Психологічна підготовка особового складу на заняттях із захисту від зброї масового ураження

83. На заняттях із вивчення сучасних засобів ураження і способів захисту від них в особового складу закладаються основи психологічної готовності до бойових дій – формується правильне уявлення про особливості ведення бойових дій і впевненість у спроможності виконання бойових завдань, в ефективності заходів захисту від зброї масового ураження (ЗМУ).

Заняття з вивчення сучасних засобів ураження і захисту від них повинні проводитися на спеціально обладнаних навчальних полях і передбачати відпрацювання навчальних питань у такій послідовності:

- ознайомлення ізіз бойовими властивостями і можливостями засобів ураження, а також засобами і способами доставки їх до цілі;

- вивчення зовнішніх ознак застосування противником ЗМУ, а також засобів виявлення (індикації);

- вивчення демаскуючих ознак і уразливих місць засобів ураження, способів знищення цих засобів вогнем із різних видів зброї;

- вивчення засобів і способів захисту особового складу і бойової техніки від засобів ураження;

- тренування особового складу в знищенні засобів ураження і в захисті від них.

Головне на цих заняттях – переконати воїнів у наявності реальних можливостей захисту від засобів масового ураження.

Для показу бойових властивостей ЗМУ противника, а також способів і засобів захисту від них, слід широко проводити демонстрацію навчальних кінофільмів.

При вивченні особовим складом ЗМУ противника керівникам занять необхідно приділяти основну увагу ознайомленню з його вражаючими властивостями; виробленню твердих навичок у використанні засобів захисту і спеціальної обробки, а також наданню самодопомоги і взаємодопомоги при ураженні.

У ході занять необхідно відпрацьовувати виконання завдань із ведення розвідки зараженої ділянки, з подолання її в пішому порядку і на техніці, усунення окремих несправностей техніки в індивідуальних засобах захисту і проведенні обробки озброєння, бойової техніки за допомогою табельних засобів підрозділів.

Все це сприятиме формуванню стійкості, витривалості й упевненості в ефективності засобів захисту від ЗМУ. Спочатку упевненість у надійності індивідуальних засобів захисту особового складу повинна вироблятися у процесі показу ефективності цих засобів в атмосфері, зараженій навчальними рецептурами імітації отруйних речовин супротивника. Цим же цілям служать показ ефективності дій антидотів, дегазуючих речовин і засобів санітарної обробки.

Формування упевненості особового складу при роботі з приладами хімічної (радіаційної) розвідки в їх надійності, а також подолання страху при веденні хімічної (радіаційної) розвідки досягається чітким відпрацюванням прийомів з підготовки приладів до дії, виявлення й усунення простих несправностей спочатку на незараженій ділянці місцевості, а потім на місцевості, зараженій навчальними рецептурами імітації отруйних речовин супротивника. Після цього особовий склад повинен виконати завдання щодо виявлення речовин на місцевості і бойової техніки. Для імітації зараження використовуються не токсичні хімічні речовини, що дають таке ж саме забарвлення наповнювача індикаторної трубки, як реальні речовини противника, а також комплект контрольних трубок.

Велике значення у психологічному плані мають тренування у швидкості і правильності надягання протигазів, а також у тривалості перебування в них особового складу. Такі тренування слід проводити систематично і в неочікувані для особового складу моменти – в перерві між заняттями, під час пересування в ході заняття, при відпрацюванні інших навчальних питань тощо.

Тривале перебування у протигазі пов’язане з великим напруженням моральних і фізичних сил, воно активно впливає на психіку особового складу, виробляє у нього самовладання і стійкість. Тому тренування у тривалості перебування в протигазі потрібно проводити систематично, поєднувати їх з активними діями військовослужбовців на заняттях і поступово збільшувати час перебування в протигазі, доводячи його до 6 годин і більше.

84. Досвід проведення навчань показує, що для того, щоб психологічно підготувати військовослужбовців до дій в умовах застосування ЗМУ, необхідно:

1. Навчати воїнів за зовнішніми ознаками визначати характер і вид ЗМУ і на основі цього швидко оцінювати розміри небезпеки і правильно вибирати схему дій. Знання тільки уражаючих чинників, наприклад, світлового випромінювання, може викликати страх, відчуття беззахисності і безпорадності. Необхідно роз’яснювати, що світлове і теплове випромінювання розповсюджуються прямолінійно і промені не проникають крізь непрозорі матеріали. Будь-яка перешкода (стіна, брезент, окоп) можуть захистити від них. Окрім цього, світлове випромінювання може стати своєрідним “союзником” воїна. Оскільки світло розповсюджується швидше за звук, то воно виступає в ролі своєрідного сигналізатора про наближення ударної хвилі. Це дозволяє зняти зайву напругу в очікуванні її наближення. Військовослужбовці повинні чітко знати, що якщо через 10-12 с після спалаху ударна хвиля не дійшла до них, то ядерний вибух відбувся більш ніж за 20 км (за 2 с ударна хвиля проходить 1000 м) і реальної небезпеки не представляє.

Іншим видимим ефектом ядерного вибуху є хмара із грибоподібною шапкою, що утворюється в перші 1-2 с після спалаху. За кольором хмари можна визначити вид ядерного вибуху. Якщо вона біла – вибух повітряний, якщо темно-сіра – наземний. У повітряного вибуху практично відсутнє радіоактивне зараження місцевості, що дозволяє відразу ж діяти в самому епіцентрі вибуху в протигазах.

Тіло людини здатне витримати тиск ударної хвилі в 20 разів більше, ніж витримує каркас будівлі. Отже, якщо добре сховатися від світлового випромінювання, то ударна хвиля представляє меншу небезпеку.

Знання цих фактів має велике психологічне значення: воно вселяє упевненість у власних силах і почуття безпеки.

2. Організовувати дії особового складу в умовах, що моделюють уражаючі чинники ЗМУ. З цією метою може здійснюватися імітація застосування ЗМУ в ході проведення військових навчань за допомогою спеціальних імітаційних пристроїв і засобів (імітатори ЗМУ, сльозогінні гази, сублетальні дози отруйних речовин тощо).

3. Демонструвати можливості засобів індивідуального і колективного захисту.

4. Навчати воїнів методам психічної саморегуляції і надання психологічної допомоги постраждалим.