Методика антистресової підготовки військовослужбовців

Антистресова підготовка особового складу підрозділу (АСП) складається із двох функціональних блоків.

У першому блоці проходить нейтралізація стереотипу реагування на вигадану стресову ситуацію.

Відомо, що здатність управляти своїм функціональним станом знижується, якщо до емоцій, що включені у відповідь на образ стресового подразника, підключаються вегетативні реакції (наприклад, серцебиття, головний біль, відчуття важкості або ватних рук, ногах тощо). Вегетативні реакції, викликані емоціями, є матеріальними процесами і розгортаються в реальному масштабі часу та, завантажуючи мозок, звужують вільне поле свідомості, що необхідне для прийняття оптимальних рішень і подолання стресу.

Для того, щоб розірвати це коло, необхідно викликати за допомогою ідеомоторних прийомів стан релаксації, в якому закономірно відключається емоційне супроводження мисленнєвих процесів. Військовослужбовець на тренуванні моделює образ стресової ситуації і самостійно знімає відповідні реакції організму на стресовий подразник (емоції страху, вегетативні прояви) за допомогою відповідних стану керованих ідеомоторних прийомів. Після декількох повторів образ стресової ситуації перестає викликати у людини стресовий стан, що виникав раніше, підвищується рівень психофізіологічної стійкості.

У другому блоці формується бажаний нейродинамічний стереотип реагування на образ стресових ситуацій. Для цього на фоні релаксації моделюється образ того емоційного стану і поведінки, які бажано мати у майбутній стресовій ситуації. У результаті декількох повторів образного уявлення стресового подразника у поєднанні із бажаною реакцією у військовослужбовця формуються і закріплюються необхідні нові умовно-рефлексивні зв’язки.

Для підвищення стійкості антистресового ефекту під час моделювання позитивного стану його підсилюють підкріплюючими додатковими компонентами, які підвищують, наприклад, працездатність, почуття комфортності. При цьому “консервують” отриманий позитивний стан шляхом його запам’ятовування й установки на майбутню реалізацію в потрібний момент.

До станів, що виникають у військовослужбовців після навчання, можна віднести такі:

- нормалізація настрою;

- підвищення впевненості в собі;

- почуття внутрішньої розслабленості;

- відсутність вираженої емоційної реакції на ситуації, що хвилювали раніше, відчуття захищеності, захисної стіни, яка відділяє від ситуації, що травмує;

- зниження тривоги;

- підвищення активності і працездатності;

- нормалізація сну (легке засинання, рівний і глибокий сон, відчуття задоволеності якістю і тривалістю сну зранку).

 

Навчальне видання

 

Замана Володимир Михайлович,генерал-лейтенант, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України;

Воробйов Геннадій Петрович, генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України;

Ткачук Павло Петрович, доктор історичних наук, професор, генерал-лейтенант, начальник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Муженко Віктор Миколайович, генерал-майор, командир 8 АК;

Коберський Людвіг Вацлавович, генерал-лейтенант запасу, старший викладач кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

Романишин Андрій Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент, полковник, начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

Бойко Олег Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

 

Організація