Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Наукові підходи щодо відновлення та підвищення родючості ґрунтівСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Однією з основних причин стримування виробництва в Україні сільськогосподарської продукції є істотне зниження продуктивності ґрунтів через стійке погіршення їх якісних показників. З продуктами ерозії в середньому виноситься 11 млн. тонн гумусу, 0,5 – азоту, 0,4 – фосфору та 0,7 млн. тонн калію. Щорічний дефіцит основних елементів живлення в ґрунті становить понад 110 кілограмів на гектар. Фосфатний режим ґрунтів в цілому несприятливий для отримання високих і сталих урожаїв. Дефіцит фосфору спостерігається в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Забезпеченість ґрунтів калієм дещо краща, ніж фосфором – площі орних земель з низьким і середнім вмістом калію становлять 30 відсотків. Останніми роками інтенсивно збільшуються площі кислих і солонцевих ґрунтів. На сьогодні більш як на 40 відсотках орних земель необхідно систематично проводити роботи з хімічної меліорації. Інтенсивність процесів руйнування і деградації ґрунтів досягла небезпечного для продовольчої безпеки та економічної стабільності держави рівня. Важливою загальнодержавною зхадачею стає: відтворення та охорони родючості ґрунтів, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення; підвищення врожаїв сільськогосподарських культур, збільшення обсягу виробництва високоякісної та екологічно чистої продукції; отримання стабільного прибутку сільськогосподарськими підприємствами, зміцнення їх фінансово-економічного стану, покращення добробуту населення; усунення негативних явищ у сучасному розвитку ґрунтових процесів; забезпечення продовольчої безпеки держави; розроблення та впровадження механізму економічного стимулювання робіт, пов’язаних з відтворенням та охороною родючості ґрунтів. Основні завдання охорони родючості грунтів: припинення процесів зменшення вмісту в ґрунтах гумусу і поживних речовин та досягнення їх бездефіцитного балансу; створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації; проведення хімічної меліорації ґрунтів у науково обґрунтованому обсязі; підвищення рівня застосування мінеральних добрив на підставі даних агрохімічного паспорта земельної ділянки; здійснення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів; проведення відтворення родючості ґрунтів на техногенно забруднених землях сільськогосподарського призначення на підставі результатів моніторингу ґрунтів, розроблення технологічних проектів; формування національного та регіональних банків даних про якісний стан ґрунтів і забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідації їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів; економічне стимулювання робіт, пов’язаних з відтворенням та охороною родючості ґрунтів. Перчочерговими завданнями у галузі охорони земель є: вдосконалення нормативно-правової бази; утворення державної служби охорони родючості ґрунтів та її територіальних органів з вирішенням питань фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності цієї служби; створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації; здійснення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів; припинення процесів деградації ґрунтів; впровадження ресурсозберігаючих технологій використання агрохімікатів; проведення моніторингу і комплексної оцінки техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення та агрохімічних заходів щодо відтворення їх родючості; розроблення механізму формування та ведення національного та регіональних банків даних про якісний стан ґрунтів і забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідації їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів. На наступних етапах необхідно забезпечити: підвищення рівня застосування мінеральних добрив на підставі даних агрохімічного паспорта земельної ділянки; створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації; подальше припинення процесів деградації ґрунтів та досягнення відтворення їх родючості; здійснення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів; продовження роботи з моніторингу і комплексної оцінки техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення та проведення агрохімічних заходів щодо відтворення їх родючості; формування національного та регіонального банків даних про якісний стан ґрунтів і інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідацію їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів. Кінцевою метою грунтоохоронної діяльності є забезпеченняи: стабілізації процесів відтворення родючості ґрунтів та досягнення бездефіцитного балансу поживних речовин; створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації; підвищення рівня застосування мінеральних добрив на підставі даних агрохімічного паспорта земельної ділянки; здійснення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів; продовження роботи з моніторингу і комплексної оцінки техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення та проведення агрохімічних заходів щодо відтворення їх родючості; ведення національного та регіональних банків даних про якісний стан ґрунтів і забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідації їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів; створення передумов для раціонального землекористування, забезпечення продовольчої безпеки та економічної стабільності держави. Окреслені завдання необхідно розв’язувати шляхом: 1) припинення процесів зменшення у ґрунтах вмісту гумусу і поживних речовин та досягнення їх бездефіцитного балансу. Для цього слід забезпечити: збільшення надходження до ґрунтів органічних речовин та поліпшення умов їх гуміфікації шляхом раціонального використання органічних і органо-мінеральних добрив та розширення посівів сидеральних культур; збільшення обсягу добування, приготування та внесення торфу, сапропелю, мулу та компостів, виготовлених на їх основі; збільшення обсягу застосування мінеральних добрив до 130 кілограмів поживних речовин у перерахунку на гектар посівної площі; розроблення нових видів вітчизняних мінеральних добрив і технологій їх застосування; розв’язання проблеми нестачі фосфору в землеробстві шляхом збільшення імпорту фосфоровмісної сировини, промислового освоєння родовищ фосфоритів, використання відходів виробництва; розширене використання мікродобрив; забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами для відтворення та підвищення родючості ґрунтів; 2) створення сучасних систем ґрунтозахисного землеробства з елементами біологізації, що передбачають: впровадження нових ґрунтозахисних технологій, зменшення площ просапних культур у польових сівозмінах, мінімізацію обробітку ґрунту, використання рослинних решток та органічних добрив; застосування вермикультури, біологічних стимуляторів росту рослин, бактеріальних препаратів, насамперед азотфіксувальних та фосформобілізувальних мікроорганізмів; 3) проведення хімічної меліорації: кислих ґрунтів – вапнуванням за традиційними, підтримувальними та локальними технологіями з доведенням обсягу вапнування до 900 тис. гектарів; солонцевих ґрунтів – гіпсуванням у поєднанні з внесенням добрив, поступовим поглибленням орного шару та вирощуванням соле- і солонцестійких культур, зокрема буркуну, з доведенням обсягу гіпсування до 220 тис. гектарів; 4) здійснення контролю за відтворенням та охороною родючості ґрунтів на підставі даних агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та інших результатів моніторингу ґрунтів, що передбачає: аналіз результатів ґрунтового обстеження, проведеного в попередні роки; функціонування мережі стаціонарних ділянок та польових дослідів, на яких проводиться спеціальний, кризовий та науковий моніторинг ґрунтів і забезпечується проведення комплексних досліджень з визначення якісного стану ґрунтів і розроблення прогностичних моделей та ґрунтозахисних технологій; використання даних дистанційного зондування Землі щодо місцезнаходження досліджуваних ділянок; розширення мережі дослідних ділянок до 5 тис.; розроблення проекту програми проведення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення; проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на орних землях один раз на 5 років, на сіножатях, пасовищах і багаторічних насадженнях – кожні 5 – 10 років та у разі зміни власника земель (незалежно від часу останнього обстеження); забезпечення землевласників і землекористувачів агрохімічним паспортом земельної ділянки, форма та порядок ведення якого встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики; проведення нового ґрунтового обстеження, планування і здійснення заходів щодо відтворення та охорони родючості ґрунтів: на першому етапі виконання Програми – удосконалення нормативно-правової і методичної бази, матеріально-технічне забезпечення лабораторій державної служби охорони родючості ґрунтів; на другому та третьому – проведення картографування ґрунтів та оброблення інформації про їх якість з оформленням документації агрономічного і агроекологічного спрямування; 5) відтворення родючості ґрунтів на техногенно забруднених землях сільськогосподарського призначення шляхом проведення організаційних, біологічних, хімічних та фізико-хімічних, а також рекультиваційних заходів, що передбачає: обстеження техногенно забруднених ґрунтів та їх інвентаризацію, насамперед у Донбасі, Придніпров’ї та у приміських зонах Полісся; створення за участю державної служби охорони родючості ґрунтів, екологічної, санітарно-епідеміологічної, геологічної, гідромеліоративної та інших служб єдиної системи проведення моніторингу техногенно забруднених земель; екологічно безпечне поводження з твердими і рідкими відходами, очищення стічних вод, здійснення контролю за станом ґрунтів у разі використання осадів стічних вод у сільському господарстві, зеленому будівництві та рекультивації земель; розроблення та проведення заходів з поліпшення екологічного стану техногенно забруднених ґрунтів та їх детоксикації; удосконалення системи радіоекологічного моніторингу ґрунтів та сільськогосподарської продукції; проведення уточнювального радіоекологічного обстеження земель сільськогосподарського призначення; 6) формування національного та регіональних банків даних про якісний стан ґрунтів, забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідації їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів, що, зокрема, передбачають розроблення механізму формування та ведення зазначених банків даних і функціонування інформаційно-аналітичної системи, формування банків і системи, ведення банків та функціонування системи (третій етап); 7) економічного стимулювання робіт, пов’язаних з відтворенням та охороною родючості ґрунтів, зокрема: здійснення компенсації витрат на проведення робіт, пов’язаних з відтворенням та охороною родючості ґрунтів, у розмірі від 30 до 100 відсотків вартості таких робіт за умови покращення або стабілізації якісного стану ґрунтів, що підтверджено даними агрохімічного паспорта земельної ділянки, виданого державною службою охорони родючості ґрунтів; тимчасове звільнення від сплати земельного податку або часткового зменшення його ставки, надання пільгових кредитів, повне або часткове відшкодування відсотків за кредити, цільове субсидіювання для компенсації витрат на проведення робіт, пов’язаних з відтворенням та охороною родючості ґрунтів; 8) інформаційного забезпечення, яке базується на використанні результатів моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (зокрема тих, що отримані із застосуванням дистанційного зондування Землі в геоінформаційних системах), даних інформаційно-аналітичної системи про відвернення негативних процесів та ліквідацію їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів, а також про якісний стан ґрунтів та результати впровадження агротехнологій; 9) удосконалення нормативно-правової бази, що передбачає впровадження механізму стандартизації та нормування у сфері охорони родючості ґрунтів, установлення нормативів гранично допустимого забруднення, якісного стану ґрунтів, оптимального співвідношення земельних угідь, показників деградації земель та ґрунтів. Наукове забезпечення охорони родючості грунтів спрямовується на: проведення фундаментальних досліджень з поглиблення знань про родючість ґрунтів та її динаміку; проведення тривалих дослідів з діагностики, еволюції та управління родючістю ґрунтів у регіонах; вивчення причин, механізмів, масштабів, інтенсивності процесу деградації ґрунтової родючості і розроблення механізму його відвернення; удосконалення методів районування (зонування) земель сільськогосподарського призначення; регламентацію методів, технологій та засобів біологічного землеробства; удосконалення методів відтворення та охорони родючості ґрунтів на техногенно забруднених землях сільськогосподарського призначення; застосування дистанційного зондування Землі в геоінформаційних системах для оцінки продуктивності ґрунтів та проведення районування (зонування) земель сільськогосподарського призначення. Проблеми, пов’язані з охороною родючості ґрунтів, потребують невідкладного розв’язання як на державному, так і на місцевому рівні. Для цього необхідно розробити і затвердити в установленому порядку місцеві програми охорони родючості ґрунтів, передбачивши в них першочергові заходи, спрямовані на вирішення питань: на рівні Автономної Республіки Крим, областей та м. Севастополя – науково-методичного, програмного та організаційного забезпечення виконання Програми, формування і ведення регіональних банків даних про якісний стан ґрунтів; проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та моніторингу ґрунтів; ведення польових дослідів та аналітичних робіт; розроблення та здійснення заходів щодо відтворення та охорони родючості ґрунтів; на рівні районів – систематичний контроль якості землекористування, зміни родючості ґрунтів, технологій вирощування сільськогосподарських культур; створення екологічно безпечних і ефективно функціонуючих територій (полів) для демонстрації ґрунтозахисних технологій; консультаційна діяльність, надання допомоги землекористувачам у розробленні планів роботи з відтворення та охорони ґрунтів і їх виконанні.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; просмотров: 437; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.124.204 (0.011 с.) |