ТОП 10:

Норма прибутку на чистий власний (акціонерний) капітал.



Коефіцієнт, який дуже часто використовується - це відношення прибутку до суми власного акціонерного капіталу. Для розрахунку цього коефі­цієнта не потрібно проводити ніякого додаткового коригування чисто­го прибутку, оскільки у ньому вже ураховані виплати процентів кредито­рам і позичкодавцям, якщо такі виплати проводились. Таким чином в наших підрахунках чистий прибуток - це залишковий результат опера­цій і він повністю належить держателям (власникам) звичайних і привіле­йованих акцій. Але із усіх акціонерів тільки власники звичайних акцій можуть претендувати на залишковий прибуток після виплати обов'яз­кових дивідендів на привілейовані акції.

Цей коефіцієнт розраховується таким чином:

Ми використали дані на кінець року, але часто використовується середній показник, оскільки прибуток створюється протягом всього року і його сума повинна бути співставлена з середнім показником акціонер­ного капіталу за рік. Саме так був розрахований цей коефіцієнт, при­ведений в річному звіті компанії „ТNК":

В даному зв'язку необхідно поговорити про те, як враховувати при розрахунку цього коефіцієнта статтю зобов'язань „відстрочені податки на прибуток" у пасиві балансу. Ця стаття показує розраховану суму майбутніх податків на прибуток, зароблений і показаний в бухгалтер­ських книгах для цілей обліку, але не включену в суму прибутку для податкових властей. Таким чином прибуток за даними обліку буде більше суми оподаткованого прибутку, і сума нарахованого і списаного з при­бутку по бухгалтерських книгах податку буде більше фактичної суми податку, який підлягає сплаті. Така ситуація виникає із-за різниці в термінах визнання доходів і витрат згідно зі стандартами бухгалтер­ського обліку і закону про оподаткування. Деякі дослідники вважають, що відстрочений податок на прибуток є не що інше, як частка власного капіталу, зарезервованого для виплати значних податків у майбутньому. Інші вважають, що це різновидність довгострокової заборгованості. Оскільки серед дослідників-аналітиків немає з цього приводу єдиної думки, суми відстроченого податку на прибуток взагалі виключаються із будь-яких розрахунків коефіцієнтів. Однак ці суми можуть бути значними, і їх включення у фінансовий аналіз у вигляді власного капіталу або довгострокової заборгованості може значно вплинути на результати.

Норма прибутку на звичайні акції.Якщо в обіг випущені акції різ­ного виду, включаючи різні форми привілейованих акцій, більш точну картину прибутку на інвестиції власників може дати розрахунок прибутку тільки на звичайні акції. Сума використаного в розрахунках чистого при­бутку спочатку зменшується на величину дивідендів, виплачених дер­жателям привілейованих акцій, а також на суму інших обов'язкових платежів, наприклад, розподілення серед акціонерів частки меншості. З чистого власного акціонерного капіталу вираховується сума привілейо­ваних акцій і будь-які частки меншості, щоб отримати суму звичайних акцій.

В нашому прикладі у компанії ,/ШК" в обіг випущені тільки зви­чайні акції, оскільки її привілейовані акції серії 2 показані по чисто номінальній сумі в 1мільйон доларів. Таким чином результат розрахунку залишиться тим самим. Для розрахунку використовується наступна формула:

Статистика щодо норми прибутку на звичайні акції широко публі­кується журналами і спеціальними агентствами. За цими показниками уважно слідкують аналітики фондового ринку (біржі), керівництво компаній і ради директорів.

Прибуток на одну акцію.При аналізі фінансового стану корпорації завжди велика увага приділяється прибутку на одну акцію. Цей коефі­цієнт розраховується діленням суми чистого прибутку на звичайні акції на середню кількість звичайних акцій в обігу за звітний період.

Велику увагу показнику прибутку на одну акцію приділяють як керів­ництво компанії, так і акціонери. Саме на його основі відбувається, в значній мірі, оцінка акцій і цей показник використовується в стратегіч­ному плануванні з метою формування конкретних завдань. Зазвичай, досліднику не приходиться розраховувати цей коефіцієнт, оскільки компанія публікує його у своїх річних звітах з розшифруванням по кварталах.

У нашому прикладі представлені два показники прибутку на 1акцію, що відповідає вимогам Ради зі стандартів фінансової звітності і Комісії по цінних паперах і фондових біржах США. Перший показник - це так званий первинний прибуток на 1акцію, який розраховується виходячи з фактичної середньої кількості акцій, які находилися в обігу протягом періоду, що розглядався.

Другий показник, з повним „розчиненням", розраховується з урахуван­ням усіх акцій, які потенційно можуть бути залучені до обігу, наприклад, у результаті обміну привілейованих акцій і боргових зобов'язань на звичайні акції, якщо така можливість передбачена умовами, в результаті дій співробітниками з наявними опціонами на придбання акцій і т.п. В результаті такого потенційного пресу можливе зниження прибутку на одну акцію, про що компанія зобов'язана попередити інвесторів.

В нашому прикладі звіту компанії "TNК" потенційне „розчинення" прибутку невелике.

Не дивлячись на те, що показник прибутку на 1акцію легко підраху­вати, і він публікується у звітах компанії, тим не менш деякі складнощі в його використанні існують. Окрім того, що структура прибутку за квартал може мати незвичайні елементи, в багатьох компаніях кількість акцій в обігу значно коливається протягом року, оскільки в обіг випуска­ються додаткові акції (нова пропозиція акцій в широкий продаж, виплата дивідендів у вигляді акцій, впровадження опціонів і т.д.); крім того компанії викуповують свої акції із обігу в портфель. Тому в розрахунку використовується середня кількість акцій в обігу за період, що розгля­дається. Більше того, якщо виникало різке збільшення кількості акцій в обігу, наприклад, подрібнення акцій, то необхідно провести коригування показників за минулі періоди, щоб їх можна було порівнювати.

Дослідники приділяють велику увагу вивченню цього показника за минулі звітні періоди, причому як за квартал, так і за рік. На основі даних минулих періодів часто робляться прогнози на майбутнє. Коливання і тенденції у змінах фактичних показників порівнюються з прогнозними і визначаються ознаки посилення або послаблення компанії. Однак, необхідно підкреслити, що цей показник необхідно інтерпретувати обережно, враховуючи незвичайні елементи у структурі прибутку і значні зміни кількості акцій в обігу.

Поступлення наявності (грошей) на 1 акцію.Це приблизний показник, і він розраховується для визначення можливостей компанії виплачувати дивіденди наявними. Робиться спроба визначити рух наяв­них засобів в розрахунку на одну акцію. До величини чистого прибутку додаються суми безготівкових списань, таких як знос матеріальних і нематеріальних активів, оскільки ці бухгалтерські операції не являють собою руху реальних наявних засобів. Таким чином, додавши назад ці бухгалтерські списання, ми приблизно визначаємо, який прибуток був одержаний в результаті проведених компанією операцій. По змісту цей коефіцієнт аналогічний коефіцієнту прибутку на 1 акцію.

У звіті компанії, що розглядається нами в якості прикладу, аморти­зація матеріальних і нематеріальних активів складає 349 і 51 мільйон доларів відповідно. Для розрахунку прибутку на одну акцію у звіті приведена кількість акцій в обігу, що дорівнює 60.8 мільйона.

Таким чином, сума безнаявних списань на одну акцію складає $ 6.58. Якщо додати цю суму до первинного прибутку на 1 акцію в $4.31, надходження наявності на 1 акцію складе $ 10.89. Цей показник дозволяє зробити висновки щодо можливості компанії виплатити диві­денди і провести інші виплати. Однак, використання засобів визначається керівництвом компанії, і наш розрахунок дає лише загальне уявлення про її можливості.

Ріст ціни акції.Окрім отримання поточного прибутку, інвестори, зазвичай, очікують збільшення вартості звичайних акцій компанії на фондовій біржі. Визначальний фактор росту ціни акцій - це додаткова економічна вартість, тобто забезпечення в довгостроковій перспективі більш значних поступлень наявності в порівнянні з вкладеннями за рахунок рішень в області інвестицій, виробництва, фінансів. При ана­лізі показників даної компанії зміни ціни її акцій будуть зіставлятися із загальними тенденціями на ринку цінних паперів, зі змінами цін на акції компаній даної галузі або відібраної групи компаній, які прийма­ються для співставлення.

Загальний прибуток акціонерів.Загальний прибуток власників акцій компанії визначається сполученням двох основних компонентів: підвищення (або зниження) ціни акцій і дивідендів, отриманих наявними за відповідний період часу, вибраний для аналізу. Оскільки тільки частка прибутку, що належить акціонерам, виплачується їм у вигляді дивідендів, то значення для них має саме сума реально отриманих дивідендів, а не оголошена сума прибутку компанії на одну акцію і, як вже відмічалось, зміна ціни акцій. Така інформація по відкритих акціонерних компаніях публікується у спеціальних виданнях.

Розподілення прибутку

Фінансисти і держателі (власники) акцій уважно слідкують за роз­поділенням прибутку на дивіденди і ту його частину, яка не розподіля­ється, а залишається у розпорядженні компанії, оскільки саме нерозпо­ділений прибуток збільшує власний акціонерний капітал компанії і використовується керівництвом для її потреб. Дивіденди зазвичай ви­плачуються в наявній формі, але доволі часто і у вигляді акцій. При виплаті дивідендів акціями рух наявних засобів не має місця, тобто випуска­ються додаткові акції і передаються кожному акціонеру даної компанії.

Дивіденди на 1 акцію.Оголошення дивідендів на одну акцію робиться радою директорів компанії, причому цьому приділяється дуже велика увага, оскільки оголошені і очікувані дивіденди на акції даної компанії впливають, поряд з іншими факторами, на ціну цих акцій на фондовій біржі. Дивіденди оголошуються в абсолютному виразі, наприклад $ 1.63 на 1 акцію.

Дивідендний доход.Для визначення дивідендного доходу розмір щорічних дивідендів зіставляється з поточною або середньою ціною акції.

Цей коефіцієнт характеризує прибуток інвесторів в формі дивідендів у наявних грошах. Однак, при аналізі дивідендного доходу і співставленні цього показника з іншими компаніями, не можна забувати, що компанії проводять різну дивідендну політику, і загальна сума доходу акціонера складається із дивідендів і також залежить від змін ринкової вартості акції.

Коефіцієнт виплат по акціях.Цей коефіцієнт використовується для характеристики дивідендної політики компанії і характеризує частку прибутку, виплачену акціонерам у наявній формі в даному році.

Ради директорів компаній намагаються проводити стабільну дивіденд­ну політику. Тому значні зміни коефіцієнта виплат по акціях можливі лише в короткостроковій перспективі в результаті великих коливань в прибутку компанії. Якщо розглядати цей показник за ряд років, то він дає оцінку тенденції щодо політики ради директорів: переважне бажання реінвестувати прибуток на розвиток компанії або виплачувати більшу частку прибутку власникам акцій.

Важко сказати що краще, але аналіз цього коефіцієнта допомагає визначити „стиль" діяльності компанії. Тенденція така, що швидко зро­стаючі компанії зазвичай виплачують інвесторам меншу частку свого прибутку; вони бажають реінвестувати отриманий прибуток для забез­печення подальшого росту. Компанії, що мають стабільні або середні темпи росту, зазвичай, виплачують у формі дивідендів більшу частку прибутку.

Деякі компанії взагалі не виплачують дивідендів наявними грішми або у вигляді акцій. Для того, щоб зробити правильні висновки, необ­хідно провести додаткові дослідження.

Забезпеченість виплати дивідендів.Власників компанії завжди цікавить в якій степені дивіденди, що виплачуються, забезпеченні при­бутком і наявними поступленнями. Також їх хвилює, в якій мірі частка запозиченого капіталу у структурі капіталу їх компанії і, пов'язана з цим необхідність виплачувати проценти і гасити борг, впливає на можли­вості керівництва забезпечувати стійкий ріст прибутку і виплату диві­дендів, які очікуються власниками компанії. Для цієї мети можуть бути розраховані ряд коефіцієнтів, які повністю співпадають з оцінкою ком­панії з точки зору позичкодавців, і ми розглянемо їх нижче.

Показники ринку

Ми розглянемо тут два основних коефіцієнти, які характеризують вартість акцій на фондовому ринку: співвідношення ціни акції і прибутку на 1 акцію та співвідношення ринкової і балансової вартості акції.

Коефіцієнт ціна/прибуток на 1 акцію.Як власники компанії, так і керівництво часто використовують цей коефіцієнт. Цей коефіцієнт також називається кратне прибутку, і він показує, як ринок оцінює результати діяльності компанії та її перспективи. Розрахунок дуже простий: поточна ринкова ціна звичайних акцій ділиться на самий останній (свіжий) показник прибутку на 1 акцію.

Цей показник завжди враховується у випадку можливого придбання компанії. Кратне прибутку значно змінюється в залежності від харак­теру діяльності і типу компанії. Фактично цей коефіцієнт визначає, як в цілому ринок оцінює ризики, що пов'язані з даною галуззю або компанією по відношенню до минулого і майбутнього прибутку. Зазвичай про­водиться порівняльний аналіз. І кратне прибутку даної компанії спів-ставляється із середнім ринковим коефіцієнтом, і з даними по відібраній для порівняння групі компаній.

Відношення ринкової вартості акції до балансової.Необхідно відзначити, що цей показник не дозволяє в повній мірі судити про резуль­тати діяльності компанії. Немає певного критерію, яким саме повинно бути це співвідношення. Цей коефіцієнт може послуговувати лише для первинної загальної порівняльної оцінки компанії.

Відносний рух ціни.Хоча інвесторів зазвичай цікавить абсолютна зміна вартості акцій, які знаходяться у їх власності, для оцінки тенденцій в розвитку конкретної компанії корисно побачити, як змінюється ціна її акцій у порівнянні з загальною тенденцією на ринку в порівнянні з середніми показниками по галузі. Таке порівняння можна проводити як по абсолютній різниці в грошових одиницях, так і на основі вище перерахованих коефіцієнтів.

В цілому власники компанії оцінюють її діяльність з точки зору прибутку, який власники заробили на свою частку в капіталі, і наявних засобів, які вони отримали у вигляді дивідендів. Такі результати залежать від здібності компанії одержувати прибуток, від політики керівництва і від рішень, які приймаються відносно використання фінансового ва­желя і частки прибутку, що реінвестується. В кінцевому підсумку ці показники впливають на вартість частки інвестора у капіталі компанії, що віддзеркалюється цінами акцій на ринку фондових цінностей.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.205.60.226 (0.009 с.)