ТОП 10:

Визначення коефіцієнта чистого прибутку



Співвідношення чистого прибутку (після виплати податків) і обсягу продажу (виручка від реалізації продукції - доход) вказує на уміння управляти підприємством так, щоб за рахунок отриманого доходу не тільки покривати витрати на товари або послуги, операційні витрати (включаючи амортизацію) і вартість використання позичених засобів, але і мати достатній (розумний) залишок, щоб компенсувати позичко-давцям той ризик, який вони приймають на себе, вкладаючи свій капі­тал в дане підприємство.

Фактично коефіцієнт відношення чистого прибутку до доходу від реалізації продукції характеризує ефективність співвідношення витрат на виробництво продукції і ціни, за якою ця продукція реалізується. В нашому прикладі цей коефіцієнт складає:

При розрахунку коефіцієнта чистого прибутку в чисельнику часто ставлять величину прибутку до виплати процентів і податків (ПДПП). Передбачається, що у такому вигляді цей показник дає більш точне уявлення про ефективність роботи підприємства, оскільки знімається вплив способів фінансування і розрахунку сум оподаткування.

Однак, існує вагомий аргумент на користь того, щоб вважати податок на прибуток, яким би чином він не був підрахований, постійною статтею витрат компанії. Указану вище формулу можна модифікувати, використовуючи прибуток після виплати податків, але до сплати про­центів - тобто ми робимо акцент на ефективність операцій, виключаючи з розрахунків будь-яку компенсацію власникам позикового капіталу. У нашому прикладі буде наступне:

Для спрощення ми передбачаємо, що всі сплачені проценти вирахову­вались із оподатковуваного прибутку, і ми просто додаємо знову (назад) суму сплачених процентів, але з урахуванням виплати податків.

Аналіз операційних витрат

Традиційно різні статті витрат порівнюються з чистим доходом від реалізації. Розрахунки виконуються для таких статей витрат, як загальні адміністративні витрати, витрати по реалізації і просуванню товару на ринок, а також по інших статтях витрат, характерних для даного типу підприємства. Загальна формула виглядає наступним чином:

Коефіцієнти по різних статтях витрат порівнюються з показниками інших аналогічних компаній даної галузі.

Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат

Такого роду аналіз традиційно використовується керівництвом ком­панії для внутрішнього аналізу, однак в останній час ці показники стали використовуватися і при більш широкому зовнішньому фінансовому аналізі. Коефіцієнт частки прибутку на покриття постійних витрат являє собою співвідношення чистого доходу від реалізації і частки прибутку на покриття постійних витрат по окремій групі виробів або по під­приємству в цілому.

Для розрахунку необхідний дуже детальний аналіз або оцінка по­стійних і перемінних витрат і затрат підприємства; при цьому повинен враховуватися так званий „операційний важіль". З чистого доходу від реалізації вираховуються тільки прямі перемінні витрати, щоб визна­чити, яку частку даний вид продукції або послуг дає на покриття постійних витрат і в загальний прибуток.

В різних галузях виробництва та послуг частка прибутку на покриття постійних витрат буде різна, оскільки різні галузі вимагають різнобічних обсягів інвестицій і мають різнобічні залежності витрат виробництва і обсягів операцій. Навіть у рамках одного підприємства різні види продукції і послуг забезпечують різні частки на покриття постійних витрат і в прибуток.

Показник частки в покритті постійних витрат і в прибутку дозволяють прогнозувати ризики, пов'язані з діяльністю даного підприємства, тобто, який запас має керівництво при встановленні ціни на свою продукцію та послуги, і наскільки воно може контролювати витрати та затрати в різних економічних умовах. У цьому зв'язку особливе значення отри­мує аналіз точки беззбитковості, а також стратегія ціноутворення і її залежність від досягнутих обсягів операцій.

Аналіз управління ресурсами

При аналізі стану компанії важливо визначити, наскільки ефективно керівництво управляє активами, дорученими йому власниками компанії. По балансу підприємства дослідник може судити про характеристики активів компанії. Велика сума накопиченої амортизації по відношенню до наявного нерухомого майна, машинам і устаткуванню, дає підстави вважати, що у компанії старе устаткування, яке вимагає оновлення. Якщо в балансі є великі суми наявного капіталу, можна припустити, що є надлишкові засоби. Для виявлення тенденцій у використанні наявних у компанії ресурсів використовується ряд коефіцієнтів, які грунтуються на співвідношенні товарообігу і величини капіталу, необ­хідного для забезпечення такого обсягу операцій.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.003 с.)