Тема 12. Облік та аудит власного капіталу

Тема 12. Облік та аудит власного капіталу

1. Види капіталу та їх характеристика.

2. Формування та облік статутного капіталу туристичних підприємств. Облік неоплаченого капіталу.

3. Облік резервного та інших видів капіталу.

4. Аудит власного капіталу.

Види капіталу та їх характеристика

У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства. Займаючись підприєм­ницькою діяльністю, підприємство використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов'язання підтвер­джують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3 + К) і мають пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К = А - 3.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капі­тал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Основним елементом власного капіталу є статутний капі­тал — один з основних показників, що власне характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Винятком є інвестиційні проекти, в яких статутний капітал відображається в бухгалтер­ському обліку і звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків заснов­ників (учасників) фіксується в засновницьких документах під­приємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов'язково реєструються в Держав­ному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, мають бути тотожними. Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, являє собою неоплачений капітал підприємства. Неукладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір ста­тутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юри­дичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснен­ня його господарсько-фінансової діяльності.

Пайовий капітал складається із сум пайових внесків, членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кре­дитних спілок та інших підприємств, а також паїв членів колек­тивних сільськогосподарських підприємств (КСП) у сільському господарстві, одержаних у результаті розподілу на паї колектив­ної власності.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за ціна­ми, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необорот­них активів; іншого додаткового капіталу.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій влас­ної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріп­лений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал має бути або перепроданий, або анульований.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовують відповідно до напрямків, передбачених в установчих докумен­тах: як правило, у разі нестачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, по­гашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Ст. 14 Закону України "Про господарські товариства" перед­бачено створення в господарському товаристві резервного (стра­хового) капіталу в розмірі, встановленому установчими докумен­тами, але не менше як 25 % статутного капіталу, а також інші капітали, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резер­вного (страхового) капіталу передбачається установчими докумен­тами, але не може становити менше ніж 5 % суми чистого при­бутку.

Нерозподілені прибутки — це прибутки, одержані в резуль­таті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку змен­шує суму власного капіталу.

 

Відображення в обліку створення ТОВ

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
	Відображено заборго­ваність учасників товариства за внеска­ми до статутного капі­талу	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статут­ний капітал"
	Відображено погашен­ня заборгованості за внесками до статут­ного капіталу. Здійс­нюється за кожним учасником до повного погашення заборгова­ності	10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 22 "Малоцін­ні та швидкозношувані предмети", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти"	46 "Неопла­чений капітал"

 

Після того, як підприємство зареєстровано і засновники вне­сли (кожен) по 30 % своїх внесків, ТОВ може розпочинати госпо­дарську діяльність, практично не звертаючи увагу на статутний капітал протягом року з дня державної реєстрації. Але керівни­ки підприємства (засновники) зобов'язані пам'ятати про те, що протягом року з дня реєстрації статутний капітал має бути сфор­мований повністю. Якщо цю вимогу не буде виконано, то до учас­ників може бути застосована санкція, згідно з якою вони сплачу­ватимуть за час прострочки 10 % річних від недовнесеної суми, якщо інше не передбачено засновницькими документами.

Подальше формування статутного капіталу товариства в бух­галтерському обліку має відображатися записами, показаними в табл. 2.

Відображення операцій, пов'язаних з оплатою учаснику на­лежної йому частки, на рахунках бухгалтерського обліку пока­зано в табл. 3.

Таблиця 2.

Відображення у бухгалтерському обліку формування статутного капіталу товариства

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
	Збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок додаткових вне­сків учасників або при збіль­шенні кількості учасників: а) відображення заборгованості засновників (чи нових учасни­ків) за внесками до статутного капіталу;	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
	б) погашення заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу	10 "Основні засо­би", 20 "Вироб­ничі запаси", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" тощо	46 "Неоплаче­ний капітал"
	Збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок прибутку	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал", 441 "Прибуток нерозподіле­ний", 46 "Неоплаче­ний капітал"

Таблиця 3.

Аудит власного капіталу

Мета аудиту відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про власний капітал.

Завдання аудиту власного капіталу:

1) перевірка наявності і відповідності форм установчих документів;

2) встановлення дотримання норм чинного законодавства щодо формування власного капіталу та відповідності його даним установчих документів;

3) виявлення повноти і своєчасності внесків засновників підприємства та правильність відображення в обліку величини власного капіталу;

4) перевірка своєчасності сплати мінімального розміру статутного (пайового) капіталу підприємства під час його реєстрації;

5) встановлення правомірності і правильності відображення в обліку змін власного капіталу протягом звітного періоду;

6) перевірка правильності вартісної оцінки майна, внесеного засновниками;

7) встановлення дотримання чинного законодавства щодо оформлення первинних документів і ведення бухгалтерського обліку власного капіталу;

8) перевірка повноти і правильності відображення у звітності структури власного капіталу та змін, що відбулися протягом року.

Об'єктами аудиту є власний капітал підприємства в розрізі складових, а також операції, пов'язані з його формуванням і використанням. Джерела інформації аудиту власного капіталу:

- вимоги нормативних документів щодо операцій із власним капіталом;

- установчі документи, а також документи пов'язані із створенням підприємства (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про прийняття на облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та відповідних державних цільових фондах тощо);

- документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо;

- реєстр акціонерів для акціонерних товариств;

- витяги із протоколів зборів засновників, акціонерів;

- витяги рішень зборів директорів;

- накази і розпорядження виконавчої дирекції;

- ліцензії на здійснення окремих видів діяльності;

- журнали реєстрації виданих доручень і повноважень при реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та інших діях других осіб (крім керівника) підприємства;

- локальні нормативні акти підприємства;

- методики оцінки часток (паїв), внесених у статутний капітал в натуральній і нематеріальній формах згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 30 "Біологічні активи";

- наказ про облікову політику підприємства;

- первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань, а також операцій, пов'язаних з формуванням і використанням власного капіталу; документи про внесення часток засновників до статутного капіталу (виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна у натуральній формі як внеску до статутного капіталу тощо);

- регістри синтетичного і аналітичного обліку по рахункам;

- акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати контролю;

- фінансова та статистична звітність (ф. 1 "Баланс", ф.4 "Звіт про власний капітал", ф. 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо);

- відповіді на запити аудитора;

- результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Стратегія проведення аудиту власного капіталу розробляється виходячи із норм МСА 300 "Планування". На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.

Отже, з метою оцінки ефективності внутрішнього контролю аудитор проводить тестування, у процесі якого з'ясовує питання. Після проведення тестування внутрішнього контролю переходять до складання плану аудиту власного капіталу.

Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять з того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами. Надходження внесків контролюється на підставі первинних документів і записів за кредитом рахунку 67 "Розрахунки з учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів, біологічних активів тощо.

Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків з доданими до них документами, перевіряють повноту і своєчасність надходження грошових сум і матеріальних цінностей.

На підставі актів прийому-передачі основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, а також дебетових оборотів на рахунках 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 16 "Довгострокові біологічні активи" визначають вартість переданого обладнання, техніки, будинків, продуктивних тварин, майнових прав тощо. Аналогічно перевіряють надходження виробничих запасів та інших активів.

Кожен внесок має бути підтверджений документом, в якому обов'язково роблять посилання на формування статутного капіталу.

Особливу увагу необхідно приділити технічній стороні реєстрації нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу. При цьому складають акт, що фіксує факт надходження на підприємство нематеріальних активів.

Наступним етапом аудиту є перевірка своєчасності внесків до статутного капіталу засновниками підприємства. При цьому, моментом фактичного надходження внесків є:

- для грошових коштів - дата зарахування їх на рахунок в банку чи внесення в касу підприємства;

- для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів -дата складання документів, що підтверджують їх надходження на підприємство.

Повноту внесків засновників підприємства перевіряють шляхом зіставлення розміру статутного капіталу, що зафіксований в установчих документах і проведений по рахунку 40 "Статутний капітал", з величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення.

Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись П (С)БО № 5 "Звіт про власний капітал", аудитор перевіряє правильність розподілу прибутку між учасниками (засновниками) підприємства або спрямування прибутку на збільшення статутного чи резервного капіталу. Крім того, аудит статутного капіталу передбачає перевірку наявності І обгрунтованості змін у статутному капіталі та установчих документах підприємства.

Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень в обліку формування і використання капіталу порівняно з вимогами чинного законодавства (РД 20), а також обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Під час аудиту власного капіталу можуть бути виявлені такі типові порушення:

1) неправильне ведення обліку (залишок за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" не відповідає заявленому в установчих документах; необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість; невідображення здійснених операцій; недотримання вимог нормативних документів);

2) неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів (невнесення чи неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу; несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів; несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства; неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті; діяльність без ліцензії);

3) неправильне оформлення та відсутність документів (використання прострочених документів і відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів; безпідставне виправлення записів у документах; відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів; наявність фіктивних документів);

4) помилки в розрахунках (неправильне обчислення податку на прибуток: невиплата дивідендів за привілейованими акціями: неправильне обчислення дивідендів: порушення нормативних документів);

5) порушення, пов'язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.

 

Тема 12. Облік та аудит власного капіталу

1. Види капіталу та їх характеристика.

2. Формування та облік статутного капіталу туристичних підприємств. Облік неоплаченого капіталу.

3. Облік резервного та інших видів капіталу.

4. Аудит власного капіталу.