Відображення в обліку операції з резервом на виконання гарантійних зобов'язань

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Д-т	К-т
1. Сформовано резерв на виконання гарантійних зобов'язань (у межах рівня гарантійних змін)	23 "Вироб­ництво"	473 "Забезпечення гарантій­них зобов'язань"
2. Відображено проведен­ня гарантійного ремонту за рахунок зарезервованих коштів	473 "Забезпе­чення гаран­тійних зобо­в'язань"	20 "Виробничі запаси", 25 "На­півфабрикати", 66 "Розрахун­ки з оплати праці", 65 "Розра­хунки за страхуванням"
3. Списано витрати на гарантійний ремонт, що перевищують норму	24 "Брак у вироб­ництві"	20 "Виробничі запаси", 25 "Напівфабрикати", 66 "Розра­хунки з оплати праці", 65 "Розра­хунки за страхуванням"

 

Інформація про величину резерву на виконання гарантійних зобов'язань відображається за рядком 410 "Інші забезпечення" розділу II "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" пасиву Балансу. В податковому обліку до складу валових витрат плат­ника включаються будь-які витрати на гарантійний ремонт (об­слуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платни­ком податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів. Сума, що відноситься на валові витрати, не може перевищувати 10 % сукупної вартості таких проданих товарів.

Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій влас­ної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій влас­ної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріп­лений за конкретною фізичною особою (акціонером).

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера опла­чені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період прибуток акціонерного товариства розподіляється без урахуван­ня викуплених власних акцій.

Викуплені акції відображаються за ціною придбання

Д-т 451 "Вилучені акції"

К-т 30 "Каса"

або К-т 31 "Рахунки в банках"

Якщо вилучені акції анулюються, зменшується статутний ка­пітал і на суму номінальної вартості акцій здійснюється запис:

Д-т 40 "Статутний капітал" К-т 45 "Вилучений капітал"

Відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або часток викуплених господарським товариством у його учасників.

Облік вилученого капіталу ведеться на підставі платіжних доручень, ВКО, ПКО, виписок банку, довідок бухгалтерії тощо.

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилучено­го капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капі­талу) тощо.

За дебетом рахунка 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівартість акцій власної емісії або чісток, викупле­них господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки:

451 "Вилучені акції";

452 "Вилучені вклади й паї";

453 "Інший вилучений капітал".

Рахунок 45 "Вилучений капітал" кореспондує: За дебетом з кредитом рахунків:

30 "Каса";

31 "Рахунки в банках";

34 "Короткострокові векселі одержані";

50 "Довгострокові позики";

52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";

60 "Короткострокові позики";

62 "Короткострокові векселі одержані".

За кредитом з дебетом рахунків:

30 "Каса";

31 "Рахунки в банках";

40 "Статутний капітал";

42 "Додатковий капітал";

46 "Неоплачений капітал".

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) — це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу. Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року за такою формулою:

ЯЯпр = ПНмр + ЧПар - Дпр - В, де

ПН_ар — прибуток нерозподілений поточного року;

ПН_мр — прибуток нерозподілений за попередній (минулий) рік;

Д_пр — дивіденди за поточний рік;

В — внески на поповнення "Резервного капіталу".

Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Слід зазначити, що методика визначення прибутку на україн­ських підприємствах не відповідає Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. Витрати українських підприємств знач­но занижені, оскільки частина витрат розглядається як викори­стання прибутку. Згідно з МСБО використанням прибутку є роз­поділ його між власниками (учасниками) підприємства (нараху­вання і виплата дивідендів), створення резервного капіталу та різні види реінвестування. Тому є випадки, коли при переході на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку прибуткові підпри­ємства стають збитковими.

На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулого років, а також використаного в поточно­му році прибутку

За кредитом рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом — збитки та використання при­бутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

441 "Прибуток нерозподілений";

442 "Непокриті збитки";

443 "Прибуток, використаний у звітному періоді".

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відобража­ються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються не­покриті збитки. їх списання здійснюють за рахунок нерозподіле­ного прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному пе­ріоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нара­хування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточно­му році, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунка 44 "Нерозподілені при­бутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1—6.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ко­респондує:

— за дебетом з кредитом рахунків:

40 "Статутний капітал";

41 "Пайовий капітал";

43 "Резервний капітал";

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";

67 "Розрахунки з учасниками";

79 "Фінансові результати";

— за кредитом з дебетом рахунків:

41 "Пайовий капітал";

42 "Додатковий капітал";

43 "Резервний капітал";

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

79 "Фінансові результати".

 

Аудит власного капіталу

Мета аудиту відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про власний капітал.

Завдання аудиту власного капіталу:

1) перевірка наявності і відповідності форм установчих документів;

2) встановлення дотримання норм чинного законодавства щодо формування власного капіталу та відповідності його даним установчих документів;

3) виявлення повноти і своєчасності внесків засновників підприємства та правильність відображення в обліку величини власного капіталу;

4) перевірка своєчасності сплати мінімального розміру статутного (пайового) капіталу підприємства під час його реєстрації;

5) встановлення правомірності і правильності відображення в обліку змін власного капіталу протягом звітного періоду;

6) перевірка правильності вартісної оцінки майна, внесеного засновниками;

7) встановлення дотримання чинного законодавства щодо оформлення первинних документів і ведення бухгалтерського обліку власного капіталу;

8) перевірка повноти і правильності відображення у звітності структури власного капіталу та змін, що відбулися протягом року.

Об'єктами аудиту є власний капітал підприємства в розрізі складових, а також операції, пов'язані з його формуванням і використанням. Джерела інформації аудиту власного капіталу:

- вимоги нормативних документів щодо операцій із власним капіталом;

- установчі документи, а також документи пов'язані із створенням підприємства (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про прийняття на облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та відповідних державних цільових фондах тощо);

- документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо;

- реєстр акціонерів для акціонерних товариств;

- витяги із протоколів зборів засновників, акціонерів;

- витяги рішень зборів директорів;

- накази і розпорядження виконавчої дирекції;

- ліцензії на здійснення окремих видів діяльності;

- журнали реєстрації виданих доручень і повноважень при реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та інших діях других осіб (крім керівника) підприємства;

- локальні нормативні акти підприємства;

- методики оцінки часток (паїв), внесених у статутний капітал в натуральній і нематеріальній формах згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 30 "Біологічні активи";

- наказ про облікову політику підприємства;

- первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань, а також операцій, пов'язаних з формуванням і використанням власного капіталу; документи про внесення часток засновників до статутного капіталу (виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна у натуральній формі як внеску до статутного капіталу тощо);

- регістри синтетичного і аналітичного обліку по рахункам;

- акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати контролю;

- фінансова та статистична звітність (ф. 1 "Баланс", ф.4 "Звіт про власний капітал", ф. 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо);

- відповіді на запити аудитора;

- результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Стратегія проведення аудиту власного капіталу розробляється виходячи із норм МСА 300 "Планування". На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.

Отже, з метою оцінки ефективності внутрішнього контролю аудитор проводить тестування, у процесі якого з'ясовує питання. Після проведення тестування внутрішнього контролю переходять до складання плану аудиту власного капіталу.

Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять з того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами. Надходження внесків контролюється на підставі первинних документів і записів за кредитом рахунку 67 "Розрахунки з учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів, біологічних активів тощо.

Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків з доданими до них документами, перевіряють повноту і своєчасність надходження грошових сум і матеріальних цінностей.

На підставі актів прийому-передачі основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, а також дебетових оборотів на рахунках 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 16 "Довгострокові біологічні активи" визначають вартість переданого обладнання, техніки, будинків, продуктивних тварин, майнових прав тощо. Аналогічно перевіряють надходження виробничих запасів та інших активів.

Кожен внесок має бути підтверджений документом, в якому обов'язково роблять посилання на формування статутного капіталу.

Особливу увагу необхідно приділити технічній стороні реєстрації нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу. При цьому складають акт, що фіксує факт надходження на підприємство нематеріальних активів.

Наступним етапом аудиту є перевірка своєчасності внесків до статутного капіталу засновниками підприємства. При цьому, моментом фактичного надходження внесків є:

- для грошових коштів - дата зарахування їх на рахунок в банку чи внесення в касу підприємства;

- для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів -дата складання документів, що підтверджують їх надходження на підприємство.

Повноту внесків засновників підприємства перевіряють шляхом зіставлення розміру статутного капіталу, що зафіксований в установчих документах і проведений по рахунку 40 "Статутний капітал", з величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення.

Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись П (С)БО № 5 "Звіт про власний капітал", аудитор перевіряє правильність розподілу прибутку між учасниками (засновниками) підприємства або спрямування прибутку на збільшення статутного чи резервного капіталу. Крім того, аудит статутного капіталу передбачає перевірку наявності І обгрунтованості змін у статутному капіталі та установчих документах підприємства.

Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень в обліку формування і використання капіталу порівняно з вимогами чинного законодавства (РД 20), а також обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Під час аудиту власного капіталу можуть бути виявлені такі типові порушення:

1) неправильне ведення обліку (залишок за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" не відповідає заявленому в установчих документах; необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість; невідображення здійснених операцій; недотримання вимог нормативних документів);

2) неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів (невнесення чи неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу; несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів; несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства; неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті; діяльність без ліцензії);

3) неправильне оформлення та відсутність документів (використання прострочених документів і відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів; безпідставне виправлення записів у документах; відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів; наявність фіктивних документів);

4) помилки в розрахунках (неправильне обчислення податку на прибуток: невиплата дивідендів за привілейованими акціями: неправильне обчислення дивідендів: порушення нормативних документів);

5) порушення, пов'язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.