ТОП 10:

Інтеграція у міжнародні банківські структури



Законодавча база.Верховна Рада 6 липня 2005 р. прийняла в першому читанні зміни до Закону України „Про банки та банківську діяльність" щодо можливості відкриття іноземними банками своїх філій.

Відповідні зміни були підготовлені Національним банком і фактично входили до пакета нормативних документів, призначених для сприяння вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Безумовно, прийняті у першому читанні зміни є ключовими і здатні вплинути на розвиток фінансової системи країни в цілому.

Основні положення змін.У пояснювальній записці до законопроекту було вказано, що він підготовлений з метою правового врегулювання питання про надання іноземним банкам права відкриття на території України філії та здійснювати ними банківську діяльність, що є важливою умовою при вирішенні питання вступу України до СОТ, а також її членства в Європейському Союзі.

Прийняті зміни потребували юридичного визначення терміна „інозем­ний банк", що стає принципово новим суб'єктом правовідносин в україн­ській банківській системі. Згідно з прийнятими змінами, іноземний банк є кредитною установою, що здійснює залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб і розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб, яка створена і діє відповідно до законодавства іноземної держави. Цим визначенням фактично закріплюється право іноземних банків в Україні приймати депозити і надавати кредити через відкриті в Україні філії.

Зрозуміло, що процес відкриття іноземними банками своїх філій в Україні має повністю коригуватися центральним банком країни. Це має підтвердження у загальноприйнятій світовій практиці. Відповідно до прийнятих змін відомості про філії та представництва банків Націо­нальний банк включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку. Але для того, щоб іноземний банк відкрив в Україні свою філію, він зобов'язаний не пізніше ніж за де­сять днів до початку здійснення цією філією обслуговування клієнтів подати НБУ для включення до Державного реєстру банків повідом­лення про відкриття філії за встановленою формою. Нацбанк має право прийняти рішення про припинення здійснення філією банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком своєї філії містить неправдиві відомості або діяльність філії не відповідає вимогам закону та нормативно-правовим актам НБУ. Зауважимо, що раніше навіть для відкриття представництв іноземним банкам необхідно було отримати дозвіл НБУ, зараз акценти змінились: для відкриття філій їм достатньо повідомити НБУ про своє бажання і виконати всі його вимоги щодо відкриття таких філій. Фактично зменшується тиск на іноземців з боку центрального банку країни, оскільки між дозволом і повідомленням є суттєва різниця. Однак тут є тонкий дипломатичний момент: коли йшлося про дозвіл, іноземці повинні були подавати до Центробанку країни пакет документів, визначений НБУ, який в робочому порядку міг бути відкоригований; а при надсиланні повідомлення ініціатором документообігу вже ви­ступає іноземний банк, тому НБУ може відмовити йому у відкритті філії в односторонньому порядку. Втім, деталі залежать від того, як НБУ побудує власну роботу при акредитації філій іноземних банків, а з цим він має визначитися протягом шести місяців із дня опубліку­вання прийнятих у першому читанні змін до Закону України „Про банки та банківську діяльність". Потрібно також взяти до уваги, що крім акредитацій філій, іноземний банк стикнеться в Україні з необхідністю виконання вимог НБУ щодо надання банківської ліцензії, отримання письмового дозволу на здійснен­ня операцій, а також щодо ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової і статистичної звітності, її оприлюднення, регулювання діяльності, здійснення нагляду за нею [Шапран, 2005].

Вимоги до іноземців.Змінами до зазначеного Закону також закріпле­ний ряд серйозних вимог.

1. Держава, у якій зареєстровано іноземний банк, не повинна нале­жати до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також має співпрацювати із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням „брудних" грошей (РАТР). Відповідний пункт вимог потребує пояснень, зокрема, слід уточнити, що означає „не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів". Якщо тут мається на увазі, що в Україні можуть відкривати філії тільки банки із країн, що є членами РАТР, то це положення є парадоксальним, оскільки станом на 10.06.05 р. до РАїТ входили тільки 33 країни-члени; зауважимо, що серед них немає ще і самої України. Якщо ж у змінах до закону України мається на увазі „чорний список РАТР", то сьогодні в нього входять тільки три країни: Науру, М'янма та Нігерія. У РАТР також є регіональні підрозділи, членами яких є 18 країн, що не є прямими її членами.

Відповідне положення однозначно потребує уточнення, оскільки утворює правовий вакуум: не буде ж уряд або НБУ визначати список країн і територій, банкам з яких не можуть відкривати філії на території України через їх слабкість у боротьбі з відмиванням грошей.

2. Банківський нагляд у державі, у якій зареєстровано іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського Комітету з питань банківського нагляду. Загальні прин­ципи є задокументованими, втім, чітких критеріїв щодо відповідності країни таким практично немає. До того ж у зв'язку з публікацією нових вимог до регулювання банківської діяльності, які вже встигли отримати умовну назву „Базель 11" навіть у країнах-членах ЄС проходить обго­ворення і його імплементація очікується протягом 2006-2008 рр. Сьогодні ж діє „Базель 1", за яким дійсно, є перелік країн, що використо­вують посилання на конкретний документ Базельського комітету, щоб із часом не виникло кількох його трактувань, які закриють шлях іноземним банкам із певних країн до України.

3. Регулятивний капітал іноземного банку має бути не менше 150 млн. євро. Нагадаємо, що для більшості банків із Заходу це не є проблемою. В Україні ж такий розмір балансового, а не регулятивного капіталу, за даними НБУ, на початок 2005 р. мали лише ЗАТ „Приват-Банк", АППБ „Аваль" та АКБ „Промінвестбанк". Відповідне обме­ження буде суттєвим бар'єром для банків із країн СНД. Так, за даними Центрального банку Росії, станом на 01.04.05 р. власний капітал тільки 27 російських банків перевищував показник у 150 млн. євро, із них п'ять банків вже мали свої дочірні структури в Україні.

4. Мінімальний розмір приписного капіталу філії іноземного банку на момент її акредитації має бути не менше 5 млн. євро, крім того, приписний капітал у цих самих змінах визначається як сума грошових коштів у вільноконвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації, отримання банківської ліцензії та здійснення бан­ківської діяльності.

5. Потрібна наявність письмового зобов'язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України. Відповідний пункт є логічним, оскільки з часом може статися, що вимоги НБУ до діяльності банків в Україні можуть за окремими аспектами регулювання супере­чити вимогам центрального банку країни, де зареєстровано іноземний банк. Втім, і таке положення вже викликає певні запитання. Річ у тім, що філії іноземних банків в Україні стануть обов'язковими учасниками національної системи гарантування вкладів. Але нагадаємо, що філії не є фактично юридичними особами, а вкладники таких філій матимуть такі самі юридичні права щодо вимог до іноземного банку в разі його банкрутства, як і інші іноземні клієнти, які могли зробити вклади в інших філіях банку. Відповідно клієнти філій іноземних банків потрапляють під механізм гарантування вкладів країн реєстрації іно­земного банку, що відкрив філію в Україні, якщо інше не передбачено законодавством країни- реєстрації такого банку. Нагадаємо, що в країнах ЄС поріг гарантування доходить до 20000 євро, що у десятки разів перевищує той, який діє сьогодні в Україні. Відповідний факт може робити філії іноземних банків в очах населення більш привабливим для вкладання коштів.

6. Банкам України має бути надане право відкривати свої філії на території іноземної держави, у якій створений і діє іноземний банк. Ряд керівників найбільших олігархічних банків України вже встигли висловити свою думку про те, що відповідне положення нічого не дає вітчизняним банкам, оскільки ті нездатні виконати вимоги регуляторів у країнах ЄС, США та Японії. У принципі, може скластися ситуація, коли українські банки не зможуть відкривати своїх філій у більшості країн світу, але ця ситуація є малоймовірною. Справа у тому, що після вступу до СОТ українські банки автоматично набудуть такого права.

Зосередимо увагу на тому, що у змінах до зазначеного закону мова йде про право, а не про фактичне відкриття філій. Отже, з моменту вступу України до СОТ, ймовірно, складеться така ситуація, коли, наприклад, банки із країн ЄС зможуть відкривати у нас філії, а вітчизняні банки лише набудуть такого права, але в них не вистачить ресурсів для їх відкриття. Крім того, трактуючи цю норму закону, слід розуміти, що ЄС досі є неоднорідним (наприклад, більшість великих кредитних організацій Німеччини мають дочірні банки у Люксембурзі, де ринок є не таким зарегульованим і де, у принципі, вже досить давно мають дочірні структури російські банки). Такі юрисдикції, як Люксембург, Кіпр, о. Джерсі можуть бути використані європейськими банками для проникнення до України. У будь-якому разі відповідне положення змін до закону також потребує уточнення, щоб деякі олігархи із часом не почали судитися з НБУ з приводу зазначеного у цих змінах права, оскільки не зрозуміло, що малось на увазі - номінальне право відкри­вати філії українських банків за кордоном чи фактична реалізація такого права?

Наслідки і сподівання.У пояснювальній записці до проекту, на жаль, не було проведено більш деталізованого фінансово-економіч­ного обґрунтування наслідків від його прийняття, а тільки зазначено, що реалізація законопроекту не потребує матеріальних та додаткових бюджетних витрат. Втім, це не зовсім так, імовірно, НБУ доведеться створювати окремий структурний підрозділ з нагляду за філіями іно­земних банків. Звісно НБУ може обійтися і власними ресурсами для створення такого підрозділу, але нагадаємо, що оскільки прибуток Нацбанку перераховується до державного бюджету, то цей процес просто не може не зачепити дохідної частини держбюджету, хоча суми у загальному масштабі і будуть незначними. З іншого боку, важко не погодитись із прогнозом, зробленим у пояснювальній записці, де зазначено, що прийняття законопроекту сприятиме активному розвитку банківської системи України через широке залучення іноземного капі­талу, застосування сучасних банківських технологій, розширенню спектру та якості банківських послуг для споживачів, а також приско­ренню вступу України до Світової організації торгівлі.

Річ у тім, що не всі українські банки ще зрозуміли, які зміни насправді відбуваються. Начебто банки, створені за участю іноземного капіталу, в Україні існують давно. До них вже звикли, як до постачаль­ників дешевих ресурсів або як до установ, що займають ключові ланки в інфраструктурі ринку фінансових послуг, наприклад, обслуговують міжнародні грошові розрахунки та розрахунки у цінних паперах. Але банк з участю іноземного капіталу принципово відрізняється від філії. Філія не є юридичною особою. У разі її ліквідації за зобов'язаннями філії відповідає іноземний банк, а в разі ліквідації банку з участю інозем­ного капіталу акціонери банку відповідають перед вкладниками у межах свого внеску у статутний фонд банку в Україні. Якщо за дочірні уста­нови з країн ЄС можна бути цілком спокійним, оскільки в більшості випадків заради збереження позитивного іміджу у Східній Європі вони допоможуть компенсувати будь-яку нестачу ресурсів при ліквідації дочірнього банку в Україні, то російські банки за великим рахунком не можуть не хвилювати НБУ. Хвиля банкрутства, скандалів із відми­вання „брудних" грошей повторилась у Москві у травні 2005 р., хоча і в менших масштабах, а російські агенції постійно сигналізують про ймовірність повторення банківської кризи. Саме тому для України більш безпечними є філії, а не банки з іноземним капіталом.

З іншого боку, іноземним банкам все ж таки полегшили доступ до наших ринків. Навіщо тепер організовувати банки із 100%-м іноземним капіталом, витрачати 10 млн. евро на сплату мінімального власного капіталу, коли можна відкрити філію всього за 5 млн. евро. Крім того, тепер втрачають сенс усілякі переговори іноземців про купівлю великих вітчизняних банків, значно вигідніше купувати не самі банки як ділові підприємства, а мережі їх філій. У цьому напрямку вже через один-два роки після остаточного прийняття змін можна очікувати запеклої боротьби між іноземцями і вітчизняними олігархічними банками, що обслуговують майно, поки що контрольоване олігархами. В Україні залишились досить привабливі для іноземних корпорацій об'єкти: ВАТ „Укртелеком", ВАТ „Укрнафта", ВАТ „Одеський припортовий завод" і т.д., повна приватизація яких може автоматично спричинити виникнення потреби залучення стратегічними профільними іноземними інвесторами своїх банків, які будуть здатні задовольнити фінансування переобладнання цих гігантів української промисловості.

Ті самі українські банки, що обслуговують згадані підприємства, на нашу думку, сьогодні здатні підтримувати тільки фінансування поточних потреб підприємств і, звісно ж, не на таких умовах, що скла­лись на ринку банківських послуг ЄС. Ймовірно, таким вітчизняним банкам доведеться посунутися, поступившись місцем більш могутнім і технологічно розвиненим іноземним банкам. І тут постають запитання: яким чином проходитиме процес інтеграції у вітчизняному банківському секторі, чи вмовлять іноземців сьогоднішні власники великих банків викупити частку їх банків і вести власний бізнес, чи все-таки іноземці схочуть самостійно освоювати банківський ринок країни? В останньому випадку мова йтиме здебільшого про торгівлю філіальними мережами українських банків, які будуть уступати ринок банківських послуг іно­земцям. Звісно, цей процес буде досить болісним для олігархів, які втратять контроль за банківською системою, але, безумовно, позитивно позначиться на економіці України через зниження вартості кредитів і різке збільшення кредитних ресурсів.

Таким чином, прийняті у парламенті у першому читанні зміни до Закону України „Про банки та банківську діяльність" щодо відкриття іноземними банками філій в Україні повинні позитивно позначитися на економічному зростанні країни, забезпеченості ринку кредитними ресурсами, а також подоланні Україною юридичних бар'єрів на шляху до Світової організації торгівлі.

Незважаючи на позитивність змін, вони несуть певною мірою негатив для найбільших банків України, яким все одно доведеться ділитися з іноземцями. Втім, прийняті у першому читанні зміни потребують деякого уточнення, особливо у розрізі вимог щодо іноземних банків, які зможуть відкривати філії в Україні. До того ж після остаточного прийняття цих змін НБУ тільки через півроку запустить у дію реальний механізм акредитації іноземних банків, тому у кращому випадку філії іноземних банків з'являться в Україні лише в І кварталі 2006 року. Отож, зачекаємо позитиву від змін.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.205.60.226 (0.006 с.)