Сучасний класифікатор цільового призначення земельних ділянок

 

Дослідження проблеми класифікації земель за цільовим призначенням належить до числа провідних завдань сучасної юридичної та землевпорядної науки, актуальність якого обумовлюється як певною незавершеністю і недосконалістю чинної нормативно-правової бази земельних відносин, так і низкою проблем щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель в Україні на сучасному етапі земельної реформи. Таким чином, залишається відкритим питання створення сучасного класифікатора цільового призначення земельних ділянок, що узгоджувався б з чинними земельним та галузевими законодавствами, а також іншими державними класифікаторами.

Розробка підходів до класифікації земель за цільовим призначенням у сучасних умовах є досить складним завданням. Відповідний класифікатор має будуватися на чинному земельному та галузевих законодавствах, узгоджуватися, по-перше, із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД), що затверджена і введена в дію наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375, та, по-друге, Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), що затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507. Має враховуватись також Стандартна статистична класифікація землекористування ЄЕК, яка розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН.

А.Г. Мартином пропонується чотирирівнева ієрархічна система класифікації цільового призначення земельних ділянок, кожна з позицій якої містить двозначний числовий код. Загальна структура цифрового коду класифікатора відповідає такій схемі:

 

ХХ

.

XX

.

XX

.

XX

ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

ВИД ЗЕМЕЛЬ

ГРУПА ЗЕМЕЛЬ

КАТЕГОРІЯ ЗЕМЕЛЬ

 

На рівні класифікаційного угруповання “категорія земель” забезпечується деталізація поділу земель за основним цільовим призначенням відповідно до статті 19 Земельного кодексу України. Як десятий класифікаційний виділ цього рівня слід розглядати землі запасу, які до 01.01.2002 р. розглядалися як окрема категорія земель і після цієї дати не віднесені до іншого основного цільового призначення.

Групи земель виділяються відповідно до деталізації категорій земель у Земельному кодексі України та інших законодавчих актах. Наприклад, категорія “землі житлової та громадської забудови” поділяються на групи “землі житлової забудови” та “землі громадської забудови”.

Поділ земель на види здійснюється переважно за типами забудови, що здійснюються на земельній ділянці, відповідно до ДК БС, або за типами особливо цінних об’єктів, що розташовані на ділянках.

Цільове призначення земельних ділянок виділяється в межах виду земель і характеризує безпосередній спосіб використання (експлуатації) земельної ділянки. У разі, коли вид земель не поглиблюється окремими цільовими призначеннями земельних ділянок, а сам розглядається як цільове призначення, четвертій позиції цифрового коду присвоюється значення “00”.

Однією з головною задачею поділу земель на окремі цільові призначення є забезпечення принципу вичерпності та всеосяжності класифікації щодо визначення усіх можливих способів використання земель. Такий підхід унеможливить у подальшому встановлення “довільних” цільових призначень органами державної влади та місцевого самоврядування і дозволить забезпечити дієвий державний контроль за дотриманням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Важливим також є дотримання принципу законності, який передбачає, що класифікація повинна базуватись на нормах права, та принципу узгодженості, який передбачає узгодженість класифікації земель із іншими діючими державними класифікаційними системами.

Класифікація земель сільськогосподарського призначення здійснена із урахуванням Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, колишнього Земельного кодексу України у редакції від 13.03.1992 № 2196-XII (щодо деяких цільових призначень), законів України “Про меліорацію земель” від 14.01.2000 № 1389-XIV, “Про фермерське господарство” від 19.06.2003 № 973-IV, “Про особисте селянське господарство” від 15.05.2003 № 742-IV, “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000 № 1478-III, а також КВЕД та ДК БС.

Слід окремо відмітити, що до земель сільськогосподарського призначення належать землі для ведення рибного господарства та землі для ведення мисливського господарства. Перші, попри свою “близькість” до земель водного фонду, призначені для виробництва сільськогосподарської продукції – продуктів харчування. Мисливське господарство, в свою чергу, має досить опосередковане відношення до лісорозведення і, як самостійний вид економічної діяльності, що пов’язаний із вирощуванням і добуванням дичини, набагато ближче до нетоварного сільськогосподарського виробництва.

Землі житлової та громадської забудови класифіковані у відповідності до Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III та ДК БС. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення класифіковані із урахуванням поділу, передбаченого Законом України “Про природно-заповідний фонд України” від 16.06.1992 № 2456-XII. Землі оздоровчого призначення виділялися із урахуванням Закону України “Про курорти” від 05.10.2000 № 2026-III. Класифікація земель рекреаційного призначення здійснена із урахуванням Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, Закону України “Про туризм” від 15.09.1995 № 324/95-ВР, КВЕД та ДК БС.

Поділ земель історико-культурного призначення враховує норми Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, законів України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-III та “Про охорону археологічної спадщини” від 18.03.2004 № 1626-IV.

Землі лісогосподарського призначення класифіковані у відповідності до Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, Лісового кодексу України в редакції Закону № 3404-IV від 08.02.2006, а також КВЕД. Землі водного фонду диференційовані у відповідності до Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III та Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР.

Поділ земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення здійснювався на базі Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, КВЕД та ДК БС.

Розроблений А.Г. Мартином сучасний класифікатор цільового призначення земельних ділянок наведено у таблиці.

 

Таблиця – Класифікатор цільового призначення земельних ділянок