Звичайна практика визначення номінальної процентної ставки позичкового капіталу

На прикладі казначейських облігацій США. Ці облігації згідно статуту забезпечують прибутковість в 6%. Якщо рівень інфляції в наступному році складе 2%, то облігації оголошуються з номінальною процент­ною ставкою:

6% + 2% = 8%.

Додаток у 2% має назву „інфляційної премії".

Наведемо більш точний виклад цього питання. Нехай інвестор очікує отримати 10 процентів на $1000 вкладених грошей, тобто $1.100 до кінця року. Якщо передбачається темп інфляції 12%, то інвестор коригує свої очікування наступним чином:

$1.100 х (1+0,12) = $1.232,

тобто в цілому він отримає:

$1.000 х (1+0,10) х (1+0,12) = $1.232.

 

5.3.2. Відношення до інфляції в реальній практиці

Прогнозування темпів інфляції дуже складний процес, діючий на фоні великої кількості невизначеностей. Це особливо характерно для країн з нестійким економічним станом. Окрім того, темпи інфляції в окремі періоди в значній мірі підпадають під вплив суб'єктивних факторів, що слабко піддаються прогнозуванню. Тому один із найбільш реально значущих підходів може полягати у наступному:

■ Вартість інвестованих засобів і суми грошових засобів, які забез­печують їх повернення, перераховуються із національної валюти в одну з найбільш стійких твердих валют (долар США, фунт стерлінгів Великобританії, німецькі марки). Перерахунок виконується по біржо­вому курсу на момент проведення розрахунків.

■ Процес нарощення і дисконтування виконується в даному випадку, не звертаючи уваги на інфляцію.

■ Конкретна процентна ставка визначається, виходячи з джерела інвестування. Наприклад, при інвестуванні за рахунок кредитів комер­ційного банка в якості показника дисконту приймається процентна ставка валютного кредиту цього банка.

5.4. Нарощування і дисконтування грошових потоків

Оскільки процес інвестування, як правило, має велику подовженість, в практиці аналізу ефективності капітальних вкладень, зазвичай, при-ходиться мати справу не з одиничними грошовими сумами, а з потоками грошових засобів.

Вирахування нарощеної і дисконтованої сум грошових засобів в цьому випадку виконується шляхом використання відповідних формул (5.1) і (5.2) для кожного елемента грошового потоку.

Грошовий потік прийнято відображати на часовій лінії одним із двох способів (рис. 5.4).

Представлений на рис. грошовий потік полягає в наступному: в тепе­рішній час виплачується (знак „мінус") $2.000; в перший і другий роки отримано $1.000, в третій - $1.500, в четвертий - знову $1.000.

Елемент грошового потоку прийнято визначати CFk (від Cash Row), де k - номер періоду, за який розглядається грошовий потік. Теперішнє значення грошового потоку означено PV (від Present Value), а майбутнє значення FV (від Future Value).

Рис. 5.4. Два способи (А і В) графічної інтерпретації грошового потоку

Використавши формулу (5.1), для всіх елементів грошового потоку від к до п отримаємо майбутнє значення грошового потоку:

Приклад 3. Після впровадження заходу зі зниження адміністратив­них витрат підприємство планує отримати економію $1000 за рік. Заощаджені гроші передбачається розмістити на депозитний рахунок (під 5% річних) з тим, щоб через 5 років накопичені гроші використати для інвестування. Яка сума виявиться на банківському рахунку підприєм­ства?

Вирішимо задачу з використанням часової лінії (рис. 5.5).

Як видно з рисунка, через 5 років підприємство накопичить $5.526, які зможе інвестувати.

В даному прикладі (випадку) грошовий потік складається з однако­вих грошових сум щорічно. Такий потік зветься ануїтетом (Annuity). Для вирахування майбутнього значення ануїтету використовується формула:

(5.6)

яка виходить з (5.5) при CFk = const.

Розрахунок майбутнього значення одиничної суми та ануїтету мо­же виконуватися з допомогою спеціальних фінансових таблиць; в да­ному випадку з використанням таблиці додатку В при г = 5%та п = 5 отримуємо множник 5,526, який відповідає результату розрахунку щодо даного прикладу.

Рис. 5.5. Розрахунок грошового потоку з однаковими елементами

Дисконтування грошових потоків виконується шляхом багато­кратного використання формули (5.2):

Приклад 4. Розглянемо грошовий потік з неоднаковими елемента­ми - CF, = 100, CF₂ = 200, CF₃ = 200, CF₄ = 200, CF₅ = 200, CF₆ = 0, CF₇ = 1.000, для якого необхідно розрахувати поточне (сучасне) зна­чення при показнику дисконту 6%.

Рішення виконуємо за допомогою часової лінії (рис.5.6)

 

Рис. 5.6. Розрахунок грошового потоку з неоднаковими елементами

Вирахування дисконтованих значень окремих сум можна викону­вати шляхом використання спеціальних таблиць (додатки А, Б і В). Дисконтування ануїтету {CFj = const) виконується за формулою:

(5.8)

Для розрахунку поточного (сучасного) значення ануїтету може бу­ти використана таблиця додатку Б.

Приклад 5. Підприємство придбало облігації муніципальної пози­ки, які принесуть йому дохід $15к=$ 15.000, хоче використати ці гроші для розвитку власного виробництва. Підприємство оцінює економічну ефективність свого вкладення отриманих грошей у 12%. Необхідно визначити поточне (теперішнє) значення цього грошового потоку.

Рішення виконаємо за допомогою табл. 5.2.

За результатами розрахунків ми бачимо, що:

■ дисконтоване значення грошового потоку суттєво менше арифме­тичної суми елементів грошового потоку;

■ чим далі ми просуваємося в часі, тим менше поточне (сучасне) значення грошей: $15.000 через рік варті зараз $13.395; $15.000 через 5 років варті зараз $8.505.

Таблиця 5.2