ТОП 10:

Джерела та можливості інвестування в інновації у Вінницькій області, млн. грн.



 

Показники 2003 р. 2010 р. 2015 р.
Обсяги інвестицій за 2005-2010 роки
Максимально можливі прямі іноземні інвес­тиції
Власні кошти підприємств
Залучені кошти
Ефект мультиплікації коштів залучених в ін­новації  
       

 

Організаційні форми господарювання також будуть значною мірою змінюватись в залежності від того, з яких джерел будуть вноситись інвестиції (табл. 12.10).

Таблиця 12.11 Вплив інновацій на розвиток промисловості, млн. грн.

 

Показники 2003 р. 2010 р. 2015 р.
Обсяги інвестицій
Обсяги інноваційної продукції
Обсяги інноваційних робіт
В тому числі на капітальні витрати 20,7

 

Зважаючи на необхідність високих темпів зростання ВДВ, темпи зростання виробництва наукоємної продукції повинні бути такими, щоб у 2015 р. обсяги виробництва інноваційної продукції досягли 30% від загальних обсягів виробництва (табл. 12.11).

Для забезпечення таких рівнів випуску інноваційної продукії необ­хідно вирішити базове питання - зменшення енергомісткості вироб­ництва у 2 рази, що дозволить зменшити інвестиції в енергетичну сферу і задовольнитись нинішніми, але оновленими енергетичними потужностями (табл. 12.12).

Таблиця 12.12 Прогноз енергомісткості виробництва у Вінницькій області

 

  2003 р. 2009 р. 2015 р.
Паливоємність, ВДВ кгу.п/грн. 0,82 0,6 0,45
Електроємність, кВт.год./грн. 0,75 0,7 0,55

 

Господарський комплекс області має певну структурну розбалан-сованість: має надлишок енергогенеруючих потужностей, надлишок потужностей цукрових та спиртових заводів тощо. Водночас стоїть завдання збільшення обсягів виробництва у ньому харчової промис­ловості - у 2 рази, машинобудування - у 2,2 рази. /Для цього необхід­ним є такий розподіл інноваційних коштів (табл. 12.13).

 

Таблиця 12.13 Прогноз розподілу інноваційних коштів за основними галузями господарства Вінницької області, млн. грн.

 

Галузі 2003 р. 2010 р. 2015 р.
Сільське господарство  
Харчова промисловість 18,6
Легка промисловість 0,133
Хімічна промисловість 1,133
Промисловість будівельних матеріалів 0,045
Металообробка 0,145 ЗО
Машинобудування 0,425
Інше виробництво 0,122    

 

 

У перспективі найбільше коштів інноваційного спрямування на­правлятиметься у галузі машинобудування, що є цілком виправданим з огляду на тенденції постіндустріального розвитку України і Вінни­цької області, зокрема. Відродитися має і хімічна промисловість, як одна з галузей, що визначає рівень НТП у промисловості області.

Зміцнення інституційної інфраструктури інноваційного розвитку. Практичне формування і впровадження положень інноваційно-інвес­тиційної моделі розвитку господарського комплексу області потребує розробки пакету узгоджених із законодавством регіональних і галузевих нормативно-правових актів щодо стратегічного планування регіональ­ного розвитку, підвищення інституційної спроможності діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду­вання, запровадження нового механізму державного регулювання регіонального розвитку та стимулювання територіальних громад щодо забезпечення прискореного регіонального розвитку, удосконалення інформаційного забезпечення центральних та регіональних органів влади (див. п. 12.1).

Оскільки інфраструктура підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку обласного господарського комплексу ще не сформована, то ставиться завдання досягти швидкого прогресу у вирішенні цієї задачі шляхом об'єднання, зокрема у формі регіонального індустріального кластера, консалтингових, юридичних, інформаційних, патентних і мар­кетингових організацій та підприємств різних форм власності, створивши для них спільну систему обміну інформацією, координації та управ­ління (див. п. 11).

Завдяки створенню інституційної інфраструктури інноваційного розвитку господарського комплексу області буде досягнута критична маса пропозицій і можливих варіантів ефективних управлінських рі­шень.

Галузеві пріоритети інноваційно-інвестиційного розвитку. До

середньострокових пріоритетів інноваційно-інвестиційного розвитку господарського комплексу Вінницької області відносяться пріоритети, що забезпечують створення:

■новітніх ресурсозберігаючих технологій;

■енергоекономічних джерел світла та систем освітлення;

■функціональної та силової електроніки в енергетичній галузі;

■модернізації електромереж;

■технології спалювання низькосортного твердого палива;

■системних засобів технологічного проектування;

■виробничих процесів і техніки нового покоління;

■побутової і комунальної електронної техніки та технологічних процесів виготовлення їх елементів;

■інформаційних технологій контролю та управління об'єктами базових технологій;

■світлосигнальної та інформаційної апаратури;

■комбайнів і тракторів, агрегатів тракторів середньої потужності;

■кормозбиральної та бурякозбиральної техніки;

■біодобрив;

■ обладнання для глибинної переробки рослинної та тваринної

продукції;

■сучасних технологій зберігання сільськогосподарської продукції;

■матеріалів, технологій та обладнання для фасування, пакуван­ня і маркування продуктів харчування і напоїв;

 

■екологічно чистих харчових продуктів та продуктів з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур;

■інноваційних технологій будівництва і реконструкції доріг, мостів та транспортних систем;

■лікарських засобів для лікування цукрового діабету, астми, серцево-судинних, онкологічних та інфекційних хвороб (СНІД, туберкульоз

тощо);

■ енергоефективного, ресурсозберігаючого, модульного, екологічно
безпечного обладнання та устаткування для здійснення процесів водо-
підготовки, очищення води, теплопостачання та засобів управління
цими процесами.

Серед наведених пріоритетів виділяються 10, які забезпечують перехід до технологій п'ятого та шостого покоління в харчовій проми­словості та енергозбереженні і сільському господарстві (рис. 12.5).

Пріоритет L Розробка та впровадження дружніх до людини сільськогосподарських технологій, в тому числі точних та індуст­ріальних технологій рослинництва, безвідвального обробітку землі та використання сучасної інформаційної техніки в сільському господарстві

У Вінницькій області сільським господарством займається 55% зайнятого населення, на частку сільського господарства припадає 45% ВВП області та 25% основних фондів. В сільськогосподарському обороті області знаходиться 2018 тис. га земель, площа ріллі стано­вить 1730,6 тис. га, а це 4,4% сільськогосподарських земель України.

В той же час ВВП сільського господарства становить 170 тис. грн. на 100 га, витрати умовного палива на їх обробіток - 55 кг. В області використовується традиційна технологія землеробства, в основі якої лежить глибока оранка, інтенсивне споживання мінеральних добрив.

Розораність сільськогосподарських земель становить 85,7%. Частка крупнотоварного виробництва складає 44%, забезпеченість основними фондами на одного працюючого сягає тільки 35% від середньоукраїн-ського рівня.

В результаті виконання робіт по даному пріоритету в системі обро­бітку ґрунту відбудеться значне розширення застосування волого-і енергозберігаючих технологій. Вони характеризуються зменшенням механічного впливу ґрунтообробних знарядь і ходових систем тракторів на ґрунт за рахунок зменшення глибини та кількості його обробітків, застосування комбінованих та широкозахватних агрегатів, смугового обробітку, прямого посіву тощо. Широке застосування матимуть дис­кові знаряддя, а також важкі культиватори (при підготовці ґрунту під кукурудзу).

При вирощуванні зернових культур одним із важливих і пріоритетних прийомів є проведення заходів по захисту від шкідливих організмів та бур'янів. Таким чином, буде досягнуто запобігання втрат врожаю, які можуть досягти ЗО відсотків.

Особлива увага буде приділятись агротехнічним і організаційно-господарським прийомам, попереджуючим масове розмноження шкід­ливих організмів, що дасть змогу зменшити використання хімічних засобів і, з іншого боку, забезпечити більш ефективне їх використання.

Передбачається широке застосування крайових і локальних обробіт­ків та комбінованого використання інсектицидів і фунгіцидів.

Буде застосовуватись елітне насінництво зернових культур.

З метою підвищення ефективності мінеральних добрив, особливо азотних, їх використання буде проводитись за даними рослинної діа­гностики, особливо при проведенні некореневого підживлення посівів.

Технологія вирощування зерна високої якості буде базуватись на профілактичних заходах - додержанні науково обґрунтованих сівозмін, систем обробітку ґрунтів,

 

 

 

 


впровадженні стійких до хвороб і шкідників та бур'янів сортів озимої пшениці, дотриманні оптимальних строків сівби та інших елементів технології вирощування.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів, ВАТ "Хмільник-сільмаш", підприємства "Струм-агро" та "Геліо", науково-дослідні та селекційні станції, Вінницький національний технічний університет.

Пріоритет 2. Розробка та впровадження технологій переробної промисловості та харчової промисловості, які базуються на безпо­середньому підводі енергії до сировини, що переробляється, в тому числі автоматизованих технологій, електротехнологій, НВЧ-технологій, ультразвукових технологій.

В даний час харчова промисловість та переробна промисловість складає більше половини від загальних обсягів промислового вироб­ництва області. Переважна більшість технологій цієї галузі відноситься до другого покоління. Тільки виробництво на підприємствах , ДІоділля-Обст", „Nemiroff", „Пфаннер-Бар", можна віднести до технологій третього та четвертого покоління.

Характерним для технологій другого покоління є використання теплової обробки продукції. При такій технології в зовнішнє середо­вище розсіюється до 60% енергії і тільки 30-35% йде безпосередньо на обробку сировини. В харчовій промисловості використовується 79,1% умовного палива від усього палива, що використовується в оброб­ній промисловості області, притому що обсяги виробництва в харчовій промисловості складають 57% від обсягів промислового виробництва.

Застосування комп'ютерних технологій дозволить дозовано підво­дити енергію до робочих органів та продуктів переробки, а застосу­вання електротехнологій дозволить скоротити витрати електроенергії на 25-30%.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький національний технічний університет, Вінницький державний аграрний університет, ТОВ "Авіс", "Електротехнологія" та"Біакс", СП "КМТ", ВПП "Струм".

Пріоритет 3. Розробка та впровадження технологій контролю електромереж, в тому числі систем обліку електроенергії, конт­ролю якості енергосистем.

Технологічні втрати в електромережах області сягають до 22%. Для модернізації мереж необхідно визначити найбільш витратні ділянки та методи усунення причин втрат електроенергії. Для цього пропону­ється створити спеціалізовані системи.

Створення систем для безперервного контролю електроспоживання на підприємствах електромереж всіх рівнів дозволить проводити ефек­тивну політику енергозбереження. Передбачається, що буде розроблений ряд приладів типу ПСБ-1 для контролю втрат електроенергії безпосе­редньо на повітряних лініях електропередач та в захованих проводках.

Створення системи імітаційного моделювання електричних мереж 6, 35, ПО, 190 кВ необхідне для вибору оптимальних інженерних рішень.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький національний технічний університет, ТОВ "АДТ" і "Енергоприлад".

Пріоритет 4. Розробка та впровадження інформаційних технологій в системі зв'язку, впровадження нових інформаційних систем в сільськогосподарських районах.

Рівень розвитку інформаційних технологій в сільській місцевості на порядок нижчий, ніж у містах. Щільність телефонного зв'язку в сільській місцевості області у 2,6 рази нижчий, ніж у містах. Забез­печення широкого доступу до телефонної мережі дозволить викорис­товувати єдину геоінформаційну систему. Передбачається, що мережева геоінформаційна аналітична система може мати в своєму складі під­системи з електронного кадастру сільськогосподарських земель, дер­жавного екологічного моніторингу Вінницької області тощо. Це дасть можливість, зокрема, швидше поширювати передові сільськогоспо­дарські технології.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький державний аграрний університет, Вінницький національний технічний університет, ТОВ "Астровіжен" і "Хорст-Укртелеком" та НВП "Інно-він".

Пріоритет 5. Розробка та впровадження у виробництво енерго­зберігаючого устаткування освітлення, обігріву промислового та комунального призначення.

Нині витрати на зовнішнє освітлення міст та сіл області складають більше 100 тис. грн. в місяць. Загальні витрати на освітлення промис­лових територій і територій населених пунктів сягають 2 млн. грн. в рік. Перехід на електронні системи запалювання, електронний баланс та управління дозволить економити принаймні 700 тис. грн. в рік на освітленні.

В системі опалювання в області використовується до 2100 тис. тонн умовного палива. Використання систем автоматизованого управління системами опалення, електронного управління електричними приво­дами дозволить економити до 25% енергоресурсів.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький національний технічний університет, ВАТ "Маяк", ТОВ "АДТ", "Енергоприлад" та "Біакс".

Пріоритет 6. Розробка та впровадження нових сортів та вироб­ництво насінництва (соя, рапс, соняшник, буряк). Розробка сучас­них технологій переробки бобових і вики.

Високобілкові культури у Вінницькій області займають лише 5,6-8% сівозмін, тоді, як в розвинених країн світу на них припадає 25-30%.

Соя є одним із головних джерел кормових та продовольчих ресурсів. Без зерна сої неможливо вирішити проблему збалансованого раціону кормів для високопродуктивних тварин, повноцінного забез­печення потреби багатьох галузей промисловості у рослинних білках. Соя - одна з найбільш рентабельних культур для України.

Соя в умовах області дає стійкі врожаї 16-22 ц/га, але при дотри­манні правил агротехніки. Навіть при несприятливих посушливих умовах врожайність сої складає 9-12 ц/га, що робить цю культуру рентабельною через її високі кормові якості і стабільно високі закупі­вельні ціни. Передбачається забезпечити область посівними матеріа­лами на базі скоростиглих сортів власної селекції. З використанням унікального генофонду сої, отриманого в процесі фундаментальних і прикладних досліджень в різних екозонах України сортів Подільсь­ка-1 (авторське свідоцтво № 4004), Подолянка (№ 743), Подільська-416 (№ 1100), Подільська-2000.

Нові сорти рослин сої оптимально поєднують зернову продуктив­ність (25-35 ц/га) з вмістом білка (38-40%), стійкість до несприятливих факторів, скоростиглість (тривалість вегетації 90-125 днів) та техноло­гічність.

У Вінницькій області розроблені базові технології переробки сої на основі глибокого гідролізу і виготовлення на цій основі соєвого молока та інших харчових продуктів і кормів. Використання цих технологій дає змогу отримати в рік економію в обсязі 190 млн. грн.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, ТОВ "Геліо", "Струм-агро" і "Монтажсервіс" та селекційні станції.

Пріоритет 7. Розробка та впровадження нових методів і облад­нання використання радонових вод, і інших лікувальних факторів курорту Хмільник.

В Україні за останні роки відбулося збільшення рівня захворювання системи кровообігу в 2,1 рази, від наслідків чорнобильської катастрофи в 1,6 рази. Щорічна потреба в реабілітаційних ліжках для хворих із захворюванням кровообігу, нервової системи, опорно-рухового апарату складає 70% від загального числа захворювань.

Таке становище потребує розвитку і цілеспрямованого викорис­тання родовищ радонових вод та торф'яної грязі для лікування й оздо­ровлення дорослих та дітей. В минулому році в Україні оздоровчими послугами, що надавались протягом 18 днів, було охоплено лише 5,4% дітей-інвалідів. Тільки у Вінницькій області санаторно-курортного ліку­вання потребують 6457 ветеранів війни, праці та інвалідів. Витрати бюджету та страхових фондів на лікування хворих по цьому класу захворювань становлять щонайменше 20 млн. грн. в рік.

Найбільш ефективні методи лікування і реабілітації надаються санаторіями м. Хмільника. У їх розпорядженні є унікальні в Європі мінеральні радонові води та торф'яні грязі.

Ефективність лікування на курорті Хмільник надзвичайно висока і по всіх класах захворювань становить більше 98%.

Нині на курорті відновлюють здоров'я в середньому 45 тис. осіб в рік. Природний потенціал курорту може забезпечити лікування більше 60-65 тис. хворих в рік. Інтерес до лікування на курорті прояв­ляють і в Європі, і в Америці.

Економічна ефективність курортного лікування у санаторіях Хміль­ника характеризується:

■ скороченням кількості днів тимчасової непрацездатності в 2,5-3 рази,

■ зменшенням потреби в госпіталізації в 2,4 рази;

■ скороченням витрат на лікування хворих в поліклініках та стаціо­нарах в 2,6-3 рази;

■ зменшенням виплат допомоги з тимчасової непрацездатності в 1,8-2,6 рази;

■ зниженням збитків виробництву в зв'язку з захворюванням робітни­ків у 2-3 рази.

З врахуванням збільшення числа відпочиваючих на курорті з 40 до 60 тисяч в рік загальна річна бюджетна ефективність санаторно-курортного лікування і реабілітації на курортах Хмільника буде ста­новити 35-40 млн. грн.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: 8 санаторіїв міста-курорту Хмільник, Вінницький національний медичний універ­ситет, Вінницький національний технічний університет.

Пріоритет 8. Екологічно чиста утилізація органічних відходів та виробництво органічних добрив та енергетичних ресурсів.

Зважаючи на аграрну спрямованість області, такі види генерації можуть базуватись на біотехнології та утилізації відходів. Енергетичний потенціал визначається такими технологічними напрямками: анаероб­не зброджування гною, спалювання відходів АПК та інших галузей, використання агрокультур для отримання спиртового палива шляхом ферментації, перетворення біомаси у газоподібні або рідкі види пали­ва за допомогою термохімічних технологій, виробництво із рослинних культур масел і замінників дизельного палива.

Кількість відходів рослинної біомаси в Вінницькій області складає щорічно до 2 млн. т, використання цих відходів дає можливість зеко­номити 0,23 млн. т умовного палива. Щорічні відходи тваринництва та птахівництва в Україні становлять 1 млн. т сухих та 0,5 млрд. м3 газів, що еквівалентно виробництву 128,5 млн. м3 газу на рік. Окрім того, використання метилу, ріпакової олії в якості біодизеля дозволить зменшити залежність сільського господарства від паливо-мастильних матеріалів на 20%.

Все це дає можливість ставити перед областю нову стратегічну ціль, створити умови для переходу на новітні біотехнології у вироб­ництві палива та електроенергії.

У виконанні робіт пріоритету можуть взяти участь: Вінницький державний аграрний університет, ТОВ "Біакс" та "Геліо", спиртзаводи, Вінницький національний технічний університет.

Пріоритет 9. Вдосконалення системи освіти іпідготовки кад­рів.

Головною метою заходів, спрямованих на вдосконалення системи освіти, є створення умов для приведення рівня та якості освітнього потенціалу, а також кадрового забезпечення області у відповідність до вимог інноваційно-орієнтованої економіки.

У виконанні пріоритету можуть взяти участь: державні органи виконавчої влади, громадські організації, вищі навчальні заклади м. Вінниці.

Пріоритет 10. Створення центру технологічного трансферу, введення інноваційної моделі розвитку області

Центр технологічного трансферу є одним з органів керування, що реалізують функції інноваційно-інвестиційної моделі розвитку госпо­дарського комплексу області. Він має проводити політику на об'єднання державних установ, вищих навчальних закладів, бізнесових структур зметою впровадження та комерціалізації інновацій.

У виконанні робіт пріоритету, крім Центру технологічного транс­феру, мають взяти участь вищі навчальні заклади Вінницької області, асоціації "Гран" та "Геліо", Вінницьке регіональне відділення УСПП.

Реалізація інноваційних пріоритетівпроводиться шляхом вико­нання окремих робіт через програми затверджені обласною Радою на основі відповідного договору.

Віднесення робіт до пріоритетних означає їх опосередковане сти­мулювання через надання гарантій на отримання кредитів та податкових пільг, підтримку проведення відповідних робіт у технопарках тощо.

Стимулювання інноваційної діяльності має проводиться у відповід­ності з Законом України "Про інноваційну діяльність". Зокрема, під­тримка інноваційних робіт, які відповідають інноваційним пріоритетам, за рахунок коштів обласного бюджету, може здійснюватись на умовах:

■ повернення бюджетних коштів у строк до 5 років (з пільговим періодом - до трьох років, протягом якого сплачуються лише відсотки за користуванням ними);

■ забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення бюджет­них коштів заставою або банківською гарантією, договором страху­вання або договором поруки.

Відбір інноваційних проектів, які відповідають інноваційним пріо­ритетам і відносно яких може здійснюватись фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок коштів обласного бюджету, про­водиться кредитною радою.

Критеріями відбору інноваційних проектів є:

■ ефективність проекту (обсяг прибутку, строк окупності, надход­ження платежів до бюджету);

■ створення на підприємстві, що виконує інноваційний проект, додаткових робочих місць або збереження існуючих;

■ забезпечення зниження енерговитрат на одиницю продукції.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.229.89 (0.019 с.)