Розбудова інфраструктури фондового ринку

Цілісна інституційна інфраструктура фондового ринку повинна за­безпечити його ефективне функціонування, слугувати національним інтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України.

Розвиток організованого ринку

Сьогодні торгова інфраструктура фондового ринку України, що складається з фондових бірж та інформаційно-торговельних систем, перш за все, обслуговує приватизаційні та постприватизаційні процеси розподілу і перерозподілу корпоративної власності. Фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню та розподілу капіталу. Як наслідок:

■ розміри організованого ринку корпоративних цінних паперів в Україні є незначними за обсягами ринкової капіталізації, за кількістю і обсягами угод з цінними паперами;

■ неорганізований ринок значно перевищує організований;

■ на неорганізованому ринку переважають угоди з векселями.

■ глобальна тенденція розвитку фондових ринків вимагає концент­рації торгівлі корпоративними цінними паперами на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій.

■ організатори торгівлі повинні забезпечити ефективну торговельну платформу разом з фінансовими продуктами, які потрібні клієнтам, та за ціною, яку ці клієнти готові платити;

■ альтернативою надмірної фрагментації може стати спеціалізація організаторів торгівлі на обслуговуванні ринків різних фінансових інструментів, або впровадження різних моделей врегулювання угод з цінними паперами: „поставки проти оплати" або „гарантованих роз­рахунків".

Національна депозитарна система

Розбудова Національної депозитарної системи як цілісної, прозорої і надійної системи реєстрації прав на цінні папери та виконання угод з цінними паперами є необхідною умовою подальшого розвитку фондового ринку в Україні. На період становлення національного фондового ринку, досягнення ним стану, який забезпечує реалізацію національних інтересів, облік прав власності на акції українських емітентів, повинен здійснюватись переважно в Україні.

Існуюча система реєстрації прав власності здійснила впорядкування обліку прав власності приватизованих підприємств. Дворівнева депози­тарна система на чолі з Національним депозитарієм України і функціо­нуючим депозитарієм „Міжрегіональний фондовий союз" обслуговують обіг цінних паперів в бездокументарній формі. Впроваджена модель облікової системи інфраструктури фондового ринку, яка базується на випуску іменних цінних паперів в документарній та бездокументарній формах, потребує змін і подальшого розвитку.

Національна депозитарна система повинна забезпечити реєстрацію прав на цінні папери: в реєстрах власників іменних цінних паперів для цілей переважно корпоративного управління та виплати доходів по цінних паперах; на рахунку у цінних паперах в процесі обігу емісій­них цінних паперів переважно на організованому ринку.

При цьому фіксація прав на цінні папери повинна здійснюватися і реєстраторами, і депозитарними установами відповідно до єдиних правил, які визначають порядок такої фіксації.

Національна депозитарна система України повинна забезпечити захист прав власників цінних паперів шляхом зниження ризиків в процесі обігу емісійних цінних паперів, чіткого регулювання системи розподілу ризиків, пов'язаних із здійсненням угод. Функціонування системи виконання угод з цінними паперами та реєстрації прав на цінні папери повинно запобігати шахрайствам та іншим зловживанням при здійс­ненні угод з цінними паперами, підвищувати ступінь гарантованості належної оплати за придбані цінні папери, забезпечувати високий рівень збереження цінних паперів.

Система електронного документообігу

Інфраструктура ринку повинна забезпечувати ефективну інформа­ційну і телекомунікаційну підтримку професійних учасників в їх діяль­ності. Спільно з проблемою, вирішення якої має ключове значення для подальшого розвитку всіх підсистем організованих ринків, є впровад­ження електронного документообігу при укладанні та виконанні угод з корпоративними цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сертифікації систем електронного цифрового підпису та шифрування даних, придатних для використання у будь-яких технічних та техно­логічних системах, які підтримують функціонування інфраструктури фондового ринку України.

Інформаційна прозорість фондового ринку

Доскональна система розкриття інформації про учасників фондового ринку є обов'язковою умовою його ефективного функціонування, успішного здійснення на ньому інвестиційної та професійної діяльності.

Ефективна система розкриття інформації на фондовому ринку України, яка спроможна задовольнити інформаційні потреби ринку, знаходиться у стадії формування. В розкритті інформації на фондо­вому ринку існують наступні проблеми:

■ інвестиційна громадськість практично не має доступу до інфор­мації або отримує доступ, коли інформація втрачає свою актуальність;

■учасники фондового ринку докладають чимало нераціональних зусиль та витрат на виконання існуючих вимог до розкриття інформації;

■ учасники фондового ринку недостатньо розуміють важливість систематичного та комплексного оприлюднення інформації, що при­зводить до дефіциту на ринку регулярної, достовірної, повної, актуаль­ної інформації;

■ в той час, коли на міжнародних фондових ринках посилюється тенденція створення загальноприйнятої міжнародної системи фінан­сової звітності, яка є ключовим компонентом розкриття інформації, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), що розроблені на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з врахуванням національних умов України, містять значні відмінності від МСБО;

■ якість аудиту публічної фінансової звітності емітентів потребує покращення.

Розкриття інформації на фондовому ринку повинно відповідати принципам достовірності, суттєвості, своєчасності, зрозумілості.

Цілісна система розкриття інформації про учасників фондового ринку повинна охоплювати:

■ операції з цінними паперами на організованих і неорганізованих ринках (ціни на обсяг угод);

■ умови емісії цінних паперів, що пропонуються до відкритого продажу;

■ регулярну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітен­тів облігацій;

■ інформацію про факти фінансово-господарської діяльності від­критих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій, що впливають на вартість їх цінних паперів (особливу інформацію);

■ інформацію про власників значних пакетів акцій (10 відсотків та більше) відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій та про володіння цінними паперами посадовими особами емітентів;

■ умови лістингу цінних паперів;

■ умови викупу відкритими акціонерними товариствами власних акцій;

■ рішення загальних зборів акціонерів відкритих акціонерних това­риств та підприємств - емітентів облігацій.

ДКЦПФР повинна забезпечувати зацікавленим особам вільний доступ до інформації про фондовий ринок та його учасників, розкриття якої передбачено законодавством та яка знаходиться в межах її компе­тенції.

 

Підготовка фахівців

Однією з найважливіших передумов подальшої розбудови фондо­вого ринку є його кадрове забезпечення. Головна мета освітньої полі­тики в галузі фондового ринку та корпоративного управління - це створення ефективної загальнонаціональної системи підготовки, пере­підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління.

Реалізація цієї політики дозволить:

■ створити комплексну, постійно функціонуючу систему підготовки фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління, застосовуючи сучасні навчально-методичні технології та використо­вуючи міжнародний досвід у цій сфері;

■ довести систему підготовки та атестації вітчизняних фахівців фондового ринку до міжнародних стандартів;

■ забезпечити нагальні та на перспективу потреби національної економіки, зокрема фондового ринку України, у фахівцях, обізнаних у галузі ринкових відносин та атестованих на право професійної діяль­ності на фондовому ринку;

■ забезпечити координацію діяльності міністерств та відомств, наукових та навчальних установ, об'єднань професійних учасників, фахівців фондового ринку у сфері підготовки спеціалістів з питань фондового ринку.

Підготовка фахівців повинна здійснюватися на двох рівнях: базовому та професійно-спеціалізованому. Базова підготовка фахівців повинна включати в себе систему надання базової вищої освіти за напрямками фондовий ринок та корпоративне управління, а також систему перепідготовки фахівців, які мають базову вишу освіту за цими спеціальностями, з метою отримання ними другої вищої освіти.

На виконання Розпорядження Президента України „Про деякі заходи щодо створення системи підготовки, перепідготовки та під­вищення кваліфікації фахівців з питань фондового ринку та корпора­тивного управління в Україні" від 27.08.00 №271/2000-рп необхідно визначити нові спеціалізації на рівні підготовки магістрів в рамках існуючих спеціальностей:

■ за спеціальністю „Фінанси" - спеціалізація „Фондовий ринок";

■ за спеціальністю „Правознавство" - спеціалізація „Фондовий ринок та корпоративне право";

■ за спеціальністю „Міжнародна економіка" - спеціалізація „Міжна­родні фондові ринки";

■ за спеціальністю „Економіка підприємств" - спеціалізація „Кор­поративне управління".

Підготовки та підвищення кваліфікації на професійно-спеціалізо­ваному рівні повинні проводитися в навчальних закладах, ліцензованих Міністерством освіти та науки відповідного професійного спрямування за учбовими програмами по видах професійної діяльності, за якими здійснюється атестація фахівців. Програми підготовки на професійно-орієнтованому рівні повинні затверджуватися ДКЦПФР.

Для здійснення моніторингу та контролю за процесом навчання та сертифікації фахівців фондового ринку ДКЦПФР повинна ство­рити банк даних всіх сертифікованих спеціалістів фондового ринку України та забезпечити розкриття цієї інформації.

З метою координації процесу підготовки фахівців в галузі фондового ринку ДКЦПФР повинна надавати пропозиції щодо змісту навчальних програм підготовки спеціалістів, які обслуговують професійних учас­ників фондового ринку (аудиторів, оцінювачів тощо), до відповідних професійних об'єднань та організацій, які здійснюють атестацію таких спеціалістів.

З метою впорядкування професійної діяльності на фондовому ринку та забезпечення її високої ефективності повинні встановлюватися ква­ліфікаційні вимоги до фахівців професійних учасників фондового ринку. Система кваліфікаційних вимог є складовою частиною ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку як форми його державного регулювання.

Рівень кваліфікаційних вимог до окремих груп фахівців фондового ринку буде визначатися шляхом встановлення відповідного кваліфікацій­ного мінімуму - мінімального переліку питань, знання яких є обов'язковим для кваліфікованого виконання фахівцем функцій організації або безпо­середнього здійснення операцій, віднесених до професійної діяльності на фондовому ринку. Кваліфікаційний мінімум для конкретного виду професійної діяльності повинен містити питання, пов'язані з комплекс­ним знанням положень діючого законодавства, нормативних документів, а також основних принципів та методів здійснення конкретного виду професійної діяльності на фондовому ринку.

Рівень знань фахівця повинен встановлюватися на підставі резуль­тату складання кваліфікаційного іспиту. Спеціалізовані кваліфікаційні іспити будуть проводитися по видах професійної діяльності, які визначені чинним законодавством.

Отримання суб'єктами фондового ринку ліцензій ДКЦПФР на здійснення відповідних видів професійної діяльності на фондовому ринку можливо лише при наявності достатньої кількості фахівців, які успішно склали відповідні кваліфікаційні іспити.

Офіційне засвідчення кваліфікаційного рівня фахівців фондового ринку здійснюється шляхом їх атестації. Атестація включає складання кваліфікаційних іспитів, отримання кваліфікаційного сертифіката встановленого зразка, внесення атестованого фахівця до комп'ютер­ного банку даних ДКЦПФР. Переатестація сертифікованих фахівців повинна проводитися не рідше одного разу на 3 роки.