ТОП 10:

Розроблення проектів землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг



 

Важливим завданням сучасної землевпорядної науки стає розробка науково-методичних засад розроблення документації із землеустрою щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг.

Проект землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг (далі – проект землеустрою) має розробляється на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів. Об’єктом проектування є території адміністративно-територіальних утворень, в межах яких знаходиться водний об’єкт, або на які має бути поширений режим водоохоронної зони водного об’єкта. Розробниками проектів землеустрою можуть бути фізичні або юридичні особи, які одержали ліцензію на проведення робіт із землеустрою.

На думку О.П.Канаша, А.Г. Мартина та І.В. Покидько, розробленню проекту землеустрою має передувати проведення підготовчих робіт, що включають вивчення та аналіз рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега, а також цільового призначення земельних ділянок, які передбачається включити до складу водоохоронної зони. Безпосередньо проект землеустрою має розроблятися у складі пояснювальної записки та графічних матеріалів. Пояснювальну записку доцільно складати за такою структурою: обкладинка; титульний аркуш; список авторів; реферат; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; передмова; вступ; розділ 1 – коротка характеристика водного об’єкту та території проектування; розділ 2 – місця розташування і розміри земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони; розділ 3 – умови щодо відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги; розділ 4 – умови щодо відведення земельних ділянок під смуги відведення з особливим режимом їх використання; розділ 5 – умови щодо режиму використання земель в межах водоохоронної зони; розділ 6 – умови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; розділ 7 – умови щодо відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам; розділ 8 – умови щодо погодження, експертизи та затвердження проекту землеустрою; розділ 9 – умови щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж водоохоронної зони; розділ 10 – умови щодо посвідчення права власності та права користування земельними ділянками в межах водоохоронної зони; розділ 11 – умови щодо авторського нагляду за виконанням проекту; висновки; рекомендації; перелік посилань; матеріал у кінці проекту.

До додатків слід включати: копію рішення органу водного господарства або іншого спеціально уповноваженого органу про розробку проекту землеустрою; копію технічного завдання на розробку документації із землеустрою – проектів землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг; схему водоохоронної зони; кадастрові плани земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони.

Вимоги до оформлення обкладинки, титульного аркуша, списку авторів, реферату, змісту, переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, передмови, переліку посилань та матеріалів у кінці проекту у пояснювальній записці доцільно приймати згідно ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в сфері науки й техніки. Структура й правила оформлення».

Вступ слід розташувати на окремій сторінці та коротко викласти у ньому:

• законодавчі передумови для розробки документації із землеустрою щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

• актуальність встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг та підставу для розробки проекту землеустрою;

• мету проекту землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

• взаємозв’язок проекту землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг із іншими видами документації із землеустрою та містобудівної документації.

У розділі 1 «Коротка характеристика водного об’єкту та території проектування» викладають найменування водного об’єкту, відомості про його розташування, водний режим, фізико-географічні особливості, використання природних ресурсів і екологічну обстановку в басейні водного об’єкту, відповідно до якого об'єкт взято на облік за розділом «Поверхневі води» Державного водного кадастру, а також фото його загального вигляду. Розділ також включає характеристику території проектування (район, місто, селище, село), в межах якого встановлюється водоохоронна зона і прибережна захисна смуга водного об’єкту (найменування, адміністративна підпорядкованість, площа, структура земельних угідь, основні власники землі та землекористувачі тощо).

У розділі 2 «Місця розташування і розміри земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони» наводиться перелік земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони за табличною формою.

У розділі 3 «Умови щодо відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги» зазначаються місця розташування і розміри земельних ділянок, що мають бути відведені під прибережні захисні смуги, а також умови їх відведення.

У розділі 4 «Умови щодо відведення земельних ділянок під смуги відведення з особливим режимом їх використання» зазначаються місця розташування і розміри земельних ділянок, що мають бути відведені під смуги відведення з особливим режимом їх використання, а також умови їх відведення.

У розділі 5 «Умови щодо режиму використання земель в межах водоохоронної зони» наводиться перелік обмежень, що встановлюються щодо використання земельних ділянок в межах водоохоронної зони, а також земельних ділянок прибережних захисних смуг та смуг відведення з особливим режимом їх використання.

У розділі 6 «Умови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва» зазначається необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», у разі якщо проектом землеустрою передбачається вилучення сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, або вилучення лісових угідь (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства. Також мають бути розраховані втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів. Розрахунок має бути проведений по кожній земельній ділянці, включеній до складу водоохоронної зони.

У розділі 7 «Умови щодо відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» зазначається необхідність відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», у разі якщо проектом землеустрою передбачається встановлення обмежень щодо використання належних їх земельних ділянок. Розрахунок має бути проведений по кожній земельній ділянці, включеній до складу водоохоронної зони.

У розділі 8 «Умови щодо погодження, експертизи та затвердження проекту землеустрою» зазначаються:

• умови щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації – проекту землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг відповідно до законодавства;

• необхідність погодження проекту землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства;

• орган, що затверджує проект землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг відповідно до законодавства.

У розділі 9 «Умови щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж водоохоронної зони» зазначається необхідність встановлення в натурі (на місцевості) меж водоохоронної зони шляхом проведення кадастрових зйомок та встановлення відповідних інформаційних знаків.

У розділі 10 «Умови щодо посвідчення права власності та права користування земельними ділянками в межах водоохоронної зони» зазначається необхідність посвідчення прав власності та прав користування земельними ділянками, що включені до водоохоронної зони, шляхом розробки технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки.

У розділі 11 «Умови щодо авторського нагляду за виконанням проекту» зазначається необхідність ведення журналу авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг з метою відображення:

• повноти, якості та точності виконаних заходів і окремих рішень, передбачених проектом землеустрою;

• дотримання черговості виконання заходів; виявлених недоліків і порушень та рекомендацій щодо їх усунення, а також додаткових заходів, необхідність у здійсненні яких виникла у процесі реалізації проекту землеустрою;

• методична і технічна допомога замовнику тощо.

У висновках наводять оцінку одержаних проектних рішень та способи їх використання. Текст висновків може поділятись на пункти.

Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи із землеустрою, які розробник документації вважає необхідними, для регулювання земельних відносин та раціональної організації території. Рекомендації повинні мати конкретний характер.

Проектування водоохоронної зони включає визначення її внутрішньої і зовнішньої меж. Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті. Зовнішня межа водоохоронної зони, як правило, прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією:

• затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років;

• берегоруйнування, меандрування;

• тимчасового та постійного підтоплення земель;

• ерозійної активності;

• берегових схилів і сильноеродованих земель.

Межі зони затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років , визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 87 «Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків», приймаються згідно даних державних органів водного господарства, органів екології та природних ресурсів та обласних державних адміністрацій.

Межі берегоруйнування, меандрування визначаються за даними спеціальних гідрологічних обстежень (за їх наявності) відповідно до типу руслових процесів, закономірностей розвитку річкового русла та його деформації.

Межі тимчасового та постійного підтоплення земель визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 87 «Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків», приймаються згідно даних державних органів водного господарства, органів екології та природних ресурсів та обласних державних адміністрацій.

Межі ерозійної активності визначаються за даними топографо-геодезичних зйомок як межі ярів, берегів чи схилів, що інтенсивно розвиваються, улоговин, по яким стікають дощові води, а також гірських масивів, крутосхилів (понад 15°), що включають всю зону можливої ерозії (весь схил чи яр).

Межі берегових схилів визначаються як прилеглі до водного об’єкту землі із крутістю 5° і більше (весь схил).

Межі сильноеродованих земель визначаються за даними ґрунтових обстежень як земельні угіддя із сильноеродованими ґрунтовими відмінами.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісогосподарського призначення, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:

• зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;

• розрахункової зони переробки берегів;

• лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;

• усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.

Межі зон санітарної охорони джерел питного водопостачання приймається відповідно до проектів зон санітарної охорони, що розробляються у відповідності до «Положения о порядке проектирования и эксплуатации зон санитарной охраны источников водоснабжения и водопроводов хозяйственно-питьевого назначения» від 18.12.1982 № 2640-82 .

Межі розрахункової зони переробки берегів визначаються за даними спеціальних гідрологічних обстежень (за їх наявності).

Межі лісових насаджень приймаються відповідно за даними топографо-геодезичних зйомок, а також даними державного земельного кадастру.

Межі земель відводу на існуючих меліоративних системах приймаються за даними державного земельного кадастру.

Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ, відповідно до даних спеціальних гідрологічних обстежень (за їх наявності).

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

За відсутності обрушення берега або його ерозійної активності та при вузькій смузі підтоплення ширина водоохоронних зон встановлюється:

• для малих річок – не менш як 250 м;

• для середніх – не менш як 500 м;

• для великих – за окремим розрахунком;

• у межах населених пунктів – згідно з ситуацією, що склалася, з урахуванням забудови на час розробки проекту, але не менш як 10 м від брівки схилу берега згідно з умовами експлуатації річки.

Розрахунок ширини водоохоронної зони (ВЗ) здійснюється за принципом еталона шляхом визначення оптимальної ширини смуги, що може перехопити поверхневий схиловий стік, та переходу від еталона до інших умов схилу методом введення відповідних коефіцієнтів за формулою:

ВЗ = Ср + Лр,

зокрема Лр = Ло × К1 × К2 × К3 × К4 × К5 × К6 ± Лі

де Ср – ширина смуги від середньомеженного рівня води до межі можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років, що приймається не меншою 100 м;

Лр – ширина водоохоронної зони від межі можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років, до зовнішньої межі водоохоронної зони;

Ло – ширина водоохоронної зони еталона в середніх умовах, м;

К1, К2, К3, К4, К5, К6 – коефіцієнти переходу;

Лі – поправка до ширини Лр, що враховую зміну крутості схилу, м.

Ширина водоохоронної зони еталона в середніх умовах вздовж великих річок приймається згідно таблиці 1. Для листяного лісу на супіщаних ґрунтах з північною експозицією схилу та крутістю 2,5° ширина водоохоронної зони еталона приймається 700 м.

 

Ширина водоохоронної зони еталона в середніх умовах вздовж великих річок

(за Методикою упорядкування водоохоронних зон річок України, 2004)

 

 

 

 

Характеристика лісу, земельних угідь Ширина водоохоронної зони (Ло), м Ширина водоохорон-ної зони за нульової крутості схилу, м
експозиції схилу за крутості схилу близько 2° (50 %)
С, ПдС, ПнЗ Пн,ПнС, З Пд, ПдЗ
Пісок, супісок, торф
Хвойний ліс
Мішаний ліс
Листяний ліс
Рілля вздовж схилу, багаторічні перелоги під випасом, цілина
Легкий та середній суглинок
Хвойний ліс
Мішаний ліс
Листяний ліс
Рілля вздовж схилу, багаторічні перелоги під випасом, цілина
Важкий суглинок, глина
Хвойний ліс
Мішаний ліс
Листяний ліс
Рілля вздовж схилу, багаторічні перелоги під випасом, цілина

 

Коефіцієнт переходу від середньобагаторічного максимуму схилового стоку до стоку розрахункової 1% забезпеченості (К1) визначається на основі коефіцієнту варіації (мінливості) :

  Карпати Крим Полісся Лісостеп Степ
Св – коефіцієнт варіації (мінливості) 0,4-0,3 0,7-0,4 0,7-0,3 0,6-0,4 0,8-1,5

 

Коефіцієнт переходу від миттєвого максимуму весняної повені до середньодобового (К2) вводиться для приток 1-го порядку (200 км > Д > 50 км, де Д – довжина притоку, км):

  Лісова зона Лісостеп Степ
  хвойні мішані, листяні
К2 0,56 0,35 0,30 0,25

 

Для приток завдовжки до 50 км вводиться коефіцієнт переходу від середньодобової до середньопаводкової витрати, що дорівнює 0,5.

Коефіцієнт переходу від листяного лісу до інших його видів (К3):

  Листяний Мішаний Хвойний Безлісий схил
К3 0,92 0,85 2,5

 

Коефіцієнт переходу від супіщаних до інших за механічним (гранулометричним) складом ґрунтів (К4):

  Легкі (пісок, супісок, торф) Середні (легкі та середні суглинки) Важкі (важкі суглинки, глина, скельні фунти)
К4 1,0 1,5 2,0

 

Коефіцієнт переходу від північної експозиції до інших експозицій (К5):

  Експозиція схилу:
ПнС і З С, ПдС, ПнЗ Пд і ПдЗ
К5 1,0 0,8 1,2

 

Коефіцієнт переходу від вкритого лісом схилу до безлісого схилу (К6):

  Оранка впоперек схилу Оранка вздовж схилу та багаторічні перелоги Перелоги під випасом та цілина)
К6 1,6 2,4 2,6

 

Величина поправки до ширини Лр, що враховую зміну крутості схилу, порівняно з еталоном у 2,5°, (Лі) визначається за формулою:

Лі = 0,27 × Лр × І

де 0,27 – коефіцієнт, що визначений за середніми даними зміни коефіцієнта весняного схилового стоку у багатоводні роки;

Лр – ширина водоохоронної зони визначена за формулою (2) без урахування Лі;

І – різниця у градусах між фактичним нахилом схилу та 2,5° (при крутості понад 2,5° має додатні значення; а менше 2,5° – від’ємні).

Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.

 

У розділі 2 «Місця розташування і розміри земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони» за табличною формою слід навести відповідний перелік земельних ділянок, зазначивши у його графах:

• номер земельної ділянки по порядку.

• кадастровий номер земельної ділянки або прочерк, якщо земельній ділянці не присвоювався кадастровий номер.

• площу земельної ділянки у кв. м.

• цільове призначення земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів або прочерк, якщо земельна ділянка перебуває у запасі.

• адресу земельної ділянки або прочерк, якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів.

• найменування власника земельної ділянки або землекористувача (повна назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи) та (у дужках) його ідентифікаційний код (ЄДРПОУ для юридичної особи та код ДРФО для фізичної особи), або назва органу державної влади або місцевого самоврядування, що розпоряджається земельною ділянкою, якщо вона не надана у власність або у користування.

• реквізити правовстановлюючого документа на земельну ділянку (серія, номер та дата реєстрації державного акту; номер, дата укладення та дата реєстрації договору оренди землі, суперфіцію, емфітевзису тощо), або прочерк, якщо землі не надані у власність або у користування.

• частку земельної ділянки в межах водоохоронної зони у кв. м.

• частку земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги у кв. м.

• частку земельної ділянки в межах смуги відведення з особливим режимом використання у кв. м.

Розділ 3 «Умови щодо відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги» пояснювальної записки має включати опис порядку встановлення прибережних захисних смуг, а також умови щодо погодження, експертизи та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для догляду за прибережними захисними смугами.

Встановлення прибережних захисних смуг передбачає відведення із земель державної або комунальної власності в межах водоохоронних зон земельних ділянок із цільовим призначенням «для догляду за прибережною захисною смугою» державним водогосподарським організаціям.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари – 25 м;

• для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 м;

• для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

При крутизні схилів більше 3° мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Розмір та межі прибережної захисної смуги в межах населених пунктів встановлюються з урахуванням містобудівної документації.

Умови щодо погодження, експертизи та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під прибережні захисні смуги зазначаються у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Розділ 4 «Умови щодо відведення земельних ділянок під смуги відведення з особливим режимом їх використання» пояснювальної записки включає опис порядку встановлення смуг відведення з особливим режимом їх використання, а також умови щодо погодження, експертизи та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під смуги відведення з особливим режимом їх використання.

Встановлення смуг відведення з особливим режимом їх використання передбачає відведення із земель державної або комунальної власності в межах водоохоронних зон земельних ділянок із цільовим призначенням «для догляду за смугою відведення з особливим режимом використання» водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами.

Земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання виділяються для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок.

Розміри смуг відведення встановлюються у відповідності до проектів, які розробляються і затверджуються водокористувачами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства (за наявності таких проектів).

Умови щодо погодження, експертизи та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під смуги відведення з особливим режимом їх використання зазначаються у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Розділ 5 «Умови щодо режиму використання земель в межах водоохоронної зони» перелік обмежень, що встановлюються щодо використання земельних ділянок в межах:

• водоохоронної зони (в цілому);

• земельних ділянок під прибережними захисними смугами (після їх відведення в установленому законодавством порядку);

• земельних ділянок під смугами відведення з особливим режимом їх використання (після їх відведення в установленому законодавством порядку).

В межах водоохоронних зон забороняється:

• використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

• влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

• скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

В межах земельних ділянок під прибережними захисними смугами уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

• зберігання та застосування пестицидів і добрив;

• влаштування літніх таборів для худоби;

• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

В межах земельних ділянок під прибережними захисними смугами уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється

• застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

• влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

• влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

• влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Режим користування земельними ділянками під смугами відведення з особливим режимом їх використання встановлюються у відповідності до проектів, які розробляються і затверджуються водокористувачами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства (за наявності таких проектів).

Схема водоохоронної зони має складатися у масштабі, що забезпечує відображення усіх її елементів та містити:

• назву «Схема водоохоронної зони» із найменуванням водного об’єкту та назви території проектування;

• межі адміністративно-територіальних утворень із зазначенням їх назв;

• межі земельних ділянок в межах, що повністю або частково включені до водоохоронної зони із зазначенням їх номерів;

• межі земельних угідь в межах водоохоронної зони із позначенням земельних угідь відповідними умовними знаками;

• межі водних об’єктів із зазначенням їх назв;

• межі земельних ділянок, що плануються до відведення під прибережні захисні смуги;

• межі земельних ділянок, що плануються до відведення під смуги відведення з особливим режимом їх використання;

• умовні позначення;

• штамп встановленого зразка.

Кадастрові плани земельних ділянок, включених до складу водоохоронної зони, складаються для усіх земельних ділянок, щодо яких встановлюються обмеження (обтяження) згідно проекту землеустрою.

Кадастровий план земельної ділянки, включеної до складу водоохоронної зони, складається у відповідності до вимог, передбачених Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, що затверджена наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43.

По завершенні проектних робіт, розробник документації із землеустрою має представити результати виконаних робіт в електронному вигляді на магнітних носіях органу земельних ресурсів згідно з вимогами, затвердженими наказом Держкомзему від 28.08.2008 № 334 «Про затвердження Тимчасового порядку формування територіальних зон» для їх внесення у автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру.

Висновки. Запропоновані науково-методичні підходи до розробки проектів землеустрою зі встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг базуються на положеннях діючої нормативно-правової бази та врахуванні еколого-економічних вимог щодо раціонального використання земель водного фонду. Формування водоохоронних обмежень, відповідно до розробленої згідно викладених положень документації із землеустрою сприятиме створенню сприятливого режиму водних об'єктів, попередженню їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшенню коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.21.160 (0.025 с.)