Інвестиційний менеджмент і перехідна економіка

6.1. Джерела і практика фінансування інвестицій

6.1.1. Структура і характеристика необхідних інвестицій

Необхідні інвестиції поділяються на:

• прямі інвестиції;

• супутні інвестиції;

• інвестиції у НДДКР.

Прямі інвестиції безпосередньо необхідні для виробництва продук­ції. Це передусім:

Інвестиції в основні засоби:

- придбання (або виготовлення) нового устаткування з урахуванням витрат на його доставку, установку і пуск;

- модернізація діючого устаткування;

- будівництво та реконструкція будинків і споруд;

- технологічні пристрої, які забезпечують роботу устаткування;

- нова технологічна оснастка та модернізація існуючого устатку­вання.

Інвестиції в оборотні засоби:

- нові і додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів;

- нові і додаткові запаси готової* продукції;

- НДДКР, які безпосередньо зв'язані з устаткуванням і технологією;

- збільшення рахунків дебіторів.

Інвестиції в нематеріальні (невідчутні) активи:

- нова технологія (патент);

- торгова марка;

- GOODWILL;

- "Know-how".

Супутні інвестиції є вкладення в об'єкти, які пов'язані територіально і функціонально з прямим об'єктом:

- вкладення в об'єкти, що безпосередньо технологічно зв'язані із забезпеченням нормальної експлуатації прямого об'єкта (під'їздні шляхи, ЛЕП, каналізація тощо);

- вкладення безпосереднього характеру (охорона оточуючого середо­вища, соціальна інфраструктура тощо).

Інвестиції у НДДКР забезпечують та супроводжують проект:

- матеріальні засоби (устаткування, комп'ютери, прилади тощо);

- оборотні засоби, що необхідні для забезпечення поточної діяль­ності НДІ або вузу.

Таблиця 6.1

Місце інвестицій в загальній структурі витрат виробництва

Рік		Витрати, $
	капітальні	експлуатаційні	виробничі	всього
	28.000.000			28.000.000
	18.000.000			18.000.000
		800.000	1.200.000	2.000.000
		800.000	1.800.000	2.600.000

Загальний обсяг інвестицій - сума всіх витрат - прямі інвестиції, супутні інвестиції, інвестиції у НДЦКР.

Місце інвестицій в загальній структурі витрат виробництва розкри­вають табл. 6.1 та 6.2.

Таблиця 6.2

План-графік потоку інвестицій (в тис. доларів США)

 

Показники	1-й рік	2-й рік	3-й рік	Всього
Будівництво та реконструк­ція
Устаткування і механізми
Установка та налагодження устаткування
Ліцензії і технології
Проектні роботи
Навчання персоналу
Вкладення в оборотний ка­пітал
Супутні витрати
Непередбачені витрати
Загальний обсяг необхідних інвестицій

6. 1 .2. Джерела фінансування інвестицій

1. Власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви (рис. 6.1).

2. Позичені фінансові засоби (рис. 6.2).

3. Залучені фінансові засоби, отримані від продажу акцій, пайових і інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб.

4. Грошові засоби, централізовані об'єднаннями підприємств.

5. Засоби позабюджетних фондів.

6. Засоби державного бюджету, які представляються на поворотній та безповоротній основі.

7. Засоби іноземних інвесторів.

Рис. 6. 1. Власні фінансові засоби

Економічна сутність фінансових ресурсів - за використання фінан­сових засобів необхідно платити незалежно від джерел їх отримання: у вигляді дивідендів для власних засобів;

■ у вигляді процентних відрахувань для позичених засобів. Облік і аналіз плати за використання фінансових ресурсів є однією із основних умов при оцінці економічної ефективності капітальних вкладень.

В процесі капітального будівництва у підприємства можуть створю­ватися специфічні джерела фінансування, які можуть бути мобілізовані

для цієї мети.

 

Сума мобілізованих внутрішніх ресурсів:

М= А-Н ±К (6.1)

де А - очікувана наявність оборотних активів на початок планового періоду;

Н - планова потреба в оборотних активах за період; К- зміна кредиторської заборгованості протягом року.

Рис. 6.2. Позичені фінансові засоби

Сутність мобілізації: частина оборотних активів вилучається з основної діяльності (оскільки ця діяльність може бути сповільнена у зв'язку з капітальним будівництвом) і використовується для фінансування капітального будівництва.

Лізинг - фінансова операція з використанням майна через оренду.

Якщо підприємство не має вільних засобів для купівлі устаткування, то воно може звернутися до лізингової компанії. У відповідності до заключного договору лізингова компанія повністю оплачує виробнику (або власнику) устаткування його вартість і передає в оренду підпри-ємству-покупцю з правом викупу (при фінансовому лізингу) в кінці строку оренди.

Таким чином підприємство отримує довгострокову позичку від лізингової компанії, яка поступово гаситься у результаті віднесення платежів по лізингу на собівартість продукції.

Лізинг дозволяє підприємству отримати устаткування, розпочати його експлуатацію, не відволікаючи засоби від обороту. В ринковій економіці використання лізингу складає 25-30% від загальної суми позичених засобів.

 

Основні джерела фінансування інвестиційного проекту представ­лено в табл. 6.3.

Таблиця 6.3