної, стволом одного до приклада іншого;

- потім між зброєю укладаються рюкзаки і розвантажувальні системи, при цьому рюкзаки укладаються якнайдалі один від одного;

- обидва військовослужбовці знімають одяг, починаючи знизу (тобто спочатку знімають черевики, виймаючи з них шнурки, щоб при необхідності використовувати їх для скріплення спорядження);

- черевики укладаються на стволи і приклади зброї носками всередину;

- військовослужбовці знімають одяг, акуратно його складають і кладуть поверх черевик;

- після укладання всього спорядження між зброєю, плащ-намет застібається. Потім зовнішні застебнуті частини плащ-намету піднімаються і щільно скачуються до спорядження. Після цього військовослужбовці, працюючи одночасно, збирають краї згорнутого плащ-намету в “хвіст”, притискують їх вгору до середини і прихоплюють разом шнурками від черевик;

- на землі розкладається другий плащ-намет капюшоном догори, плащ-намет із спорядженням укладається до нього в середину. Потім другий плащ-намет застібується, складається і затягується таким же чином, як і перший. Після цього отриманий пліт із плащ-наметів для надійності обв’язується третім і четвертим шнурком від черевик (або іншим шнуром) у 30–40 см від кожного кінця. Тепер пліт із плащ-наметів готовий до переправи.

Примітка: командир підрозділу (патруля) повинен оцінити обстановку й ухвалити рішення щодо форми одягу військовослужбовців при переправі через водну перешкоду, наприклад, загорнути зброю в плащ-намети або перекинути її за спину, залишитися в обмундируванні або зняти його й укласти в плащ-намети тощо.

 

Методика вправи цільової психологічної підготовки особового складу механізованого підрозділу “Посадка і висадка з човна”