Ракетних військ та артилерії 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ракетних військ та артилерії



113. Особливості підготовки ракетників обумовлені специфікою їх бойової діяльності:

- постійною високою бойовою готовністю;

- вирішальною залежністю підготовки і пуску ракет від дій окремих виконавців;

- складністю технічного виконання операцій з підготовки і пуску ракет всіма спеціалістами, що потребує підвищених вимог до розвитку у них уваги, сприйняття, пам’яті, мислення і самоконтролю.

Вказані особливості вимагають формування у воїнів-ракетників поряд з емоційно-вольовою стійкістю психологічної готовності до виконання завдань за призначенням, їх впевненості в досконалості своєї зброї та її надійності, технічного мислення, оперативної пам’яті і самоконтролю, а також впевненості і можливості забезпечення живучості ракетних підрозділів.

114. Психологічна готовність ракетників до ведення бойових дій виховується, головним чином, як готовність будь-якою ціною і в будь-який час виконати наказ щодо нанесення ракетних ударів по противнику. Під час занять, тренувань і перевірки бойової готовності особовий склад набуває твердих знань своїх обов’язків і вміння діяти в умовах переходу до стану війни. Для формування стійкості вказаних знань та умінь необхідно проводити комплексні заняття, тренування і перевірки в напружених умовах, що характерні для початку війни. При цьому особливу увагу необхідно приділяти навчанню ракетників сміливим і рішучим діям у випадку раптового нападу противника, його диверсійних дій, виховувати у них винахідливість та ініціативу, вчити самостійно приймати правильні рішення при втраті зв’язку зі старшими начальниками.

Для відпрацювання у ракетників стійкості до різного роду перешкод необхідно під час тренувань і перевірок бойової готовності імітувати психологічний вплив противника: подавати хибну інформацію, сигнали, команди і розпорядження по засобах зв’язку, широко застосовуючи радіоперешкоди.

Щоб не допустити невірних дій тих, хто навчається, керівники тренувань (перевірок) повинні своєчасно вводити необхідні обмеження і суворо контролювати дії особового складу.

115. Для формування у ракетників почуття впевненості в досконалості своєї зброї необхідно при вивченні устаткування, дій і правил його експлуатації підкреслювати високі тактико-технічні характеристики, бойові властивості, експлуатаційну і технічну надійність цієї зброї. Особливу увагу при цьому слід приділяти безвідмовності в діях і безпечності зброї при застосуванні. З цією метою треба формувати у підлеглих правильне уявлення про ступінь небезпечності робіт із ракетами, бойовими частинами, вміння і навички виконувати завдання в аварійних ситуаціях. Такі навички відпрацьовуються на заняттях зі спеціальної і технічної підготовки і вдосконалюються на тактичних навчаннях. При цьому напруженість дій і ступінь небезпеки нарощуються поступово. Кожний номер розрахунку повинен вивчати свої обов’язки і відпрацьовувати способи дій при виникненні різноманітних варіантів аварійних випадків.

Аварійні ситуації необхідно створювати, як правило, раптово для тих, хто навчається, і передбачати заходи щодо надання допомоги особовому складу при виникненні розгубленості та інших негативних явищ. Поряд із вивченням своєї техніки необхідно надавати порівняльні характеристики аналогічної зброї інших країн, звертаючи особливу увагу на достоїнства і переваги своєї зброї, на недоліки та уразливі місця чужої зброї. З цією метою на заняттях доцільно показувати спеціальні відеофільми, слайди, а також проводити бесіди, в яких роз’яснювати ці аспекти тощо.

Для зміцнення почуття впевненості у своїй зброї необхідно задіювати весь особовий склад бойових розрахунків до випробувань, тренувань, перевірок, регламентних та інших робіт з обслуговування і ремонту техніки.

116. Для формування технічного мислення необхідно, щоб ракетники набули твердих знань у сфері будови і дії техніки, що ними експлуатується, і на цій основі отримали чітке уявлення щодо роботи апаратури, взаємодії механізмів, устаткування, обладнання різноманітних систем. Глибоке розуміння фізичних процесів, що відбуваються в апаратурі і приладах, необхідне для того, щоб швидко і правильно приводити ввірену техніку в готовність до роботи, знаходити й усувати несправності, приймати правильні рішення і знаходити раціональні способи їх виконання за непередбачених обставин.

Для розвитку і тренування технічного мислення, а також винахідливості, самостійності та ініціативи необхідно на заняттях із технічної і спеціальної підготовки вводити “несправності” в апаратуру, схеми і прилади, регулярно використовувати дублююче обладнання і механізми, вводити відхилення критичних параметрів від норми, обмежувати строки використання виробів та їх вузлів (наприклад, за температурним режимом, за відстанями транспортування, за строками зберігання тощо) і вимагати від військовослужбовців прийняття самостійних рішень.

Для відпрацювання стійкості оперативної пам’яті і технічного мислення до сильних зовнішніх подразників необхідно на тренуваннях, заняттях зі спеціальної і технічної підготовки, з одного боку, збільшувати кількість завдань, які повинні вирішуватися воїнами або підрозділом в цілому, й інформації (вірної або хибної), яка надходить за одиницю часу, з іншого – обмежувати час на виконання цих завдань і скорочувати чисельний склад розрахунків. Крім того, необхідно вводити різноманітні завади і подразники (шуми, вибухи, крики поранених, запахи тощо), створювати несприятливі умови для роботи (обмежена видимість, негода, висока або низька температура, загазованість у замкнутих відсіках, кабінах, пунктах управління тощо), працювати в засобах захисту при обмеженій інформації і втраті зв’язку в найважливіші моменти.

Інтенсивність перешкод повинна нарощуватися від заняття до заняття, а їхню тривалість необхідно доводити до часу повного виконання того чи іншого завдання (підготовка ракети до запуску на позиції, підготовка і розрахунок даних для пуску ракети, зондування атмосфери і видачі метеорологічних даних тощо).

117. Почуття впевненості особового складу в живучості ракетних підрозділів формується у процесі практичного відпрацювання таких питань:

- прихованості дій (на марші, при пересуваннях у позиційних районах, при підготовці і пуску ракет тощо) від виявлення розвідкою противника (спеціальною, авіаційною, космічною тощо);

- розосередження бойових порядків та їх елементів на позиціях;

- інженерного обладнання позиційних районів у відповідності з умілим використанням захисних властивостей місцевості і маскуванням;

- пусків ракет з окопів та укриттів;

- мінімального часу перебування підрозділів поза укриттями при підготовці і після пусків ракет;

- організації охорони й оборони в позиційних районах, на марші та при інших переміщеннях.

Особовому складу доцільно показувати на аерофотознімках (супутникових фотографіях), як виглядає їх підрозділ із повітря. Це допоможе сформувати впевненість в ефективності способів маскування.

Систематичне проведення занять і навчань ракетних підрозділів в умовах “впливу” диверсійно-розвідувальних груп та інших груп противника з метою виявлення і знищення розрахунків ракетних систем сприяє формуванню постійної пильності, привчає до чіткої організації охорони й оборони, до роботи розрахунками скороченого складу як способу виконання завдання з підготовки і пуску ракет в умовах “нападу” на позицію.

Для скорочення часу перебування підрозділу поза укриттям необхідно прагнути виконувати бойові завдання в мінімально короткі строки (працювати вночі як вдень; працювати у засобах захисту так само, як без них; працювати скороченим складом за нормативами розрахунків повного складу тощо).

118. Специфіка бойової діяльності артилеристів (розрахунків артилерійських систем, бойових машин і мінометів) потребує особливих вимог до формування у них навичок до вправних дій у поєднанні зі стійкістю, моральною і фізичною витривалістю, самовладанням і мужністю, колективізмом і взаємовиручкою, вимагає виховання в артилеристів психологічної готовності до єдиноборства з танками, БМП, БТР.

Основи емоційно-вольової стійкості і такі вольові якості, як стійкість, самовладання та мужність, закладаються в особового складу підрозділів артилерії на заняттях і тренуваннях зі спеціальної і тактичної підготовки, при вивченні сучасних засобів збройної боротьби, особливо в ході подолання фобій – “літакобоязні”, “танкобоязні” і вогнебоязні.

Для формування і розвитку високих вольових якостей на заняттях зі спеціальної підготовки необхідно широко практикувати відпрацьовування з особовим складом відбиття раптового нападу наземного і повітряного противника на вогневі позиції і командно-спостережні пункти артилерії. Атака танків і обльоти позицій артилерії літаками (вертольотами) повинні супроводжуватися веденням ними вогню холостими пострілами з одночасною імітацією розривів снарядів і бомб, створенням пожеж поблизу вогневих позицій і спостережних пунктів.

У ході пересувань, зміни вогневих позицій та командно-спостережних пунктів доцільно практикувати подолання особовим складом різних перешкод і загороджень (завалів, ділянок мінування, водних перешкод, заболочених і піщаних ділянок місцевості тощо), ведення боротьби з диверсійними групами і відбиття раптових нападів повітряного противника.

В усіх випадках необхідно вимагати від особового складу, щоб він продовжував виконувати основне бойове завдання, одночасно ведучи боротьбу з різноманітними засобами нападу противника, долаючи труднощі, які при цьому виникають.

119. Специфіка бойової роботи вимагає від артилерійських розрахунків тісного поєднання вправності і фізичної витривалості при веденні вогню з максимальною скорострільністю.

Для вироблення такої якості необхідно використовувати тренування на спеціальних тренажерах для заряджання і проводити їх в умовах напруженості (навчально-тренувальним пострілом зі скорострільністю, максимально припустимою для гармати, у засобах захисту, в умовах імітації бойових шумів і вогневого впливу противника).

Характер ведення вогню на тренуваннях та їхня тривалість повинні охоплювати всі можливі випадки стрільби (швидка при боротьбі з танками, короткочасна на граничному режимі при артилерійських нальотах, тривала з максимальною скорострільністю чи дотриманням установленого режиму вогню тощо).

Подальше удосконалення витривалості при веденні артилерійського вогню з максимальною скорострільністю досягається в ході тактичних навчань зі стрільбою як холостими, так і бойовими пострілами.

120. У характері бойової діяльності оператора ПТКРС на відміну від розрахунку артилерійських систем існують суттєві розходження (відносна самостійність в єдиноборстві з танками, висока чутливість снаряда до керуючого впливу оператора, швидкоплинність і висока напруженість бою “танк-оператор-танк”), що вимагають формування в нього наступних специфічних якостей:

- стійкості зорово-рухових навичок (сприйняття взаємного розташування цілі, снаряда і місцевості, швидкість реакції і точність координації в керуванні польотом снаряда);

- стійкості сприйняття й оцінки малих проміжків часу (почуття часу).

121. Стійкість зорово-рухових навичок досягається багаторазовими тренуваннями оператора з управління польотом снаряда в умовах емоційної напруженості на тренажерах чи установці ПТКРС.

Тренування повинні проводитися переважно на місцевості, при постійній зміні вогневих позицій і районів цілей. Під час тренувань доцільно відтворювати за допомогою аудіозапису шумові ефекти бою і роботу двигуна снаряда при його сході з напрямної й у польоті; імітувати стрільбу танків та інших видів зброї по оператору ПТКРС; ставити додаткові перешкоди на ділянці керування польотом снаряда (підривом імітаційних зарядів у районі цілі, задимленням цілі тощо); вести стрільбу в засобах захисту і в умовах обмеженої видимості (у дощ, сніг, туман, вночі тощо).

Для формування стійкого сприйняття взаємного розташування цілі, снаряда і місцевості необхідно більшу частину артилерійсько-стрілецьких тренувань проводити в умовах перешкод і емоційної напруженості на місцевості по реальних цілях, що рухаються з бойовими швидкостями. При цьому особливу увагу необхідно звертати на формування в оператора твердої навички у правильному виборі світлофільтра у залежності від умов стрільби (рельєфу місцевості, погоди, часу доби і року).

Для вироблення швидкості реакції оператора (у даному випадку зорово-рухової) необхідно у процесі тренувань на тренажері створювати штучне “відведення снаряда”. “Відведення” створює оператор тренажера спочатку у звичайних умовах, а в міру набуття навички – в емоційно-напружених. Оператор тренажера повинний фіксувати усі випадки уповільнення реакції оператора і повторювати стрільбу до стійкого виконання завдань.

Для вироблення точності зорово-рухової координації в керуванні польотом снаряда необхідно, дотримуючись вимог методики навчання операторів на тренажері, вводити спеціальні вправи:

- утримання імітатора снаряда спочатку в контурі цілі, потім у заданій точці екрана тренажера і, нарешті, у заданій точці місцевості протягом установленого керівником часу;

- проводка імітатора снаряда по контурах ускладнених фігур (наприклад, по контуру букви “ж”, по лабіринту, спіралі тощо);

- стрільба на тренажері із відключеною схемою контролю положення снаряда над місцевістю зі складним рельєфом;

- здійснення контролю проводиться оператором тренажера, що зобов’язаний припиняти подальше виконання завдань у випадку “утикання снаряда в землю”.

Удосконалення і перевірку стійкості зорово-рухових навичок операторів ПТКРС доцільно здійснювати у ході тактичних навчань з бойовою стрільбою, а також на спеціальних заняттях.

122. Для формування в операторів ПТКРС стійкості сприйняття й оцінки малих проміжків часу доцільно проводити спеціальні тренування – підготовчі і безпосередньо на електронно-оптичному тренажері.

Підготовчі тренування полягають у вправах з вироблення навичок у визначенні часу польоту снаряда до цілі, у виборі траєкторії і розподілі польотного часу на її ділянках, в оцінці проміжків часу на ділянках траєкторії. Ці тренування доцільно проводити з поступово наростаючою напруженістю, і по досягненню твердих навичок у розподілі й оцінці проміжків польотного часу снаряда на ділянках траєкторії вводити різні перешкоди (шуми бою, вибухи імітаційних фугасів, роботу в засобах захисту тощо).

Подальше удосконалення і контроль стійкості сприйняття й оцінки часу оператором досягається на тренажерах за існуючою методикою в умовах перешкод. Крім того, оператор тренажера повинний ставити військовослужбовця в більш важкі умови, ніж це передбачено методикою: практикувати стрільбу на мінімальні дальності, обмежувати польотний час снаряда до цілі введенням у тренажер дальності, обчисленої самим оператором тощо.

123. Для вироблення стійкості, концентрації і швидкості переключення уваги необхідно на артилерійсько-стрілецьких тренуваннях практикувати наступні вправи:

- постановку перешкод, що викликають на екранах тренажерів появу зображень, подібних до імітатора снаряда і цілі;

- перетинання на місцевості лінії “снаряд-ціль” короткочасною появою реальних об’єктів, схожих на ціль;

- чергування стрільби по різновіддалених цілях зі стрільбою по цілях на протилежних напрямках;

- насичення місцевості полями невидимості, “мертвими зонами”;

- постановку завдань оператору на розвідку цілей на ділянках поганої видимості.

Для удосконалення і підтримки стійкості і переключення уваги на необхідному рівні доцільно також використовувати тренування у процесі інших видів навчання і повсякденного життя операторів ПТКРС за допомогою вправ, рекомендованих для розвідників.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 327; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.225.56.41 (0.03 с.)